ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
24 грудня 2024 року Справа № 918/539/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Маціщук А.В.
суддя Філіпова Т.Л.
суддя Гудак А.В.
секретар судового засідання Гончарук Б.О.
за участю представників сторін:
прокурора - Гарбарука В.А., Котяй І.В.
позивача Дубенської міської ради - пред, Міщанюк О.А.
відповідача ОСОБА_1 - адв. Мацей А.М.
третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 - не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Дубенської міської ради
на рішення Господарського суду Рівненської області від 11.09.2024 р.
постановлене у м. Рівне, повний текст складено 12.09.2024 р.
у справі № 918/539/24 (суддя Бережнюк В.В.)
за позовом Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Дубенської міської ради
до відповідача ОСОБА_1
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2
про скасування державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, визнання недійсним договору оренди землі, повернення земельної ділянки
Відповідно до рішення від 11.09.2024 р. Господарський суд Рівненської області задоволив позов Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Дубенської міської ради про скасування державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, визнання недійсним договору оренди землі, повернення земельної ділянки. Суд ухвалив рішення
- про скасування державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_1 на об'єкт незавершеного будівництва - льотно-технічну їдальню військового містечка № НОМЕР_1 , що складає 20% готовності, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 5610300000:02:001:2503;
- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,2806 га, кадастровий номер 5610300000:02:001:2503, укладеного 16.01.2024 р. Дубенською міською радою і ОСОБА_1 ;
- зобов'язання ОСОБА_1 повернути у комунальну власність територіальної громади в особі Дубенської міської ради земельну ділянку загальною площею 0,2806 га, кадастровий номер 5610300000:02:001:2503, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у придатному для використання стані шляхом звільнення від будівельних матеріалів.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач Дубенська міська рада звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції необґрунтованим, тоді як судом допущено неповне встановлення обставин справи. Зауважує, що рішенням Дубенської міської ради від 21.11.2014 р. № 3509 надано згоду на прийняття у комунальну власність територіальної громади м. Дубно об'єкта незавершеного військового будівництва - льотно-технічної їдальні з інженерними мережами військового містечка № НОМЕР_1 АДРЕСА_1 та пояснює, що згідно з зазначеним рішенням міська рада не брала жодних зобов'язань не відчужувати зазначене майно.
Посилається на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постановах від 09.11.2021 р. у справі № 466/8649/16-ц та від 23.11.2021 р. у справі № 359/3373/16-ц і доводить, що судом не враховано, що саме пред'явлення віндикаційного позову про витребування майна є підставою для повернення майна попередньому власнику без скасування всіх документів, які стали підставою для відчуження спірного майна, тоді як пред'явлення негаторного позову прокурором у даній справі є неналежним способом захисту.
Також вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що при ухваленні Дубенською міською радою рішення про передачу Богомазу В.Й. земельної ділянки в оренду і укладенні договору оренди землі не існувало підстави, передбаченої ч. 2 ст. 134 ЗК України, яка б звільняла Дубенську міську раду від обов'язку проведення земельних торгів.
Просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 11.09.2024 р. у справі № 918/539/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити керівнику Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Дубенської міської ради у задоволенні позову до ОСОБА_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, визнання недійсним договору оренди землі, повернення земельної ділянки.
Дубенська окружна прокуратура подала відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає скаргу безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
Стверджує, що договір купівлі-продажу від 13.07.2023 р. є нікчемним та у володінні ОСОБА_1 безпідставно перебував об'єкт незавершеного будівництва, тому не існувало підстав, передбачених ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України, які б звільняли Дубенську міську раду від обов'язку проведення земельних торгів на оренду землі.
Доводить про безпідставність тверджень скаржника про відсутність у Дубенської міської ради зобов'язань не відчужувати майно з посиланням на рішення ради від 21.11.2014 р. № 3509, виданого цим же органом місцевого самоврядування. Зазначає, що такі твердження ради не відповідають принципу заборони суперечливої поведінки та не заслуговують на увагу, оскільки така вимога передбачена нормативно-правовим актом вищої юридичної сили - Законом України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності».
Посилається на п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та стверджує, що реєстрація права комунальної власності на переданий у комунальну власність об'єкт незавершеного будівництва покладалася на Дубенську міську раду, тому остання мала можливість зареєструвати відповідне обтяження. Отже посилання скаржника на відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо відсутності обтяжень, які не зареєстровані через бездіяльність Дубенської міської ради, не заслуговують на увагу.
Також посилається на п 1 ч. 1 ст. 2, ч. 8 ст. 18, абз. 2, 3 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і пояснює, що скасування судом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно має наслідком повернення у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, на що й спрямований позов прокурора про повернення землі у попередньому стані.
Просить у задоволенні апеляційної скарги Дубенської міської ради відмовити.
09.12.2024 р. Дубенська окружна прокуратура подала додаткові пояснення у справі у яких звертає увагу, що законодавчо визначеним розпорядником спірного майна і земельної ділянки є Дубенська міська громада в особі Дубенської міської ради, тобто - органу, який відповідно до вимог закону уповноважений захищати інтереси територіальної громади у спірних правовідносинах. Вважає, що прокурором при визначенні позивача у справі не порушено вимоги законодавства. Оскарження Дубенською міською радою рішення суду першої інстанції не свідчить про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави, не позбавляє його права підтримувати позовну заяву та не є підставою для скасування законного й обґрунтованого судового рішення.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 відзиву на апеляційну скаргу не подала та не забезпечила явку представників у судові засідання, тоді як була повідомлена судом про дату, час і місце розгляду справи в установленому порядку /а.с. 208, 233 у т.1, 9 у т.2/.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Визначальним з урахуванням наведених норм є можливість розгляду справи в даному судовому засіданні, а не явка в судове засідання представників сторін/учасників.
Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась та додаткові докази судом не витребовувались, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Представник скаржника в судовому засіданні 24.12.2024 р. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задоволити.
Прокурори в судових засіданнях заперечували проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві та додаткових поясненнях.
Представник відповідача в судових засіданнях зазначив, що вважає рішення суду першої інстанції обґрунтованим, натомість скаржник не наводить будь-яких обставин порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Також підтвердив визнання відповідачем ОСОБА_1 позову.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника скаржника, представника відповідача та прокурорів, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судом першої інстанції, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.
Відповідно до рішення від 21.11.2014 р. № 3509 Дубенська міська рада, розглянувши лист начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо вирішення питання передачі у комунальну власність територіальної громади м. Дубно об'єкта незавершеного військового будівництва - льотно-технічної їдальні 750/1500м/об у зміну, з інженерними мережами військового містечка № НОМЕР_1 АДРЕСА_1 , вирішила надати згоду на прийняття у комунальну власність територіальної громади АДРЕСА_1 вищезазначеного об'єкта незавершеного будівництва /а.с. 62 у т.1/.
Рішенням виконавчого комітету Дубенської міської ради від 19.03.2015 р. № 86 затверджено склад комісії з передачі у комунальну власність територіальної громади м. Дубно об'єкта незавершеного будівництва - льотно-технічної їдальні військового містечка АДРЕСА_1 /а.с. 64 у т.1/.
Відповідно до акту прийому-передачі об'єкта незавершеного будівництва уповноважені особи - начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 01.09.2015 р. здав, а заступник Дубенського міського голови Мосійчук Р.А. 09.09.2015 р. прийняв у комунальну власність м. Дубно об'єкт незавершеного будівництва - льотно-технічну їдальню військового містечка АДРЕСА_1 , який належав ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина № НОМЕР_2 ) /а.с. 65 у т.1/.
Цей акт приймання-передачі у комунальну власність територіальної громади м. Дубно об'єкта незавершеного військового будівництва був затверджений рішенням виконавчого комітету Дубенської міської ради від 17.09.2015 р. № 379 /а.с. 28 у т.1/.
В подальшому на замовлення Дубенської міської ради Комунальним підприємством «Архітектор» виготовлено технічний паспорт на об'єкт незавершеного будівництва - льотно-технічну їдальню військового містечка № 1 по АДРЕСА_1 /а.с. 30 - 31 у т.1/.
Відповідно до витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва № 1333 від 01.02.2022 р. відсоток готовності об'єкта незавершеного будівництва льотно-технічної їдальні - 20 % /а.с. 32 у т.1/.
Відповідно до рішення від 03.05.2022 р. № 2267 Дубенська міська рада вирішила внести зміни у додаток 2 до рішення Дубенської міської ради від 07.09.2018 р. № 2886 «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Дубно та переліку нерухомого майна об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Дубно» та включила до переліку об'єктів комунальної власності об'єкт незавершеного будівництва льотно-технічна їдальня в/м № НОМЕР_1 АДРЕСА_1 /а.с. 34 у т.1/.
Право комунальної власності територіальної громади м. Дубна на незавершене будівництво було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 47616371, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2623391056040.
Рішенням від 12.04.2023 р. № 2798 Дубенська міська рада вирішила доповнити перелік об'єктів нерухомого майна територіальної громади м. Дубно, що підлягають приватизації шляхом продажу через електронний аукціон пунктом 7 такого змісту: назва об'єкту - об'єкт незавершеного будівництва льотно-технічна їдальня військового містечка № 1, площею забудови 1016,4 кв. м., місцезнаходження - вул. Автомобільна, 5, м. Дубно, Рівненська область, балансоутримувач - Комунальне підприємство ЦЖЕО «Житловик Дубенської міської ради» /а.с. 35 у т.1/.
Згідно з рішенням від 12.05.2023 № 2860 Дубенська міська рада вирішила здійснити приватизацію об'єкта комунальної власності - незавершеного будівництва, льотно-технічної їдальні військового містечка № 1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею основи 1016.4 кв.м., шляхом продажу через електронний аукціон /а.с. 36 у т.1/.
На виконання такого рішення Управління економіки і власності Дубенської міської ради провело електронний аукціон № SPE001-UA-20230602-42639 за лотом «Незавершене будівництво, льотно-технічна їдальня військового містечка № 1, площею основи 1016,4 кв.м, що знаходиться за адресою: 35600, Рівненська обл., м. Дубно, вул. Автомобільна, 5, кадастровий номер земельної ділянки 5610300000:02:001:2503». Відповідно до протоколу про результати електронного аукціону, переможцем аукціону став Богомаз Віктор Йосипович з ціновою пропозицією 3600120,00 грн. /а.с. 37 - 38 у т.1/.
13.07.2023 р. Дубенська міська територіальна громада в особі Дубенської міської ради, від імені якої (на підставі Положення про Управління економіки і власності Дубенської міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 12.02.2021 р. № 29, розпорядження міського голови № 20-к від 01.02.2016 р. «Про переведення ОСОБА_4 ») діє начальник управління Піддубник Мирослава Мирославівна як продавець та Богомаз Віктор Йосипович як покупець уклали договір купівлі-продажу /а.с. 39 - 40 у т.1/.
За умовами п. 1 договору купівлі-продажу продавець продав, а покупець купив у спільну сумісну власність подружжя об'єкт нерухомого майна: незавершене будівництво, льотно-технічна їдальня військового містечка № НОМЕР_1 , яка складає 20 % готовності, знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Дубно, вулиця Автомобільна, 5. Незавершене будівництво має площу основи 1016,4 кв.м., розташоване на земельній ділянці розміром 0,2806 га, кадастровий номер 5610300000:02:001:2503.
Відповідно до п. 4 договору купівлі-продажу право власності у покупця на незавершене будівництво виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Договір підписаний та скріплений печаткою Дубенською міською територіальною громадою в особі Дубенської міської ради Рівненської області від якої діє Піддубник М.М. та підписаний Богомазом В.Й.
13.07.2023 р. на підставі договору купівлі-продажу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Богомазом Віктором Йосиповичем було зареєстровано право власності на незавершене будівництво льотно-технічна їдальня військового містечка № 1 /а.с. 26 у т.1/.
Відповідно до рішення № 3213 від 08.11.2023 р. Дубенська міська рада затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 5610300000:02:001:2503 площею 0,2806 га, розташованої в м. Дубно на вул. Автомобільна, 5, змінила цільове призначення такої земельної ділянки з «для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування» на «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури» та передала таку земельну ділянку Богомазу Віктору Йосиповичу в оренду строком на 3 роки /а.с. 42 у т.1/.
16.01.2024 р. Дубенська міська рада в особі Управління архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства та земельних відносин Дубенської міської ради і Богомаз Віктор Йосипович уклали договір оренди землі /а.с. 43 - 44 у т.1/.
Згідно з п. 1 договору оренди землі орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - (землі житлової та громадської забудови) для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, яка розташована в м. Дубно на вул. Автомобільна, 5.
Відповідно до п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка площею 0,2806 га, в тому числі 0,2806 га забудованих земель. Згідно з п. 3 договору оренди землі на земельній ділянці розташований об'єкт нерухомого майна - незавершене будівництво льотно-технічна їдальня військового містечка № 1.
Відповідно до п. 8 договору оренди землі договір укладено строком на 3 (три) роки.
Відповідно до п. 19 договору оренди землі від 16.01.2024 р. після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він її одержав в оренду.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 23.05.2024 р. старший слідчий СВ Дубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області майор поліції В.П. Воронько на підставі письмової заяви-згоди Богомаза Віктора Йосиповича провів огляд земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 в присутності понятих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за участю користувача земельної ділянки ОСОБА_1 . За результатами огляду земельної ділянки було встановлено, що на земельній ділянці будь-які будівлі відсутні, а наявний котлован приблизною глибиною до 2 м. та будівельні матеріали, бувші у використанні (плити, блоки).
Обґрунтовуючи позов, прокурор доводить, що рішення Дубенської міської ради про приватизацію та затвердження умов продажу об'єкту комунальної власності - незавершеного будівництва льотно-технічної їдальні, та подальше укладення договору купівлі-продажу з Богомазом В.Й. на об'єкт незавершеного будівництва і надання Богомазу В.Й. в користування земельної ділянки у позаконкурентний спосіб суперечать нормам ст. 7 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» та нормам ст. 134 Земельного кодексу України.
У позовній заяві прокурор доводить, що підставою реалізації прокурором представницьких функцій згідно зі ст. 23 Закону "Про прокуратуру" стала усвідомлена пасивна поведінка позивача.
Так, листом Дубенської окружної прокуратури від 09.05.2024 р. № 51-1701вих-24 /а.с.52-55 у т.1/ до Дубенської міської ради прокурор повідомив орган місцевого самоврядування про виявлене порушення ст. 7 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», яке полягало у незаконному продажу у приватну власність об'єкту комунальної власності - незавершеного будівництва льотно-технічної їдальні та порушення ст. 134 Земельного кодексу України, яке полягало у незаконній передачі в оренду земельної ділянки під об'єктом незавершеного будівництва. Таким чином, прокурор повідомив про наявність підстав для захисту інтересів держави, шляхом звернення до Господарського суду Рівненської області з відповідним позовом.
Листом від 15.05.2024 р. № вих-1826 05-02-29/24 Дубенська міська рада у відповідь на лист прокурора зазначила, що орган місцевого самоврядування не вбачає підстав для звернення до суду для захисту інтересів Дубенської територіальної громади, оскільки відчуження згаданого у листі прокурора майна відбулося у законному порядку на підставі рішень міської ради. /а.с. 53 у т.1/.
Листом від 03.06.2024 р. № 51-1853вих-24 Дубенська окружна прокуратура повідомила орган місцевого самоврядування про прийняте рішення звернутись до суду з позовом в інтересах держави в особі Дубенської міської ради до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права приватної власності на об'єкт незавершеного будівництва, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 16.01.2024 р. та про зобов'язання ОСОБА_1 повернути у комунальну власність територіальної громади в особі Дубенської міської ради спірну земельну ділянку /а.с. 57 у т.1/. Дубенська міська рада такий лист залишила без реагування.
Позивач є органом місцевого самоврядування, якому у відповідності до ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Відповідно до ст. 18-1 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2019 року у справі № 915/20/18 визначив, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також й у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не має загальнодержавного характеру, але спрямоване на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 914/225/18.
Такі висновки враховуються колегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст. 236 ГПК України.
Отже, прокурор відповідно до норм ч.4 статті 23 Закону України “Про прокуратуру» обґрунтував необхідність представництва інтересів держави, оскільки компетентний орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, не відреагував на стверджуване порушення законності у сфері земельних відносин. Звертаючись до Дубенської міської ради до подання позову, прокурор надав їй можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після повідомлення прокурора про стверджуване порушення, кваліфікується як бездіяльність відповідного органу та є достатньою підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді.
Колегія суддів враховує, що після подання позову прокурором до суду першої інстанції у даній справі, Дубенська міська рада подала заяву про відмову від позову, оскільки вважала позов прокурора безпідставним.
Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про необхідність звернення до суду з позовом компетентний орган може діяти в умовах конфлікту інтересів - коли порушення інтересів держави, про яке стверджує прокурор, може бути пов'язане з раніше вчиненими протиправними діями цього органу чи бездіяльністю.
Для врахування цих обставин стаття 55 ГПК України передбачає такі правила:
- якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, поданого власником (учасником, акціонером) цієї юридичної особи в її інтересах, а також позову прокурора в інтересах держави;
- відмова компетентного органу від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.
Враховуючи, що прокурор подав позов в інтересах держави і підтримував заявлені позовні вимоги після відмови Дубенської міської ради від позову, суд першої інстанції правомірно відповідно до вищенаведених процесуальних норм розглянув справу по суті.
Задоволивши позов, суд першої інстанції виснував про нікчемність договору купівлі-продажу від 13.07.2023 р. та враховуючи, що інші законні підстави для набуття права власності на спірне майно відсутні, встановив, що Богомаз В.Й. у встановленому законом порядку не набув право власності на об'єкт незавершеного будівництва, розташований на земельній ділянці із кадастровим номером 5610300000:02:001:2503. Відповідно, при ухваленні Дубенською міською радою рішення про передачу Богомазу В.Й. земельної ділянки в оренду і укладенні договору оренди землі не існувало підстави, передбаченої ч. 2 ст. 134 ЗК України, яка б звільняла Дубенську міську раду від обов'язку проведення земельних торгів.
Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погоджується, враховуючи наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до норм статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Згідно з ч. 3 ст. 331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Відповідно до п. 51 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення питань щодо надання згоди на передачу об'єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішення про передачу об'єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об'єктів державної власності відноситься до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.
Основні засади передачі об'єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об'єктів права комунальної власності у державну власність безоплатно або шляхом обміну, визначені Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності".
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" (в редакції, чинній на 17.09.2015 р. - на час прийняття Дубенською міською радою об'єкту незавершеного будівництва у комунальну власність) об'єктами передачі згідно з цим Законом є, зокрема, нерухоме майно - будівлі, споруди, у тому числі приміщення (після виділення їх в окрему облікову одиницю (інвентарний об'єкт) на підставі розподільного балансу), об'єкти незавершеного будівництва.
Нормами ст. 7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" (в редакції, чинній на 17.09.2015 р. - на час прийняття об'єкту незавершеного будівництва у комунальну власність) визначено, що з державної у комунальну власність безоплатно передаються об'єкти за умови взяття органами місцевого самоврядування зобов'язання використовувати за цільовим призначенням і не відчужувати в приватну власність, в тому числі - військові містечка (майнові комплекси), інше нерухоме та окремо індивідуально визначене (рухоме) військове майно (крім усіх видів озброєння, бойової техніки та боєприпасів), яке вивільняється в процесі реформування Збройних Сил України та не включено до відповідного переліку військового майна, яке підлягає відчуженню.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 896-р від 17.10.2007 р. затверджено Перелік нерухомого військового майна Збройних Сил, яке може бути відчужено. До такого переліку, не було включено об'єкт незавершеного будівництва - льотно-технічну їдальню військового містечка № 1.
Отже, об'єкт незавершеного будівництва - льотно-технічну їдальню військового містечка № 1 не включений Кабінетом Міністрів України до переліку нерухомого військового майна, яке може бути відчужено, тому його приватизація і відчуження в приватну власність Богомазу В.Й. відбулося з порушенням ст. 7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності".
Відповідно до ст. 7-1 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" (в редакції, чинній на момент прийняття Дубенською міською радою, об'єкту незавершеного будівництва у комунальну власність) правочини, наслідком якого стало відчуження у приватну власність або нецільове використання об'єктів, зазначених в абзацах п'ятому - дванадцятому частини першої статті 7 цього Закону, є нікчемним.
Доводи скаржника про те, що Дубенська міська рада, приймаючи об'єкт незавершеного будівництва не брала зобов'язань не відчужувати таке майно, колегія суддів відхиляє як безпідставні, оскільки Законом, а саме - нормами ст. 7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" визначено таку заборону подальшого відчуження такого майна.
Щодо посилань скаржника на відсутність відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про накладення заборони на відчуження об'єкта незавершеного будівництва, колегія суддів погоджується з доводами прокурора про те, що реєстрація права комунальної власності на переданий у комунальну власність об'єкт незавершеного будівництва покладалася на Дубенську міську раду, тому остання мала можливість зареєструвати відповідне обтяження після прийняття об'єкту в комунальну власність. Разом з тим, відсутність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про накладення заборони на відчуження об'єкту незавершеного будівництва, не звільняє Дубенську міську раду від обов'язку дотримуватись вимог ст. 7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності".
Отже, договір купівлі-продажу від 13.07.2023 р., який укладений Дубенською міською територіальною громадою в особі Дубенської міської ради та ОСОБА_1 є нікчемний відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України та ст. 7, 7-1 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності".
Оскільки договір купівлі-продажу від 13.07.2023 р. є нікчемним і не створює юридичних наслідків, як визначено нормами ст..216 ЦК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Богомаз В.Й. у встановленому законом порядку право власності на спірне майно не набув. Натомість відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджено, що на час розгляду справи право власності на об'єкт незавершеного будівництва зареєстровано за ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Отже, фактичне володіння нерухомим майном здійснено шляхом оголошення в реєстрі права на нерухоме майно, і така обставина перешкоджає територіальній громаді у реалізації речових прав на зазначений об'єкт, відтак залишення без вирішення питання скасування державної реєстрації права власності матиме наслідком неможливість виконання судового рішення.
У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 р. у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 р. у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 р. у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 р. у справі № 48/340, від 22.10.2019 р. у справі № 923/876/16.
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" однією з основних засад державної реєстрації прав є внесення відомостей до Державного реєстру виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом. Натомість відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.
Згідно з абз. 2, 3 ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів в контексті спірних правовідносин у даній справі вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що, з метою поновлення порушених інтересів держави ефективним способом захисту є звернення з позовною вимогою про скасування державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_1 на об'єкт незавершеного будівництва льотно-технічної їдальні військового містечка № НОМЕР_1 .
Також колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що при ухваленні Дубенською міською радою рішення про передачу Богомазу В.Й. земельної ділянки в оренду і укладенні договору оренди землі, не існувало підстави, передбаченої ч. 2 ст. 134 ЗК України, яка б звільняла Дубенську міську раду від обов'язку проведення земельних торгів.
Так, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою ст. 134 ЗК України.
Згідно зі ст. 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 134 ЗК України не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
Оскільки судом встановлено, що договір купівлі-продажу від 13.07.2023 р. є нікчемним правочином, і Богомаз В.Й. не набув у встановленому законом порядку у власність спірний об'єкт незавершеного будівництва, розташований на земельній ділянці із кадастровим номером 5610300000:02:001:2503, тому не існувало підстави, передбаченої ч. 2 ст. 134 ЗК України, яка б звільняла Дубенську міську раду від обов'язку проведення земельних торгів.
Відповідно, укладений Дубенською міською радою та ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки суперечить вимогам Земельного кодексу України і порушує встановлений законом порядок одержання для користування земельною ділянкою на умовах оренди, зокрема, без попереднього проведення земельних торгів.
Отже, правильним є висновок суду першої інстанції про визнання недійсним відповідно до ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,2806 га, кадастровий номер 5610300000:02:001:2503, укладеного 16.01.2024 р. Дубенською міською радою і Богомазом В. Й., на підставі якого останнім отримано у користування земельну ділянку без проведення торгів всупереч нормам ст. 134 ЗК України.
Щодо доводів скаржника про обрання прокурором неналежного способу захисту колегія суддів зазначає, що позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом. Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 р. у справі № 908/976/19 та від 01.03.2023 р. у справі № 522/22473/15-ц, у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.05.2023 р. у справі № 905/77/21 та від 03.12.2021 р. у справі № 906/1061/20 та такі висновки враховуються колегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст. 236 ГПК України.
Натомість посилання скаржника на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постановах від 09.11.2021 р. у справі № 466/8649/16-ц та від 23.11.2021 р. у № 359/3373/16-ц, не можуть бути застосовані у даній справі, оскільки справи не є подібними за змістом позовних вимог та встановленими судом фактичними обставинами, враховуючи, що у справах № 466/8649/16-ц та № 359/3373/16-ц позовні заяви були мотивовані тим, що спірне нерухоме майно незаконно вибуло з власності територіальної громади/держави у приватну власність та в подальшому було відчужено іншим особам і перебувало у володільця не на підставі укладеного з власником договору, відповідно, прокурор звертався з віндикаційним позовом - про витребовування майна.
Отже, відповідно до ч. 2 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» у разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.
Відповідно до наведених норм колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про задоволення позовної вимоги про зобов'язання Богомаза Віктора Йосиповича повернути у комунальну власність територіальної громади в особі Дубенської міської ради земельну ділянку загальною площею 0,2806 га, кадастровий номер 5610300000:02:001:2503, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у придатному для використання стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він її одержав в оренду, що відповідає нормам ч. 1 ст. 785 ЦК України.
З приводу решти доводів скаржника, викладених в його скарзі, колегія суддів звертає увагу, що такі аргументи були почуті, враховані судами першої та апеляційної інстанції, натомість оскаржуване рішення є вмотивованим, і судом першої інстанції зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає нормам ст. 236 ГПК України та практиці Європейського суду з прав людини, яка застосовується судом як джерело права згідно з ч.4 ст.11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Підсумовуючи викладене за результатом перегляду рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення Господарського суду Рівненської області від 11.09.2024 р. у справі № 918/539/24 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і немає підстав для його скасування чи зміни.
Доводи Дубенської міської ради, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно зі ст.129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу позивача Дубенської міської ради залишити без задоволення, рішення Господарського суду Рівненської області від 11.09.2024 р. у справі № 918/539/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Справу № 918/539/24 повернути Господарському суду Рівненської області.
Повний текст постанови складений 28.01.2025 р.
Головуючий суддя Маціщук А.В.
Суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Гудак А.В.