Справа № 523/6799/22
Провадження №2/523/1558/25
"27" січня 2025 р. м.Одеса
Суворовський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Мурманової І.М.
за участю секретаря судових засідань - Бєлік Л.В.
представника позивача - адвоката Батуріної Г.О.
представника відповідача - адвоката Шепеля В.С.
розглянувши у судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі суду № 6 в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Суворовської (Пересипської) районної адміністрації Одеської міської ради, про позбавлення батьківських прав,-
ОСОБА_1 звернулась до Суворовського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Суворовської (Пересипської) районної адміністрації Одеської міської ради, про позбавлення батьківських прав.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, під час сімейного життя у подружжя народилась дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який після розірвання шлюбу проживає з матір'ю та перебуває на її повному утриманні. Батько дитини понад 5 років життям дитини не цікавиться, не приймає участі в його житті та вихованні, матеріально не забезпечує, заборгованість по виплаті аліментів становить: 19 806 грн. 56 коп. Тривала бездіяльність батька наносить шкоди дитині, та є підставою звернення позивача до суду з даним позовом.
На підставі викладеного позивач просить: позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 20 липня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, призначено розгляд справи в підготовче засідання. Сторонам надіслано копію ухвали суду, відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву, третій особі роз'яснено про право в порядку ст. 181 ЦПК України надати письмові пояснення, та зобов'язано третю особу надати висновок на розв'язання спору.
Не погоджуючись з позовними вимогами 10.11.2022 року (вх.№ 7976) представник відповідача адвокат Шепель В.С. подав відзив на позовну заяву. Згідно відзиву представник зазначив, що позов задоволенню не підлягає, з підстав відсутності доказів (а.с.41).
Також 24.11.2022 року надійшли заперечення за підписом представника відповідача адвоката Шепеля В.С. з наданням доказів на підтвердження обставин щодо заперечень на позов (а.с.43-44).
На адресу суду 22.05.2023 року (вх. № 14034) надійшов лист Суворовської (Пересипської) районної адміністрації ОМР за підписом заступника голови Тормоса Т. щодо можливості розгляду справи за відсутності сторони третьої особи, та висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідача у справі (а.с.57-61).
Також 05.06.2023 року (вх. № 15603) надійшла відповідь на відзив, згідно якого позивач зазначила, що позов підтримує та додатково виклала пояснення щодо позову (а.с.70-73).
В подальшому, 24.07.2023 року (вх. № 5961) представник відповідача Шепель В.С. подав заперечення на позовну заяву (а.с.88-94).
Також, 23.11.2023 року (вх. № 34733) представника позивача подала клопотання по виклик свідків, згідно якого представник просить викликати свідків: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . В обґрунтування клопотання представник зазначила, що свідки зможуть підтвердити в судовому засіданні обставини щодо позовних вимог (а.с.113-115).
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 23 листопада 2023 року підготовче провадження у справі закрито та призначено розгляд справи до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні (а.с.122-123).
На адресу суду 23.02.2024 року (вх. № 2239) надійшла заява про уточнення позовних вимог, що полягає у наданні доказів з приводу зміни прізвища дитини ОСОБА_3 , який змінив прізвище на « ОСОБА_3 » (а.с.132-136).
Також, на адресу суду 21.05.2024 року (вх. № 17491) надійшла заява за підписом адвоката позивача Батуріної Г.О. про приєднання до матеріалів справи письмової промови ОСОБА_1 (а.с.158-163).
В судовому засідання представник позивача адвокат Батуріна Ганна Олександрівна позовні вимоги підтримала в повному обсязі просила позов задовольнити. Просила врахувати, що протягом двох років, як справа перебуває в провадженні суду, відповідач не вжив жодної спроби відновити та налагодити стосунки з сином.
Представник відповідача адвокат Шепель Віталій Сергійович зазначив, що відповідач позов не визнає та просить відмовити в його задоволенні, зазначив, що відповідач хворіє, а тому немає підстав для задоволення позову.
Представник Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, до суду не з'явився, на адресу суду надійшов лист щодо можливості розгляду справи за відсутності представника з урахуванням прав та інтересів дитини (а.с.57).
Заслухавши представника позивача, яка просила позов задовольнити, представника відповідача, який просив відмовити в задоволені позовних вимог, дослідивши матеріали справи та докази надані на підтвердження та спростування обставин позовних вимог в їх сукупності, встановивши факти і відповідні їм правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Звертаючись до суду з позовними вимогами про позбавлення батьківських прав, позивач заначила, що після розірвання шлюбу, спільна дитина залишилась проживати з матір'ю, тобто позивачем у справі. Батько дитини протягом 5 років, участі у житті сина не приймає, не піклується про нього у будь-який інший спосіб не виконує батьківські обов'язки. Відповідач має заборгованість по аліментам, дитина потребує медичного обстеження та лікування.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьками зазначені: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.9).
Згідно копії свідоцтва про розірвання шлюбу, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано, про що 20.08.2009 року зроблено актовий запис № 236.
Встановлено, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 16.11.2021 року (справа № 523/14067/21) позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2000/дві тисячі/грн. щомісячно, починаючи з 04 серпня 2021 року до досягнення дитиною повноліття.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено (а.с.11-12).
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, встановлено, що заборгованість відповідача станом на травень 2022 року становить - 19 806, 56 гривень (а.с.13).
Відповідно до наданих характеристик щодо ОСОБА_3 встановлено, що ОСОБА_2 навчався в Одеській СШ № 17 з 2013 року. Під час навчання зарекомендував себе, як старанний, дисциплінований та уважний учень. До виконання громадських доручень ставиться сумлінно та відповідально, приймає активну участь у житті класу та школи. Захоплюється футболом баскетболом та волейболом.
Активний учасник шкільних та районних спортивних змагань. Підтримує дружні стосунки з однокласниками та старшими учнями, серед деяких має авторитет. Займав посаду старости класу. Користується повагою серед вчителів. Мати дитини приділяє належну увагу вихованню сина. Постійно відвідує батьківські збори та цікавиться шкільним життям сина.
Характеристика підписана директором школи та класним керівником (а.с.19).
Згідно характеристики СК «Хаджибей» встановлено, що ОСОБА_2 за час відвідування секції з футболу зарекомендував себе як відповідальний та дисциплінований студент. ОСОБА_11 намагається удосконалити свої спортивні навички. Взаємовідносини з колективом хороші. В спортивному житті лише мати підтримує та слідкує за спортивними досягненнями сина (а.с.20).
Отже, з досліджених документів встановлено, що за час навчання дитини, його вихованням та підтримкою займалась мати, яка в достатній міри піклується про сина.
Судом встановлено, що за час розгляду справи ОСОБА_2 змінив прізвище та наразі іменується, як ОСОБА_3 (а.с.132-136).
Також, судом встановлено, що ОСОБА_3 проживає за межами України. Відповідно до клопотання представника позивача, про допит в судовому засіданні в режимі відеоконференції щодо з'ясування думки з приводу позбавлення батьківських прав, ОСОБА_3 було допитано та з'ясовано його думку з приводу позовних вимог.
Так, допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 суду пояснив, що коли йому було 2 роки батьки розлучились, з того, часу він здебільшого спілкувався з бабусею та дідусем. Батько ніколи навіть не дзвонив. Зазначив, що з батьком в останнє бачився 3-4 роки потому на похованні бабусі. Зазначив, що одного разу попросив в батька грошової допомоги, коли йому було десь 13,14 років, однак батько так і не допоміг йому. Вказав, що до батька нічого не відчуває. В ОСОБА_14 проживає з серпня 2023 року. Під час проживання в Україні спілкувався з бабусею біля будинку. На похованні бабусі, батько не підійшов до нього.
Також, судом були допитані інші свідки, які суду надали наступні свідчення.
Свідок ОСОБА_7 пояснив, що батько дитини, взагалі участі у житті сина, не приймає. Зазначив, що він, як дідусь купив онуку комп'ютер, та телефон. Він онуку замінив батька. Батько не ходив ні до школи, ні до лікарень, взагалі не цікавився життям сина. Зазначив, що у відповідача є нова сім'я, діти не знайомі між собою. Відповідач працював та не вважав за потрібне допомагати власному сину, навіть на день народження не вітав.
Свідок ОСОБА_6 пояснила, що відповідача знає, як чоловіка ОСОБА_1 . Зазначила, що їй відомо, що батько дитини не приймав участі у вихованні дитини, ОСОБА_1 допомагали батьки, дитина не їздила до батька на канікули.
Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що її онук ОСОБА_16 після зустрічей з батьком, приходив до дому сумний, плакав та потім взагалі видалив номер телефона батька з телефонної книги. Батьком називав свого дідуся. Батько дитини ніколи не намагався дізнатися про життя власного сина. Останній раз батько та син бачилась на похованні бабусі. Батько не намагався дізнатися, чи потребує його дитина чогось, не вітав з днем народження.
Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що позивач у справі є її сусідкою, та протягом 10 років вона не бачила відповідача, тобто батька дитини. В квартирі проживали лише мати та син, до них приходили батьки ОСОБА_1 та інші гості.
Заперечуючи проти позову представник відповідача надав відзив (а.с.41), в якому зазначив, що перелік підстав для позбавлення батьківських прав викладений у ст. 164 СК України, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. Зазначив, що відповідач не надала доказів на підтвердження позовних вимог, а відтак позов є безпідставним та не підлягає задоволенню.
Також, представник відповідача надав суду письмові заперечення згідно яких зазначив, що відповідач є особою з тяжким захворюванням, а тому невиконання ним батьківських обов'язків відбувається внаслідок захворювання.
На підтвердження зазначеної обставини представник надав консультаційний висновок спеціаліста згідно якого встановлено, що ОСОБА_2 є інвалідом І групи «А» потребує стороннього догляду. Висновок видано 2022 року (а.с.44). Аналогічний висновок надано в подальшому (а.с.90;94)
З огляду на зазначене судом встановлено, що в заперечення обставин щодо не визначення позовних вимог, представником відповідача надано консультативний висновок спеціаліста. Також, представник зазначив, що саме через хворобу відповідач не може виконувати обов'язки щодо виховання сина.
Разом з цим, суд зазначає, що представником відповідача станом на час розгляду справи не надано доказів на підтвердження того, що відповідач за станом здоров'я не може виконувати свої батьківські обов'язки, самий лише консультативний висновок не є беззаперечним доказом вказаних обставин. Крім іншого, суду надано доказ щодо стану здоров'я відповідача, який датовано 2022 року, тобто жодних доказів існування захворювання до цього часу та станом на час розгляду справи надано не було.
Судом досліджується висновок органу опіки та піклування від 18.05.2023 року № 01-05-3/221 згідно якого встановлено наступне.
Орган опіки та піклування - Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради розглянувши рекомендації комісії з питань захисту прав дітей, проект висновку Служби у справах дітей Одеської міської ради та надані документи про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 встановив:
Під час перебування у шлюбі у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народився син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до свідоцтва про зміну імені серія НОМЕР_1 , а/з № 72 від 28.07.2018, виданого Суворовським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, після державної реєстрації зміни імені заявниця змінила прізвище « ОСОБА_17 » на « ІНФОРМАЦІЯ_6 ».
Мати дитини, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в позові зазначила, що після розірвання шлюбу дитина проживає з матір'ю та перебуває на її повному утриманні. Батько дитини, ОСОБА_2 вже більше 5 років взагалі не приймає участі в житті дитини та не виконує батьківські обов'язки.
В своїх поясненнях від 10.03.2023 ОСОБА_1 зазначила, ОСОБА_2 дійсно хворіє на хворобу Паркінсона, його стан залежить від ліків, які він п'є. ОСОБА_1 заперечує, що забороняла спілкуватися ОСОБА_2 з сином. Коли вони розійшлися, сину було два роки. Батько постійно спілкувався з сином, брав його на прогулянки. Але після кожних прогулянок дитина хворіла. ОСОБА_2 , коли підріс, сам не хотів спілкуватися з батьком.
В своїй заяві від 10.03.2023 ОСОБА_1 зазначила, що вона самостійно виховує дитину протягом багатьох років, приймає активну участь у його житті, багато працює щоб забезпечити свого сина. Батько дитини, ОСОБА_2 не допомагає матеріально, не цікавиться життям сина. У вихованні дитини допомагають її батьки: ОСОБА_7 . ОСОБА_8 , які допомагають забезпечувати дитину усім необхідним.
Батько дитини, не платить аліменти, хоча сам працює приватним підприємцем на авторинку. Щоб не платити аліменти зареєстрував свій бізнес на іншу людину і продовжує неофіційно працювати.
Відповідно до заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16.11.2021 № 523/14067/21 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_18 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2000 гривень, починаючи з 4 серпня 2021 року до досягнення дитиною повноліття.
Згідно ухвали Одеського апеляційного суду від 08.04.2022 відкрито апеляційне провадження № 22-ц/813/6709/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Суворовського районного м. Одеси від 16.11.2021.
Відповідно до постанови Одеського апеляційного суду від 17.06.2022 справа апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Заочне рішення змінено в частині розміру аліментів. Позов ОСОБА_1 про стягнення аліментів задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1300 грн гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відного віку, починаючи з 04 серпня 2021 року та до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до Постанови Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Лисенко О.А. встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів.
Відповідно до характеристики Одеської спеціалізованої школи № 17 І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням англійської мови Одеської міської ради Одеської області ОСОБА_3 , 2007 р.н. навчається в закладі з 2013 року, зарекомендував себе як старанний, дисциплінований, працелюбний, уважний учень, займав у старости класу. На даний момент є відповідальним за спортивні заходи класу. Мати дитини, ОСОБА_1 приділяє належну увагу вихованню сина, відвідує батьківські збори, цікавиться його шкільним життям.
Відповідно до характеристики спортивного клубу «Хаджибей», ОСОБА_3 , 2007 р.н., займається футболом у спортивній секції.
Неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надав письмові пояснення, в яких зазначив, що його батько, ОСОБА_2 не цікавиться його життям, не допомагає матеріально. Всі витрати на його навчання, утримання здійснює мати, ОСОБА_1 , яка приймає активну участь в його житті: годує, одягає, навчає, турбується про його здоров'я, цікавиться його шкільним та спортивним життям, думає про його подальше навчання, щоб обрати професію.
Коли він був маленьким то іноді спілкувався з батьком, його брала до себе бабуся. Вони постійно налаштовували його проти матері, погано говорили за неї. Батько на роботу їздив на машині, брав його з собою на роботу. Коли мати подала на аліменти, батько відмовився їх платити взагалі. Це дуже його образило. Йому скоро вступати до вищого навчального закладу, але батько ні чим не цікавиться. Коли він хворів, то за нього турбувалась лише мати, яка лікувала його. Для нього батько - це чужа людина, яка взагалі не думає про нього, та він хоче перейти на прізвище матері. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 бажає щоб позбавили його батька, ОСОБА_2 батьківських прав.
Відповідно до листа КНП «Дитяча міська поліклініка № 2» Одеської міської ради від 17.06.2022 № 527, неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває під наглядом поліклініки з народження. Декларація на медичне обслуговування укладена з лікарем педіатром ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_5 . Щодо укладання декларації до лікаря зверталася мати дитини, ОСОБА_1 .
Відповідно до довідки Концерн «Військторгсервіс» від 10.03.2023 № 4, ОСОБА_1 в філії «Південна» Концерну «Військторгсервіс» з 17.11.2022, займає посаду провідний бухгалтер. Має постійний дохід. За місцем роботи характеризується позитивно.
13.03.2023 р. спеціалістами Служби у справах дітей Одеської міської ради обстежено проживання родини ОСОБА_20 та з'ясовано, що матір'ю створені необхідні умови проживання дитини, в квартирі чисто, прибрано. Квартира складається з 2 кімнат. У хлопчика є окрема кімната, облаштована усім необхідним, є меблі, комп'ютер, телевізор, місце для сну, занять.
Відповідно до інформації Центру соціальних служб Одеської міської ради від 20.12.2022 № 04/01-3078 фахівцями із соціальної роботи відділу соціальної роботи Центру соціальних Одеської міської ради у Суворовському районі здійснено вихід 15.12.2022 за місцем проживання родини ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , про що складено відповідний акт оцінки потреб сім'ї та висновок. Зі слів ОСОБА_1 , батько дитини, ОСОБА_2 , з дитиною не проживає, вихованням його не займається, матеріально не допомагає.
Неповнолітній ОСОБА_2 повідомив, що не спілкується з батьком біля п'яти років, і не має бажання поновлювати стосунки з ним. Вказана родина під ним супроводом не перебуває.
Фахівцями із соціальної роботи відділу соціальної роботи Центру соціальних служб Одеської міської ради у Суворовському районі здійснено вихід 15.12.2022 за місцем проживання родини ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , про що складено відповідний акт оцінки потреб сім'ї та висновок. Зі слів ОСОБА_2 - колишня дружина, ОСОБА_1 перешкоджала його спілкуванню з сином, у зв'язку із чим він не бачився з хлопцем протягом п'яти років. ОСОБА_2 зазначив, що категорично проти позбавлення батьківських прав та запевняє, що для цього немає жодних підстав. Вказана під соціальним супроводом не перебуває.
Відповідно до свідчень ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - ОСОБА_1 одна виховує сина. У вихованні сина їй допомагають батьки. Батько дитини не допомагає, не цікавиться життям сина. ОСОБА_21 є гарною матір'ю, любить свого сина, виховує, велику увагу приділяє його здоров'ю та навчанню.
Згідно з поясненнями ОСОБА_2 він категорично проти позбавлення батьківських прав відносно сина, так як любить його і не відмовиться від нього. ОСОБА_2 в своїх поясненнях зазначив, що він є інвалідом першої А групи, перехворів на Соvid -19, не виходить з квартири.
Зважаючи на вищевикладене, на підставі рішення комісії з питань захисту прав дитини Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради (протокол засідання від 11.05.2023 року № 8) керуючись ст. 164 Сімейного Кодексу України, постанови № 3 Пленуму Верховного України від 30 березня 2007р. «Про практику застосування судами законодавства при справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», орган та піклування - Суворовська райадміністрація Одеської міської ради вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.58-61).
З огляду на досліджений висновок судом встановлено, що комісією ретельно було перевірено всі обставини за заявою щодо доцільності позбавлення батьківських прав, та не встановлено, будь-яких суперечностей, які б вказували на не доцільність позбавлення. Враховано думку дитини, та її ставлення до обох батьків, враховане матеріальне становище, та заборгованість по аліментам, а також інші обставини, які мають значення при розгляді питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав.
Суд зауважує, що відповідачем не надано доказів щодо не можливості ним та/або інших об'єктивних підстав, які б вказували на те, що останній в супереч власної волі був позбавлений можливості приймати участь в житті сина та дбати про нього, надавати матеріальну допомогу тощо.
Судом встановлено, що за відповідачем рахується значна заборгованість по аліментам, та відповідачем на надано доказів на вчинення дій щодо погашення заборгованості або її частини.
Суд не заперечує обставини того, що відповідач відчуває любов до сина, однак, суд погоджується з доводами позивача щодо того, що відповідач не вчиняв та не вчиняє жодних активних дій щодо налагодження контакту з сином, та прийняття участі в його житті.
За твердженнями неповнолітнього ОСОБА_3 , зокрема, наданих в судовому засіданні за участю адвоката відповідача, останній зазначив, що не відчуває до батька почуттів, останній є йому чужою людиною, також зазначив, що пам'ятає, як батько проігнорував його прохання в наданні допомоги. Судом встановлено, що ОСОБА_3 не бажає спілкуватись з батьком, зокрема через те, що останній протягом тривалого часу був байдужим до життя власного сина.
Під час розгляду справи, відповідач до суду не з'явився, всі судові засідання були проведені за участі адвоката відповідача, який зазначив, що відповідач не може пересуватися та розмовляти. Доказів щодо вказаних обставин суду надано не було. Крім того, як пояснили свідки і позивач у справі, хвороба Паркінсона була у відповідача ще до народження сина, після розлучення відповідач створив нову родину долею якої опікується.
Вирішуючи позовні вимоги суд виходить з наступного.
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Крім того, ст. 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про дитину.
Згідно зі статтею 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до статті 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляється від виконання своїх обов'язків з виховання дитини.
Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (ст. 165 СК України).
Судом встановлено, що неповнолітня дочка сторін у справі проживає та перебуває на утриманні позивача, вихованням та утриманням якої повністю займається його мати та батьки матері.
Згідно п. 15 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, що не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства» визнає, що сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Відповідно до основних сформованих принципів суспільства, задекларованих у національному та міжнародному законодавстві, діти мають право на особливе піклування і допомогу, внаслідок своєї фізичної і розумової незрілості, потребують спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.
Приписами ст. 171 СК України передбачено врахування думки дитини при вирішенні питань, що стосуються її життя, так, ч. 1 ст. 171 цієї норми зазначено, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї.
Судом встановлено, що неповнолітній ОСОБА_3 надав до Служби у справах дітей заяву про те, що він не заперечує з приводу позбавлення батька батьківських прав відносно нього.
Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини і допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо.
Суд, дослідивши обставини справи, надавши оцінку наявним у ній доказам, приходить до висновку, що відповідач виявив ознаки стійкого небажання підтримувати особисті відносини з сином, не виявляє бажання піклуватися про нього, не піклується про його духовний та фізичний розвиток, не допомагає матеріально. Вихованням сина у повній мірі займається мати. Судом з поданих документів встановлено, що після розлучення, дитина залишалась проживати з матір'ю. Батько не відвідував школи, та спортивних секцій, не виявляв інтересу до життя сина.
Вказане свідчить про свідоме ухилення відповідача від виховання сина та нехтування своїми обов'язками.
На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач протягом тривалого часу не виконує батьківські обов'язки, не сплачує аліменти, не цікавиться життям дитини, не приймає участі в його вихованні, не спілкується з сином у будь-який спосіб без поважних причин, що свідчить про свідоме ухиленням відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків, таке невиконання батьківських обов'язків не пов'язане із наявністю душевної хвороби чи іншого тяжкого захворювання або з інших незалежних причин, приймаючи до уваги висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав, необхідно дійти висновку, що позбавлення батьківських прав буде відповідати інтересам дитини.
Позивачем не порушувалось питання щодо стягнення з відповідача на її користь витрат понесених з розглядом справи, а відтак судом не вирішується питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 5, 10, 12, 13, 18, 76-81, 258, 264, 265, 268, 273, 354,355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Суворовської (Пересипської) районної адміністрації Одеської міської ради, про позбавлення батьківських прав -задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - ти денний строк з дня складання повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складно 30.01.2025 р.
Суддя: