Справа № 523/978/25
Провадження №1-кп/523/980/25
24 січня 2025 року м. Одеса
Суворовський районний суд міста Одеси у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , вивчивши в порядку ст.ст.381-382 КПК України у спрощеному провадженні в приміщенні суду обвинувальний акт й додані до нього матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12024164490000567 від 08.12.2024 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого та офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не маючого судимості в силу ст.89 КК України,
у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.309 КК України,
На адресу Суворовського районного суду м. Одеси із Суворовської окружної прокуратури м. Одеси одночасно із означеним обвинувальним актом щодо вчинення кримінальних проступків, в якому викладено клопотання прокурора ОСОБА_3 про розгляд акта у спрощеному порядку, також для розгляду надійшли матеріали кримінального провадження та відповідна заява сторони захисту.
Приписи ч.1 ст.382 КПК України встановлюють, що у разі розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному провадженні, суд у п'ятиденний строк з дня отримання такого обвинувального акта, вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок.
Вивчивши в порядку ст.ст.381-382 КПК України надані для судового розгляду обвинувальний акт й додані до нього матеріали, суд доходить наступних висновків.
Згідно з обвинувальним актом та матеріалами кримінального провадження, досудовим розслідуванням встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 , 08.12.2024 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи на вул. Академіка Заболотного, біля будинку №52, всупереч Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», не маючи спеціального дозволу, незаконно придбав, шляхом привласнення знахідки особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP (1-феніл-2-піролідін-1-іл-пентан-1-он), який знаходився у двох паперових згортках білого кольору у вигляді кристалічної речовини світло-бежевого та білого кольорів, які помістив до свого гаманця та став незаконно зберігати його при собі з метою особистого вживання без мети збуту до 11:48 годин 08.12.2024 року, включно.
В подальшому, 08.12.2024 року, в період часу з 11:48 до 11:53 годин, працівниками поліції в присутності понятих біля будинку №52 по вул. Академіка Заболотного в м. Одесі було виявлено та вилучено у обвинуваченого ОСОБА_2 особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідін-1-іл-пентан-1-он), кількісний вміст якої за висновком експерта №СЕ-19/116-24/26163-НЗПРАП від 02.01.2025 року становить 0,449г, що перевищує її невеликий розмір, встановлений Таблицею 2 наказу Міністерства охорони здоров'я України №188 від 01.08.2000 року (у редакції наказу МОЗ України від 29.07.2010 №634), та яку вказаний обвинувачений незаконно придбав і зберігав для особистого вживання без мети збуту.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 , 10.12.2024 року року, у вечірній час доби (більш точний час та місце досудовим розслідуванням не встановлено), знаходячись за адресою: м. Одеса, пр-т Князя Володимира Великого (Добровольського), всупереч Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», не маючи спеціального дозволу, незаконно придбав, шляхом привласнення знахідки особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP (1-феніл-2-піролідін-1-іл-пентан-1-он), який знаходився у прозорій полімерній ємності у вигляді грудочок жовтого кольору, яку помістив до лівої кишені своєї куртки та став незаконно зберігати його при собі з метою особистого вживання без мети збуту до 23:20 годин 10.12.2024 року, включно.
В подальшому, 10.12.2024 року, в період часу з 23:20 до 23:34 годин, працівниками поліції в присутності понятих біля будинку №35 по пр-ту Князя Володимира Великого (Добровольського) в м. Одесі було виявлено та вилучено у обвинуваченого ОСОБА_2 особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідін-1-іл-пентан-1-он), кількісний вміст якої за висновком експерта №СЕ-19/116-24/-26958 НЗПРАП від 30.12.2024 року становить 0,641г, що перевищує її невеликий розмір, встановлений Таблицею 2 наказу Міністерства охорони здоров'я України №188 від 01.08.2000 року (у редакції наказу МОЗ України від 29.07.2010 №634), та яку вказаний обвинувачений незаконно придбав і зберігав для особистого вживання без мети збуту.
Отже, за обвинувальним актом, ОСОБА_2 висунуте обвинувачення у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, тобто у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.309 КК України.
Відповідно до означеної вище заяви сторони захисту, обвинувачений ОСОБА_2 за участю захисника ОСОБА_4 , погодились зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомилися з обмеженням права на апеляційне оскарження, виявивши згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, а обвинувачений при цьому повністю й беззаперечно визнав свою винуватість у кримінальному провадженні.
З огляду на матеріали кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_2 під час досудового розслідування повністю визнав свою провину за висунутою підозрою, що ідентична викладеному в акті обвинуваченню, а будучи допитаним дізнавачем в якості підозрюваного, надав в цілому зізнавальні показання про вчинене ним при вказаних вище обставинах, не оспорюючи при цьому докази, які містяться у матеріалах досудового розслідування та фактичні обставини скоєного кримінальних проступків.
Втім, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні ним кримінальних проступків, фактичні обставини якого ним та ніким із учасників провадження не оспорюються, об'єктивно та повністю підтверджуються наявними у матеріалах досудового розслідування доказами, дослідження яких не проводилось, відповідно до ч.1 ст.382 КПК України.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, а з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Приймаючи до уваги наведені обставини, судом в аспекті приписів ст.ст.337 КПК України встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 незаконно придбав і зберігав психотропну речовину без мети збуту, а відтак дії зазначеного обвинуваченого вірно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст.309 КК України, відповідно.
Так, з огляду на ч.1 ст.309 КК України, кримінальна відповідальність за цією нормою закону настає за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту, що карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до п'яти років, або обмеженням волі на той самий строк.
За змістом ч.ч.1, 2 ст.65, ч.2 ст.50 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, та при призначенні покарання суду слід врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також слід виходити з того, що покарання має бути призначене відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу й у межах санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яке передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Внаслідок означених вимог закону, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд приймає до уваги характер і обставини вчиненого ним, системність і кількісний склад скоєного (2 епізоди) та те, що в силу ст.12 КК України скоєне ним відноситься до категорії кримінальних проступків, які мали місце в умовах воєнного стану в Державі та збройної агресії рф проти України, а також судом враховується стан здоров'я зазначеного обвинуваченого та характеризуючи його особу дані.
Так, за матеріалами провадження, обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у скоєнні інкримінованих діяннях визнав повністю; на диспансерному обліку в КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» та КНП «Міський психіатричний диспансер» ОМР не перебуває; забезпечений місцем реєстрації й проживання в м.Одесі, де характеризується посередньо; в силу ст.89 КК України не має судимості, але раніше неодноразово (5 фактів) був засуджений за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.309, ст.389 КК України; на теперішній час притягається до кримінальної відповідальності у трьох кримінальних провадженнях за ст.ст.307, 309 та 361-2 КК України, які перебувають на розгляді в судах (згідно довідки УІТ КП «102» в Одеській області); неодружений і утриманців не має, офіційно не працевлаштований і суспільно-корисною працею під час дії воєнного стану в Державі не займається, до Одеського обласного центру зайнятості з приводу працевлаштування чи отримання допомоги як безробітний не звертався, що свідчить про схильність вказаного обвинуваченого до протиправної поведінки, про небажання встати на шлях виправлення та про відсутність у обвинуваченого легальних джерел доходу, сукупність чого обумовлює можливість виправлення обвинуваченого в умовах суспільства.
Разом із тим, до обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , в обвинувальному акті визначено щире каяття, з чим суд не може погодитись з огляду на таке.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.91 КПК України обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а згідно зі ст.92 цього ж Кодексу, обов'язок доказування перелічених обставин покладається на слідчого, прокурора та в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Згідно ж з правовими висновками Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (постанови від 22.03.2018 року у справі №759/7784/15-к, від 09.10.2018 року у справі №51-275км17), щире каяття особи передбачає, окрім визнання фактів вчинення злочинів, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у скоєному, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки.
Однак, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів (ст.ст.307, 309 КК України), що характеризує його як особу, яка схильна до вживання наркотичних засобів (психотропних речовин) і має ознаки наркозалежної людини.
Проте, зважаючи на те, що після моменту викриття працівниками поліції вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 кримінальних проступків, які йому інкримінуються в цьому провадженні, останній до спеціальних закладів чи установ з приводу свого лікування від наркозалежності не звертався, та відносно нього станом на теперішній час в суді розглядається три кримінальні провадження, зокрема, за ч.2 ст.309, ч.2 ст.307 КК України, що свідчить про небажання вказаного обвинуваченого стати на шлях виправлення, про відсутність у нього критичного ставлення до своєї поведінки або осуд вчиненого, у зв'язку з чим, суд вважає недоведеним матеріалами кримінального провадження щирого каяття обвинуваченого.
Оскільки ОСОБА_5 свою винуватість у вчинених кримінальних правопорушеннях визнав, зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами погодився, що підтверджується відповідною заявою, доданою до обвинувального акта, суд у контексті приписів ст.ст.66, 67 КК України вважає можливим віднести визнання провини вказаною особою до пом'якшуючих її покарання обставин, а обставин, що обтяжують його покарання, як визначено в обвинувальному акті, не встановлено.
На підставі сукупності викладеного, з дотриманням принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, при визначенні виду та міри покарання у даному кримінальному провадженні, беручи до уваги наявність пом'якшуючих і відсутність обтяжуючих покарання обвинуваченого ОСОБА_2 обставин, характеризуючи його особу дані (зокрема, не працевлаштованість та відсутність легальних джерел доходів), що за приписами ст.ст.53, 57 КК України обумовлюють неможливість призначення таких видів покарання як штраф або виправні роботи, суд у контексті ст.ст.50, 59-1, 65 цього ж Кодексу та зважаючи на презумпцію призначення більш м'якого покарання (ч.2 ст.65 КК), доходить висновку про те, що виправлення зазначеного обвинуваченого має відбуватися в умовах суспільства, з призначенням покарання у виді пробаційного нагляду у визначеній санкцією ч.1 ст.309 КК України максимальної межі, з одночасним покладенням на вказаного обвинуваченого низки відповідних обов'язків, що за переконанням суду є обґрунтованим й достатнім для виправлення зазначеної особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
Положення ст.59-1 КК України встановлюють, що покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосування наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства, з одночасним покладенням відповідних обов'язків (ч.ч.1, 2).
Питання щодо долі речових доказів у кримінальному провадженні, суд вирішує в порядку ст.100 КПК України, а щодо процесуальних витрат, - в силу вимог ст.ст.124, 126 цього ж Кодексу.
Керуючись ст.ст.100, 124-126, 369-371, 373-374, 381-382 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.309 КК України, призначивши покарання у виді пробаційного нагляду на строк 5 (п'ять) років.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.59-1 КК України, впродовж строку пробаційного нагляду покласти на засудженого ОСОБА_2 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти цей орган пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано посаду (роботу); виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Згідно зі ст.49-1 Кримінально-виконавчого кодексу України, виконання вироку у виді пробаційного нагляду за засудженим ОСОБА_2 , - покласти на Пересипський районний відділ філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області Міністерства юстиції України.
В порядку ст.100 КПК України, речовий доказ у кримінальному провадженні - особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP (1-феніл-2-піролідін-1-іл-пентан-1-он), кількісний вміст якої становить 0,449 г та 0,641, яка упакована в полімерні сейф пакети Експертної служби МВС України №2286635, №2286617, відповідно, та зберігаються у камері схову ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області (квитанції №0005 та №0006 від 08.01.2025 року), - знищити.
На підставі ст.ст.124, 126 КПК України, процесуальні витрати у кримінальному провадженні в розмірі 10 346,70 (5571,30+4775,40) гривень, за проведення експертних досліджень, - стягнути з ОСОБА_2 , на користь держави.
Копії вироку направити прокуророві та ОСОБА_2 , надати для відома іншим заінтересованим особам, а також спрямувати до Пересипського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області Міністерства юстиції України та начальнику ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області - для виконання, в частинах наданих їм відповідних повноважень.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження та подання апеляції через Суворовський районний суд міста Одеси до Одеського апеляційного суду, протягом 30 днів з дня ухвалення, а для обвинуваченого, - у той же строк з дня отримання його копії.
С у д д я: ОСОБА_1