вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"21" січня 2025 р. Справа№ 910/11128/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Барсук М.А.
суддів: Кропивної Л.В.
Руденко М.А.
при секретарі: Овчинніковій Я.Д.
за участю представників сторін:
від позивача: Присяжнюк Р.В., Жегулін Ю.М.;
від відповідача 6: Чугунов М.В.;
від відповідачів 1-5, 7-10: не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 (повний текст складено 21.10.2024)
у справі №910/11128/23 (суддя Ващенко Т.М.)
за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
до
1. ОСОБА_1
2. ОСОБА_2
3. ОСОБА_3
4. ОСОБА_4
5. ОСОБА_5
6. ОСОБА_6
7. ОСОБА_7
8. ОСОБА_8
9. ОСОБА_9
10. ОСОБА_10
про стягнення 11 706 838 257, 34 грн, -
Короткий зміст позовних вимог та хід розгляду справи у суді першої інстанції
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про стягнення 11 706 838 257,34 грн. збитків.
Позов обґрунтовано завданням відповідачами шкоди Банку внаслідок прийняття управлінських рішень щодо ряду укладених кредитних та забезпечувальних правочинів. Позивач зазначає, що рішення відповідачів про видачу кредитів юридичним особам, виведення з-під застави високоліквідного майна, зменшення процентної ставки за користування кредитними коштами та про систематичне відтермінування сплати відсотків позичальниками приймались кредитною комісією з корпоративного бізнесу та середнього і малого бізнесу Банку (кредитний комітет) у складі у складі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 (окремі рішення приймались за участі ОСОБА_12 ); членами спостережної ради Банку були ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 з порушенням фідуціарних обов'язків.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 у справі №910/11128/23 позов Фонду гарантування вкладів фізичних залишено без розгляду.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції зазначив про те, що невиконання позивачем у повному обсязі покладених на нього ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 обов'язку з надання примірників нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову позовної заяви з доданими до неї документами, унеможливило направлення судом прохання про вручення за кордоном судових та позасудових документів до Центрального Органу Австрії.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 у справі №910/11128/23 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована наступним:
- 16.05.2024 Позивачем було надано суду першої інстанції докази направлення ОСОБА_1 копії позовної заяви з додатками на визначену судом адресу: АДРЕСА_1 );
- суд першої інстанції не розглянув клопотання Позивача, натомість листом від 24.05.2024, фактично, повідомив, що не буде розглядати його та пропозиції Фонду щодо способу повідомлення Відповідача;
- 01.07.2024 позивачем надано по три примірники нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову: ухвали суду від 19.02.2024 про відкриття провадження, прохання про вручення за кордоном судових та позасудових документів з підтвердженням про вручення документа та коротким викладом документів, що підлягає врученню, а також позовної заяви;
- суд ухвалою від 09.07.2024 року залишив без розгляду подані Позивачем документи, посилаючись на необхідність здійснення перекладу доданих до позовної заяви документів, а також на закінчення встановленого судом строку на подання вказаних документів;
- національне процесуальне законодавство не передбачає вручення стороні у справи копії позовної заяви з додатками безпосередньо судом;
- позивач неодноразово звертався до суду із пропозицією здійснити вручення судових документів Відповідачу-1 в порядку ч.1 ст.8 Конвенції, тобто через прямі консульські канали без застосування заходів примусу, що не вимагає здійснення перекладу документів.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/11128/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Кропивна Л.В., Руденко М.А.
Ухвалою суду від 02.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 у справі №910/11128/23 та призначено до розгляду на 21.01.2025.
Заявлені клопотання
21.01.2025 представником відповідача 6 подана заява, в якій останній повідомляє, що представництво інтересів ОСОБА_1 в інших справах забезпечували адвокати АО «Екселенс Креатівіті Траст Ло» (в тому числі і адвокат Чугунов М.В.). Однак, ОСОБА_1 був розірваний відповідний договір про надання професійної правничої допомоги. Представник Чугунов М.В. також повідомив, що ОСОБА_1 не зареєстрований та не проживає на території України.
Колегія суддів у судовому засіданні 21.01.2025 прийняла до розгляду подану представником відповідача 6 заяву.
Явка представників сторін та порядок розгляду апеляційної скарги
Представники відповідачів 1-5, 7-10 у судове засідання 21.01.2025 не з'явились, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги сторони повідомлялись належним чином шляхом направлення процесуальних документів до електронного кабінету в системі ЄСІТС та на поштову адресу сторін.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
А тому, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), враховуючи рекомендації, викладені у пункті 2.2. Правил організації ефективного господарського судочинства, затверджених рішенням загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду № 5 від 29.05.2024, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні 21.01.2025 за відсутності представників відповідачів 1-5, 7-10.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про стягнення 11 706 838 257,34 грн. збитків.
Позов обґрунтовано завданням відповідачами шкоди Банку внаслідок прийняття управлінських рішень щодо ряду укладених кредитних та забезпечувальних правочинів. Позивач зазначає, що рішення відповідачів про видачу кредитів юридичним особам, виведення з-під застави високоліквідного майна, зменшення процентної ставки за користування кредитними коштами та про систематичне відтермінування сплати відсотків позичальниками приймались кредитною комісією з корпоративного бізнесу та середнього і малого бізнесу Банку (кредитний комітет) у складі у складі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 (окремі рішення приймались за участі ОСОБА_12 ); членами спостережної ради Банку були ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 з порушенням фідуціарних обов'язків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 15.10.2024, ухвалено направити судове доручення про надання правової допомоги у справі № 910/11128/23 щодо вручення ОСОБА_1 судових та позасудових документів до Центрального Органу Австрії - Bundesministerium fьr Justiz (1070, Austria, Wien, Museumstrasse, 7), зобов'язано позивача в строк до 22.03.2024 включно через канцелярію Господарського суду міста Києва надати по три примірники нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову: позовної заяви з доданими до неї документами, даної ухвали Господарського суду міста Києва, прохання про вручення за кордоном судових та позасудових документів з підтвердженням про вручення документа.
Цією ухвалою також зупинено провадження у справі № 910/11128/23 до 15.10.2024.
Не погодившись із прийнятою ухвалою суду, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. У поданій апеляційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 року у справі №910/11128/23 в частині зупинення провадження у справі, а також в частині зобов'язання позивача надати в строк до 22.03.2024 року включно через канцелярію Господарського суду міста Києва надати по три примірники нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову позовної заяви з доданими до неї документами.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, залишено без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
17.05.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про поновлення провадження у справі № 910/11128/23 та повідомлення відповідача-1 про судовий розгляд.
Листом від 24.05.2024 суд повідомив Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про неможливість поновлення провадження у справі № 910/11128/23 у зв'язку з не усуненням обставин, що викликали його зупинення.
01.07.2024 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб подано до Господарського суду міста Києва документи на виконання ухвали від 19.02.2024, а саме: по три примірники нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову ухвали Господарського суду міста Києва від 19.02.2024, прохання про вручення за кордоном судових та позасудових документів з підтвердженням про вручення документа, позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 подані 01.07.2024 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб згідно з супровідним листом від 01.07.2024 документи і матеріали - по три примірники нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову ухвали Господарського суду міста Києва від 19.02.2024, прохання про вручення за кордоном судових та позасудових документів з підтвердженням про вручення документа, позовної заяви, додатки до позовної заяви на електронному носії, - залишено без розгляду.
11.07.2024 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб до Господарського суду міста Києва подано заяву про поновлення процесуального строку для подання документів згідно з ухвалою від 19.02.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2024 відмовлено в задоволенні заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 11.07.2024 про поновлення процесуального строку для подання документів згідно з ухвалою від 19.02.2024.
В подальшому, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб подано до Господарського суду міста Києва клопотання про поновлення провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2024 відмовлено в задоволенні клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про поновлення провадження у справі №910/11128/23.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 поновлено провадження у справі для проведення призначеного на 15.10.2024 підготовчого засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 у справі №910/11128/23 позов Фонду гарантування вкладів фізичних залишено без розгляду.
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції зазначив про те, що невиконання позивачем у повному обсязі покладених на нього ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 обов'язку з надання примірників нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову позовної заяви з доданими до неї документами, унеможливило направлення судом прохання про вручення за кордоном судових та позасудових документів до Центрального Органу Австрії.
Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних мотивів.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно з положеннями частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суд, здійснюючи правосуддя, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави (підпункт 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про призначення судом більш м'якого покарання від 2 листопада 2004 року N 15-рп/2004). Тому в контексті статті 55 Конституції України органи судової влади здійснюють функцію захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин.
Відповідно до статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Водночас, порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - ГПК України.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно зі статтею 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених цією статтею.
Надаючи висновок щодо правильного застосування вказаної норми процесуального права, Верховний Суд неодноразово вказував, що залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з'явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
У цьому випадку йдеться про ігнорування позивачем своїх процесуальних обов'язків і вимог суду, що унеможливлює розгляд господарським судом і вирішення спору по суті заявлених ним позовних вимог (постанови Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/802/20, від 12.09.2019 у справі №910/498/18, від 23.06.2021 у справі №917/531/19).
Наведені вище положення процесуального закону пов'язують можливість залишення судом позову без розгляду навіть не з ухиленням позивача від виконання будь-якої ухвали суду про витребування доказів, а лише з неподанням позивачем витребуваних судом доказів, необхідних для вирішення спору, тобто таких, що мають істотне значення і унеможливлюють розгляд справи за наявними в ній доказами.
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції зазначив, що неподання позивачем у встановлений судом строк - до 22.03.2024 включно примірників нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову позовної заяви з доданими до неї документами, зумовило неможливість належного повідомлення відповідача-1 про розгляд даної справи шляхом направлення прохання про вручення за кордоном судових та позасудових документів до Центрального Органу Австрії.
В той же час, відповідні висновки суду не доводять можливість залишити позов без розгляду, оскільки у даному випадку позивач не ухилявся від виконання вимог ухвали суду від виконання вимог ухвали суду.
Так, ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024, зокрема, ухвалено направити судове доручення про надання правової допомоги у справі № 910/11128/23 щодо вручення ОСОБА_1 судових та позасудових документів до Центрального Органу Австрії - Bundesministerium fьr Justiz (1070, Austria, Wien, Museumstrasse, 7), зобов'язано позивача в строк до 22.03.2024 включно через канцелярію Господарського суду міста Києва надати по три примірники нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову: позовної заяви з доданими до неї документами, даної ухвали Господарського суду міста Києва, прохання про вручення за кордоном судових та позасудових документів з підтвердженням про вручення документа.
На виконання вимог ухвали суду, 01.07.2024 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб подано до Господарського суду міста Києва документи на виконання ухвали від 19.02.2024, а саме: по три примірники нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову ухвали Господарського суду міста Києва від 19.02.2024, прохання про вручення за кордоном судових та позасудових документів з підтвердженням про вручення документа, позовної заяви.
В той же час, суд першої інстанції ухвалою від 09.07.2024 подані позивачем документи залишив без розгляду у зв'язку із пропуском строку на їх подання.
В подальшому, 11.07.2024 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб до Господарського суду міста Києва подано заяву про поновлення процесуального строку для подання документів згідно з ухвалою від 19.02.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2024 відмовлено в задоволенні заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 11.07.2024 про поновлення процесуального строку для подання документів згідно з ухвалою від 19.02.2024.
Тобто, суд першої інстанції не прийняв до розгляду подані на виконання ухвали суду документи, зокрема примірники нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову ухвали Господарського суду міста Києва від 19.02.2024, прохання про вручення за кордоном судових та позасудових документів з підтвердженням про вручення документа, позовної заяви, які витребовувались судом з метою їх направлення до Центрального Органу Австрії та забезпечення належного повідомлення відповідача-1 про розгляд даної справи, та в подальшому залишив позов без розгляду з підстав неподання витребуваних судом документів.
Водночас, колегія суддів відзначає, що відповідні документи були надані позивачем, хоч із попуском строку на їх подачу, однак на виконання саме ухвали суду від 19.02.2024.
Тобто, у даному випадку відсутня умова того, що позивач свідомо ухилився від виконання ухвали суду про витребування доказів.
Згідно зі статтею 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
Відповідно до статті 242 ГПК України судові рішення вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень (частина 10). У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина 11).
Тобто, саме на суд покладається обов'язок з належного повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового засідання.
В той же час, не прийнявши від позивача подані ним документи, та залишивши позов без розгляду, суд першої інстанції фактично самоусунувся від вчинення належних дій щодо повідомлення відповідача 6 про розгляд справи шляхом направлення судового доручення відповідно до Конвенції про вручення судових і позасудових документів за кордоном у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965, спосіб який був визначений самим судом в ухвалі від 19.02.2024.
Висновки суду першої інстанції, що ненадання примірників нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову доданих до позовної заяви документів унеможливило направлення судом прохання про вручення за кордоном судових та позасудових документів до Центрального Органу Австрії, є необґрунтованими, оскільки належним чином не підтверджені.
Зокрема, в матеріалах справи відсутні докази того, що суд намагався здійснити направлення прохання вручення за кордоном судових та позасудових документів до Центрального Органу Австрії, однак останній повернув їх без виконання через ненадання примірників нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову доданих до позовної заяви документів.
Більше того, відповідно до п. 47 Практичного керівництва із застосування Гаазької конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, Конвенція не визначає, які саме документи підлягають врученню. Питання про те, чи повинен певний документ підлягати врученню вирішується законодавством тієї країни, в якій розглядається справа.
У Практичному керівництві зазначається, що суд кожної країни відповідно до національного законодавства визначає, чи підлягає документ відправленню за кордон.
Верховний Суд, зокрема у постанові від 15.05.2023 у справі № 914/86/22 наголосив, що згідно з ГПК України відповідачам в порядку, передбаченому Конвенцією, мала бути відправлена ухвала суду про відкриття провадження у справі. Процесуальний закон не передбачає обов'язок суду направляти відповідачу позовну заяву та додані до неї документи.
В контексті залишення позову без розгляду з підстав неподачі позивачем документів Верховний Суд неодноразово зазначав, що господарський суд має з'ясувати також і те, яким чином не подання позивачем витребуваних судом документів перешкоджає вирішенню спору та у чому полягають перешкоди для розгляду та вирішення спору по суті заявлених позовних вимог за відсутності витребуваних документів.
В той же час, суд першої інстанції не навів аргументів того, що неподача позивачем примірників нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову доданих до позову документів перешкоджає розгляду та вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.
Зокрема, суд першої інстанції не навів обґрунтованих підстав доцільності для перекладу на німецьку мову документів, доданих до позову (загальний обсяг - 5 томів справи, близько 1300 аркушів), з метою їх вручення відповідачу 6, з огляду на те, що ОСОБА_1 є громадянином України, володіє українською мовою та може самостійно ознайомитись з такими документами без потреби у перекладі.
Дійсно, Австрія, приєднавшись до Конвенції, зробила застереження в застосуванні її положень ст. 5, а саме офіційне вручення буде здійснено центральним органом, лише якщо документ, який буде вручено, складено німецькою мовою або перекладено на неї.
Водночас, дане застереження стосується саме необхідності викладення на німецькій мові або перекладу на неї ухвали про відкриття провадження у справі, яка і є тим документом, який суд згідно приписів ГПК України зобов'язаний вручити стороні для належного повідомлення про час та місце розгляду справи.
Більше того, позивач разом із нотаріально засвідченим перекладом на німецьку мову позовної заяви надав в електронному форматі на компакт диску всі додані до позовної заяви документи для направлення їх ОСОБА_1 .
А тому, враховуючи вищевикладені доводи, колегія суддів вважає, що суд дійшов необґрунтованого висновку про можливість залишення позову без розгляду у зв'язку із ненаданням позивачем витребуваних ухвалою суду документів.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що судовий процес, в першу чергу, спрямований на вирішення спору, шляхом винесення відповідного судового рішення, і лише у випадку обґрунтованої неможливості розгляду справи за недостатністю доказів, які були витребувані та є необхідними, суд може залишити позов без розгляду.
Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (частина перша статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду, а також що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечено можливість реалізувати зазначені права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
Зокрема, у рішенні від 04.12.1995 у справі "Беллет проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
В рішенні від 01.03.2002 у справі "Кутіч проти Хорватії", заява №48778/99 зазначено, що на суд включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати вирішення спору судом.
У рішенні від 13.01.2000 у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та у рішенні від 28.10.1998 у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог.
Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції при залишенні позову без розгляду вдався до суто формального тлумачення пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, не врахував в сукупності усіх обставин справи та помилково залишив позов без розгляду.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Частиною 3 ст. 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
З огляду на вищевикладені обставини колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали було невірно застосовано норми процесуального права, у зв'язку з чим ухвала Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 підлягає скасуванню, а справа № 910/11128/23 - передачі для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.
У зв'язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 280, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 у справі № 910/11128/23 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 у справі № 910/11128/23 скасувати.
3. Справу № 910/11128/23 направити для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 29.01.2025
Головуючий суддя М.А. Барсук
Судді Л.В. Кропивна
М.А. Руденко