18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
30 січня 2025 року Справа № 925/1396/24
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,
секретар судового засідання - Ібрагімова Є.Р.,
за участі представників сторін:
від позивача - Чуприна В.А. - представник за довіреністю,
від відповідача - представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Комунального підприємства “Черкаське експлуатаційне лінійне
управління автомобільних шляхів» Черкаської міської ради,
м. Черкаси
до товариства з обмеженою відповідальністю “Рост Трейдинг»,
м. Полтава
про розірвання договору
До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулось Комунальне підприємство “Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» Черкаської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю “Рост Трейдинг» про розірвання договору про закупівлю товару №13 від 16 лютого 2024 року.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 18 листопада 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10 год. 00 хв. 03 січня 2025 року.
Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 03 січня 2025 року, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 11 год. 30 хв. 30 січня 2025 року.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
У відзиві на позов відповідач стверджує про непідсудність даної справи Господарському суду Черкаської області.
При зверненні до Господарського суду Черкаської області позивач посилався на положення ч. 5 ст. 29 ГПК України та зазначав, що даний спір про розірвання договору поставки може бути розглянутий місцевим господарським судом (за місцем виконання договору).
Водночас, судом з'ясовано, що ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2024 року справу №924/698/23 передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Передаючи справу №924/698/23 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, та вказуючи про необхідність відступу від висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 15.06.2022 у cправі №924/674/21 щодо застосування ч. 1, 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд в ухвалі від 26.06.2024 зазначив, зокрема, таке:
“Відповідно до частини 1 статті 29 Господарського процесуального кодексу України “Підсудність справ за вибором позивача» право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
За частиною п'ятою цієї ж статті позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Аналіз зазначеного положення процесуального закону свідчить про те, що останнім передбачено дві окремі підстави для застосування правил альтернативної територіальної підсудності, а саме: якщо спір виник з договору, в якому визначено місце виконання, або якщо спір виник з договору, в якому не визначено місце його виконання, проте, з огляду на специфіку регламентованих ним договірних правовідносин, виконувати такий договір можливо лише в певному місці. Отже, правила цієї статті застосовуються до зобов'язань, виконання яких можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами.
Поняття місця виконання грошового зобов'язання шляхом безготівкових розрахунків позбавлене сенсу в контексті визначення юрисдикції і не може бути встановлене договором. У зв'язку з цим не підлягає застосуванню частина п'ята статті 29 ГПК України незалежно від того, чи зазначене в договорі місце виконання, чи ні.
Що стосується позовної вимоги про визнання недійсним правочину, то така вимога також не стосується місця виконання договору ані в частині поставки, ані в частині сплати коштів.
Отже, на переконання колегії суддів, у справі, що переглядається, територіальна юрисдикція такого спору має визначатись за загальним правилом частини першої статті 27 ГПК України: позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача.»
З огляду на необхідність відступлення від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у cправі № 924/674/21, з метою формування єдиної правозастосовчої практики, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність передати справу № 924/698/23 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду ухвалою від 30.08.2024 прийняв до розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 924/698/23 за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю “Енергопрод Сервіс» на рішення господарського суду Хмельницької області від 26.02.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2024.
Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду ухвалою від 20.12.2024 повідомив учасників справи, що судове засідання з розгляду касаційної скарги ТОВ “Енергопрод Сервіс» відбудеться 07.02.2025 о 10:30.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках встановлених п. 7 ч. 1 ст. 228 цього кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Проте, згідно ч.3 ст.195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1 - 31 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.
Таким чином, у разі виникнення обставин, визначених п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України вирішити дане питання про зупинення провадження у справі можливо лише на етапі підготовчого провадження.
Як вже зазначалося вище, протокольною ухвалою від 03 січня 2025 року суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 11 год. 30 хв. 30 січня 2025 року.
Главою 6 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.
Водночас, суд враховує, що у пункті 30 постанови Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 902/271/18 сформульовано такий правовий висновок:
“Також Верховний Суд звертається до власної практики, зокрема, постанови від 02 жовтня 2019 року у справі № 916/2421/18, у якій Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06 лютого 2019 року у справі № 916/3130/17, від 03 квітня 2019 року № 913/317/18».
У пункті 4.12 постанови від 16 лютого 2021 року у справі №922/2115/19 Верховний Суд зазначив:
“Суд апеляційної інстанції, посилаючись на частину 3 статті 269 ГПК України, відмовив у прийнятті додаткових доказів, наданих позивачем, які не були предметом розгляду у суді першої інстанції, залишивши при цьому поза увагою, що ТОВ “Азотфострейд» звертався до суду першої інстанції з відповідними клопотаннями про повернення до стадії підготовчого провадження для подання доказів у зв'язку із обставинами, зазначеними відповідачем у відзиві. Отже висновок суду апеляційної інстанції про неприйняття наданих позивачем доказів на підставі зазначеної норми є передчасним».
З врахуванням наведених правових висновків, Верховний Суд в ухвалі від 22 червня 2021 року у справі № 923/525/20 також зазначив про те, що місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку про можливість повернення до розгляду справи на стадію підготовчого провадження після його закриття, виходячи з фактів неотримання відповідачем копій ухвали від 09 червня 2020 року про відкриття провадження у справі, ухвали від 15 липня 2020 року про відкладення розгляду справи, ухвали від 11 серпня 2020 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, які (ухвали) повернулися до господарського суду, що підтверджується наявними у справі доказами. При цьому господарськими судами було враховано клопотання відповідача про відновлення підготовчого провадження, яке (клопотання) обґрунтовується тим, що про судову справу відповідач дізнався тоді, коли підготовче провадження вже було закрито, що позбавило його можливості надати відзив на позовну заяву та скористатися іншими правами, наданими сторонам на стадії підготовчого провадження.
Отже, відповідно до практики Верховного Суду, яку суд враховує на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Водночас, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
При цьому судом враховано правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 грудня 2021 року у справа № 910/7103/21.
Суду лише після закриття підготовчого провадження стали відомі обставини того, що справа №924/698/23 знаходиться на розгляді об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Також судом враховано, що ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2024 року зі справи №927/1704/23 зупинено касаційне провадження у справі № 927/1704/23 за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю “УкрГазРесурс» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 та рішення господарського суду Чернігівської області від 29.04.2024 до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у касаційному порядку судового рішення у справі № 924/698/23 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.
Підстави для застосування правил альтернативної територіальної підсудності спорів про розірвання договорів та про визнання їх недійсними по своїй суті є подібними.
Отже, з висновку колегії суддів Верховного Суду слідує, що вимога про розірвання договору також не стосується місця виконання договору ані в частині поставки, ані в частині сплати коштів, а тому ч. 5 ст.29 ГПК України не може бути застосованою.
За таких обставин, з метою забезпечення єдності судової практики, дотримання принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, суд вважає за необхідне повернутися до стадії підготовчого провадження та вирішити на цій стадії питання про зупинення провадження у справі.
Оскільки Верховний Суд передав справу №924/698/23 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, з огляду на необхідність відступлення від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у cправі №924/674/21 щодо застосування ч. 1, 5 ст. 29 ГПК України, та з огляду на те, що правові висновки Верховного Суду у справі №924/698/23 можуть мати суттєве значення для вирішення питання у справі, що розглядається, а також для єдності судової практики, враховуючи, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі №925/1396/24 відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №924/698/23.
Керуючись ст. 182, 185, п.7 ч. 1 ст. 228, ст. 229, 234, 235 ГПК України, суд
1. Повернутися до стадії підготовчого провадження.
2. Провадження у справі №925/1396/24 зупинити до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №924/698/23.
3. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені ст.ст. 255-257 ГПК України.
Суддя А.В.Васянович