Справа № 515/1825/24
Провадження № 2/515/43/25
Татарбунарський районний суд Одеської області
30 січня 2025 року м. Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Олійника К. І.,
за участю: секретаря судового засідання Коренчук О. Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Татарбунари Одеської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
Описова частина
Короткий зміст вимог
У грудні 2024 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
Позов обґрунтовано тим, що 31 серпня 2021 року ОСОБА_1 ознайомився з умовами кредитування і підписав: «Паспорт кредиту», «Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг» та погодив наступні умови:
1) тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 50 000 грн;
2) тип кредитної карти: Картка «Універсальна»;
3) строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією;
4) процентна ставка, відсотків річних: 42,0%;
5) кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту;
6) Розмір мінімального обов'язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення;
7) Проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00%.
«Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг» ОСОБА_1 підписав власноруч на планшеті, що відповідає положенням постанови НБУ від 13 грудня 2019 № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».
На підставі укладеного договору ОСОБА_1 отримав платіжний інструмент - кредитну картку № НОМЕР_1 (строк дії - 09/25, тип - «Універсальна»).
Банк виконав умови договору, надав ОСОБА_1 кредитну картку, кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту, а останній користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 17 листопада 2024 року становить 40 840,01 грн та складається з наступного:
?33 141,59 грн - заборгованість за тілом кредиту;
?7 698,42 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Враховуючи викладене, банк просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 31 серпня 2021 у розмірі 40 840,01 грн, а також понесені судові витрати.
Рух справи
Відповідно до інформації щодо реєстрації місця проживання особи, наданою відділом адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України і Одеській області, та відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_1 по м. Одесі та Одеській області не значиться (а.с. 54-56).
Відповідно до ч. 10 ст. 187 ЦПК України якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Остання відома адреса ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 (а.с. 8-9).
Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 23 грудня 2024 року постановлено провести розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у приміщенні Татарбунарського районного суду Одеської області 16 січня 2025 року.
16 січня 2025 року розгляд справи відкладено на 30 січня 2025 року.
Аргументи, доводи, клопотання учасників справи
АТ КБ «ПриватБанк» у клопотаннях, доданих до позовної заяви, просило провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, за відсутності представника банку, зазначивши, що підтримує позовні вимоги та не заперечує відносно заочного розгляду справи (а.с. 48, 49).
ОСОБА_1 не скористалися правом на подання до суду відзиву на позовну заяву. Виклик ОСОБА_1 здійснювався через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Згідно виписки за договором № бн за період з 31 серпня 2021 року по 19 листопада 2024 року баланс картки № НОМЕР_1 на кінець періоду становить «- 40 840,01 грн» (а.с. 10-13).
Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 19 листопада 2024 року вбачається, що відбулась зміна умов кредитування за обслуговування картки оформленої на ОСОБА_1 за договором б/н (збільшено кредитний ліміт у листопаді 2021 року, у листопаді 2022 року у березні 2023 року та у листопаді 2023 року) (а.с. 14).
Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 19 листопада 2024 року № 0000003932479200 вбачається, що між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 підписано кредитний договір № б/н, за яким надано кредитну картку № НОМЕР_1 (а.с. 15).
31 серпня 2021 року ОСОБА_1 підписав «Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг» та «Паспорт споживчого кредиту» (а.с. 16-26, 27-31).
У «Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг» зазначено, що підписанням цієї заяви ОСОБА_1 «…приєднується до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», що розміщені в мережі інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, в редакції, чинній на дату підписання цієї заяви, які разом становлять договір банківського рахунку…» (а.с. 16).
Мотивувальна частина
Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
За загальним правилом (частина 1 статті 12 ЦПК України), суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Вивчивши доводи позовної заяви, а також дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява АТ КБ «ПриватБанк» задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Для вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості за договором кредиту, судам першочергово належить встановити факт укладення кредитного договору та умови, на яких банк надав у користування позичальнику кредитні кошти, зокрема про можливість стягнення заборгованості за договором кредиту за відсутності належних доказів, які б підтверджували укладення кредитного договору, а саме за відсутності анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (постанова Верховного Суду від 12 червня 2023 року у справі № 175/966/21 (провадження № 61-9929св22)).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація. Правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами. Першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін. Зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін двоабо багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину.
Потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545сво20)).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 зазначено, «…Витяг з умов та правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк» ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг, розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, не можуть вважатися складовою частиною спірного кредитного договору… Сама по собі підписана анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, без надання належних та допустимих доказів, що підтверджують укладення договору, не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами, пені та штрафів за невиконання кредитного договору, оскільки така анкета-заява не може розцінюватись як стандартна (типова) форма кредитного договору…Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, Велика Палата Верховного Суду погоджується із висновком судів попередніх інстанцій, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів».
У справі, яка є предметом розгляду банк, пред'являючи вимоги про стягнення кредитної заборгованості у розмірі 40 840,01 грн, на підтвердження укладення між сторонами кредитного договору та розміру заборгованості банк надав:
- виписку за договором № бн за період з 31 серпня 2021 року по 19 листопада 2024 року, де вказано, що баланс картки № НОМЕР_1 на кінець періоду становить «- 40 840,01 грн»;
- довідку АТ КБ «ПриватБанк» від 19 листопада 2024 року про зміну умов кредитування за обслуговування картки оформленої на ОСОБА_1 за договором б/н (збільшено кредитний ліміт у листопаді 2021 року, у листопаді 2022 року у березні 2023 року та у листопаді 2023 року);
- довідку АТ КБ «ПриватБанк» від 19 листопада 2024 року № 0000003932479200 про те, що між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 підписано кредитний договір № б/н, за яким надано кредитну картку № НОМЕР_1 ;
- «Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг» та «Паспорт споживчого кредиту», які 31 серпня 2021 року підписані ОСОБА_1 .
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з процесуальним законодавством сторони мають певні права та обов'язки, реалізація яких, як правило, залежить від самих учасників процесу.
Надання доказів на підтвердження доводів і обставини, на які позивач посилається як на підставу свої вимог, є обов'язком саме позивача,
Обов'язок доказування покладається на сторін. Це положення є найважливішою складовою принципу змагальності. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.
Аналізуючи надані банком докази суд звертає увагу на наступне.
Банком не надано до суду розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н.
Разом з тим, з наданої банком виписки за договором № бн за період з 31 серпня 2021 року по 19 листопада 2024 року вбачається, що баланс картки № НОМЕР_1 на кінець періоду становить «- 40 840,01 грн», однак при детальному досліджені цієї виписки вбачається, що вона складена за період з 11 лютого 2022 року по 01 листопада 2024 року, що унеможливлює встановити дійсний період та суму негативного балансу картки № НОМЕР_1 .
Крім того, суд звертає увагу на те, що у довідці АТ КБ «ПриватБанк» від 19 листопада 2024 року № 0000003932479200 вказано про те, що між банком та ОСОБА_1 підписано кредитний договір № б/н, за яким надано кредитну картку № НОМЕР_1 , однак самого кредитного договору суду не надано, що унеможливлює встановити ні умови кредитування ні строки повернення кредиту.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
За таких обставин, без надання самого кредитного договору, про який позивач зазначає у довідці АТ КБ «ПриватБанк» від 19 листопада 2024 року № 0000003932479200, суд дійшов висновку про те, що суду не надано суду доказів оформлення та укладання між сторонами кредитних зобов'язань, а саме лише посилання на підписання 31 серпня 2021 року відповідачем «Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг» та «Паспорту споживчого кредиту», не підтверджують укладення кредитного договору б/н, заборгованість у зв'язку з невиконанням якого, є предметом позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» у справі, що розглядається, та не підтверджують домовленість сторін про отримання кредиту, про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, тощо.
Крім того, «Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг» та «Паспорт споживчого кредиту» не містять інформації/посилання про підписання ОСОБА_1 кредитного договору № б/н, за яким надано кредитну картку № НОМЕР_1 , і про який позивач зазначає у довідці АТ КБ «ПриватБанк» від 19 листопада 2024 року № 0000003932479200.
Висновки за результатами розгляду справи
Приймаючи до уваги, що суду не надано доказів оформлення та укладання між сторонами кредитного правочину (незважаючи на їх посилання) та відповідно не надано доказів, які б в сукупності свідчили про укладений у належній формі договір між сторонами про надання банківських послуг, суд дійшов висновку про недоведеність банком заявлених позовних вимог.
Щодо судових витрат
Виходячи із положень статей 133, 141 ЦПК України суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, судових витрат.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частини перша статті 141 ЦПК України).
Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявлених позивачем позовних вимог, то розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись статтями 15, 16, 95, 256, 257, 261, 509, 510, 512, 514-519, 526, 527, 530, 532, 533, 534, 536, 545, 546, 549, 550, 551, 610, 611, 612, 629, 1048-1050, 1054, 1055 ЦК України, статтями 12, 76-81, 84, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,
Акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя К. І. Олійник