вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
30.01.2025м. ДніпроСправа № 904/5378/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Золотарьової Я.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:
за позовом Акціонерне товариство "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.,
до Фізичної особи-підприємця Лавриненко Аліни Василівни, м. Кривий Ріг Дніпропетровська обл.,
про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за типовим індивідуальним договором
Суддя Золотарьова Я.С.
Акціонерне товариство "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Лавриненко Аліни Василівни і просить суд стягнути заборгованість у розмірі 78 646,24 грн, що складається з суми боргу за поставлену теплову енергію у розмірі 57 987,32 грн., плату за абонентське обслуговування у розмірі 230,58 грн, 3% річних у розмірі 3 355,25 грн, інфляційні втрати у розмірі 12 985,83 грн, пеню в розмірі 4 087,26 грн та судовий збір.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2024 була надіслана всім учасникам справи завчасно на їх юридичні адреси, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів.
Відповідач не отримує поштову кореспонденцію за адресою реєстрації, оскільки поштове відправлення, яке було направлено судом на адресу відповідача, повернуто до суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Також, з метою належного повідомлення відповідача, судом опубліковано оголошення про розгляд справи №904/5378/24 на офіційному сайті 29.01.2025.
За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи № 904/5378/24, але відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.
Так, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв рішення по справі у нарадчій кімнаті.
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов типового індивідуального договору № 1725/жб від 01.11.2021 про надання послуги з постачання теплової енергії в частині своєчасної оплати наданих послуг.
У зв'язку із несвоєчасним виконанням відповідачем умов договору, позивачем нараховано відповідачу 3% річних у розмірі 3 355,25 грн, інфляційні втрати у розмірі 12 985,83 грн, пеню в розмірі 4 087,26 грн.
Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ
Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" 16.03.2017 перетворено у Публічне Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до частини 2 статті 108 Цивільного кодексу України Публічне Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є правонаступником Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль".
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України "Про теплопостачання" як суб'єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, власником нежитлового приміщення 37 у будинку 12 по вул. Корнійчука (після перейменування Івана Авраменка), що у місті Кривому Розі є Лавриненко Аліна Василівна.
Згідно з рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 343 від 12.10.2011 року "Про надання згоди на передачу окремих об'єктів теплопостачання від Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", а саме об'єкти теплопостачання у Довгинцівському, Жовтневому, Інгулецькому та Саксаганському районах міста.
Відтак, виконавцем послуги з постачання теплової енергії для будинку що знаходиться за адресою: вул. Корнійчука (після перейменування Івана Авраменка), буд. 12 у місті Кривий Ріг є позивач - Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль".
Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" як виконавцем послуг 01.10.2021 на своєму офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.
Тому, з 01.10.2021 між Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" та Фізичною особою-підприємцем Лавриненко Аліною Василівною укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (позивачем присвоєно договору про надання послуги з постачання теплової енергії № 1725/жб від 01.11.2021), відповідно до пункту 5 якого виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, визначеними цим договором.
Відповідно до пункту 30 вказаного договору плата за послуги постачання теплової енергії складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830, - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022, та Методики розрахунку, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про які розміщується на веб-сайті виконавця.
Пунктом 32 договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (пункт 34 договору).
Споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (частина 3 пункту 41 договору).
Факт поставки теплової енергії у період з листопад 2021 - березень 2024 підтверджується актами подачі та припинення подачі теплоносія на житловий будинок №12 по вул. Івана Авраменка у місті Кривий Ріг, які містяться в матеріалах справи.
На підтвердження виконання своїх зобов'язань по договору щодо постачання теплової енергії позивачем надано рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії (надання послуг за період з листопада 2021 року по березень 2024 року на загальну суму 57 987,32 грн та послуги абонентського обслуговування на суму 230,58 грн.
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань з оплати за поставлену теплову енергію у сумі 57 987,32 грн та послуги з абонентського обслуговування у розмірі 230,58 грн, що і є причиною виникнення спору.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
З наведеного вбачається, що постачання теплової енергії має здійснюватися на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем та енергопостачальною організацією.
В свою чергу, оскільки користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії, то на споживача покладено обов'язок укласти договір з теплопостачальною організацією.
Виникнення цивільних прав та обов'язків підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату таких послуг, а споживач отримує такі послуги, оскільки від мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлявся (не відключався), та має здійснювати оплату виставлених рахунків.
Частиною 1 статті 19 "Про житлово-комунальні послуги" визначалось, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" як виконавцем послуг 01.10.2021 на своєму офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.
Таким чином, з 01.11.2021 між Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" та Фізичною особою-підприємцем Лавриненко Аліною Василівною укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (позивачем присвоєно договору про надання послуги з постачання теплової енергії № 1725/жб від 01.11.2021).
Щодо плати за поставлену теплову енергію та послуги з абонентського обслуговування
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
З урахуванням приписів пункту 34 договору, строк оплати поставленої теплової енергії в розмірі 57 987,32 грн та послуги з абонентського обслуговування у розмірі 230,58 грн є таким, що настав.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Доказів сплати відповідачем заборгованості в зазначеному розмірі суду не надано.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог щодо стягнення з відповідача за користь позивача заборгованості за поставлену теплову енергію в розмірі 57 987,32 грн та 230,58 грн плати за абонентське обслуговування.
Щодо суми 3% річних та інфляційних втрат
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3 % річних за період з 03.01.2022 по 26.11.2024 у розмірі 3 355,25 грн, інфляційні втрати за період з 03.01.2022 по 26.11.2024 у розмірі 12 985,83 грн.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, доходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 3 355,25 грн та інфляційних втрат у розмірі 12 985,83 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо суми пені
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Відповідно до пункту 45 типового договору у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 % суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу.
Господарський суд встановив, що послуги, які надані відповідачу з теплопостачання, є комунальними послугами, а тому їх регулювання підпадає під норми Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати за теплову енергію, позивач розрахував та просить суд стягнути суму пені у розмірі 4 087,26 грн за загальний період з 03.01.2022 по 26.11.2024.
З приводу нарахування пені, суд зазначає таке.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Разом з цим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020 було доповнено Розділ IX Прикінцеві положення Господарського кодексу України пунктом 7 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".
Так, Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) 11.03.2020 оголосила пандемію коронавірусу. Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року, який скасовано 30.06.2023.
До того ж типовий договір на постачання теплової енергії від 01.11.2021, тобто вже після внесення змін до чинного законодавства. Тому сторони на момент укладення договору розуміли, що строк нарахування пені вже не буде обмежений 6-місячним строком.
У той же час, як зазначено судом вище встановлений карантин скасовано 30.06.2023.
Разом з цим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" внесено зміни до Прикінцевих положень Закону України "Про запобігання корупції" та зазначено, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
Пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Беручи до уваги, що позивач надав відповідачу житлово-комунальні послуги, відповідно заборонено нарахування неустойки (штрафу та пені) з початку карантину по 30.07.2023 (тридцять днів після скасування карантину).
Враховуючи викладене позовні вимоги про стягнення пені по 30.07.2023 задоволенню не підлягають.
З урахуванням приписів Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", нарахування пені у спірних правовідносинах підлягає з 31.07.2023.
При цьому суд звертає увагу, що можливий строк нарахування штрафних санкцій (6 місяців згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України) продовжився на період дії карантину, і на цей же період нарахування штрафних санкцій було заборонено. При цьому продовжений строк закінчився з завершенням карантину, а тому нарахування штрафних санкцій за межами цього строку є неправомірним. Це стосується як пені, так і штрафу, що хоча і нараховується одномоментно, але також має строк свого можливого нарахування. Відповідно позовні вимоги про стягнення штрафу і пені задоволенню не підлягають.
Аналогічна правова позиція щодо відсутності підстав для стягнення пені викладена у постановах Центрального апеляційного господарського суду від 30.11.2023 у справі №904/3296/23, від 07.08.2024 у справі №904/6487/23.
З урахуванням викладеного позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково за загальний період з 31.07.2023 по 01.11.2024 у сумі 167,99 грн.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому, судовий збір у розмірі 2 877,10 грн слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" (49000, м. Дніпро, вул. Мандриківська, 47, оф. 503; ідентифікаційний код 41449359) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, ідентифікаційний код 00130850) 57 987,32 грн заборгованість за поставлену теплову енергію, 230,58 грн плата за абонентське обслуговування, 3 355,25 грн 3% річних, 12 985,83 грн інфляційних втрат, 167,99 грн пені, 2 877,10 грн витрат по сплаті судового збору.
В іншій частині позову відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.
Суддя Я.С. Золотарьова