пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
28 січня 2025 року Справа № 903/931/24
Господарський суд Волинської області у складі:
головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича
секретар судового засідання - Гандзілевська Яна Вікторівна
за участю представників сторін:
від позивача: Грабєжов О.Е. - довіреність від 06.11.2024
від відповідача: Слупко О.М. - ордер серія АС №1119448 від 03.12.2024
від третьої особи: Семерей П.І. - довіреність від 13.01.2024
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області справу №903/931/24 за позовом Приватного підприємства “ІНФОРМАЦІЙНА СТУДІЯ “ПОЛІССЯ ТV», в особі ліквідатора (голови комісії з припинення) Шелюка Олександра Дмитровича до Фізичної особи ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ «Телемережі України» про зобов'язання вчинити дії,
28.10.2024 ліквідатор (голова комісії з припинення) Приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЙНА СТУДІЯ «ПОЛІССЯ ТV» Шелюк Олександр Дмитрович надіслав на адресу суду позовну заяву до ОСОБА_1 , в якій просить суд витребувати у відповідача наступні документи:
- оригінали установчих документів Приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЙНА СТУДІЯ «ПОЛІССЯ ТV» (код СДРПОУ 21752036);
- оригінали реєстраційних документів Приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЙНА СТУДІЯ «ПОЛІССЯ ТV» (код СДРПОУ 21752036);
- печатку круглу Приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЙНА СТУДІЯ «ПОЛІССЯ ТV» (код СДРПОУ 21752036);
- оригінали бухгалтерських документів Приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЙНА СТУДІЯ «ПОЛІССЯ ТV» (код СДРПОУ 21752036) за період з 01 січня 2019 року до 31 грудня 2022 року, в т.ч. але не виключно:
- банківські виписки за період з 01 січня 2019 року до 31 грудня 2022 року;
- акти виконаних робіт від постачальників за період з 01 січня 2019 року до 31 грудня 2022 року;
- акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з 01 січня 2019 року до 31 грудня 2022 року;
- податкові накладні за період з 01 січня 2019 року до 31 грудня 2022 року;
- табелі обліку використання робочого часу за 2019 рік, за 2020 рік, за 2021 рік та за 2022 рік;
- розрахунково-платіжні відомості за 2019 рік, за 2020 рік, за 2021 рік та за 2022 рік;
- відомості виплати заробітної плати за 2019 рік. за 2020 рік, за 2021 рік і а за 2022 рік;
- оригінали укладених від імені Приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЙНА СТУДІЯ «ПОЛІССЯ ТV» (код СДРПОУ 21752036) договорів за період з 01 січня 2019 року до 06 жовтня 2023 року;
- оригінал договору купівлі-продажу корпоративних прав у Приватному підприємстві «ІНФОРМАЦІЙНА СТУДІЯ «ПОЛІССЯ ТV» (код СДРПОУ 21752036) від 20.07.2004 укладеного із між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
- оригінал акту прийому-передачі основних засобів Приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЙНА СТУДІЯ «ПОЛІССЯ ТV» (код СДРПОУ 21752036) від 16.07.2004;
- оригінали Рішень Власника Приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЙНА СТУДІЯ «ПОЛІССЯ ТV» (код СДРПОУ 21752036) за період з 20.07.2004 по 06.10.2023;
- оригінали правовстановлюючих документів на основні засоби (матеріальні цінності):
- телевізійну станцію у м. Нововолинськ 22 ТВК, 100 Вт (телевізійний передавач ТХПР-100, антена панельна ІЛТУ-01, фідер 1/2" з конекторами, супутникова приймальна система, комутатор програм);
- телевізійну станцію у м. Ковель 28 ТВК, 500 Вт (антена кругова панельна 4 поверхова, фідер 1/2" з конекторами, супутникова приймальна система, комутатор програм);
- телевізійну станцію у с. Топільно 34 ТВК, 1 000 Вт (телевізійний передавач ТХUР-10, підсилювач Р-300, фільтр канальний на 2 кВт, антена панельна, фідер 7/8" з конекторами, супутникова приймальна система, комутатор програм), що належать Приватному підприємству «ІНФОРМАЦІЙНА СТУДІЯ «ПОЛІССЯ ТV» (код СДРПОУ 21752036), зокрема:
-оригінали документів щодо права власності на телевізійні передавачі, антени, фідери, супутникові приймальні системи;
-оригінали технічної документацій на телевізійні передавачі, антени, фідери, супутникові приймальні системи;
- оригінали проектів із монтажу телевізійних станцій, антенно-фідерних пристроїв, тощо;
- будь-які інші документи, які б свідчили про господарську діяльність Приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЙНА С'ТУДІЯ «ПОЛІССЯ ТV» (код СДРГІОУ 21752036).
Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЙНА СТУДІЯ «ПОЛІССЯ ТV» суму сплаченого судового збору сумі 3028,00 грн та судові витрати.
При обґрунтуванні позовних вимог вказує, що Приватне підприємство «ІНФОРМАЦІЙНА СТУДІЯ «ПОЛІССЯ ТV» зареєстровано Виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської області 05.03.1997 за № 11981200000000157; свідоцтво про державну реєстрацію серія А00 № 390165. Рішенням власника Підприємства від 26.01.2011, завіреним приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Багрій Анною Олександрівною та зареєстрованим у реєстрі за № 12, було призначено директором підприємства ОСОБА_1 з 02.02.2011. Директор ОСОБА_1 (далі Відповідач) вступила на посаду відповідно до наказу від 01.02.2011 № 02-к. Відповідно до Рішення Власника Підприємства від 06.10.2023 про припинення юридичної особи шляхом ліквідації до Єдиною державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб Підприємців та громадських формувань 06.10.2023 був внесений запис про припинення юридичної особи Приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЙНА СТУДІЯ «ПОЛІССЯ ТV» (код ЄДРПОУ 21752036) шляхом його ліквідації. Відповідно до п. 3 Рішення Власника Підприємства від 06.10.2023 про припинення юридичної особи шляхом ліквідації: «Директору підприємства Козюк Галині Іванівні передати ліквідатору печатки та/або штампи підприємства, всю бухгалтерську, фінансову та будь-яку іншу документацію впродовж 7 (семи) календарних днів від дня підписання цього рішення, а також призначити відповідальним за таку передачу директора Підприємства ОСОБА_1 ».
Разом з цим, під час зустрічі 24.01.2024 у місті Луцьку колишній директор Підприємства ОСОБА_1 (Відповідач) передала ліквідатору (Голові комісії з припинення) Підприємства Шелюку О.Д. лише наступні документи: банківські виписки за 2023 рік; акти виконаних робіт від постачальників за 2023 рік; акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за 2023 рік, табелі обліку використання робочого часу за 2023 рік; розрахунково-платіжні відомості за 2023 рік; відомості виплати заробітної плати за 2023 рік; податкові накладні за 2023 рік. Інші документи відмовилася передавати.
Позивач просить суд розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 08.11.2024 в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в спрощеному позовному провадженні відмовлено. Позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження (а.с. 59-61).
Ухвала суду від 08.11.2024 була отримана відповідачем 12.11.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0690269336990 (а.с. 68)
Строк для подання відзиву - до 27.11.2024 включно.
08.11.2024 позивач надіслав на адресу суду заяву, в якій просить приєднати до справи платіжну інструкцію 0.0.3973524167.1 (а.с. 64-67).
19.11.2024 відповідач надіслала на адресу суду заяву про відкладення розгляду справи (а.с. 69-70).
19.11.2024 позивач надіслав на адресу суду заяву, в якій просить прийняти попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат (а.с. 71-74).
03.12.2024 відповідач подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову, оскільки вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту, а викладені в заяві вимоги є необгрунтованими та безпідставними, оскільки усі правовстановлюючі та інші документи, які стосуються господарської діяльності ПП «Інформаційна студія «Полісся TV» знаходяться на зберіганні у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Телемережі України» згідно договору відповідального зберігання паперової документації №Т2023/23 від 30.06.2023, про що відомо ліквідатору Шелюк О.Д. Відповідач вважає звернення ліквідатора ПП «ІС «Полісся TV» до суду є передчасним, оскільки для отримання документів ліквідатор мав би звернутися з відповідною вимогою до ТОВ «Телемережі України» в порядку, передбаченому договором зберігання.
Також відповідач зазначає, що не перебуває з Позивачем в трудових відносинах, а документи, які стосуються господарської діяльності ПП «Інформаційна студія «Полісся TV» у неї відсутні (а.с. 75-86).
03.12.2024 позивач подав до суду клопотання, в якому просить залучити Товариство з обмеженою відповідальністю «Телемережі України» до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (а.с. 87-92).
Ухвалою суду від 03.12.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ «Телемережі України» (вул.Телевізійна,10, м. Луцьк, 43023, код ЄДРПОУ 33559741). Запропоновано третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ «Телемережі України» подати пояснення стосовно предмету спору протягом трьох днів з моменту отримання копії позовної заяви з додатками (а.с. 103-104).
26.11.2024 позивач надіслав на адресу суду інформацію щодо повторного надіслання відповідачу копії позовної заяви (а.с. 108-111).
07.12.2024 позивач надіслав на адресу суду інформацію щодо надіслання третій особі копії позовної заяви (а.с. 112-114).
13.12.2024 ТОВ «Телемережі України» надіслало на адресу суду письмові пояснення, в яких просить відмовити в задоволенні позову та зобов'язати позивача оплатити рахунки за зберігання і забрати документацію (а.с. 115-133).
11.12.2024 позивач надіслав на адресу суду відповідь на відзив, в якій вказав, що заперечує проти відзиву в повному обсязі, вважає його безпідставним, необгрунтованим та таким, у задоволенні якого має бути відмовлено (а.с. 134-142).
11.12.2024 позивач надіслав на адресу суду клопотання про надання копії технічного запису судового засідання від 03.12.2024 в електронній формі (а.с. 143-146).
17.12.2024 позивач подав до суду клопотання в якому просить поновити строк для подачі доказу та прийняти лист ПП «ІС Полісся TV» від 31.10.2023 №16 та долучити до матеріалів справи (а.с. 147-154).
Протокольною ухвалою від 17.12.2024 суд клопотання позивача про долучення доказів від 17.12.2024 задовольнив та приєднав до матеріалів справи, закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 28.01.2025 о 15:00 год (а.с.158-159).
В судовому засіданні представник позивача просить суд позов задовольнити повністю.
В судовому засіданні представник відповідача в задоволенні позову просить відмовити та вказує, що будуть подано докази про стягнення судових витрат у встановлений законом строк.
Представник третьої особи задоволенні позову просить відмовити.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство «ІНФОРМАЦІЙНА СТУДІЯ «ПОЛІССЯ TV» зареєстровано Виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської області 05.03.1997 за № 1 198 120 0000 000157; свідоцтво про державну реєстрацію серія А00 № 390165.
Відповідно до договору купівлі-продажу корпоративних прав у підприємстві від 20.07.2004, посвідченого приватним нотаріусом Київською міського нотаріального округу Ракитянським В.А. та зареєстрованого у реєстрі за № 1236, власник Підприємства ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) продав, а повий власник Підприємства ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) купив 100% (сто відсотків) корпоративних прав на Підприємство на умовах, що викладені у договорі.
Рішенням власника Підприємства від 26.01.2011 завіреним приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Багрій Анною Олександрівною та зареєстрованим у реєстрі за №12 призначено директором підприємства ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) з 02.02.2011.
Директор ОСОБА_1 (далі Відповідач) вступила на посаду відповідно до наказу від 01.02.2011 № 02-к.
Вказане призначення директора зареєстровано в ЄДРПОУ, що підтверджується довідкою ЄДРПОУ від 03.02.2011 серії АА № 036335/225.
Рішенням від 24.05.2007 власник Підприємства затвердив нову редакцію Статуту Підприємства, який був зареєстрований 30.05.2007 Державним реєстратором Виконавчого комітету Луцької міської ради Волинської області.
Відповідно до п. 9.4. вказаного Статуту Підприємства: «Для здійснення керівництва поточною діяльністю Студії власником наймається Директор».
Згідно п. 9.5. вказаного Статуту Підприємства: «Директор вирішує всі питання діяльності Студії крім тих, які віднесено до виключної компетенції Власника, зокрема, без довіреності діє від імені Студії; укладає угоди та вчиняє юридичні дії від імені Студії, видає довіреності, відкриває рахунки Студії; видає правила внутрішньою трудового розпорядку, накази, розпорядження, підписує грошові, звітні та інші документи».
Відповідно до п. 10.1. вказаного Статуту Підприємства: «Студія здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, веде статистичну звітність у відповідності з вимогами чинного законодавства України».
Відповідно до Рішення Власника Підприємства від 06 жовтня 2023 року про припинення юридичної особи шляхом ліквідації до Єдиною державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 06.10.2023 внесений запис про припинення юридичної особи Приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЙНА СТУДІЯ «ПОЛІССЯ TV» (код ЄДРПОУ 21752036) шляхом його ліквідації.
Відповідно до п. 3 Рішення Власника Підприємства від 06 жовтня 2023 року про припинення юридичної особи шляхом ліквідації: «Директору підприємства Козюк Галині Іванівні передати ліквідатору печатки та/або штампи Підприємства, всю бухгалтерську, фінансову та будь-яку іншу документацію впродовж 7 (семи) календарних днів від дня підписання цього рішення, а також призначити відповідальним за таку передачу директора Підприємства ОСОБА_1 ».
Ліквідатор направив Відповідачу лисі від 06.10.2023 щодо виконання Рішення Власника Підприємства від 06.10.2023 про припинення юридичної особи шляхом ліквідації, зокрема, виконання п. 3 та п. 4 Рішення Власника.
20.06.2023 припинено трансляцію програм ПП «ІС «Полісся ТV» та розірвано останній договір про надання послуг з технічного обслуговування мереж ефірного телевізійного мовлення ПП «ІС «Полісся ТV» №Т2021/16 від 30.11.2021, який був укладений з ТОВ «Телемережі України», а для стягнення заборгованості за надані послуги ТОВ «Телемережі України» звернулося до ПП «ІС «Полісся ТV» з позовом до суду (справі №903/1081/23 про стягнення 328 592,66 грн заборгованості).
Крім того, основний замовник послуг ПП «ІС «Полісся ТV» - ПІІ у формі ТОВ «Телерадіокомпанія «НБМ» припинило оплату за виставленими рахунками, внаслідок чого ОСОБА_1 від імені ПП «ІС «Полісся ТV» ініційовано судовий позов у справі №910/12537/23 (справа №910/12537/23 за позовом ПП «ІС «Полісся ТV» до ПІІ у формі ТОВ «Телерадіокомпанія «НБМ» про стягнення 477 929,18 грн. заборгованості).
10.11.2023 ОСОБА_1 звільнено з посади на підставі рішення власника ПП «ІС «Полісся ТУ» від 06.10.2023 та наказу №02-к від 10.11.2023 (а.с.80).
Після звільнення ОСОБА_1 , остання уклала договір відповідального зберігання паперової документації №Т2023/3 від 30.06.2023 (а.с.85-86) з Товариством з обмеженою відповідальністю «Телемережі України».
Відповідно до умов п.1.1 договору відповідального зберігання ТОВ «Телемережі України» зобов'язалось надати ПП «ІС «Полісся ТV» послуги з тимчасового зберігання паперової документації Замовника, у вигляді паперових установчих документів, паперової звітності та інших первинних документів, перелік яких вказано в акті прийому передачі, що є Додатком 1 до Договору. Місцем зберігання документації є місто Луцьк.
Згідно до умов Додатку №1 від 30.06.2023 до договору відповідального зберігання, ПП «ІС «Полісся ТV» передало, а ТОВ «Телемережі України» прийняло на тимчасове відповідальне зберігання паперову документацію у вигляді паперових установчих документів, паперової звітності та інших первинних документів за період з 1999 року по 30 червня 2023 року.
За вказаним Договором відповідального зберігання, Виконавець після отримання звернення про бажання Замовника повернути документацію складає акт виконаних робіт про надані послуги за період зберігання та рахунок на оплату до нього протягом трьох робочих днів (пункт 3.2 договору відповідального зберігання).
Ліквідатор направив Відповідачу лист від 02.11.2023 з повторною вимогою щодо виконання Рішення Власника Підприємства від 06.10.2023 про припинення юридичної особи шляхом ліквідації, зокрема, виконання п. 3 та п. 4 Рішення Власника (а.с.37-38.
Відповідно до п. 4 Рішення Власника Підприємства від 06 жовтня 2023 року про припинення юридичної особи шляхом ліквідації: «З моменту призначення ліквідатора Підприємства припинити повноваження директора Підприємства ОСОБА_1 у зв'язку із ліквідацією Підприємства та звільнити ОСОБА_1 з посади директора Підприємства за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП України) 31 жовтня 2023 року».
Відповідно до п. 2 Рішення Власника Приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЙНА СТУДІЯ «ПОЛІССЯ TV»від 23 листопада 2023 року про заміну ліквідатора Шелюк Олександр Дмитрович призначений ліквідатором Приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЙНА СТУДІЯ «ПОЛІССЯ TV» та наділений всіма повноваженнями, що передбачені чинним законодавством України для ліквідатора.
Ліквідатор направив Відповідачу лист від 27.02.2024 (а.с.50-53), в якому втретє звернувся до Відповідача з вимогою щодо безумовного виконання Рішення Власника Підприємства від 06.10.2023 про припинення юридичної особи шляхом ліквідації, зокрема, виконання п. 3 та п. 4 Рішення Власника.
Відповідач відповіді на вказаний лист не надала. Відповідач інших документів Підприємства не передала.
Відповідно до статті 111 ЦК України функції органу управління Приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЙНА СТУДІЯ «ПОЛІССЯ TV» перейшли до Комісії з припинення в особі ліквідатора Шелюка О.Д.
Згідно ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Відповідно до п. 12.1.1. Правил роботи архівних підрозділів органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, затверджених Наказом Державного комітету архівів України від 16 березня 2001 № 16, які розроблені на підставі Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи», Положення про Державний комітет архівів України та інших нормативно-правових актів та які є нормативно- правовим актом, обов'язковим для виконання всіма установами незалежно від форм власності (п.п. 1.1., 1.2. зазначених Правил), під час зміни керівника установи наявність і стан документів (справ), що знаходяться в діловодстві структурних підрозділів та в архіві, а також обліково- довідкового апарату до них відбиваються окремим розділом в акті приймання-передавання установи.
Відповідно до п. 12.1.2. зазначених Правил, відповідно до облікових даних служби діловодства і архіву в акті наводяться окремо кількість документів, що знаходяться в діловодстві, та кількість справ, що зберігаються в архіві, в тому числі кількість справ, що внесені до Національною архівною фонду.
У відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
Згідно ч.3 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Під час зустрічі 24.01.2024 у місті Луцьку колишній директор Підприємства ОСОБА_1 (Відповідач) передала ліквідатору (Голові комісії з припинення) Підприємства Шелюку О.Д.:
банківські виписки за 2023 рік;
акти виконаних робіт від постачальників за 2023 рік;
акти здачі-прийняття робі і (надання послуг) за 2023 рік,
табелі обліку використання робочого часу за 2023 рік;
розрахунково-платіжні відомості за 2023 рік;
відомості виплати заробітної плати за 2023 рік;
податкові накладні за 2023 рік.
Під час зустрічі 24.01.2024 р. у місті Луцьку колишній директор Підприємства ОСОБА_1 (Відповідач) відмовилася передавати ліквідатору (Голові комісії з припинення) Підприємства Шелюку О.Д.:
банківські виписки за 2019 рік;
акти виконаних робіт від постачальників за 2019 рік;
акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за 2019 рік;
табелі обліку використання робочого часу за 2019 рік;
розрахунково-платіжні відомості за 2019 рік;
відомості виплати заробітної плати за 2019 рік;
податкові накладні за 2019 рік;
банківські виписки за 2020 рік;
акти виконаних робіт від постачальників за 2020 рік;
акт здачі-прийняття роби (надання послуг) за 2020 рік;
табелі обліку використання робочого часу за 2020 рік;
розрахунково-платіжні відомості за 2020 рік;
відомості виплати заробітної плати за 2020 рік;
податкові накладні за 2020 рік;
банківські виписки за 2021 рік;
акти виконаних робіт від постачальників за 2021 рік;
акти здачі-прийняття робі і (надання послуг) за 2021 рік;
табелі обліку використання робочого часу за 2021 рік;
розрахунково-платіжні відомості за 2021 рік;
відомості виплати заробітної плати за 2021 рік;
податкові накладні за 2021 рік;
банківські виписки за 2022 рік;
акти виконаних робі і від постачальників за 2022 рік;
акти здачі-прийняття робі і (надання послуг) за 2022 рік;
табелі обліку використання робочою часу за 2022 рік;
розрахунково-платіжні відомості за 2022 рік;
відомості виплати заробітної плати за 2022 рік;
податкові накладні за 2022 рік.
Позивач доводить, що колишній директор Підприємства ОСОБА_4 (Відповідач) не передала ліквідатору (Голові комісії з припинення) Підприємства Шелюку О.Д. інші документи Підприємства, зокрема, установчі документи Підприємства, реєстраційні документи Підприємства, договори Підприємства з контрагентами.
Колишній директор Підприємства ОСОБА_5 (Відповідач) не передала ліквідатору (Голові комісії з припинення) Підприємства Шелюку О.Д. печатку круглу Підприємства.
Вказане підтверджується актами приймання-передачі документів від 24.01.2024 (а.с.45-49).
З доводів представників сторін слідує, що 24.01.2024 в ТОВ “Телемережі України» на вулиці Карбишева 2Ж приїхав Позивач ОСОБА_6 , представник ПзІІ ТОВ “Телерадіоімпанія “НБМ» і колишній директор ПП “Інформаційна студія “Полісся IV» ОСОБА_1 .
Представники Позивача і колишній директор Козюк ГД. були допущені до всіх наявних документів, для звіряння і копіювання. Ліквідатору були передані лише документи необхідні для підготовки ліквідаційного балансу, оригінал договору на зберігання і рахунок на оплату.
Так як рахунок згідно договору не був оплачений, то всі інші документи і печатка залишились на відповідальному зберіганні в окремому приміщенні.
10 травня 2024 року за №62 ТОВ “Телемережі України» направило Ліквідатору вимогу оплатити рахунки за зберігання і забрати всю паперову документацію (а.с.122-127). Відповіді не отримали.
Так як договір на тимчасове зберігання паперової документації укладений з юридичною особою ПП “Інформаційна стадія “Полісся ТV», а не з фізичною особою ОСОБА_1 , то громадянка ОСОБА_1 є неналежним відповідачем у даній справі.
Судом враховано доводи представника третьої особи в судовому засіданні, що при здійсненні оплати рахунків, які виставлені ТОВ “Телемережі України» для ПП «ІС «Полісся TV» документація, яка була передана за договором відповідального зберігання паперової документації №Т2023/3 від 30.06.2023, буде передана позивачу.
Стаття 15 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Наведена норма визначає об'єктом захисту саме порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина 1 статті 16 ЦК України).
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Оскільки відповідно до статті 16 ЦК України порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту, тому суд при вирішенні спору має надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права способам, що встановлено чинним законодавством, чи відповідає правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
У статті 1 Закону України від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII«Про інформацію» визначено, що документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі. З наведеного можна зробити висновок про те, що документ є рухомою, неподільною, визначеною індивідуальними ознаками, неспоживчою річчю, тобто є майном в розумінні цивільного законодавства.
Особливістю документа як майна є те, що він не має номінальної вартості та не обліковується в бухгалтерському обліку.
При цьому позов про витребування або повернення будь-якого майна свідчить про наявність спору саме майнового характеру, тому суд першої інстанцій обґрунтовано вказав, що заявлені в межах цієї справи позовні вимоги є майновими вимогами.
Статтею 41 Конституції України визначено, що право власності є непорушним. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Частиною 1 та 6 ст. 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Варто зазначити, що Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який е ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (висновки у пунктах 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц).
Вирішуючи господарський спір, суд з'ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (п.8.4, 8.5 постанови Верховного Суду від 14 червня 2019 року в справі №910/6642/18).
З врахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку, що в даній справі, 30.06.2023 (до дати звільнення Відповідача) між ПП «Інформаційна студія «Полісся ТВ» та ТОВ «Телемережі України» виникли правовідносини за договором відповідального зберігання паперової документації №Т2023/3 від 30.06.2023.
Відповідно до ст.144 ГК України, ст.11 ЦК України обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.
Згідно п.1 ст.12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Як встановлено ст.67 ГК України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
Згідно ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч.2 ст.180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 ст.628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В силу ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
У відповідності до вимог ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до умов вказаного договору - установчі документи та документи, пов'язані з господарською діяльністю ПП «Інформаційна студія «Полісся ТВ» - знаходяться на зберіганні у ТОВ «Телемережі України».
Як вбачається з договору, ОСОБА_1 не є стороною вказаного договору та станом на момент звернення з цим позовом - не має повноважень звертатись від імені ПП «Інформаційна студія «Полісся ТВ» з вимогою до ТОВ «Телемережі України» про розірвання вказаного договору та повернення документів.
Згідно з ч.2 ст. 45 ГПК України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Тобто будь-яка особа, яка вважає своє право (інтерес) порушеним, невизнаним чи оспорюваним, має право звернутися до суду та набуває процесуального статусу позивача у відповідній справі після відкриття судом провадження у ній. Недоведеність права вимоги особи, яка вважає своє право порушеним, є підставою для відмови в задоволенні позову.
Пред'явлення позову до неналежного відповідача (або непред'явлення позову до належного відповідача (співвідповідача)) не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ГПК України. Вказане може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог по суті заявлених вимог.
Подібні висновки щодо належних відповідачів у справі про зняття арешту з майна висловлені у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №521/17712/15 (провадження №61-11321св18), від 13 листопада 2019 року у справі №745/691/18 (провадження №61-7248св19), від 12 серпня 2021 року у справі №756/14542/19 (провадження №61-6976св21), від 26 січня 2022 року у справі №457/726/17 (провадження №61-43201св18), від 02.02.2022 у справі № 607/3269/21 (провадження № 61-19506св21).
Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється виключно за клопотанням позивача в порядку, визначеному ч. ч. 2-4 ст. 48 ГПК України.
За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, провадження № 14-61цс18).
Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження
Таким чином, Позивачем обрано неналежний спосіб захисту, оскільки у відношенні повернення вказаних документів зі зберігання Позивач має керуватися умовами договору відповідального зберігання паперової документації №Т2023/3 від 30.06.2023.
На підставі викладеного, у задоволенні позову слід відмовити з покладенням на позивача судових витрат.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 13 ГПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п.43 постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Аналогічна позиція викладена у п.81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.
Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").
Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами ("Ван де Гурк проти Нідерландів)".
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").
Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.
За таких обставин, інші доводи та заперечення сторін судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору впливу не мають.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-242 ГПК України, суд,-
в задоволенні позову Приватного підприємства “ІНФОРМАЦІЙНА СТУДІЯ “ПОЛІССЯ ТV», в особі ліквідатора (голови комісії з припинення) Шелюка Олександра Дмитровича до Фізичної особи ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ «Телемережі України» про зобов'язання вчинити дії, відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повний текст рішення складено 30.01.2025.
Суддя І. О. Гарбар