ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.01.2025Справа № 910/16079/24
Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши заяву Приватного сільськогосподарського підприємства «Порадівське» про забезпечення позову Приватного сільськогосподарського підприємства «Порадівське» (08642, Київська обл., Фастівський р-н, с. Порадівка) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай Агро Плюс» (01011,м. Київ, вул. Мирного Панаса, будинок 11, офіс 2/25) про стягнення 4 413 222,88 грн.,
Без виклику представників сторін
27.12.2024 в системі «Електронний суд» представником Приватного сільськогосподарського підприємства «Порадівське» сформовано позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай Агро Плюс» про стягнення заборгованості за Договором поставки № 28 від 20.09.2024 у розмірі 4 413 222,88 грн. та була передана 28.12.2024 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.12.2024 позовну заяву Приватного сільськогосподарського підприємства «Порадівське» залишено без руху.
Ухвалою суду від 07.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження.
28.01.2025 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано заяву про забезпечення позову, яку передано 29.01.2025 судді Демидову В.О. відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду.
Означена заява обґрунтована тим, що Приватне сільськогосподарське підприємство «Порадівське», свої зобов'язання стосовно поставки на адресу відповідача (Покупця) Товару зазначеного у Специфікаціях до Договору № 28 від 20.09.2024 виконало в повному обсязі.
Відповідач здійснив оплату на суму 2 468 420 грн., а останній день для оплати Покупцем отриманого Товару сплинув 02.10.2024.
Представник позивача зазначає, що Позивачем вживалися заходи досудового врегулювання спору, шляхом надсилання відповідачу Претензії від 16.11.2024, яку було направлено через засоби поштового зв'язку через відділення АТ «Укрпошта» на адресу Відповідача, однак вказана претензія була повернута відправнику у зв'язку із відміткою «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується доказами надсилання та трекінг номером із сайту АТ «Укрпошта» (копія долучена до позовної заяви).
Враховуючи значну суму заборгованості, яка складає 4 413 222 грн. 88 коп., фактичне ігнорування претензії, а також відсутність добровільної оплати на даний час представник вважає, що останнє свідчить про односторонню відмову Відповідача від своїх зобов'язань.
З огляду на що представник вважає, що наявні підстави вважати, що Відповідач з метою подальшого ухилення від виконання зобов'язань може розпорядитися належним йому майном шляхом відчуження його будь-яким третім особам, а також вивести з рахунків належні йому грошові кошти.
З урахуванням викладеного представник позивача просить накласти арешт на майно, на кошти, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках в фінансових установах та/або банках, та на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Скай Агро Плюс» (Код ЄДРПОУ 44191770) в межах ціни позову у розмірі 4 413 222 грн. 88 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Суд, вивчивши матеріали поданої заяви про забезпечення позову, приходить до таких обґрунтованих висновків.
Предметом даного спору є вимога стягнення заборгованості за Договором поставки № 28 від 20.09.2024 у розмірі 4 413 222,88 грн. з яких: 4 116 812,56 грн. - основна сума боргу та 296 410, 32 грн. - пеня, що становить 0,1 % від вартості неоплаченого товару.
Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
У пункті 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Згідно п. 3 зазначеної постанови достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на підстави вважати, що при невжитті заходів по забезпеченню позову виконання рішення буде ускладнено чи унеможливлено, адже може виявитись відсутність майна та будь-яких коштів на рахунках відповідача без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заявник не надав суду жодних доказів на підтвердження наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на грошові кошти та на майно відповідача у межах суми позову.
Відповідно до положень ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом зазначається, що в заяві відсутнє достатнє обґрунтування та докази, які підтверджують доцільність та необхідність термінового забезпечення позову у запропонований заявником спосіб, також заявником не надано жодних доказів на підтвердження виведення відповідачем грошових коштів чи постанов виконавчої служби про повернення виконавчих документів без виконання у зв'язку із відсутністю грошових коштів на рахунках боржника чи майна на яке можна звернути стягнення.
Крім того, суд зазначає, що арешт грошових коштів та майна відповідача у розмірі ціни позову у даній справі, не означає, що позивач буде мати пріоритетне право перед іншими кредиторами (у разі їх наявності) відповідача на стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай Агро Плюс».
З огляду на відсутність доказів у даній справі які б свідчили, що невжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, відповідні твердження позивача є нічим іншим, як припущеннями, та вжиття заходів до забезпечення позову по арешту грошових коштів та майна відповідача не здатні покращити ефективність виконання рішення суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 136, 137, 139, 140, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні заяви Приватного сільськогосподарського підприємства «Порадівське» про забезпечення позову.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню у порядку, встановленому ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано: 30.01.2025.
Суддя Владислав ДЕМИДОВ