іменем України
28 січня 2025 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 740/6010/23
Головуючий у першій інстанції - Гагаріна Т.О.
Апеляційне провадження № 22-з/4823/7/25
Чернігівський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої-судді: Шитченко Н.В.,
суддів: Мамонової О.Є., Онищенко О.І.,
із секретарем: Зіньковець О.О.,
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників справи заяву представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Савенецької-Фурс Тетяни Володимирівни про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційними скаргами ОСОБА_2 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19 серпня 2024 року та додаткове рішення цього суду від 13 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною власністю, -
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив:
- визнати спільною сумісною власністю: транспортний засіб марки CITROEN DS5, 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; гараж № НОМЕР_2 в автокооперативі «Свіча», що розташований по вул. Сіняківська, 118 у м. Ніжині; нежитлове приміщення «стоматологічний та косметологічний кабінет», що розташований по вул. Московській, 13-б у м. Ніжині;
- визнати за ним право власності на 1/2 частину вищезазначених транспортного засобу, гаражу та нежитлового приміщення.
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 19 серпня 2024 року позов задоволено. Визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 автомобіль марки CITROEN DS5 реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2015 року випуску; гараж № НОМЕР_2 в автокооперативі «Свіча», що знаходиться за адресою: Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Синяківська, 118; нежитлове приміщення «стоматологічний та косметологічний кабінет» у житловому будинку АДРЕСА_1 . Визнано за позивачем право власності на: 1/2 частку автомобіля марки CITROEN DS5 реєстраційний номер НОМЕР_1 ; 1/2 частку гаражу № НОМЕР_2 в автокооперативі «Свіча», що знаходиться за адресою: Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Синяківська, 118; 1/2 частку нежитлового приміщення «стоматологічний та косметологічний кабінет» в житловому будинку АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача 13 099 грн судового збору.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 04 грудня 2024 року апеляційні скарги ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19 серпня 2024 року в частині вирішення позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною власністю скасовано та відмовлено у її задоволенні. Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19 серпня 2024 року в частині розміру судового збору змінено, зменшено визначену судом першої інстанції суму, стягнуту з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , з 13 099 грн до 8 210,86 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Додаткове рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 13 вересня 2024 року змінено, зменшено визначену судом першої інстанції до відшкодування суму витрат на професійну правничу допомогу, стягнуту з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , з 12 000 грн до 6 000 грн.
09 грудня 2024 року на електронну пошту Чернігівського апеляційного суду надійшла заява адвоката Савенецької-Фурс Т.В. про ухвалення додаткового рішення та відшкодування ОСОБА_2 понесених нею витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 10 000 грн.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 10 грудня 2024 року заяву адвоката Савенецької-Фурс Т.В. повернуто заявниці з підстав відсутності у матеріалах справи доказів на підтвердження її повноважень на представництво інтересів ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції.
12 грудня 2024 року на електронну пошту Чернігівського апеляційного суду повторно надійшла заява адвоката Савенецької-Фурс Т.В. про ухвалення додаткового рішення та відшкодування ОСОБА_2 понесених нею витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 10 000 грн.
Одночасно адвокатом подано клопотання про поновлення строку для подачі заяви про ухвалення додаткового рішення у справі. Мотивуючи це клопотання, адвокат зазначила, що докази, які підтверджують її повноваження (ордер), надано разом із клопотанням представника відповідачки про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та направлено на офіційну електронну адресу суду 23 листопада 2024 року. Внаслідок недбалості працівників канцелярії апеляційного суду зазначену кореспонденцію не роздруковано та не передано головуючій у справі. Представник відповідачки посилалась на те, що внаслідок безвідповідального ставлення працівників суду до виконання посадових обов'язків, її позбавлено права доступу до правосуддя та порушено принцип рівності та змагальності сторін, у зв'язку з чим нею із зазначенням наведених обставин скеровано скаргу на ім'я голови апеляційного суду.
Статтею 270 ЦПК України визначено порядок ухвалення додаткового рішення суду. Відповідно до ч. 3 даної норми додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника відповідачки, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи заяви, апеляційний суд приходить висновку, що заява представника відповідачки - адвоката Савенецької-Фурс Т.В. про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до приписів ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 141 ЦПК України визначено порядок розподілу витрат між сторонами. Так, у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справи або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Визначаючи суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
Втім, незалежно від того, яким є порядок обчислення гонорару, форма та строки його сплати, важливо, щоб його розмір відповідав визначеним процесуальним кодексом критеріям співмірності, а саме: складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт; ціні позову та/або значенню справи для сторони, в тому числі впливу вирішення справи на репутацію сторони або публічного інтересу до справи.
Верховний Суд у постанові від 27 лютого 2022 року у справі № 686/28627/18 дійшов висновку, за яким витрати на професійну правову допомогу можуть відшкодовуватися незалежно від того, чи оплачені вони стороною до моменту заявлення вимоги про їх відшкодування, чи будуть оплачені лише в майбутньому.
Вирішуючи клопотання сторони відповідача про поновлення строку для подачі заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, колегія суддів виходить з наступного.
Наказом керівника апарату Чернігівського апеляційного суду від 18 грудня 2024 року призначено проведення службової перевірки з метою перевірки обставин, викладених у скарзі адвоката Савенецької-Фурс Т.В. (т. 2 а.с. 27).
Актом проведення службової перевірки від 26 грудня 2024 року, складеним комісією у складі посадових осіб Чернігівського апеляційного суду, засвідчено те, що мали місце обставини, викладені у скарзі адвоката Савенецької-Фурс Т.В. - представника відповідачки ОСОБА_2 , зокрема, надісланий нею 23 листопада 2024 року об 11.08 лист на електронну адресу Чернігівського апеляційного суду було отримано, однак не зареєстровано та не передано до справи № 740/6010/23. Нездійснення реєстрації отриманого листа вчинено державним службовцем - начальником відділу документообігу та організаційного забезпечення (канцелярія суду) ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 33-35).
Наказом керівника апарату Чернігівського апеляційного суду від 30 грудня 2024 року застосовано до державного службовця ОСОБА_3 дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження за допущення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 65 ЗУ «Про державну службу» (т. 2 а.с. 30).
Зважаючи на результати службової перевірки, якими підтверджено доводи адвоката Савенецької-Фурс Т.В. про своєчасне направлення до апеляційного суду для подальшого долучення до матеріалів цієї цивільної справи документів на підтвердження її повноважень як представника Огієвської О.А. (у тому числі ордеру серії АА № 1329466 від 02 січня 2024 року), які до матеріалів справи не приєднано внаслідок недбалості працівників канцелярії апеляційного суду, колегія суддів вважає, що висновок про повернення адвокату Савенецькій-Фурс Т.В. заяви про ухвалення додаткового рішення з підстав відсутності у матеріалах справи доказів на підтвердження її повноважень на представництво інтересів ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції, 10 грудня 2024 року зроблено без урахування наведених вище обставин.
Таким чином, ураховуючи те, що вперше із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі представник відповідачки - адвокат Савенецька-Фурс Т.В., наділена відповідними повноваженнями на вчинення процесуальних дій в суді апеляційної інстанції, звернулася у передбачені процесуальним законодавством строки - 09 грудня 2024 року, колегія суддів вважає, що строк звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі стороною відповідача не пропущено.
Зміст апеляційної скарги ОСОБА_2 свідчить про те, що орієнтовний (попередній) розрахунок суми судових витрат, які відповідачка понесла та очікує понести у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, становлять витрати на сплату судового збору та витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000 грн (т. 1 а.с. 211). Отже, апеляційний суд вважає, що сторона відповідача дотрималась положень ч. 8 ст. 141 ЦПК України щодо здійснення до закінчення судових дебатів у справі відповідної заяви щодо понесених судових витрат.
Представництво інтересів ОСОБА_2 у суді апеляційної інстанції адвокатом Савенецькою-Фурс Т.В. здійснювалось на підставі ордеру серії АА № 1329466 від 02 січня 2024 року (т. 2 а.с. 16), виданого на підставі договору про надання правової допомоги від 04 серпня 2023 року № 04/08/23 (т. 2 а.с. 17-18).
Зі змісту угоди про надання юридичної допомоги від 04 серпня 2023 року, укладеного між Адвокатським об'єднанням «Український правовий альянс» та ОСОБА_2 , вбачається, що представництво інтересів клієнта здійснюється адвокатом об'єднання Савенецькою-Фурс Т.В., яка зобов'язалася надати клієнту правову допомогу та здійснювати представництво і захист інтересів клієнта в судах всіх рівнів, в тому числі і в Чернігівському апеляційному суді (п. 1.1 угоди).
Згідно з п. 1.2 угоди правова допомога включає, зокрема, підготовку необхідних процесуальних документів для захисту інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції та участь адвоката в судових засіданнях в суді апеляційної інстанції (п. 1.2.3, п. 1.2.4 угоди).
Вартість послуг та порядок розрахунків визначено розділом 6 угоди. Так, вартість послуг за цим договором є розрахунковою та зазначається в акті виконаних робіт, в якому зазначається витрачений адвокатом час на вчинення певної юридичної дії, пов'язаної з виконанням умов цього договору та тариф на вчинення юридичної дії, який сторони узгодили у п. 6.2 цього договору. Тариф за вчинення юридичної дії, передбаченої п. 1.2.3 договору, становить 4 000 грн/год, тариф за вчинення юридичної дії, передбаченої п. 1.2.4 договору, становить 5 000 грн/засідання (п. 6.2 угоди). Оплата послуг здійснюється клієнтом протягом 3-х робочих днів з дня підписання акту наданих послуг (п. 6.5 угоди).
Актом № 1 приймання-здавання виконаних робіт від 05 грудня 2024 року засвідчено, що адвокатом Савенецькою-Фурс Т.В. в межах справи № 740/6010/23 надано наступну послугу: складання та подання апеляційної скарги на рішення Ніжинського міськрайонного суду від 19 серпня 2024 року, вартість якої становить 10 000 грн (т. 2 а.с. 18 зворот).
Проаналізувавши наведені процесуальні норми та вивчивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимоги сторони відповідача про відшкодування витрат на правову допомогу.
Сторона позивача з клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги через їх неспівмірність до апеляційного суду не зверталась.
Вирішуючи питання щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, які мають бути відшкодовані ОСОБА_2 , апеляційний суд виходить з того, що апеляційні скарги відповідачки задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано лише в частині вирішення позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною власністю та відмовлено у її задоволенні.
З огляду на положення ч. 2 ст. 141 ЦПК України, за якими у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне відшкодувати ОСОБА_2 5 000 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції пропорційно до задоволених вимог її апеляційної скарги.
Керуючись ст. 270, 367, 389, 390 ЦПК України, -
Заяву представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Савенецької-Фурс Тетяни Володимирівни про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційними скаргами ОСОБА_2 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19 серпня 2024 року та додаткове рішення цього суду від 13 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною власністю - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) 5 000 (п'ять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 30 січня 2025 року.
Головуюча: Н.В. Шитченко
Судді: О.Є. Мамонова
О.І. Онищенко