79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
21.01.2025 Справа № 914/2367/24
Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.
за участю секретаря судового засідання Яремко В.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Галіо», м.Львів
до відповідача: Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів,
про: визнання недійсним рішення
за участю представників сторін:
від позивача: Раб М.О.;
від відповідача: Оленюк С.Л.;
Хід розгляду справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Галіо» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним Рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/63-р/к від 17.07.2024 року по справі №63/1-01-58-2021 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу в частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю «Галіо».
Ухвалою від 30.09.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 19.11.2024. Ухвала доставлена до електронних кабінетів позивача та відповідача, про що наявні докази в матеріалах справи.
17.10.2024 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (Вх. № 25274/24).
18.11.2024 на адресу суду поступила заява про повернення відзиву без розгляду (вх.№27808/24).
Ухвалою від 19.11.2024 суд відклад розгляд справи на 03.12.2024.
З підстав, наведених в ухвалі від 03.12.2024 суд відмовив в задоволенні заяви позивача (вх.№27808/24 від 18.11.2024). В підготовчому засіданні 03.12.2024 суд оголосив перерву до 05.12.2024.
05.12.2024 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у прохальній частині якої якій він просив поновити пропущений строк на її подання (Вх. № 29491/24).
З підстав, наведених в ухвалі від 05.12.2024 суд відмовив в поновленні процесуального строку на подання відповіді на відзив, закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті на 09.01.2025.
В судовому засіданні 09.01.2025 судом було оголошено перерву до 21.01.2025.
В судове засідання 21.01.2025 з'явився представник позивача надав пояснення по суті спору, просив позовні вимоги задоволити. Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, просив у задоволенні таких відмовити.
Беручи до уваги предмет та підстави позову у даній справі, закінчення процесуальних строків, суд дійшов до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.
В судовому засіданні 21.01.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовано тим, що Рішення від 17.07.2024 року підлягає визнанню недійсним з огляду на те, що: обставини, які Західний МТВ АМКУ вважав встановленими, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та є недоведеними; розгляд справи №63/1-01-58-2021 здійснювався Західним МТВ АМКУ поверхнево без повного та всебічного аналізу всіх обставин справи, без залучення ТОВ «ГалІО» та з обмеженням його прав на подання доказів, заперечень, участі в розгляді справи з порушенням норм матеріального та процесуального права; Рішення від 17.07.2024 року прийняте поза межами встановленого строку розгляду справи та поза межами встановленого строку давності притягнення до відповідальності за порушення антимонопольного законодавства.
За твердженнями позивача рішення Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/131-р/к від 20.12.2023р. є незаконним, недійсним та підлягає скасуванню в частині, що стосується позивача.
Правова позиція відповідача.
Відділення АМК 17.10.2024р. подало відзив на позовну заяву, в якому зазначило про те, що у прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв у межах своїх повноважень, у порядок та спосіб, встановлений Законом України «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон). Висновки, викладені у рішенні №63/63-р/к, відповідають фактичним обставинам справи №63/1-01-58/2021 та є обґрунтованими. Так зокрема за результатами розгляду справи встановлено, що ФОП Двожан А .Я. та ТОВ «Галіо», всупереч зазначеному, замінили конкуренцію на координацію дій. Вказані факти у своїй сукупності свідчать про те, що на всіх стадіях підготовки тендерних пропозицій для участі у процедурах закупівель ФОП Двожан А .Я. та ТОВ «Галіо» були обізнані щодо участі кожного з них у Торгах та узгоджували свої дії, що підтверджується: пов'язаністю Відповідачів господарськими відносинами; особливостями в користуванні Відповідачами контактних даних; телефонними з'єднаннями; використанням одних і тих самих ІР - адрес; синхронністю дій в часі; спільними властивостями файлів; наявністю дефектів друк/сканування документів тендерної пропозиції Відповідачів в Торгах; спільними особливостями формування документів тендерної пропозиції Відповідачів в Торгах; діями, що не сприяли перемозі в Торгах.
Відділенням АМК вважає, що надано належну оцінку обставинам справи №63/1-01-58/2021 прийнято законне та обґрунтоване рішення №63/63-р/к про встановлення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та про притягнення позивача, як порушника до визначеної Законом відповідальності.
Фактичні обставини встановлені судом.
13 лютого 2019 року ЛМКП «Львівводоканал» було опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів UA-2019-02-13-002494-b на закупівлю послуг зі встановлення загальнобудинкових та квартирних лічильників води. Надалі за рішенням тендерного комітету ЛМКП Львівводоканал» до тендерної документації на закупівлю тричі вносились зміни згідно з Протоколами №28-1 від 19.02.2019 року, №28-2 від 21.02.2019 року та №28-3 від 28.02.2019 року. ТОВ «ГалІО» взяло участь в зазначених вище електронних торгах, за результатами яких було визнано переможцем. За результатами торгів між ТОВ «ГалІО» та ЛМКП «Львіводоканал» було укладено Договір про закупівлю послуг №03-423Т від 12.04.2019 року та Договір про закупівлю послуг №15-403Т від 08.04.2019 року. Окрім ТОВ «ГалІО» в торгах UA-2019-02-13-002494-b взяв участь ще один учасник ФОП Двожан А.Я., пропозиції якого були відхилені у зв'язку з невідповідністю пропозиції вимогам тендерної документації.
В червні 2021 року ТОВ «ГалІО» отримало лист Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі в тексті - Західне МТВ АМКУ) від 23.04.2021 року №63-02/2271 про початок розгляду справи №63/1-01-58-2021 за ознаками вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю «ГалІО» та фізичною особою-підприємцем Двожаном Андрієм Ярославовичем правопорушення, передбаченого пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів UA-2019-02-13-002494-b. До вказаного листа від 23.04.2021 року №63-02/2271 було долучено також копію розпорядження від 22.04.2021 №63/64-рп/к.
01.06.2021 року ТОВ «ГалІО» отримало Вимогу про надання інформації від 30.04.2021р №63-02/2436в, в якій Західне МТВ АМКУ просило надати інформацію та підтверджуючі документи щодо господарської діяльності ТОВ «ГалІО». На цю Вимогу від 30.04.2021р №63-02/2436в ТзОВ «ГалІО» надало відповідь №256 від 16.07.2021 р.
Листом Відділення від 05.07.2024 № 63-02/2139е на адресу ТОВ «Галіо» 05.07.2024 надіслано подання з попередніми висновками від 05.07.2024 № 63-03/144-П у справі № 63/1-01-58-2021 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (з дотриманням пункту 26 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за № 90/299 (із змінами)).
Інформація про попередні висновки у справі № 63/1-01-58-2021 справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції оприлюднена 12.07.2024 на офіційному сайті Антимонопольного комітету України.
Рішенням Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 63/63-р/к від 17.07.2024 у справі №63/1-01-58-2021 визнано, що фізична особа - підприємець Двожан Андрій Ярославович (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та товариство з обмеженою відповідальністю «Галіо» (ідентифікаційний код юридичної особи 35620697), узгодивши свою поведінку під час участі в торгах на закупівлю послуги з встановлення лічильників води (ідентифікатор торгів ІМ-2019-02-13-002494-b), вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.
За вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вказане в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накладено на фізичну особу - підприємця Двожана Андрія Ярославовича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) штраф у розмірі 31 000 грн.
За порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вказане в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накласти на товариство з обмеженою відповідальністю «Галіо» (ідентифікаційний код юридичної особи 35620697) штраф у розмірі 68 000 грн.
Як вбачається зі змісту Рішення, Відповідач обґрунтовує власний висновок щодо визнання дій ТОВ «ГалІО» та ФОП Двожан А.Я. узгодженням конкурентної поведінки під час участі в Аукціоні та, як наслідок, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачені пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціону (пункт 52 Рішення), наступним обсягом сукупних обставин та «ознак»:
1) Наявність договірних відносин, у період проведення Торгів, що підтверджується листами ГУ ДПС у Львівській області від 30.12.2020 №10121/9/13- 01-04-13 (вх. від 05.01.2021 № 63-01/60), від 31.12.2020 №50859/10/13-01-04-20 (вх. від 16.01.2021 № 63-01/170), листами ТОВ «Галіо» від 16.07.2021 №256 (вх. від 20.07.2021 № 63-01/2639) та від 16.07.2021 №256 (вх. від 20.07.2021 №63-01/2639).
Відповідно до листа АТ КБ «Приватбанк» від 19.05.2021 № 20.1.0.0.0/7-210512/12646 (вх. від 20.05.2021 № 63-01/411кі) між ТОВ «ГалІО» та ФОП Двожан А.Я. у період проведення Торгів здійснювались грошові перекази.
Згідно листа Згідно з листом ГУ ДПС у Львівській області від 31.12.2020 №50859/10/13-01- 04-20, Чернецький О.С. (директор ТОВ «Галіо») в І та II кварталах 2019 р. отримував дохід від ФОП Двожана А.Я. від надання майна в лізинг, оренду чи суборенду.
Наявність господарських відносин між Відповідачами свідчить про обізнаність учасників таких відносин щодо конкурентоспроможності (стану фінансових, матеріальних, людських ресурсів) один одного. Отже, існування господарських відносин між ТОВ «ГалІО» та ФОП Двожаном А.Я. свідчать про єдність економічних інтересів відповідачів, про їх безпосередню пов'язаність під час участі у закупівлі та створення сприятливих умов для обміну інформацією між ними.
2) Спільні особливості використання електронної поштової скриньки Відповідно до листа ГУ ДПС у Львівській області від 30.12.2020 №10121/9/13-01-04-13 (вх. від 05.01.2021 № 63-01/60), ФОП Двожан А.Я. контактною електронною поштовою скринькою у власних реєстраційних даних вказує ІНФОРМАЦІЯ_1
Згідно з листом ТОВ «Галіо» від 16.07.2021 № 256 (вх. від 19.07.2021 № 63-01/2639), до переліку службових е-mail ТОВ «Галіо» належать такі електронні поштові скриньки: a) info@galio.com.ua ; b) boss@galio.com.ua; c) econom2@galio.com.ua; сі) vlv@galio.com.ua.
Відповідно до листа ТОВ «Галіо» від 16.07.2021 № 256 (вх. від 19.07.2021 №63-01/2639), домен galio.com.ua належить ТОВ «Галіо» відповідно до рахунку - договору з Freehost.ua від 09.10.2019 № 36463775.
3) Спільне використання електронної поштової скриньки:
Згідно з листом ТОВ «Галіо» від 16.07.2021 № 256 (вх. від 19.07.2021 № 63-01/2639), в заяві про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи ТОВ «Галіо» для участі у Торгах вказано контактну електронну скриньку datskiv@ukr.net. Відповідно до листа ТОВ «Е-Тендер» від 05.02.2021 № 83 (вх. від 09.02.2021 № 63-01/465), електронною поштовою скринькою реєстраційних даних ФОП Двожана А.Я. є електронна скринька ІНФОРМАЦІЯ_2 Згідно з листом ТОВ «УКРНЕТ» від 19.08.2021 № 475/01//01-08 (вх. Від 25.08.2021 № 63-01/686кі), логін ІНФОРМАЦІЯ_2 ; створений 20.04.2017 за іменем користувача Галина Дацків, номер телефону НОМЕР_2 .
4) Спільне використання номерів телефону
Відповідно до тендерних пропозицій ТОВ «Галіо» та ФОП Двожана А.Я.у Торгах, зокрема у шаблоні документів тендерних пропозицій Лотів 1-2 Торгів «Загальні відомості», вказано номер телефону НОМЕР_3 .
Відповідно до інформації ТОВ «Укртелеком» від 25.08.2021 №4178-вих-80Д731-80Д922-2021 (вх. від 31.08.2021 № 63-01/704кі), послуги з доступу до номеру телефону НОМЕР_3 під час проведення Торгів належав ТОВ «Галіо» (дата початку користування 14.02.2011, дата припинення користування телефоном 17.07.2020р.) за адресою надання послуг- АДРЕСА_1 .
Відповідно до листа ТОВ «Е-Тендер» від 05.02.2021 № 83 (вх. від 09.02.2021 № 63-01/465), ФОП Двожан А.Я. та ТОВ «Галіо» у реєстраційних даних вказали один і той самий номер телефону: НОМЕР_2 . Відповідно до листа ТОВ «УКРНЕТ» від 19.08.2021 № 475/01//01-08 (вх. Від 25.08.2021 № 63-01/686кі), номер телефону НОМЕР_2 закріплений за електронною скринькою ІНФОРМАЦІЯ_2 . (реєстраційна електронна скринька ФОП Двожана А.Я. на електронному майданчику).
4) Наявність Телефонних з'єднань
Згідно з листом ТОВ «Галіо» від 16.07.2021 № 256 (вх. від 19.07.2021 № 63-01/2639), між ПрАТ «Київстар» та ТОВ «Галіо» підписана угода про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку від 01.09.2014 № 6591049 на використання номерів телефонів: НОМЕР_12 та НОМЕР_4 .
Відповідно до листа ТОВ «Е-Тендер» від 05.02.2021 № 83 (вх. від 09.02.2021 № 63-01/465), ФОП Двожан А .Я. на електронному торговельному майданчику вказує контактним номером телефону номер НОМЕР_2 .
Згідно з листом ПрАТ «Київстар» від 25.08.2021 № 22115/01 (вх. Від 30.08.2021 № 63-01/698кі), між зазначеними номерами телефонів у період проведення Торгів наявність телефонних з'єднань, що свідчить про наявність середовища для обміну інформацією та координацію дій між ФОП Двожаном А .Я. та ТОВ «Галіо» в Торгах.
5) Використання спільних ІР - адрес:
- під час подання податкової звітності ФОП Двожаном А .Я. та ТОВ «Галіо» - ІНФОРМАЦІЯ_6 (14.01.2019), ІНФОРМАЦІЯ_7 (29.01.2019, НОМЕР_5 (28.02.2019), що підтверджується листом ГУ ДПС у Львівській області від 30.12.2020 №10121/9/13-01-04-13 (вх. від 05.01.2021 № 63-01/60). Відповідно до листа ПП «КОМ І ТЕХ» від 01.09.2021 № 01/009/21 (вх. Від 01.11.2021 № 63-01/3742), ІР - адреси НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_5 та НОМЕР_8 у відповідні проміжки часу були присвоєні абоненту Чернецькому Олегу Степановичу (керівнику ТОВ «Галіо») .
- під час завантаження документів тендерних пропозицій ТОВ «Галіо» та ФОП Двожан А.Я. здійснювали реєстрацію, вхід до кабінету учасника та інші дії, пов'язані з подачею заявки на участь у Торгах та зменшення ціни своєї пропозиції з спільних ІР-адрес: НОМЕР_5 (28.02.2019); НОМЕР_9 (07.03.2019); ІНФОРМАЦІЯ_8 (07.03.2019); ІНФОРМАЦІЯ_11 (11.03.2019, 12.03.2019, 13.03.2019, 14.03.2019), НОМЕР_10 (15.03.2019). У відповідності до листа ПП «КОМ І ТЕХ» від 01.09.2021 № 01/009/21 (вх. Від 01.11.2021 № 63-01/3742), зазначені ІР - адреси у відповідні проміжки часу були присвоєні абоненту Чернецькому Олегу Степановичу (керівнику ТОВ «Галіо»).
Під час входу в аукціон Торгів ТОВ «Галіо» та ФОП Двожан А.Я. використовували спільну ІР - адресу НОМЕР_11 (11.03.2019), що підтверджується листом ДП «Прозорро» від 29.12.2020 № 206/01/3385/03 (вх. Від 06.01.2021 № 63-01/66). У відповідності до листа ПП «КОМ І ТЕХ» від 01.09.2021 № 01/009/21 (вх. Від 01.11.2021 № 63-01/3742) зазначена ІР - адреса у відповідні проміжки часу були присвоєна абоненту Чернецькому Олегу Степановичу (керівнику ТОВ «Галіо»).
5) Синхронність дій підтверджується тим, що відповідно до листа ТОВ «Е-ТЕНДЕР» від 05.02.2021 № 83 (вх. від 09.02.2021 № 63-01/465), ТОВ «Галіо» та ФОП Двожан А.Я. здійснили перерахування коштів задля участі у Торгах в один і той же день з невеликою різницею в часі 27.02.2019.
6) Спільні властивості файлів - під час дослідження властивостей файлів, завантажених ТОВ «Галіо» та ФОП Двожан А.Я. в Торгах було встановлено, що Відповідачі створювали низку файлів за допомогою однієї і того ж автора, програми, виробника та версії РDF.
7) Наявність спільних дефектів друк/сканування документів тендерної пропозиції в Торгах по Лотах і 1 і 2;
8) Наявність спільних особливостей формування документів тендерної пропозиції ТОВ «Галіо» та ФОП Двожан А.Я. в Торгах (подібне змістове наповнення, візуальне оформлення текстової частини та наявна граматична помилка тощо);
9) дій що не сприяли перемозі в торгах:
Щодо Лотів №1, 2:
ФОП Двожан А.Я. не надав наступну інформацію: про наявність офіційно прийнятих працівників (ІТР, робітників) відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід для виконання даного виду робіт, скановані копії трудових книжок штатних працівників; інформацію у довільній формі про відсутність підстав, передбачених пунктами 3, 8, 9 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі»; копії свідоцтва платника єдиного податку (копія витягу з реєстру платників єдиного податку) або довідки із зазначенням причин ненадання такого документу у складі власної тендерної пропозиції; копій довідки про присвоєння ідентифікаційного коду та паспорту громадянина України з оригіналу документа (сторінок 1-6 та місце проживання); підтвердження відповідності технічним характеристикам по формі Додатку 2 тендерної документації (стосується Лоту №1).
За таких обставин діяльність ФОП Двожана А.Я. із забезпечення перемоги ТОВ «Галіо» не мала на меті здобуття перемоги.
10) Протягом електронного аукціону в Торгах ФОП Двожан А.Я. та ТОВ «Галіо» не змінювали свої цінові пропозиції.
На думку позивача, Західним МТВ АМКУ також помилково було встановлено обставини справи, які грунтуються виключно на припущеннях і не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказів.
Щодо наявності між учасниками договору купівлі-продажу від 31.10.2015 року господарських операцій згідно цього договору; деякі співпадіння реєстраційних даних, які зазначались ТОВ «ГалІО» та ФОП Двожаном А.Я. під час реєстрації на різних ресурсах задовго до проведення торгів; телефонні розмови між учасниками до та після оголошення торгів; використання спільних ІР-адрес; подання тендерних пропозицій в один день; схожість змісту та зовнішнього вигляду поданих учасниками документів тендерної пропозиції; неподання ФОП Двожаном А.Я. необхідного переліку документів для забезпечення перемоги в торгах, то на переконання позивача, всі перелічені обставини свідчать лише про наявність господарських відносин між ТОВ «ГалІО» та ФОП Двожаном А.Я., які не пов'язані з участю в публічних закупівлях та точно не можуть свідчити про узгодженість дій з метою спотворення результатів торгів.
ТОВ «ГалІО» фактично знаходиться за адресою м. Львів, вул. Антонича, 20В. Відповідну інформацію та копії договорів оренди ТОВ «ГалІО» надало Західному МТВ АМКУ у відповідь на Вимогу про надання інформації від 16.06.2021 року №63-02/2244в.
Будівля за адресою м. Львів, вул. Антонича, 20В складається з кількох окремих ізольованих нежитлових приміщень, які використовуються різними суб'єктами господарювання. Власником приміщень за адресою м. Львів, вул. Антонича, 20В є фізична особа Чернецький О.С.
Протягом 2018-2019 років ФОП Двожан А.Я. орендував в Чернецького О.С. одне з приміщень за адресою м. Львів, вул. Антонича, 20В площею 24,2 кв.м.
Варто зазначити, що в Рішенні від 17.07.2024 року (п.17) Західним МТВ АМКУ було
встановлено факт сплати орендних платежів ФОП Двожаном А.Я. на користь Чернецького О.С., проте ця обставина не була взята до уваги. Вважає використання спільних ІР-адрес ФОП Двожаном А.Я. та ТОВ «ГалІО» для подання податкової звітності зумовлено перебуванням ФОП Двожана А.Я. та ТОВ «ГалІО» за однією адресою, і не містить ознак антиконкурентної поведінки чи координації дій.
Щодо зовнішніх збігів в оформленні документів тендерної пропозиції, то такі також не можуть свідчити про узгодженість дій учасників, оскільки такі документи складаються учасниками торгів у відповідності до вимог тендерної документації та зазвичай складаються за шаблонами (зразками), які наявні у вільному доступі в мережі Інтернет.
Щодо телефонних дзвінків між номерами телефонів, які начебто належать ТОВ «ГалІО» та ФОП Двожану, в період з 02.01.2019 року по 27.03.2019 року, то на думку позивача вони точно не могли стосуватись участі в торгах UA-2019-02-13-002494-b, оскільки відбувались як до, так і після оголошення цих торгів. Вважає, що Західним МТВ АМКУ зроблено помилкові висновки, що такі короткі телефонні розмови в зазначений період можуть свідчити про координацію дій учасників торгів, в тому числі щодо координації дій в торгах з метою спотворення їх результатів.
Позивач стверджує, що подання пропозиції в останній день було зумовлене неодноразовим внесенням змін до тендерної документації на закупівлю, за рішенням тендерного комітету ЛМКП «Львівводоканал», а саме коли зміст тендерної пропозиції був остаточним.
Оцінка суду.
Між учасниками справи виникли правовідносини пов'язані з захистом економічної конкуренції, що регулюються положеннями Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про публічні закупівлі», Закону України «Про Антимонопольний комітет України», Закону України «Про захист економічної конкуренції» та ін.
Положеннями частини другої статті 42 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом. Як визначено у ст.7 Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», розвиток конкуренції, як основного чинника підвищення ефективності економіки є однією з основних засад внутрішньої політики в економічній сфері.
У відповідності до ч.1 ст.25 ГК України, держава підтримує конкуренцію, як змагання між суб'єктами господарювання, що забезпечує завдяки їх власним досягненням здобуття ними певних економічних переваг, внаслідок чого споживачі та суб'єкти господарювання отримують можливість вибору необхідного товару і при цьому окремі суб'єкти господарювання не визначають умов реалізації товару на ринку. Зазначене кореспондує законодавчій нормі ст.1 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Добросовісна конкуренція є одним із принципів здійснення закупівель, визначених ст.3 Закону України «Про публічні закупівлі», метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до приписів Закону України «Про захист економічної конкуренції»:
- економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку (абз. 2 ст. 1);
- узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання; особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій (абз. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 5);
- антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції (ч. 1 ст. 6);
- порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії (п. 1 ст. 50);
- порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ст. 51);
- за порушення, передбачені, зокрема, п. 1 ст. 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі, встановленому частиною другою статті 52 цього Закону.
Відтак, для визнання Антимонопольним комітетом порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб'єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що, у свою чергу, призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі.
Зазначене кореспондує правовій позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема у постановах від 18.10.2018р. у справі №916/3214/17, від 04.12.2018р. у справі №914/1912/17, від 18.12.2018р. у справі №922/5617/15, від 20.11.2018р. у справі №910/1339/18 та від 30.01.2020р. у справі № 910/14949/18.
У частині першій статті 48 Закону, зазначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.
Згідно з частиною першою статті 60 Закону, заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону, підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:
-неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;
-недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;
-невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;
-заборона концентрації відповідно до Закону України «Про санкції»;
-порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 6 Закону, антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.
За приписами статті 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Водночас згідно з пунктами 1 - 5 частини першої статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; розглядати справи про адміністративні правопорушення, приймати постанови та перевіряти їх законність та обґрунтованість; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
Пунктами 1, 2 частини п'ятої статті 14 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, проводити розслідування або дослідження за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення, надавати попередні висновки стосовно узгоджених дій.
Згідно зі ст.35 Закону, при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи комітету збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень.
З огляду на вищенаведене, питання щодо збору, оцінки та аналізу доказів у справі є винятковою компетенцією органів Антимонопольного комітету України, а тому виходить за межі повноважень судів. При вирішенні відповідних спорів суд не повинен перебирати на себе непритаманні судам функції органів Антимонопольного комітету України, зокрема, самостійно доводити чи спростовувати замість відповідного органу певні обставини. Саме на орган Антимонопольного комітету України покладено обов'язок навести відповідні докази у своєму рішенні, на підставі яких орган дійшов висновку про обставини справи, а суд покликаний дослідити та оцінити наведені органом докази, і, в разі їх підтвердження, вони можуть бути достатніми для висновків органу, викладених у рішенні органів Антимонопольного комітету України. Вирішуючи спори щодо оскарження рішень Антимонопольного комітету, господарські суди мають враховувати, що відповідно до законів України «Про Антимонопольний комітет України» та «Про захист економічної конкуренції» кваліфікація дій суб'єктів господарювання, як порушення законодавства про захист економічної конкуренції є виключною компетенцією органів Антимонопольного комітету.
Таке визначення місця та ролі органів Антимонопольного комітету України серед інших органів державної влади знайшло своє відображення також і в численних постановах Верховного Суду, зокрема від 30.01.2020р. у справі № 910/14949/18, від 19.08.2019р. у справі № 910/12487/18.
Отже, доказами, зібраними у антимонопольній справі, доводиться, а дослідженням усієї сукупності факторів, що об'єктивно могли вплинути на поведінку учасників, не спростовується висновок адміністративної колегії Відділення АМК про те, що дії учасників, які полягали у: наявності договірних відносин, у період проведення Торгів, спільного використання електронної поштової скриньки; спільного використання номерів телефону; телефонних з'єднань; використання спільних ІР - адрес під час подання податкової звітності; під час завантаження документів тендерних пропозицій; під час входу в аукціон Торгів; сплаті реєстраційного та гарантійного внесків в один день, при значному часовому періоді для подання тендерних пропозицій (31 календарний день), свідчить про координації дій між Учасниками; спільності властивості файлів; спільних дефектів друк/сканування документів тендерної пропозиції в Торгах по Лотах і 1 і 2; Наявності спільних особливостей формування документів тендерної пропозиції ТОВ «Галіо» та ФОП Двожан А.Я. в Торгах (подібне змістове наповнення, візуальне оформлення текстової частини та наявна граматична помилка тощо); дій що не сприяли перемозі в торгах (неподання у повному обсязі ФОП Двожан А.Я. документів для участі в акціоні).
З рішення №63/63-р/к слідує, що поведінка Учасників під час участі в аукціоні мала характерний прояв антиконкурентних, узгоджених та координаційних дій.
Узгодження учасниками торгів своїх тендерних пропозицій усуває конкуренцію та змагальність між учасниками, а отже, спотворює результат, порушує тим самим право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається за наявності лише справжньої конкуренції (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.05.2020р. у справі №910/8399/19, 23.01.2020р. у справі № 922/1539/19, від 05.12.2019р. у справі №910/3095/19).
Установлені Відділенням АМК факти у своїй сукупності, а саме: пов'язаність учасників аукціону ФОП Двожаном А.Я. та ТОВ «ГалІО», наявність господарських відносин та договірних зобов'язань між ними.
Суд звертає увагу на те, що для кваліфікації дій суб'єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов'язковим фактичне настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.
Отже, для визнання органом АМК порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб'єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки та участі у торгах, що разом з тим призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури торгів.
Негативним наслідком при цьому є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами).
Узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу. Змагальність під час торгів забезпечується таємністю інформації. З огляду на зміст статей 1, 5, 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» змагальність учасників процедури закупівлі передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з них, обов'язок готувати свої пропозиції окремо, без обміну інформацією.
Близька за змістом правова позиція висловлена у низці постанов Верховного Суду, в тому числі в постановах Верховного Суду від 13.03.2018 зі справи № 924/381/17, від 12.06.2018 зі справи № 922/5616/15, від 18.10.2018 зі справи № 916/3214/17, від 18.12.2018 зі справи № 922/5617/15, від 05.03.2020 зі справи № 924/552/19, від 11.06.2020 зі справи № 910/10212/19, від 22.10.2019 зі справи № 910/2988/18, від 05.08.2018 зі справи № 922/2513/18, від 07.11.2019 зі справи № 914/1696/18, від 02.07.2020 зі справи № 927/741/19.
Суд, проаналізувавши зміст оскаржуваного рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/63-р/к від 17.07.2024р., встановив, що таке рішення прийнято на підставі зібраних у справі доказів, у ньому повно та всебічно проаналізовано наявні документи, з'ясовано обставини, як підготовки, так і проведення електронного аукціону на закупівлю послуги з встановлення лічильників води (ідентифікатор торгів ІМ-2019-02-13-002494-b).
Позиція позивача, викладена в позовній заяві, спростовується обставинами, встановленими відповідачем в оскаржуваному рішенні, а також доводами, викладеними у такому рішенні на спростування позиції позивача під час розгляду справи №63/1-01-58-2021. Доводи позивача викладені в позові не спростовують відповідних висновків АМК за фактичними обставинами.
Щодо тверджень позивача стосовно строків розгляду справи розгляду справи №63/1-01-58-2021, відповідно, порушення відповідачем ст.37-1 «Про захист економічної конкуренції» то суд зазначає, що закриття розгляду справи відповідно до абз.7ч.1 ст. 49 Закону України, без прийняття рішення по суті та застосування низки нормативно - правових актів, мають декларативний, не раціональний характер та суперечать пункту 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про захист економічної конкуренції та діяльності Антимонопольного комітету України», згідно з яким справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, розгляд яких розпочато до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про захист економічної конкуренції та діяльності Антимонопольного комітету України», розглядаються відповідно до законодавства, яке діяло до дня набрання чинності (01.01.2024) Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про захист економічної конкуренції та діяльності Антимонопольного комітету України».
Законодавство, яке діяло на момент початку розгляду справи Західним МТВ АМКУ, не містило жодних обмежень щодо строків розгляду справи.
Щодо тверджень позивача про не направлення ТОВ «ГалІО» копії подання з попередніми висновками у справі та не повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, то зазначене спростовується матеріалами справи, а саме Листом Відділення від 05.07.2024 № 63-02/2141е, у якому було надіслано на адресу ТОВ «Галіо» подання з попередніми висновками від 05.07.2024 № 63-03/144-П у справі № 63/1-01-58-2021 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (з дотриманням пункту 26 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за № 90/299 (із змінами)).
Інформація про попередні висновки у справі № 63/1-01-58-2021 справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції оприлюднена 12.07.2024 на офіційному сайті Антимонопольного комітету України.
Отже, жодних положень законодавства про захист економічної конкуренції Відділення не порушувало.
Щодо розміру накладеного штрафу в рішенні № 63, то він накладений відповідно до статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Під час розгляду цієї справи, перевіряючи дії АМК на відповідність законодавству України, суд, не втручаючись у дискрецію (вільний розсуд) АМК, з'ясовує і визначає наявність/відсутність, а відтак доведеність/недоведеність, обґрунтованість/необґрунтованість, передбачених ст.59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підстав для визнання недійсним рішення АМК через призму/ критерії, зокрема в цьому випадку, неповноти з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведеності обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; неправильності застосування норм матеріального і процесуального права тощо. Саме таким чином суд і здійснює перевірку на відповідність реалізації дискреції закону (праву), так і на узгодженість рішень/дій, прийнятих на підставі дискреції, з правами особи, загальними принципами публічної адміністрації, процедурними нормами, обставинами справи тощо.
Закон України «Про захист економічної конкуренції» не ставить застосування передбачених ним наслідків узгоджених антиконкурентних дій у залежність від «спільно домовленості разом брати участь у торгах з метою усунення конкуренції». Цілком зрозуміло, що така «домовленість» навряд чи може мати своє матеріальне втілення у вигляді письмових угод чи інших документів. А тому питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з'ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв'язок, у відповідності до статті 86 ГПК України.
Крім того, аналізуючи аргументи позивача, суд звертає увагу на те, що рішення органів Антимонопольного комітету України як правило ґрунтується саме на непрямих доказах, адже прямі докази в такого роду справах здобути фактично неможливо. Саме тому закон і надає право цим органам отримати інформацію з різного роду джерел та аналізувати їх на предмет наявності ознак антиконкурентних узгоджених дій, виявлення наміру учасників закупівлі діяти скоординовано. Відтак, аналізуючи заперечення позивача, суд дійшов висновку, що вони зводяться, в основному, до незгоди з кваліфікацією Антимонопольним комітетом досліджених доказів та встановлених обставин, що не є підставою для скасування рішення №63/63-р/к по справі №63/1-01-58-2021 від 17.07.2024 року.
Отже, розглянувши заявлені позовні вимоги, суд дійшов висновку, що такі заявлено не обґрунтовано, оскільки докази на їх підтвердження не спростовують висновків відповідача про вчинення узгоджених дій, так як зводяться лише до спростування кожної із встановлених відповідачем ознак антиконкурентних дій окремо, без надання оцінки таким ознакам у сукупності, відтак, оскільки в ході розгляду справи позивач не довів належними доказами незаконність оскаржуваного рішення, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судові витрати.
Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України залишаються за позивачем.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 73, 76-78, 86, 129, 236-241 ГПК України, суд,
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 30.01.2025.
Суддя Запотічняк О.Д.