вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
30.01.2025м. ДніпроСправа № 904/5223/24
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Татарчук В.О., розглянувши матеріали позовної заяви
За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ) в особі Регіональної філії "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (Харківська обл., м. Харків)
до Приватного підприємства "Атланта-Агро" (Дніпропетровська обл., м. Дніпро)
про стягнення заборгованості
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Атланта-Агро" про стягнення заборгованості в розмірі 44570,88грн. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №99-32150080/2020-001 від 16.03.2020 в частині оплати донарахованої суми провізної плати.
Зважаючи на те, що справа є незначної складності, враховуючи приписи статті 12, частини першої статті 247, частини сьомої статті 250 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2024 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними в матеріалах справи документами. Зобов'язано позивача надати до суду уточнену позовну заяву, яка буде містити повне найменування та місцезнаходження позивача. Зобов'язано відповідача надати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідач відзив на позов не надав, про розгляд справи повідомлявся належним чином.
З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.
Господарським судом направлялася ухвала суду від 02.12.2024 (про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі) в електронному вигляді до електронного кабінету відповідача, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 88 том 1).
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.
Враховуючи дату доставлення ухвали суду від 02.12.2024 - 02.12.2024 (о 18:55), відповідач мав подати відзив на позовну заяву в строк до 18.12.2024 включно.
Будь-яких клопотань про продовження зазначеного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною другою статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску строку суду також не повідомлено.
Станом на 03.02.2025 відповідач не надав до суду відзив на позов.
Згідно із частиною першою статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").
Судом також враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, однак не зробив цього, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем до суду не надано.
Таким чином, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, але не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Під час розгляду справи судом досліджені докази, наявні в матеріалах справи.
Згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального України, у зв'язку з розглядом справи без виклику учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-
Між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (далі - перевізник, позивач) та Приватним підприємством "Атлант-Агро" (далі - замовник, відповідач) укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №32150080/2020-001 від 16.03.2020 (далі - договір).
Факт укладення договору підтверджується наступними електронними документами: заявою про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №32150080/2020-001 від 16.03.2020, підписаною електронним цифровим підписом представника замовника, та повідомленням про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №99-32150080/2020-001 від 16.03.2020, в якому повідомляється про укладення договору та присвоєні коди замовника, а саме як відправника/одержувача: 8678, як платника: 8203375 (а.с. 10, 71 том 1).
Згідно з пунктом 1.1 договору предметом вказаного договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.
Пунктом 1.4 договору передбачено, що надання послуг за договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.
Договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com.ua з накладенням кваліфікованоuj електронного підпису (далі - КЕП) (пункт 1.6. договору).
Приписами пункту 1.7 договору встановлено, що договір укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти договір друга сторона засвідчує, що ознайомилась та погоджується з усіма умовами договору.
Договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до пункту 12.1 договору (пункт 1.10 договору).
Обов'язками замовника, за цим договором, зокрема, є: надання або організація надання місячних замовлень на перевезення відповідно до Правил планування перевезень вантажів через автоматизовану систему планування перевезень вантажів (далі - система планування перевезень) з проставленням ознаки, що містить умови надання послуг за наявності; сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника. Самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов договору, при цьому зобов'язаний враховувати обсяг запланованих перевезень, вагонообіг, строк перебування вагону за межами України та інших послуг перевізника; відшкодовувати перевізнику витрати, пов'язані із затримкою вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправника-ми перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини.
Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника (пункти 2.1.1, 2.1.4, 2.1.5 договору).
Відповідно до пункту 2.3.2 договору перевізник зобов'язаний приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у власних вагонах (контейнерах) перевізника, надавати власні вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації розміщеної у системі планування перевезень, надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до договору та збірнику тарифів.
Згідно з пунктом 3.1 договору розмір провізних платежів за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов'язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов збірника тарифів.
Пунктом 4.1 договору визначено, що розрахунки за договором здійснюються через філію "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень Акціонерного товариства "Укрзалізниця".
Приписами пункту 4.2 договору встановлено, що оплата послуг відповідно до договору здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника, вказаний в розділі 15 договору. Датою надходження платежів вважається дата зарахування коштів обслуговуючим банком на поточний рахунок перевізника зі спеціальним режимом використання. Одержані на поточний рахунок з спеціальним режимом використання кошти перевізник зараховує на особовий рахунок замовника, а також веде облік надходження коштів і використання їх замовником для оплати перевезень та інших послуг за мовами цього договору.
Пунктом 4.9 договору передбачено, що у разі виявлення перевізником неправильного нарахування платежів здійснюється перерахунок, після чого надлишок списаних коштів зараховується на особовий рахунок замовника як оплата за майбутні перевезення або ж додатково з сум внесеної попередньої оплати списуються кошти для оплати належних перевізнику платежів в порядку та строки передбачених законодавством України і цим договором.
У пункті 7.3 договору сторони погодили, що строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників, що випливають з правовідносин сторін за договором, становить один рік.
Договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається перевізником в повідомленні про оприлюднення договору здійсненого на веб-сайті http://uz-cargo.com/ та діє до його припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення договору. На звернення замовника умови договору застосовуються до відносин з замовником, які виникли між сторонами до його укладення та введення в дію.
Позивач зазначає, що у січні для відповідача на станцію Любашівка Одеської залізниці зі станції відправлення Ксенієве по накладній №41712308 від 06.01.2024 під навантаження прибували порожні власні вагони №№ 58527326, 50884445, 95273371, 95602637, 58528126, 58529603, 58531138, 59894881, 95068714, 95125548, 95126272, 95124640 (а.с. 72-75 том 1).
Після отримання вищевказаних вагонів, відповідач по накладній №41886045 від 11.01.2024 відправив їх без навантаження у порожньому стані на станцію Прилуки (а.с.76, 77 том 1)
Позивач зазначає, що в графі 20 вище вказаних перевізних документів зазначено: "Вагони залізничні, перевозимі на своїх осях, не пойменовані в алфавіті. Порожній власний (орендований) вагон з-під зерно кукурудзи (015006). Власник (орендар, оператор) вагонів див. відомість. Направляється до пункту навантаження". При відправленні з вантажоодержувача - Приватного підприємства "Атланта-Агро" проведено стягнення провізної плати із застосуванням коефіцієнта 3,205 (ВТ 2005) та утримано кошти в сумі 61551,60грн (графи 31, 34 накладної №41886045). Тариф нараховано за тарифну відстань 604 км по схемі 14.1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, із застосуванням пониженого коефіцієнта, так як при оформленні відправником проставлено відмітку "з-під зерно кукурудзи (015006). Власник (орендар, оператор) вагонів див. відомість. Направляється до пункту навантаження ", хоча вказані вагони по станції Любашівка Одеської залізниці не вивантажувались. Через що виник недобір провізної плати в загальній сумі 44570,88грн.
31.07.2024 на станції Прилуки Південної залізниці під час перевірки повноти нарахування та стягнення належних платежів комерційними ревізорами залізниці був виявлений недобір тарифу по перевізному документу №41886045 від 11.01.2024 в сумі 37142,40грн без ПДВ (44570,88грн з ПДВ) через помилкове застосування пониженого коефіцієнта (а.с. 12-14 том 1).
Відповідач в листі № 16/08/2024 від 16.08.2024, що плата за перевезення порожніх власних вагонів була нарахована правильно і доплаті не підлягає (а.с. 99 том 1).
З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено претензію №Д-02-06/516 від 24.12.2024, однак, на момент звернення до суду з позовною заявою, вимоги не задоволені та заборгованість відповідачем не погашена (а.с. 80 том 1).
Зазначене і є причиною виникнення спору.
Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача провізної плати.
Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, факт надання послуг, правомірність здійснення розрахунків недобору провізної плати.
Дослідивши матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 Цивільного кодексу України).
Відповідно до положень частини п'ятої статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Статтею 71 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, визначено взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
За договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату (стаття 22 Статуту залізниць України).
Відповідно до статті 61 Статуту залізниць України тарифи на перевезення, збори і штрафи, встановлені відповідно до чинного законодавства, публікуються у Збірниках правил перевезень і тарифів залізничного транспорту.
Частиною третьою статті 909 Цивільного кодексу України встановлено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відповідно до пункту 1.1.12 розділу II Збірника тарифів для розрахунку плати за перевезення вантажів, у тому числі рейкового рухомого складу потрібно визначити до якого тарифного класу або позакласової групи віднесено вантаж, у тому числі рейковий рухомий склад, контейнери, та яким видом відправки здійснюються перевезення, і застосувати до базових ставок плати коефіцієнт, установлений для даного вантажу та виду відправки. Коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів, встановлені в редакції наказу Міністерства інфраструктури України №441 від 22.06.2022, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.2022 за №689/38025.
Пунктом 9 додатку до наказу Міністерства інфраструктури України №441 від 22.06.2022 визначено випадки при яких застосовуються коефіцієнти для нарахування провізної плати порожніх вагонів. Зокрема, з-під вивантаження вантажів 1-го та 2-го тарифних класів, щебеню та баласту (щебеню) для доріг, перліту, піску, гранвідсіву, шлаків, золи, солі та концентрату мінерального "Галіт", продуктів харчування та енергетичних газів під наступне навантаження або під накопичення вагонів для наступного навантаження та з накопичення вагонів з-під вивантаження цих вантажів під наступне навантаження; рефрижераторних вагонів та критих, переобладнаних з рефрижераторних вагонів, фітингових платформ, вагонів для перевезення легкових автомобілів та контрейлерних перевезень (усі перевезення) застосовується коефіцієнт 3,205; з-під вивантаження вантажів 3-го тарифного класу під наступне навантаження або під накопичення вагонів для наступного навантаження та з накопичення вагонів з-під вивантаження цих вантажів під наступне навантаження; з провідниками; в (із) ремонт(у); пересилка після вивантаження на промивання, пропарку, дезінсекцію та дезінфекцію; в інших випадках - 5,139.
Оскільки по станції Любашівка не проводилося вивантаження прийнятих до перевезення власних вагонів, попередньо не надавалися послуги з накопичення вказаних вагонів, при розрахунку провізної плати по накладній №41886045 від 11.01.2024, керуючись вимогами наказу №441 від 22.06.2022, необхідно було застосовувати коефіцієнт 5,139, а не 3,205.
Статтею 24 Статуту залізниць України визначено, що саме вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Відповідно до пункту 4.9 договору, у випадку виявлення перевізником неправильного нарахування платежів, здійснюється перерахунок, після чого надлишок списаних коштів зараховується на особовий рахунок замовника, як оплата за майбутні перевезення або ж додатково з сум внесеної попередньої оплати списуються кошти для оплати належних перевізнику платежів в порядку та строки, передбачені законодавством України і цим договором.
Вартість залізничних перевезень визначається згідно із Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та коефіцієнтів, що застосовуються до збірника тарифів. Плата за перевезення вагонними відправками, для яких базова ставка визначена за тонну або одну вісь, округлюється до 0,1грн (пункт 5.1 Розділу ІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги).
По накладній №41886045 від 11.01.2024 при відправленні зі станції Любашівка на станцію Прилуки розрахунок провізної плати проведено із застосуванням коефіцієнта 3,205: 400,1 x 4 х 3,205 = 5129,30грн/ваг; 5129,30 х 12 = 61551,60грн. Фактично в даному повинен бути застосований коефіцієнт 5,139: 400,1 x 4 x 5,139 = 8224,50грн/ваг; 8224,50 х 12 = 98694,00грн. Тому недобір тарифу становить: 98694,00- 61551,60 = 37142,40грн (без ПДВ), з ПДВ - 44570,80грн, де 400,1грн/вісь - грошова ставка за тарифну відстань 604км для власних або орендованих вантажних (пасажирських) вагонів з навантаженням до 12,5т/вісь, відповідно до схеми 14.1 Збірника; 4 - кількість осей у вагоні; 12 - загальна кількість вагонів по перевізному документу №41886045; 3,205 та 5,139 - коригуючі коефіцієнти.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).
Зі змістом частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до положень частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно з частиною першою статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином .
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина перша статті 611 Цивільного кодексу України).
Доказів сплати заборгованості не надав, доводи, наведені в обґрунтування позову, не спростував.
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про більшу вірогідність доказів, наданих позивачем у підтвердження обґрунтування своєї позиції. Відповідно позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Такі висновки суду засновані передусім на відсутності належних спростувань з боку відповідача цих обставин.
За таких обставин законними й обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача недобору провізної плати в сумі 44570,88грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Згідно з частиною другою статті 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (стаття 4 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028,00грн.
Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті (в тому числі позовної заяви), в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
При зверненні з позовом до суду через систему "Електронний суд", позивач сплатив судовий збір в розмірі 3028,00грн згідно з платіжною інструкцією №10909 від 27.11.2024, замість 2422,40грн. Таким чином, при зверненні з позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 605,60грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідне клопотання позивачем до суду подано не було. Тому суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що надмірно сплачений судовий збір в розмірі 605,60грн підлягає поверненню з державного бюджету України, для чого позивачу необхідно звернутися до суду з відповідним клопотанням.
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача і стягненню на користь позивача підлягають 2422,40грн витрат по сплаті судового збору.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Приватного підприємства "Атланта-Агро" про стягнення заборгованості у розмірі 44570,80 грн - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Приватного підприємства "Атланта-Агро" (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 36, ідентифікаційний код 32150080) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (61052, Харківська обл., м. Харків, вул. Євгена Котляра, буд. 7, ідентифікаційний код 40081216) 44570,88грн - заборгованості та 2422,40грн - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 30.01.2025.
Суддя В.О. Татарчук