Справа № 523/2317/24
Провадження №2/523/1956/25
заочне
"21" січня 2025 р. м.Одеса
Суворовський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Мурманової І.М.
за участю секретаря судових засідань - Бєлік Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, Служба у справах дітей Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області, про позбавлення батьківських прав,-
ОСОБА_1 звернулась до Суворовського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, про позбавлення батьківських прав.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона та відповідач у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 22.10.2015 року позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 та змінила прізвище. Позивач зазначає, що з 2010 року, відповідач, як батько, дитиною не цікавиться, не піклується, не виконує батьківських обов'язків щодо виховання дитини, є таким, що повністю самоусунувся від виконання батьківських обов'язків. Дитина сприймає вітчима, як батька, крім іншого не заперечує щодо позбавлення біологічного батька батьківських прав щодо неї.
На підставі викладеного позивач просить: позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 18 квітня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Сторонам надіслано копію ухвали суду, відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву, третій особі роз'яснено про право в порядку ст. 181 ЦПК України надати письмові пояснення.
Ухвалою суду від 18 квітня 2024 року було залучено до участі в справі в якості третьої особи Службу у справах дітей Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області.
На адресу суду 12.09.2024 року (вх. № 29700) надійшов лист Служби у справах дітей Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області щодо можливості розгляду справи за відсутності третьої особи з наданням висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої доньки (а.с.42-44).
Ухвалою суду від 18 вересня 2024 року підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.52).
Чергове судове засідання у справі призначено на 21 січня 2025 року сторони до суду не з'явились.
Позивач ОСОБА_1 до суду не з'явилась, раніше, 18.09.2024 року (вх.№30384) надала суду заяву про можливість розгляду справи за її відсутності, згідно поданої заяви зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує щодо ухвалення заочного рішення суду (а.с.49).
Відповідач ОСОБА_2 до суду також не з'явився, про час та місце слухання справи неодноразово повідомлявся у встановленому законом порядку, на адресу суду повернулись поштові конверти з відміткою працівника поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.58-61). Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, з будь-якими заявами на адресу суду не звертався.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, Служба у справах дітей Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області, про слухання справи повідомлені, про причини не явки суду не повідомили.
Представник Служби у справах дітей Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області, надав суду лист щодо можливості розгляду справи за відсутності третьої особи (а.с.42).
З огляду на зазначене судом встановлено, що сторони про час та місце слухання справи повідомлені, позивач та третя особа звернулась із заявами про слухання справи за їх відсутності, відповідач повідомлявся, про причини не явки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи.
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, період знаходження справи на розгляді в суді, неодноразове призначення справи до розгляду, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому її розгляді, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, викладення сторонами свої правової позиції у заявах по справі, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутність сторін.
Згідно положення ч. 3 ст. 211 ЦПК України - учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Ухвалою суду від 21.01.2025 року вирішено провести заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши письмові докази надані позивачем в їх сукупності, дійшов висновку щодо можливості задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідач у справі є батьком неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.14), що підтверджується копією свідоцтва про народження.
Згідно копії свідоцтва про шлюб ОСОБА_4 та ОСОБА_5 22.10.2015 року зареєстрували шлюб, актовий запис № 1821. Після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_5 змінила прізвище на « ОСОБА_6 » (а.с.11).
Звертаючись до суду з позовними вимогами про позбавлення відповідача батьківських прав, позивач зазначила, що перебувала з відповідачем у фактичних шлюбних відносинах, від яких народилась дочка ОСОБА_3 . Позивач зазначає, що відповідач життям, здоров'ям дитини не цікавиться, не піклується про дочку, не підтримує з дочкою жодних відносин, навіть по телефонує. Є таким, що самоусунувся від виконання батьківських обов'язків, а відтак позивач просить позбавити відповідача батьківських прав відносно дитини.
Згідно характеристики ОСОБА_3 , встановлено, що вона є ученицею 9-Г класу ліцею «Фонтанський». За час навчання у ліцеї учениця зарекомендувала себе як старанна та дисциплінована учениця. Навчальним матеріалом володіє на високому та достатньому рівні. З повагою ставиться до товаришів та старших себе, має багато друзів, має авторитет серед однокласників. Дівчинку виховує мати, та вітчим ОСОБА_4 , які приділяють належну увагу виховуванню доньки, цікавляться її навчання та поведінкою, відвідують класні та загальношкільні батьківські збори.
Характеристика підписана директором ліцею та класним керівником (а.с.18).
Також, встановлено, що дитина ОСОБА_3 , надала заяву на ім'я керівника Служби у справах дітей Одеської міської ради щодо того, що вона погоджуються з тим, щоб її батька позбавили батьківських прав. В заяві зазначено, що протягом 14 років дитина не бачила батька та не спілкувалась з ним. Він не приймає участі в її житті (а.с.19).
Судом досліджується висновок служби у справах дітей від 15.08.2024 року № 1-07/211 Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно висновку встановлено, що спільне проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 припинилось у 2010 році. Дочка ОСОБА_9 залишилась проживати з матір'ю, а батько в свою чергу перестав брати участь у вихованні та утриманні дитини, не цікавиться розвитком та життям дитини, не підтримує з дочкою жодних стосунків.
Всю турботу за виховання та гідні умови проживання доньки, мати взяла не себе.
На засідання комісії з питань захисту прав дитини ОСОБА_2 не з'явився, про час та місце засідання комісії був повідомлений належним чином.
25.06.2024 року службою у справах дітей повторно направлено рекомендоване повідомлення лист-запрошення на засідання комісії, також, 10.07.2024 року на засідання комісії не прибув, про розгляд був повідомлений належним чином та своєчасно. Також, 15.08.2024 року, ОСОБА_2 на засідання комісії не з'явився, про час та місце засідання комісії був повідомлений належним чином.
Комісією прийнято та розглянуто характеристику ліцею «Фонтанський», згідно якої встановлено, що виховання дочки займається мати та чоловік матері.
Заяви сусідів, в яких останні зазначили, що вихованням дитини займається мати дитини, що біологічного батька вони не бачили.
Зазначені факти комісією розцінені, як ухилення від виховання дитини, свідоме нехтування ним своїх батьківських обов'язків, що підтверджує відсутність серйозного ставлення до батьківських обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 17,19, 141, 153, 155, 157 СК України, постановою КМ України від 24.09.2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування пов'язаної із захистом прав дитини», з метою забезпечення реалізації прав, свобод та законних інтересів дитини, відповідно до вищевикладених фактів, комісія з питань захисту прав дитини дійшла висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.44).
Отже, з огляду на досліджені докази судом встановлено, що позивач самостійно займається вихованням дочки, відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов'язків, не піклується, не цікавиться життям дочки. Встановлено, що будучи повідомленим про засідання комісії з питань захисту прав дитини, останній на засідання не з'явився, не надав будь-яких заяв та не зазначив, щодо наявності заперечень з приводу позбавлення його батьківських прав.
Вирішуючи позовні вимоги суд виходить з наступного.
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Крім того, ст. 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про дитину.
Згідно зі статтею 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до статті 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляється від виконання своїх обов'язків з виховання дитини.
Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (ст. 165 СК України).
Судом встановлено, що неповнолітня дочка сторін у справі проживає та перебуває на утриманні позивача, вихованням та утриманням якої повністю займається її мати та вітчим.
Згідно п. 15 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, що не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства» визнає, що сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Відповідно до основних сформованих принципів суспільства, задекларованих у національному та міжнародному законодавстві, діти мають право на особливе піклування і допомогу, внаслідок своєї фізичної і розумової незрілості, потребують спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.
Приписами ст. 171 СК України передбачено врахування думки дитини при вирішенні питань, що стосуються її життя, так, ч. 1 ст. 171 цієї норми зазначено, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї.
Судом встановлено, що неповнолітня ОСОБА_3 надала до Служби у справах дітей заяву про те, що не заперечує з приводу позбавлення батька батьківських прав відносно неї.
Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини і допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо.
Суд, дослідивши обставини справи, надавши оцінку наявним у ній доказам, приходить до висновку, що відповідач виявив ознаки стійкого небажання підтримувати особисті відносини з дочкою, не виявляє бажання піклуватися про неї, не піклується про її духовний та фізичний розвиток, не допомагає матеріально. Вихованням дочки у повній мірі займається мати. Судом з поданих документів встановлено, що після народження дитини, батько дитини перестав піклуватися про дитину та підтримувати з родиною зв'язок.
Вказане свідчить про свідоме ухилення відповідача від виховання дочки та нехтування своїми обов'язками.
На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач протягом тривалого часу не виконує батьківські обов'язки, не цікавиться життям дитини, не приймає участі в її вихованні, не відвідує та не спілкується з дочкою у будь-який спосіб без поважних причин, що свідчить про свідоме ухиленням відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків, таке невиконання батьківських обов'язків не пов'язане із наявністю душевної хвороби чи іншого тяжкого захворювання або з інших незалежних причин, приймаючи до уваги висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав, необхідно дійти висновку, що позбавлення батьківських прав буде відповідати інтересам дитини.
Позивачем не порушувалось питання щодо стягнення з відповідача на її користь витрат понесених з розглядом справи, а відтак судом не вирішується питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 55, 56, ЦК України, ст.ст. 150, 155, 164-166, 171 СК України, ст. 3, 9 Конвенцією про права дитини, ст. ст. 10, 12, 13, 18, 76-81, 247, 263-265, 268, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, Служба у справах дітей Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - ти денний строк з дня отримання рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення суду складено 27.01.2025р.
Суддя: