Номер провадження: 11-кп/813/22/25
Справа № 521/1458/17
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
29.01.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря с/з ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 про надання повторного дозволу на затримання з метою приводу та застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_7 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Макіївка Донецької області, громадянин України, з середньою освітою, не працевлаштований, має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, -
установив
Вироком Малиновського районного суду м. Одеса від 01 вересня 2017 року ОСОБА_7 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України та, із застосуванням положень ст.69 КК України, йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 7 місяців.
На підставі ч.5 ст.72 КК України ОСОБА_7 зараховано у строк відбуття покарання, строк його попереднього ув'язнення в період з 12 листопада 2016 року по 01 вересня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Вирішено питання з цивільним позовом потерпілого, процесуальними витратами та речовими доказами у кримінальному провадженні.
Не погодившись із зазначеним вироком прокурор Одеської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просив вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч.2 ст.194 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Доводи апеляційної скарги обґрунтував тим, що призначене ОСОБА_7 покарання є занадто м'яким та і не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченого, а тому суд не мав передбачених законом підстав для призначення обвинуваченому покарання із застосуванням ст.69 КК України.
Представник потерпілого ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_10 у своїй апеляційній скарзі також просила скасувати оскаржуваний вирок суду та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання у виді 10 років позбавлення волі, а також стягнути на користь потерпілого завдану ним матеріальну шкоду в розмірі 327 843 грн. 99 коп.
Доводи апеляційної скарги обґрунтувала тим, що призначене ОСОБА_7 покарання є недостатнім для його виправлення та попередження вчиненню ним нових злочинів.
Зі змісту оскаржуваного вироку убачається, що обвинувачений ОСОБА_7 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
На теперішній час на території вказаного населеного пункту органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, а тому апеляційний суд позбавлений об'єктивної можливості засобами поштового зв'язку сповістити ОСОБА_7 про час та місце судового розгляду за місцем його реєстрації.
В матеріалах кримінального провадження міститься адреса тимчасового проживання ОСОБА_7 в АДРЕСА_2 .
Разом тим за вказаною адресою поштову кореспонденцію про виклик до суду ОСОБА_7 також не отримував, на теперішній час його місце знаходження невідоме.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 16 листопада 2017 року було задоволено клопотання прокурора ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_7 оголошено у розшук з метою його затримання та приводу в судове засідання апеляційного суду. Судове провадження до розшуку обвинуваченого було зупинено.
Виконання вказаної ухвали було доручено начальнику Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, проте виконана вона не була.
Після цього, апеляційним судом неодноразово постановлювалися ухвали про повторне надання дозволу на затримання обвинуваченого ОСОБА_7 з метою його доставки в судове засідання Одеського апеляційного суду.
Остання ухвала про надання дозволу на затримання обвинуваченого ОСОБА_7 від 25.07.2024 року припинила свою дію 25 січня 2025 року.
В зв'язку з цим, 27 січня 2025 року прокурор відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 повторно подала до апеляційного суду клопотання, в якому просила відновити апеляційне провадження та ухвалити рішення про надання дозволу на повторне затримання ОСОБА_7 з метою його приводу до Одеського апеляційного суду та застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
До початку судового засідання прокурор відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 надіслала клопотання, в якому просила розглянути клопотання про надання дозволу на повторне затримання обвинуваченого ОСОБА_7 без її участі.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до положень ч.4 ст.401 КПК України обвинувачений підлягає обов'язковому виклику в судове засідання для участі в апеляційному розгляді, якщо в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення його становища або якщо суд визнає обов'язковою його участь, а обвинувачений, який утримується під вартою, - також у разі, якщо про це надійшло його клопотання.
В апеляційних скаргах прокурор та представник потерпілого порушують питання про погіршення становища обвинуваченого ОСОБА_11 , а тому відповідно до ч.4 ст.401 КПК України його участь в апеляційному розгляді є обов'язковою.
Беручи до уваги те, що кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_11 неможливо розглянути без його участі, а місце перебування обвинуваченого на теперішній час не встановлено, апеляційний суд ухвалою від 16 листопада 2017 року оголосив його у розшук.
Вказана ухвала виконана не була, після цього апеляційний суд неодноразово ухвалами від 20 листопада 2018 року, 01 липня 2019 року, 05 лютого 2020 року, 16 листопада 2020 року та від 10 серпня 2021 року, 27 квітня 2022 року, 15 листопада 2022 року та від 12 червня 2023 року, 02 лютого 2024 року, 25.07.2024 року надавав дозвіл на повторне затримання ОСОБА_11 з метою його приводу в судове засідання апеляційного суду.
Відповідно п.2) ч.3 ст.190 КПК України ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії.
Строк дії останньої ухвали про надання дозволу на затримання ОСОБА_11 сплив 25 січня 2025 року.
Згідно з ч.4 ст.190 КПК України слідчий суддя, суд за клопотанням прокурора має право вирішити питання про повторне затримання з метою приводу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Враховуючи те, що кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_7 неможливо розглянути в зв'язку з його ухиленням від суду, а строк дії попередньої ухвали про надання дозволу на затримання ОСОБА_11 на теперішній час сплив, апеляційний суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 та надати дозвіл на повторне затримання обвинуваченого ОСОБА_7 з метою його приводу в судове засідання Одеського апеляційного суду та зупинити судове провадження до його розшуку.
Керуючись ст.ст.188-190, 281, 335, 376, 404, 405, 419 КПК України, апеляційний суд, -
ухвалив
Відновити апеляційне провадження.
Задовольнити клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 .
Повторно надати дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з метою його доставки в судове засідання Одеського апеляційного суду в порядку ст.191 КПК України.
Організацію виконання даної ухвали покласти на начальника Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 .
Після затримання ОСОБА_7 доставити його до Одеського апеляційного суду в порядку ч.1 ст.191 КПК України.
На підставі п.2) ч.3 ст.190 КПК України ухвала припиняє свою дію 25 червня 2025 року.
До розшуку обвинуваченого ОСОБА_7 апеляційний розгляд у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12016160470004977 зупинити.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення, підлягає негайному виконанню та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4