79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
27.01.2025 Справа № 914/2869/24
За позовом: Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м.Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрика України», м.Львів
про стягнення заборгованості. Ціна позову: 46559,21 грн
Суддя Кітаєва С.Б.
Представники сторін: не викликались
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрика України» про стягнення заборгованості в розмірі 46559,21 грн., з якої: 42868,69 грн основного боргу, 744,93 грн 3% річних, 2945,59 грн інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 25.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання). Вказаною ухвалою відповідачу було запропоновано у п'ятнадцятиденний строк подати відзив на позовну заяву, а позивачу у п'ятиденний строк- відповідь на відзив.
Відповідач письмового відзиву не подав. Причин не подання відзиву чи доказів не повідомлено, хоча судом належно виконано обов'язок, щодо повідомлення усіх учасників справи про розгляд справи, зокрема відповідача, шляхом надіслання ухвали суду від 25.11.2024 в електронній формі до Електронного кабінету відповідача, та оприлюднення в електронній формі в Державному реєстрі судових рішень.
Згідно з частиною 5 та 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до пункту 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (надалі - ЄСІТС) затверджено рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
Пунктом 37 Положення про ЄСІТС внормовано, що підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.
До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).
Таким чином, ухвала суду від 25.11.2024р. була внесена до АСДС та доставлена до електронного кабінету 25.11.2024р. о 17:36год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Згідно з пунктом 42 Положення про ЄСІТС у разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Абзацом 2 зазначеної норми врегульовано, що якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Ухвалу від 25.11.2024р. доставлено до електронного кабінету відповідача 25.11.2024р. о 17:36год., таким чином відповідачу вручено ухвалу в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» - 26.11.2024р.
В пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022р. у справі № 459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до «Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.
За змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).
Отже, судом виконані всі необхідні та можливі заходи, щодо сповіщення усіх учасників про розгляд справи.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Позиції учасників справи.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 07.08.2019р. між НЕК «Укренерго» (позивач, оператор системи передачі, ОСП) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Електрика України» (відповідач, користувач) укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії №1213-02024 (договір), згідно з п. 1.1. якого за цим договором ОСП зобов'язується надавати послугу з передачі електричної енергії, а користувач зобов'язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.
Позивач стверджує, що відповідачем порушено умови договору в частині грошових зобов'язань за договором передачі електричної енергії.
Відтак, позивачем нараховано 46 559,21 грн. заборгованості, з яких: 42 868,69 грн. основного бору, 2 945,59 грн. інфляційних втрат та 744,93 грн. 3 % річних за договором про надання послуг з передачі електричної енергії №1213-02024 від 07.08.2019 року.
Позиція відповідача.
Письмового відзиву чи заперечень від відповідача не подано.
Обставини справи.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р "Про погодження перетворення державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у приватне акціонерне товариство".
ПАТ НЕК "Укренерго" є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" відповідно до ст. 108 Цивільного кодексу України, п. 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 №802, п. 3.2 Статуту ПАТ "НЕК "Укренерго".
07.08.2019р. між Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (оператор системи передачі (ОСП) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Електрика України» (Користувач) укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 1213-02024 (далі-договір про надання послуг).
Відповідно до п. 1.1 Договору, за цим договором ОСП зобов'язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - Послуга), а Користувач зобов'язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.
Згідно з п. 3.1 Договору, ціна договору визначається згідно з діючим на момент надання послуги тарифом на послуги з передачі електричної енергії, встановленим Регулятором, та оприлюднюється ОСП на власному веб-сайті в мережі Інтернет.
Відповідно до п. 4.1 Договору, для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяг послуги: 1) плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем і погоджених ОСП повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць; 2) визначення фактичного обсягу послуги у розрахунковому місяці здійснюється: для ОСР на підставі даних щодо обсягів технологічних витрат електричної енергії на її розподіл електричними мережами ОСР; для електропостачальників на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії споживачами електропостачальника; для споживачів електричної енергії, які мають намір купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, незалежно від точки приєднання на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії цими споживачами; для споживачів електричноїенергії, які приєднані до мереж ОСП, незалежно від способу купівлі електричної енергії (в електропостачальника за Правилами роздрібного ринку чи за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку) на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії цими споживачами; для виробників електричної енергії на підставі даних щодо обсягів електричної енергії, необхідної для забезпечення власних потреб електричних станцій, на яких відсутня генерація.
З цією метою використовуються дані обліку Адміністратора комерційного обліку.
Планова та фактична вартість послуги (грн) за цим договором визначається шляхом множення планового та фактичного обсягу послуги (МВт-год) за розрахунковий період на тариф, встановлений Регулятором (грн/МВт-год). На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. ( п.5.1.Договору).
Відповідно до п. 6.1 Договору, розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць.
Згідно з п. 6.2 Договору, користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином: 1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості Послуги, визначеної згідно з розділом 5 цього Договору. Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуг, яка визначена згідно з розділом 5, у кожен з наступних періодів: 2 платіж - з 06 до 10 числа розрахункового місяця; 3 платіж - з 11 до 15 числа розрахункового місяця; 4 платіж - з 16 до 20 числа розрахункового місяця; 5 платіж - з 21 до 25 числа розрахункового місяця.
При цьому розмір оплати у вказані періоди повинен бути не меншим планової вартості Послуг, яка визначена згідно з розділом 5, на 5 днів наперед.
Відповідно до п. 6.3 Договору, у разі зміни планових обсягів послуги протягом розрахункового місяця користувач: передає ОСП письмове факсимільне повідомлення про зміну обсягів послуги не менше ніж за 2 робочі дні до моменту очікуваної зміни планових обсягів послуги; сплачує вартість послуги до дати очікуваного перевищення запланованих обсягів послуги або зменшує останній/останні планові платежі на відповідну суму у разі зменшення запланованих обсягів послуги.
За умовами п. 6.5 Договору, користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (далі - Сервіс), з використанням кваліфікованого електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до п. 6.6 Договору, у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуги користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі послуги вартість послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з моменту отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов'язання у встановлений договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дати отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнято без розбіжностей.
Відповідно до п.6.7 Договору, у випадку порушення Користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1 % ( але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання Користувачем своїх зобов'язань.
За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.
У разі якщо фактичний обсяг оплати Користувачем Послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої Послуги , ОСП (за заявою Користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання зави повертає Користувачу надлишок коштів або враховує їх як оплату Послуги наступних розрахункових періодів.
Згідно з п. 7.1 Договору, ОСП має право: отримувати від користувача своєчасну оплату за послугу; обмежувати, припиняти, знижувати надійність надання послуги та відключати від системи передачі у випадках, визначених розділом 8 цього договору та кодексом системи передачі; отримувати від користувача своєчасну оплату за перевищення замовником обсягів використання дозволеної потужності, визначеної відповідним договором та технічними умовами на приєднання.
Відповідно до п. 9.3 Договору, користувач зобов'язується, зокрема здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за послугу на умовах, визначених цим договором.
За умовами п. 10.1 Договору, планові обсяги передачі електроенергії користувач зобов'язаний подавати ОСП до 25 (двадцять п'ятого) числа місяця, що передує розрахунковому місяцю. ОСП протягом 5 (п'яти) робочих днів погоджує планові обсяги передачі і повертає їх користувачу. ОСП протягом перших 5 (п'яти) робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, направляє користувачу акт приймання-передачі наданої послуги. Користувач, отримавши акт приймання-передачі наданої послуги, протягом 3 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, повертає його ОСП, підписаний зі свого боку.
Відповідно до п. 10.3 Договору, у разі несвоєчасної оплати користувачем отриманої послуги ОСП направляє користувачу письмове повідомлення із зазначенням суми заборгованості та кінцевого терміну її оплати. У разі несплати заборгованості користувачем ОСП має право направити користувачу письмове попередження щодо можливого припинення надання послуги відповідно до вимог КСП.
Згідно з п. 10.4 Договору, рахунки, акти приймання-передачі, акти звірки розрахунків, будь-які повідомлення за цим договором повинні направлятися однією стороною іншій електронною поштою або факсимільним повідомленням, а також повинні бути обов'язково підтверджені рекомендованим листом, іншим поштовим відправленням або доставлені кур'єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому договорі. Рахунки, акти приймання-передачі, акти звірки розрахунків, повідомлення вважаються отриманими стороною: у день їх доставки кур'єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачеві, що підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв'язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом); у день направлення за допомогою сервісу та/або електронною поштою.
За приписами п. 14.1 Договору, договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2019р. Якщо користувач не направив ОСП у строк не менший ніж за місяць до закінчення терміну дії договору повідомлення про припинення дії договору, то цей договір вважається подовженим на наступний календарний рік на тих самих умовах.
Відповідно до п.14.4. Договору, припинення/розірвання дії цього Договору не звільняє Сторони від належного виконання обов'язків, що виникли в період дії цього Договору.
У пункті 16.2 договору наведено перелік додатків до цього договору, які є його невід'ємними частинами: перелік точок комерційного обліку, зареєстрованих за користувачем (додаток 1); акт приймання-передачі послуги (додаток 2); акт звірки розрахунків за послугу (додаток 3); порядок участі користувача (споживача) у графіках обмеження споживання та графіках відключення (додаток 4); картка зразків підписів уповноважених осіб користувача, ОСП (додаток 5) (додається за необхідності); договір про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії (додаток 6).
Договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 1213-02024 від 07.08.2019р. підписано сторонами та скріплено печаткою відповідача.
04.10.2019 року Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Електрика України» укладено додаткову угоду №1 до договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 07.08.2019р. № 1213-02024.
Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 1 сторони погодили викласти в редакції , а саме в п.2. додаткової угоди №1, додатки до договору, які укладені до внесення змін обумовлених п.1 цієї додаткової угоди, вважати чинними.
21.09.2021р. Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Електрика України» укладено додаткову угоду № 2 до договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 07.08.2019р. № 1213-02024.
Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 2 сторони погодили викласти в новій редакції текстову частину Додатку 1 «Перелік точок комерційного обліку, зареєстрованих за Користувачем (споживачем)/ перелік віртуальних точок комерційного обліку Користувача на межі з оператором системи передачі» до договору викласти в наступній редакції:
«Розрахунки за цим договором здійснюються на підставі даних щодо обсягів Послуги, які надаються адміністратором комерційного обліку (АКО) за віртуальними точками комерційного обліку на межі з суміжними ліцензіатами та/або іншими власниками мереж, які ідентифіковані в місцевому органі видачі ЕІС-кодів (LIO) НЕК «Укренерго» та підтверджених ОСП графіків відпуску/відбору Користувача системи. Підтвердженими вважаються графіки, належним чином прийняті та оброблені ОСП з використанням Системи управління ринком. Розрахунки здійснюються у відповідності з вимогами КСП, ККО, ПРРЕЕ. Користувач підтримує в актуальному стані перелік ТКО, який використовується в розрахунках АКО.».
Згідно із п. 3 додаткової угоди № 2, додатки до договору , які укладені до внесення змін обумовлених п.1 цієї додаткової угоди, вважати чинними.
Відповідно до п.4 додаткової угоди №2, додаток 7 «Перелік об'єктів електроенергетики виробника електричної енергії» до Договору (за наявності), який укладено до внесення змін обумовлених п.1 цієї додаткової угоди, вважати додатком 6.
Додаткові угоди № 1 та № 2 підписано сторонами та скріплено печаткою відповідача.
28.12.2021 Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Електрика України» укладено додаткову угоду до договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 07.08.2019р. № 1213-02024.
Відповідно до п. 2 додаткової угоди сторони погодили , що додатки до договору, які укладені до внесення змін обумовлених п.1 цієї додаткової угоди, вважати чинними.
Додаткову угоду від 28.12.2021 підписано сторонами та скріплено печаткою відповідача.
29.03.2023 Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Електрика України» укладено додаткову угоду до договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 07.08.2019р. № 1213-02024.
Відповідно до п. 2 додаткової угоди сторони погодили , що додатки до договору, які укладені до внесення змін обумовлених п.1 цієї додаткової угоди, вважати чинними.
Відповідно до п.3 додаткової угоди, додаток «перелік об'єктів електроенергетики виробника електричної енергії (додаток 6) (виробникам)» до договору (за наявності) вважати додатком «перелік об'єктів електроенергетики виробника/ОУЗЕ (додаток 6) (виробникам/ОУЗЕ)».
Додаткову угоду від 29.03.2023 підписано сторонами протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.
На виконання умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 07.08.2019 р. №1213-02024 позивач за серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2023р., надав відповідачу послуги з передачі електричної енергії, що підтверджується актами приймання-передачі послуги від 31.08.2023 на суму 261856,79 грн.; від 30.09.2023 на суму 230495,65 грн.; від 31.10.2023 на суму 233398,10 грн.; від 30.11.2023 на суму 254289,23 грн.; від 31.12.2023 на суму 216 590,56 грн. Копії актів приймання-передачі послуги та протоколів створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису долучено до матеріалів справи.
Відповідно до акту коригування №ПРА_К-0000901 від 27.12.2023 до акту приймання-передачі послуги від 31.08.2023 згідно з Договором від 07.08.2019 №1213-02024 ОСП передав, а Користувач отримав послуги згідно з актом від 31.08.2023 на загальну суму 261 856,79 грн., коригування в сторону зменшення-13 753,75 грн., загальна вартість в тому числі ПДВ, наданих послуг за серпень 2023 р. становить 248 103,04 грн.
Відповідно до акту коригування №ПРА_К-0001453 від 30.01.2024 до акту приймання-передачі послуги від 30.09.2023 згідно з Договором від 07.08.2019 №1213-02024 ОСП передав, а Користувач отримав послуги згідно з актом від 30.09.2023 на загальну суму 230 495,65 грн., коригування в сторону зменшення-2 876,25 грн., загальна вартість в тому числі ПДВ, наданих послуг за вересень 2023р. становить 227 619,40 грн.
Відповідно до акту коригування №ПРА_К-0002020 від 13.03.2024 до акту приймання-передачі послуги від 31.10.2023 згідно з Договором від 07.08.2019 №1213-02024 ОСП передав, а Користувач отримав послуги згідно з актом від 31.10.2023 на загальну суму 233 398,10 грн., коригування в сторону збільшення-23 447,80 грн., загальна вартість в тому числі ПДВ, наданих послуг за жовтень 2023р. становить 256 845,90 грн.
Відповідно до акту коригування №ПРА_К-0002605 від 21.03.2024 до акту приймання-передачі послуги від 30.11.2023 згідно з Договором від 07.08.2019 №1213-02024 ОСП передав, а Користувач отримав послуги згідно з актом від 30.11.2023 на загальну суму 254 289,23 грн., коригування в сторону збільшення-59 480,43 грн., загальна вартість в тому числі ПДВ, наданих послуг за листопад 2023р. становить 313 769,66 грн.
Відповідно до акту коригування №ПРА_К-0003203 від 28.03.2024 до акту приймання-передачі послуги від 31.12.2023 згідно з Договором від 07.08.2019 №1213-02024 ОСП передав, а Користувач отримав послуги згідно з актом від 31.12.2023 на загальну суму 216 590,56 грн., коригування в сторону збільшення-59 979,90 грн., загальна вартість в тому числі ПДВ, наданих послуг за грудень 2023р. становить 276 570,46 грн.
Акти коригування долучено до матеріалів справи.
Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача 46 559,21 грн. заборгованості, з яких: 42 868,69 грн. основного бору, 2 945,59 грн. інфляційних втрат та 744,93 грн. 3 % річних за договором про надання послуг з передачі електричної енергії №1213-02024 від 07.08.2019 року.
Оцінка суду.
Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно із ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.1ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0625-02024 від 11.02.2020р. Доказів розірвання договору, визнання його в судовому порядку недійсним сторонами суду не представлено.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно із ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55); передача електричної енергії (далі - передача) - транспортування електричної енергії електричними мережами оператора системи передачі від електричних станцій до пунктів підключення систем розподілу та електроустановок споживання (не включаючи постачання електричної енергії), а також міждержавними лініями (п. 60); Регулятор - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (п. 72).
Статтею 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з передачі.
Відповідно до ч. 4 ст. 33 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи передачі надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Типові договори про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджуються Регулятором. Порядок укладання таких договорів визначається кодексом системи передачі.
За приписами пункту 5.5 глави 5 розділу XI Кодексу системи передачі договір про надання послуг з передачі електричної енергії укладається за типовою формою, яка затверджується Регулятором. Типовий договір про надання послуг з передачі електричної енергії оприлюднюється на власному веб-сайті ОСП в мережі Інтернет.
Типова форма договору про надання послуг з передачі електричної енергії є додатком 6 до Кодексу системи передачі.
Доступ до системи передачі надається користувачу лише на підставі укладеного договору про надання послуг з передачі електричної енергії (пункт 1.3 глави 1 розділу ХІ Кодексу системи передачі).
На підставі укладеного договору № 1213-02024 від 07.08.2019р. позивач зобов'язався надавати послугу з передачі електричної енергії відповідно до умов договору, а відповідач - здійснювати оплату за послугу відповідно до умов договору.
На виконання умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 07.08.2019р. № 1213-02024 позивач за період з за серпня по грудень 2023р., надав відповідачу послуги з передачі електричної енергії, що підтверджується актами приймання-передачі послуги від 31.08.2023 на суму 261856,79 грн.; від 30.09.2023 на суму 230495,65 грн.; від 31.10.2023 на суму 233398,10 грн.; від 30.11.2023 на суму 254289,23 грн.; від 31.12.2023 на суму 216 590,56 грн та актами коригування №ПРА_К-0000901 від 27.12.2023, №ПРА_К-0001453 від 30.01.2024, №ПРА_К-0002020 від 13.03.2024, №ПРА_К-0002605 від 21.03.2024, №ПРА_К-0003203 від 28.03.2024, які в копіях долучені до матеріалів справи.
Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості відповідачем не представлено, відтак заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 07.08.2019. № 1213-02024 за період з серпня по грудень 2023р. становить 42 868,69 грн..
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).
В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.
Проаналізувавши умови договору, які визначають порядок оплати за надану позивачем послугу, договором передбачено оплату наданих послуг шляхом часткової попередньої оплати вартості послуги (п. 6.2 договору), зокрема п'ятьма частинами по 1/5 від планової вартості послуги: 1-ий платіж до 17 год другого банківського дня розрахункового місяця; 2 платіж - до 10 числа розрахункового періоду; 3-ій платіж - до 15 числа розрахункового періоду; 4 - й платіж до 20 числа розрахункового періоду; 5-ий платіж - до 25 числа розрахункового місяця.
При цьому, розмір планових поетапних платежів визначається на підставі поданих Користувачем та погоджених ОСП планових обсягів передачі електричної енергії (п. 4.1, п. 6.2, п.п. 1 п. 9.3, п. 10.1 договору), а розмір плати за фактичний обсяг послуги визначається на підставі акту приймання-передачі послуги (п. 6.5 договору). Отже, базою для визначення планових поетапних платежів є повідомлення користувача про планові обсяги послуги, які повинні бути погодженими ОСП, а фактичних - узгоджений сторонами акт приймання-передачі послуги.
Конструкція розрахунків за умовами договору передбачає, що зобов'язання зі сплати планових поетапних платежів перетворюється (трансформується) з моменту оформлення акту приймання-передачі послуги у зобов'язання з фактично наданої послуги. Тому, зобов'язання з оплати планових поетапних платежів припиняється з моменту оформлення акту приймання-передачі послуги.
Протермінованим вважатиметься зобов'язання зі сплати - з дня наступного після настання граничного терміну оплати, визначеного договором, при цьому якщо останній день строку сплати припаде на вихідний, святковий чи інший неробочий день (неопераційний), граничним строком оплати буде перший операційний (банківський) день, що настане за ним.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі ст.625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу на суму боргу за період з 16.04.2024. по 13.11.2024. 3% річних у сумі 744,93 грн. та інфляційні втрати у сумі 2 945,59.
Розрахунки долучені до матеріалів справи та перевірені судом.
Станом на день прийняття рішення, доказів оплати проведених позивачем нарахувань та доказів в спростування наведених обставин суду не надано.
Як унормовано статтею 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами першою четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у частині першій статті 74 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).
17.10.2019 набув чинності Закон України N 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.97 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі N 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі N 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі N 902/761/18, від 04.12.2019 у справі N 917/2101/17).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі N 129/1033/13-ц (провадження N 14-400цс19).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.
Враховуючи те, що позивачем подано достатньо об'єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю
Судові витрати.
На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 185, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрика України» (79004, мЛьвів, вул. Володимира Великого, буд.4, ЄДРПОУ 42976911) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25, ЄДРПОУ 00100227) 42 868,69 грн. основного бору, 2 945,59 грн. інфляційних втрат, 744,93 грн. 3 % річних та 2 422,40 грн. судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Кітаєва С.Б.