Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"30" січня 2025 р. м ХарківСправа № 5023/1669/11 (922/236/25)
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Усатого В.О.
розглянувши матеріали
позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-холдінг" ( 62421, Харківська область , Харківський район, село Тернова, код ЄДРПОУ 31739968) в особі ліквідатора Глеваського Віталія Васильовича (09117, Київська обл., Білоцерківський р-н, м.Біла Церква, Торгова площа, 10, свідоцтво № 1724 від 20.03.2015, РНОКПП НОМЕР_1 ).
до Публічного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 16301" (61001, м.Харків, вул.Ганни, будинок 13, код ЄДРПОУ 03115330)
про стягнення коштів в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Холдінг"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто -холдінг" в особі ліквідатора Глеваського Віталія Васильовича звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 16301", в якій просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 16309" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто - холдінг" заборгованість в розмірі 104 228,70 грн.
Разом із позовною заявою від ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому останній просить суд відстрочити сплату судового збору за подання позовної заяви про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 16309" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто - холдінг" заборгованість в розмірі 104 228,70 грн.
Частиною другою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду позовна заява в межах справи про банкрутство (вх. №922/236/25 від 27.01.2025) передана на розгляд судді Усатому В.О.
Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд встановив, що позовну заяву подано без додержання процесуальних вимог статей 162,164, 172 ГПК України з огляду на наступне.
Як зазначено судом вище, разом із позовною заявою від ліквідатора ТОВ "Авто - холдінг" арбітражного керуючого Глеваського Віталія Васильовича надійшло клопотання, в якому останній просить суд відстрочити сплату судового збору за подання позовної заяви про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 16309" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто - холдінг" заборгованість в розмірі 104 228,70 грн. до вирішення справи по суті.
Обґрунтовуючи вищезазначене клопотання, ліквідатор вказує, що ТОВ "Авто - холдінг" 10.10.2017 року визнано банкрутом, товариство не здійснює господарську діяльність з моменту визнання банкрутом, тому перебуває у скрутному фінансовому стані, що не дозволяє здійснити оплату судового збору.
З приводу вищезазначеного клопотання, суд зазначає наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з частиною другою цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
З огляду на те, що ОСОБА_1 не зазначено обставин та доказів поширення на нього умов передбачених в частині першій статті 8 Закону України "Про судовий збір", не вбачається правових підстав для задоволення клопотання останнього про відстрочення сплати судового збору.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 грудня 2021 року у справі № 5023/277/11.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2025 року складає 3028 гривень.
Як свідчить прохальна частина позову, позивачем сформована майнова вимога в загальному розмірі 104228,70 грн. отже, за подання до суду в 2025 році в електронній формі позовної заяви позивач має надати докази сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
За приписами п.1 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Положеннями статті 172 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Такий самий обов'язок покладається на позивача у разі залучення судом до участі у справі іншого відповідача, заміни неналежного відповідача, залучення або вступу у справу третьої особи.
В силу Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року, розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.
У відповідності до п.п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Отже, належним доказом відправлення сторонам у справі копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі.
Судом встановлено, що позивачем не було здійснено відправлення копії позовної заяви відповідачу в супереч вимогам п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України, ч. 1 ст. 172 ГПК України .
Згідно з п.5 ч.3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
В той же час матеріали позовної заяви не містять доказів, що підтверджують обставини які викладені в позовній заяві, зокрема підстав наявності та формування заборгованості у ПАТ "Автотранспортне підприємство 16301" перед ТОВ "Авто - Холдінг" у розмірі 104 228,70 грн.
Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі заходи здійснювалися.
Згідно п. 7 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Судом встановлено , що позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Згідно п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позовна заява не містить відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.
Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
В супереч вищезазначених вимог позовна заява не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Крім того , відповідно до ч.6 ст.6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Досліджуючи наявність електронного кабінету у позивача, судом не виявлено її наявності.
У відповідності до п. 1, 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, позовна заява на підставі статті 174 ГПК України підлягає залишенню без руху для усунення вищезазначених недоліків.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 234, 235 ГПК України, суд
Відмовити в задоволенні клопотання ліквідатора ТОВ "Авто-холдінг" арбітражного керуючого Глеваського Віталія Васильовича про відстрочення сплати судового збору.
Залишити без руху позовну заяву (вх.№ 236/25 від 27.01.2025).
Надати позивачу строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, а саме:
- подання до суду доказів сплати судового збору в встановленому порядку та розмірі 2422,40 грн.
- подання до суду доказів, що підтверджують обставини які викладені в позовній заяві, зокрема підстав наявності та формування заборгованості у ПАТ "Автотранспортне підприємство 16301" перед ТОВ "Авто - Холдінг" у розмірі 104 228,70 грн;
- подання до суду належних доказів відправлення копії позовної заяви і всіх доданих до неї документів відповідачу (оригінал опису вкладення та документ, що підтверджує надання поштових послуг ) за адресою його місцезнаходження згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- надання відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
- надати відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- зазначити відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви;
- зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
- доказів наявності електронного кабінету юридичної особи позивача;
Роз'яснити позивачу що в разі усунення недоліків у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.О. Усатий