Справа № 607/27038/24Головуючий у 1-й інстанції Гуменний П.П.
Провадження № 33/817/83/25 Доповідач - Лекан І.Є.
Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП
30 січня 2025 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Лекан І.Є.
за участю адвоката Вереса М.Я.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі адміністративну справу за апеляційною скаргою адвоката Вереса М.Я. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 січня 2025 року,
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 січня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік та стягнуто судовий збір.
Згідно з постановою суду, 01.12.2024 року о 07:21 год. в м. Тернополі по вул. Микулинецькій, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Suzuki Grand Vitara, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. В порушення вимог п. 2.5 ПДР України, від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Alcotest 6820 та проведення такого огляду у КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР, водій ОСОБА_1 категорично відмовився.
В апеляційній скарзі адвокат Верес М.Я. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду від 10.01.2025 року, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Вважає оскаржувану постанову неправомірною і необґрунтованою.
Апелянт посилається на те, що акт огляду та направлення на місці зупинки транспортного засобу не складались не зачитувались, не вручались і не пропонувалися для підпису ОСОБА_1 ..
Наголошує на тому, що працівниками поліції не був зачитаний протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 ..
Вказує, що протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи, в тому чи іншому діянні.
Апелянт не погоджується з причинами зупинки транспортного засобу.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день і час розгляду справи, що відповідно до ст.294 КУпАП не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши адвоката Вереса М.Я., який підтримав подану апеляційну скаргу, просить її задовольнити, приходжу до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Доведеність вини та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена належним чином розглянутими, оціненими та викладеними у постанові суду доказами.
Так, суд вірно послався на протокол про адміністративне правопорушення
серії ЕПР1 №186092 від 01.12.2024 року, відповідно до якого 01.12.2024 року о 07:21 год. в м. Тернополі по вул. Микулинецькій, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Suzuki Grand Vitara, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. В порушення вимог п. 2.5 ПДР України, від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Alcotest 6820 та проведення такого огляду у КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР, водій ОСОБА_1 категорично відмовився.
З відеозапису камер поліцейських убачається, що під час патрулювання 01.12.2024 року о 07:21 год. в м. Тернополі по вул. Микулинецькій, 72, поліцейськими виявлено транспортний засіб Suzuki Grand Vitara, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 ..
Як стверджує відеозапис, одразу після зупинки транспортного засобу поліцейські повідомили ОСОБА_1 , що він в порушення п.11.5 ПДР України керував т/з на автомобільній дорозі, яка має дві смуги для руху в одному напрямку, водій рухався по крайній лівій смузі при вільній правій, в зв'язку з чим був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП з накладенням штрафу.
Відповідно до відеозапису ОСОБА_1 , в зв'язку з наявними ознаками алкогольного сп'яніння, працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки із застосуванням газоаналізатора Драгер чи в медичному закладі. Останній, на неодноразові запитання чи буде проходити такий огляд, надав відповідь, що він такий огляд проходити не буде.
В матеріалах справи наявний акт огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , відповідно до якого за результатом огляду у водія працівниками поліції виявлені ознаки сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння шкірного покриву обличчя та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.12.2024 року.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суть даної норми закону полягає в тому, що якщо водій ухиляється від огляду на стан сп'яніння, його дії та ознаки сп'яніння фіксують в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Даних вимог правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Твердження апелянта щодо невідповідності висновків суду, викладених в оскаржуваній постанові фактичним обставинам справи, а також порушення судом норм процесуального права є необґрунтованими, оскільки факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння є правовою підставою адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, доведений належними та допустимими доказами, які зібрані у встановленому законом порядку, а також досліджені та оцінені судом в порядку, визначеному ст.ст.251, 252 КУпАП.
Пропозиція пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння працівниками поліції зроблена згідно до вимог ч.2 ст.266 КУпАП, відповідно до якої під час проведення огляду на стан сп'яніння осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Не заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що акт огляду та направлення на місці зупинки транспортного засобу не складались не зачитувались, не вручались ОСОБА_1 , оскільки відповідно до п.5 Порядку акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння, а ОСОБА_1 від огляду на стан сп'яніння відмовився.
Окрім цього, наявність вказаного направлення необхідне лише для лікаря медичного закладу для встановлення підстав для проведення відповідного огляду, а водій ОСОБА_1 категорично відмовився проходити огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі. При цьому, як стверджує відеозапис, водій відмовився отримувати копії документів, що надавали йому працівники поліції.
Безпідставними є посилання апелянта на те, що працівниками поліції не був зачитаний протокол про адміністративне правопорушення стосовно нього, оскільки відповідно до відеозапису працівник поліції оголосив ОСОБА_1 протокол, а ОСОБА_1 від підпису відмовився.
Не заслуговує на увагу твердження апелянта про те, що протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки протокол складений уповноваженою особою відповідно до ст. 254, 256 КУпАП, підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи.
Щодо незгоди апелянта з причинами зупинки, то слід зазначити, що незгода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, оскільки такий обов'язок прямо передбачений Правилами дорожнього руху України та не пов'язаний з причиною зупинки транспортного засобу.
Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не містить такого елементу, як “причина зупинки транспортного засобу». Об'єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення не містить у собі елементи іншого правопорушення, а тому кваліфікація діянь особи здійснюється самостійно від інших видів адміністративної відповідальності.
Права та обов'язки ОСОБА_1 поліцейський роз'яснив, що стверджує відеозапис з камер поліцейських.
Будь-яких заяв, зауважень, скарг, при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не подавав, дії працівників поліції не оскаржував.
Твердження про неналежність доказів, долучених до матеріалів справи, на що у своїй скарзі посилається апелянт, то такі доводи є безпідставними, оскільки відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, протоколом про адміністративне правопорушення, на підставі показань технічних приладів, що мають функції відеозапису чи кінозйомки, іншими документами.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.ст. 33-34 КУпАП України, з врахуванням його особи, ступеня та характеру вчиненого правопорушення, в межах санкції статті правопорушення, тому підстав для скасування постанови суду та закриття справи - немає.
На підставі наведеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу адвоката Вереса М.Я. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 січня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя