номер провадження справи 5/192/24
27.01.2025 Справа № 908/2841/24
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Соколові А.А., розглянувши матеріали справи
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжпромобладнання 2000» (вул. Вокзальна, буд. 7, селище Королево, Берегівський район, Закарпатська область, 90332; код ЄДРПОУ 31230091)
До відповідача: Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» (вул. Сталеварів, буд. 14, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 00130926)
про визнання рішення засідання комісії, оформлене протоколом по розгляду Акта про порушення споживачем ПРРЕЕ незаконним та його скасування,
За участю представників сторін:
Від позивача: Барчук В.І., ордер серії АР № 1203824 від 24.10.2024, посвідчення № 001148 від 29.06.2016;
Від відповідача: Лєлєкова В.В., довіреність № 270 від 11.12.2024;
В провадженні господарського суду Запорізької області перебуває справа № 908/2841/24, в якій ухвалою від 09.01.2025 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжпромобладнання 2000» № б/н від 23.10.2024 (вх. № 21004/08-08/24 від 25.10.2024) про витребування доказів. Розгляд справи у підготовчому провадженні відкладено на 27.01.2025 на 11 год. 00 хв. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов'язковою та запропоновано позивачу здійснити відповідні процесуальні дії.
На виконання вищевказаної ухвали, 24.01.2025 від ТОВ “Запоріжпромобладнання 2000» до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач не погодився із запереченнями відповідача. Підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просить суд позов задовольнити. Разом з відповіддю на відзив позивачем надано клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи.
Вищевказані документи долучені судом до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 27.01.2025 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК “Акорд».
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Просить суд позов задовольнити.
Представник відповідача заперечив проти позовних вимог з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву. Просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
Представник позивача підтримав клопотання про проведення почеркознавчої експертизи. В обґрунтування клопотання зазначив, що працівник ТОВ “Запоріжпромобладнання 2000» - ОСОБА_1 працює на підприємстві та отримує поштові відправлення у відділенні АТ «Укрпошта» № 124 у Хортицькому районі м. Запоріжжя. Позивач стверджує, що ОСОБА_1 не отримувала 04.11.2023 листа ПАТ “Запоріжжяобленерго» № 05553.43/1071 від 24.10.2023 та не була ознайомлена з датою засідання комісії з розгляду акту про порушення ПРРЕЕ. Крім цього, 04.11.2023 є вихідним днем - суботою, а відповідно з пояснень ОСОБА_1 , вона отримує пошту тільки у робочі дні, зазвичай у понеділок - середу. У зв'язку з чим, підпис у рекомендованому повідомленні про вручення 04.11.2023 поштового відправлення № 06 000 552 939 77 виконаний іншою особою, а не ОСОБА_1 . Просить суд клопотання задовольнити та призначити у справі № 908/2841/24 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експертизи поставити наступне питання: чи виконаний підпис у рекомендованому повідомленні про вручення 04.11.2023 р. поштового відправлення № 06 000 552 939 77, Долею Оленою Олександрівною, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 або іншою особою?
Представник відповідача заперечив проти вищевказаного клопотання позивача та просить суд відмовити у його задоволенні.
Розглянувши клопотання ТОВ “Запоріжпромобладнання 2000» про призначення по справі почеркознавчої експертизи суд зазначає наступне.
Пунктом 8 частини 2 статті 182 ГПК України передбачено, що у підготовчому засіданні суд вирішує питання, зокрема, про призначення експертизи.
Предметом розгляду справи є визнання незаконним та скасування рішення засідання комісії Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» від 30.11.2023, оформлене протоколом № 1288 засідання комісії з розгляду Актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії.
За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 77 ГПК України (Допустимість доказів), обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 80 ГПК України визначено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Стаття 87. Показання свідка
1. Показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.
2. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.
Стаття 88. Заява свідка
1. Показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка.
2. У заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень.
3. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків.
4. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.
Також частинами 1, 5 ст. 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до вимог законодавства України суд вирішує спір та встановлює істину на основі всебічного з'ясування всіх суттєвих моментів спірних правовідносин та об'єктивного дослідження фактичних даних, що визначають наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.
Також суд враховує, що за приписами ч. 1 - 3 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Статтею 99 ГПК України передбачено, що суд, за клопотанням учасника справи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема, через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Відповідно до ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" унормовано, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Почеркознавча експертиза це - дослідження, що має встановлену законом процесуальну форму, проводиться експертом на базі спеціальних знань у галузі судового почеркознавства відповідно до норм процесуального законодавства, що визначають її призначення та проведення, з метою встановлення фактів (фактичних даних), що мають доказове значення у справах.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №902/834/20, від 06.07.2023 у cправі № 915/212/20.
Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті. При цьому, в силу приписів статті 99 Господарського процесуального кодексу України господарський суд самостійно визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.
Водночас суд враховує, що відповідно до ст. 104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Отже, за змістом наведених приписів законодавства, призначення експертизи є правом, а не обов'язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи.
З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги мотивовано порушенням прав позивача при проведенні перевірки Відповідачем та встановлення останнім факту порушення п 8.4.2 (2) Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 , а саме відсутність пломб № 33238584, № 33238585 з відбитками тавр ОСР встановлених згідно акту про опломбування елементів комерційного засобу обліку від 23.04.2021р., на дверцятах камери силового трансформатору, які зачиняють доступ до дооблікових струмоведучих частин, у зв'язку із чим висунуто вимогу Позивачу про сплату заборгованості за не обліковану електричну енергію у розмірі 3312148,22 грн. Згідно п. 11 Акту від 17.10.2023 Комісія оператора системи з розгляду складеного Акта про порушення буде проводити засідання 23 листопада 2023 року за адресою вул. Волгоградська, 25 (кабінет 312 а) о 13.00. Проте, засідання комісії по розгляду акту про порушення ТОВ «Запоріжпромобладнання 2000» Правил роздрібного ринку, яке оформлено протоколом № 1288, відбулося 30.11.2023 без участі і попередження споживача.
На підтвердження факту належного повідомлення Позивача про дату та час засідання комісії Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що копію акта про порушення отримано особою, що допустила ОСОБА_2 , про що свідчить відповідна відмітка в акті. Споживачу також додатково з метою його обізнаності про дату засідання комісії, рекомендованим листом було направлено копію даного акта з додатками, разом із листом від 24.10.23р. №055-55.43/1071 про запрошення на засідання комісії, яке відбудеться 30.11.23р. Про отримання вищезазначених документів свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення 04.11.23р. представнику Товариства Доля О.О. за довіреністю.
З позовної заяви вбачається, що про обставини, пов'язані з отриманням рекомендованого повідомлення про вручення 04.11.2023 р. поштового відправлення № 06 000 552 939 77 уповноваженим на те позивачем довіреністю № 1/7 від 25.01.2023р. працівником ОСОБА_1 позивач взагалі не зазначав, вказавши лише на сам факт неотримання рішення засідання комісії з розгляду Актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії ПАТ “Запоріжжяобленерго» від 30.11.2023, оформленого протоколом № 1288.
Про наявність такого доказу як нотаріально засвідчена заява свідка ОСОБА_1 у позовній заяві також не згадується. Про сам факт направлення відповідачем вказаного рішення рекомендованим листом з повідомлення про вручення поштового відправлення № 06 000 552 939 77 позивачу, як це ним зазначено у відповіді на відзив, стало відомо лише після отримання відзиву ПАТ “Запоріжжяобленерго».
Заява свідка ОСОБА_1 засвідчена нотаріально лише 25.01.2025р. та додана до відповіді на відзив без клопотання про поновлення строку його доручення до матеріалів справи.
Позивач обґрунтовує клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи тим, що не отримував 04.11.2023 р. листа 05553.43/1071 від 24.10.2023 р. та не був ознайомлений з датою засідання комісії з розгляду акту про порушення ПРРЕЕ. Працівник ТОВ «Запоріжпромобладнання 2000» Доля О.О., дійсно працює на підприємстві та відповідно до довіреності, отримує поштові відправлення у відділенні АТ «Укрпошта» № 124 у Хортицькому районі м. Запоріжжя, але вивчивши вказане поштове повідомлення, вона стверджує, що не отримувала його, підпис на повідомленні належить не їй. Крім того, 04.11.2023 р. є вихідним днем - суботою, а відповідно з пояснень ОСОБА_1 , вона отримує пошту тільки у робочі дні, зазвичай у понеділок-середу. У зв'язку з вказаним просить поставити на вирішення експертизи питання: Чи виконано підпис у рекомендованому повідомленні про вручення 04.11.2023 р. поштового відправлення № 06 000 552 939 77, Доля Оленою Олександрівною, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 або іншою особою?
Розглянувши вказане клопотання та доводи сторін, з урахування наявних матеріалів справи суд не вбачає підстав для його задоволення, також виходячи з наступного.
«Правилами надання послуг поштового зв'язку», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 р. № 1071) встановлено:
71. Реєстровані поштові відправлення вручаються, кошти за поштовими переказами виплачуються адресатам (одержувачам) за умови пред'явлення ними документів, що посвідчують особу згідно із законодавством.
72. Адресат (одержувач) може уповноважити іншу особу на одержання адресованого йому поштового відправлення, коштів за поштовим переказом за довіреністю на визначений строк, що оформляється в установленому законодавством порядку або шляхом надання разового доручення на отримання поштового відправлення в електронній формі, порядок якої встановлюється оператором поштового зв'язку.
76. Для отримання поштових відправлень користувачі послуг поштового зв'язку повинні забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України “Про поштовий зв'язок», цих Правил.
78. Поштові відправлення, адресовані юридичним особам, можуть видаватися їх представникам, уповноваженим в установленому законодавством порядку на одержання поштових відправлень.
У разі коли під час надсилання реєстрованого поштового відправлення юридичній особі відправником поряд з юридичною особою як адресат було зазначено фізичну особу, таке відправлення може бути видане відповідній особі.
87. В об'єкті поштового зв'язку можуть вручатися:
реєстровані поштові відправлення, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, не вручені адресатам під час доставки за поштовою адресою, що надана відправником чи одержувачем відправлення;
90. Оператор поштового зв'язку вручає реєстровані поштові відправлення у визначеному оператором поштового зв'язку порядку.
93. Поштові відправлення з позначкою “З описом» та поштові відправлення, щодо яких складено відповідний акт, розкриваються працівником об'єкта поштового зв'язку у присутності адресата (одержувача) за його згодою. У разі коли під час розкриття таких поштових відправлень нестачу, пошкодження, зіпсуття чи заміну вкладення не виявлено, видача їх проводиться в установленому порядку.
99. У разі відмови адресата (одержувача) від одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом поштове відправлення, поштовий переказ не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертається відправнику (крім випадків, коли відправником надано розпорядження “не повертати»). Таке відправлення вручається відправнику за умови оплати ним плати за пересилання відправлення. Такі поштові відправлення, поштові перекази не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертаються за зворотною адресою. У разі коли адресат (одержувач) відмовляється засвідчити своїм підписом або в інший спосіб, передбачений оператором поштового зв'язку, факт відмови від одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом, такі поштове відправлення, поштовий переказ зберігаються у приміщенні об'єкта поштового зв'язку протягом установленого пунктом 101 цих Правил строку (крім рекомендованих листів з позначками “Судова повістка», “Повістка ТЦК»), після закінчення якого повертаються оператором поштового зв'язку за зворотною адресою.
108. Адресат (одержувач) має право подати в установленому оператором поштового зв'язку порядку заяву про: продовження строку зберігання об'єктом поштового зв'язку місця призначення адресованого йому поштового відправлення, поштового переказу на строк, визначений оператором поштових послуг; пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень, поштових переказів на іншу адресу (якщо оператор надає послуги із доставки поштових відправлень на визначену адресатом (одержувачем) іншу адресу). Адресат (одержувач) також має право: відмовитися від одержання поштового відправлення, поштового переказу; подати заяву на розшук відправленого йому реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу.
110. У разі встановлення за результатами перевірки факту невиконання чи неналежного виконання оператором поштового зв'язку обов'язків щодо надання послуг поштового зв'язку з пересилання реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу відправникові/адресату (одержувачу) у передбачених в абзаці сьомому пункту 106 та абзаці шостому пункту 108 цих Правил випадках не пізніше десяти днів з дня встановлення такого факту в об'єкті поштового зв'язку за місцем приймання або вручення поштового відправлення, прийняття поштового переказу або виплати коштів за ним виплачується відшкодування у розмірі, визначеному законом.
112. Користувач має право на подання звернень (скарг) щодо надання послуг поштового зв'язку оператору поштового зв'язку, національному регулятору, іншим органам державної влади відповідно до компетенції, а також на їх розгляд щодо поновлення його прав і захисту законних інтересів відповідно до законодавства. Подання, розгляд звернень (скарг) користувачів та усунення порушень їх прав здійснюється відповідно до Законів України “Про поштовий зв'язок», “Про захист прав споживачів», “Про звернення громадян», цих Правил та інших нормативно-правових актів. Національний регулятор розглядає відповідно до законодавства звернення (скарги) користувачів щодо надання послуг поштового зв'язку, отримує з цією метою від операторів поштового зв'язку необхідну інформацію, що стосується предмета отриманого звернення (скарги), вживає у межах повноважень заходів для захисту прав користувачів.
114. Оператор поштового зв'язку за невиконання чи неналежне виконання послуг поштового зв'язку несе відповідальність перед користувачами послуг поштового зв'язку згідно із законом.
115. Будь-яка інформація про поштове відправлення, поштовий переказ, відправника (найменування, поштова адреса) надається лише адресату (одержувачу) або його законному представнику за його заявою. Працівники об'єктів поштового зв'язку, які допустили порушення зазначених вимог, несуть відповідальність згідно із законом.
З матеріалів справи вбачається, що своїм підписом уповноважений представник позивача Доля О.О. на повідомленні про вручення спірного рекомендованого відправлення 04.11.2023р. засвідчила факт отримання нею надісланих відповідачем на адресу позивача копії акту з додатками, разом із листом від 24.10.23р. №055-55.43/1071 про запрошення на засідання комісії, яке відбулося 30.11.23р
Позивач, який стверджує про підроблення підпису ОСОБА_1 працівниками оператора поштового зв'язку, не надав суду доказів звернення до оператора поштового зв'язку із відповідною скаргою на дії працівників пошти з метою перевірки вказаних ним обставин. Отже, уповноваженим органом відповідна перевірка не проводилася і факту порушення прав Позивача як отримувача послуг поштового зв'язку не встановлено.
З огляду на вставлений законодавством України та «Правилами надання послуг поштового зв'язку» порядок отримання рекомендованих відправлень суд дійшов висновку, що допустимим доказом факту отримання спірного рекомендованого відправлення є саме підпис уповноваженої особи отримувача ( ОСОБА_1 ) на бланку такого рекомендованого повідомлення про вручення, за що працівники оператора поштового зв'язку несуть встановлену законом відповідальність.
Отже, заявою та показаннями свідка ОСОБА_1 не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства відображаються (обліковуються) у відповідних документах, а тому доводи позивача в цій частині є менш вірогідними та достовірними, ніж доводи відповідача на підтвердження факту отримання 04.11.2023р. уповноваженим представником позивачем вказаного повідомлення про час та місце проведення засідання комісії 30.11.2023р.
Також суд враховує, що Доля О.О. є найманим працівником ТОВ “Запоріжпромобладнання 2000» на посаді логіста, тобто перебуває у залежних від позивача трудових відносинах; факт отримання спірної кореспонденції у суботу 04.11.2023р. в межах часу роботи оператора поштового зв'язку не спростовується її голослівними твердженнями про отримання нею інших відправлень зазвичай у понеділок та середу; візуально підписи на спірному рекомендованому повідомленні про вручення не відрізняються від її підписів на Довіреності № 1/7 від 25.01.2023р. та нотаріально посвідченій заяві свідка.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що суд не позбавлений можливості, надаючи правову оцінку поданим сторонами доказам, вирішити спір навіть за наявності у відповідача сумнівів щодо дійсності підпису Доля О.О. на зазначеному вище повідомленні про вручення поштового відправлення, що само по собі не стосується встановленого відповідачем порушення Правил користування електричною енергією і не спростовує його.
За таких обставин, ураховуючи предмет та підстави позову, наявність у сукупності в матеріалах справи доказів, їх належність та допустимість, оцінивши доводи сторін, суд вважає, що відсутня дійсна потреба у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування у справі, а тому, суд не вбачає підстав для призначення судової почеркознавчої експертизи у даній справі.
Крім цього суд з'ясував у представників сторін наявність додаткових зав та клопотань, які зазначили про їх відсутність. Вважають за можливе закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Згідно з п. 18 ч. 2 ст. 185 ГПК України, у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 5 ст. 185 ГПК України, суд з'ясував думку представників щодо дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті.
На підставі викладеного, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 04.02.2025 об 11 год. 30 хв., про що присутні представники сторін повідомлені під розписку.
Керуючись ст. ст. 98-100, 181-185, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Відмовити у задоволенні клопотання ТОВ “Запоріжпромобладнання 2000» про призначення по справі почеркознавчої експертизи.
2. Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
3. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначити на 04.02.2025 об 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов'язковою.
Суддя К.В. Проскуряков
Згідно з ч. 2 ст. 254 ГПК України, ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених ст. 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені ст. 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
У ст. 255 ГПК України наведено вичерпний перелік ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення і ухвала про відмову у задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи та зупинення провадження у справі до даного переліку не відноситься.
Відтак, вказана ухвала не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.