Справа № 308/125/25
29.01.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря: ОСОБА_4 ,
учасників судового розгляду: прокурора - ОСОБА_5 , захисника - адвоката - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/14/25 за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонногосуду Закарпатської області від 05січня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонногосуду Закарпатської області від 05січня 2025 року,клопотання заступника начальника відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_8 , погодженого процесуальним керівником - прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12025070000000004 ОСОБА_9 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_10 , задоволено.
Обрано відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою обчислюється БаникМиколіІвановичуз 18 год. 06 хв. 04 січня 2025 року по 03 березня 2025 року включно.
З матеріалів клопотання вбачається, що заступник начальника відділу слідчого управління ГУНП в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим процесуальним керівником - прокурором групи ОСОБА_11 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносноБаникМиколиІвановича підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, у кримінальному провадженні № 12025070000000004, відомості про яке 03.01.2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Клопотання мотивоване тим, що підставою застосування підозрюваному ОСОБА_7 заходу у вигляді тримання під вартою, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення,пов'язаного із грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненому із застосуванням іншого предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, вчинені групою осіб, та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих, може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи чи інші докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, які невстановлені органом досудового розслідування.
Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя вказав, що ОСОБА_12 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категоріїтяжких злочинів, і за який йому може бути призначено покарання у виді позбавленні волі на строк від трьох до семи років, ОСОБА_12 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні, що надає достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, а також врахував те, що застосування більш м'яких запобіжних заходів таких як особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, будуть не достатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із взяттям під варту, що свідчить про те, що інші більш м'які запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому клопотання задовольнив.Разом з тим, слідчий суддя прийняв до уваги тяжкість інкримінованого ОСОБА_7 злочину - застосування насильства щодо потерпілих,тому у відповідності до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, розмір застави не визначив.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , вказує на те, що оскаржувану ухвалу слідчого суддінеобхідно скасувати, призначивши підозрюваному менш суворий запобіжний захід, оскільки суд першої інстанції допустив однобічність та неповноту судового розгляду, що призвело до невідповідності призначеного судом запобіжного заходу. Зазначає, що в оскаржуваній ухвалі не наводиться жодного доказу, який би вказував на наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, а також на це не вказують відомості, що відображені у матеріалах долучених до клопотання.Звертає увагу на той факт, що судом не було дано оцінку відомостям про підзахисного, а саме: несудимого, наявність в нього родини по місцю постійного проживання, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого, хворіючого на астму. Сторона захисту вважає, що слідчий суддя в порушення вимог ч.3 ст.183 КПК України, не визначив підзахисному розмір застави, що призвело до істотного порушення вимог КПК. Зазначає, що жодними доказами не доведено, що ОСОБА_7 застосував насильство відносно потерпілих. Просить суд, оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою обрати до підозрюваного за ч.4 ст.296 КК України ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з ізоляцією від суспільства.
Судове провадження розглядається за відсутності підозрюваного, неявка якого з урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України, не перешкоджає його розгляду. При цьому враховується думка захисника про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності підозрюваного ОСОБА_7 .
Заслухавши доповідь судді-доповідача про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, захисника-адвоката ОСОБА_6 , яка підтримала доводи апеляційної скарги, думку прокурора, який вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до наступного висновку.
Частиною 1 ст. 29 Конституції України визначено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення у справі «Ilijkov v. Bolgaria»).
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
За змістом ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, що у провадженні заступника начальника відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_8 перебувають матеріали досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12025070000000004 від 03.01.2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
В межах даного провадження, 04.01.2025 року о 18 год. 06 хв. ОСОБА_7 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
04.01.2025 року ОСОБА_7 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Оскаржуваною ухвалою задоволено клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави.
Постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя прийшов до правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів, про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень та ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, що зумовлює необхідність застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_7 , слідчим суддею правильно встановлено, що надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, й неможливість застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів.
Так, необхідність застосування підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею мотивовано зібраними в ході досудового розслідування доказами у їх сукупності та взаємозв'язку.
Наведені докази є фактичними даними, отриманими органом досудового розслідування шляхом проведення слідчих дій, й ці дані можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_7 міг вчинити інкриміноване йому правопорушення, а значить підтверджують наявність обґрунтованої підозри.
Колегія суддів приходить до висновку про доведеність органом досудового розслідування на цій стадії досудового розслідування обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, наявності в зазначеному провадженні ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а також те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним вище ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
При прийнятті рішення апеляційний суд враховує те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 60 рішення ЄСПЛ «Боротюк проти України», а тому апеляційний суд вважає необхідним обрання на даній стадії досудового розслідування підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання існуючим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону та правовими позиціями ЄСПЛ.
Разом з тим, дійшовши обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя необґрунтовано зазначив про неможливість визначення підозрюваному розміру застави з огляду на таке.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для застосування застави, суд першої інстанції з урахуванням фактичних обставин кримінального провадження, даних, які характеризують особу підозрюваного, вимог кримінального процесуального законодавства України та практики Європейського суду з прав людини, а також з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, не визначив її розмір, мотивуючи це тим, що інкриміноване ОСОБА_7 кримінальне правопорушення, вчинено із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Проте, такий висновок, на думку колегії суддів, є передчасним і таким, що не узгоджується з наведеними нижче положеннями закону.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування (п. 1).
Зміст вказаної норми не є імперативним, а тому, приймаючи до уваги вимоги ст. 178, ч. 1 ст. 183 КПК України, зокрема, наявність у підозрюваного ОСОБА_7 постійного місця проживання, міцних соціальних зв'язків, несудимий, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого, хворіючого на астму, розглянувши можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10.02.2022 у справі «Харченко проти України), колегія суддів уважає за можливе визначити підозрюваному ОСОБА_7 розмір застави у даному кримінальному провадженні.
Визначаючи розмір застави у даному кримінальному провадженні, апеляційний суд приймає до уваги положення ч. 4 ст. 182 КПК України, згідно якої розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа. Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, а також, приймаючи до уваги обставини, визначені ст. 178 КПК України, колегія суддів уважає необхідним визначити розмір застави у межах 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) грн, оскільки саме такий розмір застави буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, узгоджуватись з положеннями ст. 182 КПК України, а також практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Мангурас проти Іспанії» від 28.09.2010, «Гафа проти Мальти» від 22.05.2018), відповідно до яких розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника-адвоката ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_7 підлягає задоволенню частково, а ухвала слідчого судді - скасуванню з постановленням апеляційним судом нової ухвали.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 412, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 -задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонногосуду Закарпатської області від 05січня 2025 року - скасувати.
Клопотання заступника начальника відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_8 , погодженого процесуальним керівником - прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12025070000000004 ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 -задовольнити частково.
Застосувати відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 (шістдесят) днів, а саме до 03 березня 2025 року, з визначенням застави, достатню для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_7 , покладених на нього обов'язків передбачених цим Кодексом - в розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн. ), тобто - 181 680,00 грн.
Роз'яснити, що підозрюваний ОСОБА_7 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на підозрюваного ОСОБА_7 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Встановити строк дії обов'язків до 03.03.2025 року включно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді