Провадження № 2/742/364/25
Єдиний унікальний № 742/6839/24
30 січня 2025 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючого судді - Бездідька В.М., за участю секретаря Лісафіної А.С., розглянувши у судовому засіданні в м. Прилуки цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Дуденок О.О., до ОСОБА_2 про виселення,
встановив:
Позивач звернулася до суду із вказаною позовною заявою, в якій просила виселити відповідача, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з належного їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказує, що вказана особа не проживає у вказаному будинку. Оскільки, за вищевказаною адресою відповідач не проживає та комунальні послуги не оплачує, позивач зазнає матеріальних збитків, чим об'єктивно порушуються її права, тому вона змушена звернутися за захистом до суду.
В судове засідання позивач не з'явилася, згідно поданої її представником заяви просить розглянути позовну заяву за їх відсутності, позов підтримують, просять його задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, а також не подав відзиву на позовну заяву і не повідомив про поважні причини неявки в судове засідання, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
За таких обставин, суд розглянув справу у відсутність учасників справи за правилами заочного спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 280 ЦПК України, оскільки, відповідач повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без повідомлення причин, відзив не подав.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Ст. 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
ОСОБА_1 є власником будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
В цьому будинку проживає дочка позивача, ОСОБА_3 та її колишній чоловік, ОСОБА_2 . Шлюб між ними розірвано на підставі рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30.07.2024р., справа №742/3293/24, провадження №2/742/1038/24.
Після розлучення доньки та відповідача позивач, як власник будинку, зняла з реєстрації, відповідача.
Відповідно до частини першої статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди (стаття 150 Житлового кодексу Української РСР).
Згідно зі статтею 157 Житлового кодексу Української РСР членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселенно у випадках, передбачених частиною першою статті 116 цього Кодексу. Виселення провадиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.
Згідно зі ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Частина 2 статті 406 Цивільного кодексу України вказує, що сервітут (право обмеженого користування чужою нерухомістю не пов'язане з позбавленням власника нерухомого майна правомочностей права власності) може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.
Судова практика йде шляхом визнання факту припинення родинних відносин обставиною, яка має істотне значення для припинення сервітуту на вимогу власника. Тож після розлучення колишній чоловік чи дружина перестає бути членом сім'ї, відповідно втрачає право на сервітут.
Таким чином, проаналізувавши зазначені норми закону та зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що в судовому засіданні знайшов свого підтвердження факт порушення прав позивача, оскільки відповідач участі в утриманні будинку не приймає, не перебуває у родинних відносинах з позивачем, має інше житло, вимоги позивача про виселення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Оскільки позовні вимоги задоволено, то суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 1211 грн. 20 коп. в рахунок відшкодування витрат понесених на сплату судового збору при подачі позовної заяви до суду.
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 58, 612, 64, 71, 72 ЖК УРСР, ст. ст. 2, 4, 12, 15, 16, 9, 81, 141, 263-265, 267, 354, 355 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Дуденок О.О., до ОСОБА_2 про виселення - задовольнити.
Виселити відповідача, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з належного ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211,20 грн судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду. Позивач, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Володимир БЕЗДІДЬКО