29 січня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/682/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.,
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.,
розглянувши заяву ОСОБА_1
про зупинення провадження
у справі № №910/682/20
за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
до:
ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 ,
ОСОБА_1 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Євробанк"
про відшкодування шкоди у розмірі 22 974 834, 52 грн,
за участю представників учасників справи:
позивача - Щербина О.Ю. , Мостепанюк В.І.,
відповідача 1 - не з'явився,
відповідача 2 - Кобець Р.Ю..,
відповідача 3 - не з'явився,
відповідача 4 - Шило Є.П.,
відповідача 5 - Гук О.О.,
третьої особи - не з'явився,
1. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 про відшкодування шкоди у розмірі 22 974 834,52 грн, завданої діями посадових осіб юридичній особі (Публічному акціонерному товариству Комерційному банку "Євробанк").
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024, у справі №910/682/20 позов задоволено у повному обсязі.
Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_5 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 у справі №910/682/20; ухвалити нове рішення суду, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою Верховного Суду від 27.08.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 у справі №910/682/20 та призначено справу до розгляду.
2. ОСОБА_1 21.01.2025 подав до Суду заяву про зупинення провадження у справі до припинення перебування останнього у складі Збройний Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведенні на воєнний стан або залученні до проведення антитерористичної операції.
В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 вказує, що його призвано до Збройних Сил України на військову службу як солдата за призовом під час мобілізації на особливий період відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.20022 №65/202 та призначено на посаду хіміка, що підтверджується витягом з Наказу військової частини НОМЕР_1 від 04.11.2024 №82.
При цьому ОСОБА_1 до вказаної заяви долучив лист Міністерства оборони України від 31.12.2024 №8795, з якого вбачається, що військова частина НОМЕР_1 є військовою частиною, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій.
3. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб 28.01.2025 подав до Суду письмові заперечення на заяву ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі, де вказує, що участь у судовому засіданні учасників справи не є обов'язковою, а відтак підстави для зупинення касаційного провадження у справі відсутні. Крім того, Фонд вважає, що сам лише факт перебування особи у складі Збройних Сил України (або інших утворених відповідно до закону військових формувань), переведених на воєнний стан, не є достатньою підставою для зупинення судового провадження. Саме перебування особи безпосередньо у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій є тією обставиною, що об'єктивно унеможливлює участь особи у судовому провадження та є підставою для зупинення провадження.
4. Колегія суддів, розглянувши подане відповідачем клопотання відзначає таке.
Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)).
Підстави для зупинення провадження у справі передбачені статтями 227 та 228 ГПК України.
Відповідно до статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках:
1) смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво;
2) необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи;
3) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції;
3-1) звернення обох сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв'язку з проведенням медіації;
4) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді;
5) об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Згідно зі статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках:
1) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі;
2) призначення судом експертизи;
3) направлення судового доручення щодо збирання доказів у порядку, встановленому статтею 84 цього Кодексу;
4) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави;
6) прийняття ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом;
7) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Так, пунктом 3 частини першої статті 227 ГПК України передбачено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку, зокрема, перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Аналогічні норми закріплені і в Цивільному процесуальному кодексі України, і в Кодексі адміністративного судочинства України. Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
У постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 753/19628/17 та в ухвалах Верховного Суду від 14.12.2022 у справі № 757/5240/16-ц, від 29.08.2022 у справі №461/5209/19, від 17.01.2023 у справі № 501/1699/17, від 09.05.2023 у справі №296/5671/21 висловлено позицію щодо застосування пункту 2 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої підставою для зупинення провадження у справі є перебування сторони у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій. Таких же висновків дійшов і Касаційний адміністративний суд (застосування пункту 5 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України), зокрема, у постанові від 25.04.2024 у справі №852/2а-1/24.
Тобто, виходячи зі змісту пункту 3 частини першої статті 227 ГПК України процесуальний закон пов'язує необхідність зупинення провадження у справі з фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Так, до поданої заяви про зупинення провадження у справі ОСОБА_1 надано докази того, що військова частина, в якій останній перебуває на військовій службі, переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, що підтверджується листом Міністерства оборони України від 31.12.2024 №8795.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі № №910/682/20 підлягає задоволенню.
5. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 229 ГПК України провадження у праві зупиняється у випадках, встановлених пунктом 3 частини першої статті 227 цього Кодексу - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Отже, розглянувши заяву ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі №910/682/20, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зупинення касаційного провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 227 ГПК України до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Керуючись статтями 227, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Заяву ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі №910/682/20 задовольнити.
2. Зупинити касаційне провадження у справі №910/682/20 до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведенні на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
3. Зобов'язати ОСОБА_1 повідомити Верховний Суд про настання підстав для поновлення провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Студенець
Судді С. Бакуліна
О. Кібенко