Справа № 523/19542/24
Номер провадження 3/523/260/25
24 січня 2025 року м. Одеса
Суддя Суворовського районного суду міста Одеси Шурупов В.В., за участю секретаря судового засідання Подуфалової А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП,
Відповідно з наданими до суду матеріалами справи, 10.11.2024 року о 10:36 годині, ОСОБА_1 , який постановами суддів від 22.04.2024, 13.06.2024, 11.07.2024 та 25.09.2024 року був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.ч.1, 2, 3 ст.130 КУпАП, керував транспортним засобом мопедом марки «Yamaha», біля будинку №1 по вул. Балківська в м. Одесі, з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, що не реагують на світло, блідність обличчя, виражене тремтіння пальців рук), - від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 «Правил дорожнього руху».
В судові засідання 10.12.2024 та 24.01.2025 року, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про розгляд справи в Суворовському районному суді м. Одеси, що засвідчено його підписом у протоколі про адміністративне правопорушення, а також належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду шляхом направлення судової SMS-повістки (довідки про доставку SMS - а.с. - 10, 12), - не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив та з будь-якими клопотаннями чи заявами, в тому числі й про відкладення судового засідання, до суду не звернувся.
Внаслідок означених обставин неявки ОСОБА_1 до суду, а також ураховуючи відсутність у ст.268 КУпАП законодавчо встановлених приписів щодо обов'язкової участі особи, яка притягається до відповідальності за ч.1 ст.130 означеного Кодексу, суддя вважає, що в межах розгляду конкретної адміністративної справи, були створені достатні умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя та приймаючи до уваги те, що вказана особа, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, в судове засідання двічі не з'явився, станом розгляду справи протягом достатньо тривалого періоду часу не цікавився, суд оцінює таку поведінку вказаної особи, як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді першої інстанції та спроби затягування такого розгляду, що у свою чергу сприймається як намагання ухилитись від відповідальності за вчинене та має ознаки зловживання зазначеною особою своїми правами.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Європейським судом з прав людини у рішенні 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Завданнями Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Враховуючи принцип судочинства, закріплений в практиці Європейського суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, враховуючи те, що ОСОБА_1 був достовірно обізнаний про розгляд справи в суді, при цьому, у разі неможливості особисто брати участь в судових засіданнях не забезпечив присутність свого захисника, суддя з огляду на вимоги ч.1 ст.268 КУпАП вирішив розглянути справу за відсутності цієї особи та на підставі наданих до суду матеріалів.
Вивчивши матеріали справи, суддею встановлено, що винність ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.130 КУпАП, повністю доказана та підтверджується дослідженими матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №170289 від 10.11.2024 року, в якому наведені обставини порушення водієм ОСОБА_1 приписів п.2.5 «Правил дорожнього руху», за що він притягається до відповідальності за ч.3 ст.130 КУпАП, який підписаний вказаною особою без будь-яких зауважень, застережень та пояснень (а.с. - 1);
- довідкою УПП від 13.11.2024 року про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , відповідно до якої останній притягався до адміністративної відповідальності 22.04.2024 року Суворовським районним судом м. Одеси за ч.1 ст. 130 КУпАП (постанова у справі №523/5323/24, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік), 13.06.2024 року Суворовським районним судом м. Одеси за ч.2 ст.130 КУпАП (постанова у справі №523/8138/24, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000 гривень та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 роки), 11.07.2024 року Суворовським районним судом м. Одеси за ч.3 ст.130 КУпАП (постанова у справі №523/11404/24, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51000 гривень та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 10 років), 25.09.2024 року Суворовським районним судом м. Одеси за ч.3 ст.130 КУпАП (постанова у справі №523/14810/24, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51000 гривень та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 10 років) (а.с. - 4);
- направленням на огляд ОСОБА_1 як водія транспортного засобу, до КНП «ООМЦПЗ» ООР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого вбачається, що вказана особа від такого огляду відмовилась (а.с. - 6);
- результатами відтворення під час вивчення матеріалів справи відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, у яких зафіксовано безперервний перебіг подій вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП (час відмови від проходження огляду на стан сп'яніння на відеозаписі - 02хв. 03сек.) та обставин складення працівником поліції протоколу про адміністративне правопорушення за участю цієї особи (а.с. - 7).
Також суд зазначає, що ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності не за фактом керування транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, підтвердженим медичним висновком у встановленому законом порядку, а за фактом відмови вказаної особи, який двічі протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, який вже сам по собі утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП.
Згідно з ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За ст.252 вказаного Кодексу, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст.ст.31, 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Частиною 2 ст.266 КУпАП регламентовано, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відтворений відеозапис обставин оформлення працівниками поліції матеріалів справи на місці зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , відповідає вимогам ст.251 КУпАП, відповідно до якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Обов'язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Отже, надання поліцейськими до суду доказів є виконанням покладеного на них обов'язку і не свідчить про недопустимість таких доказів.
Зазначений відеозапис містить безперервний перебіг подій та стосується безпосередніх дій ОСОБА_1 . Вказаний відеозапис переданий до суду Управлінням патрульної поліції в Одеській області для розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо вказаної особи та зроблений з метою забезпечення доказів у справі відповідно до означеної норми закону.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року №14, судам слід враховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Разом із тим, п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306 (далі - ПДР).
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
За 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди зобов'язані використовувати практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007р., Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно з ч.3 ст.130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинене особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Вирішуючи питання щодо накладення на ОСОБА_1 додаткового адміністративного стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, суддя враховує положення ч.1 ст.29 КУпАП, за якими встановлено, що конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.
Як убачається з матеріалів справи, відомості щодо належності транспортного засобу мопеду марки «Yamaha» ОСОБА_1 відсутні, відтак конфіскацію транспортного засобу не може бути застосовано.
Разом із тим, вирішуючи питання щодо застосування до ОСОБА_1 стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом, незважаючи на неотримання останнім такого права у встановленому законом порядку (довідка УПП - а.с.3), суддя ураховує висновки Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі №702/301/20 (постанова від 04.09.2023 року).
На підставі викладеного та в силу положень ст.33 КУпАП, при визначенні міри адміністративного стягнення, суддя враховує характер та обставин інкримінованого правопорушення, що мало місце в умовах воєнного стану і збройної агресії рф проти України та вчетверте протягом року після вчинення ідентичних правопорушень, за які він вже притягувався до адміністративної відповідальності, ступінь вини ОСОБА_1 та його особу, а також приймаючи до уваги мету адміністративного стягнення, передбачену ст.23 зазначеного Кодексу, суддя доходить висновку про те, що з метою виправлення й попередження нових правопорушень, до цієї особи єдиним можливим є застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, без конфіскації транспортного засобу.
В ч.3 ст.30 КУпАП зазначено, що якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Відтак, остаточний строк позбавлення права керування транспортними засобами ОСОБА_1 слід рахувати на підставі ч.3 ст.30 КУпАП з урахуванням постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 25.09.2024 року, за якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 років.
Постанова Суворовського районного суду м. Одеси від 25.09.2024 року набрала законної сили 08.10.2024 року, отже невідбута частина адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на день розгляду справи становить 9 років 8 місяців 1 день.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст.1, 8-9, 23, 27, 30, 33, 34, 40-1, 130, 256, 268, 276-280, 283 КУпАП, суддя
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, у вигляді штрафу на користь держави, у розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто у розмірі 51000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років, без конфіскації транспортного засобу.
В силу положень ч.3 ст.30 КУпАП адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами накласти на ОСОБА_1 шляхом приєднання невідбутого адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного на нього постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 25.09.2024 року, призначивши остаточне адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 19 років 8 місяців 1 день.
На підставі ст.40-1 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у розмірі 605,60 гривень на користь Держави в особі Державної судової адміністрації України, код ЄДРПОУ 26255795 (00020, м. Київ, вул. Липська, 18/5).
Строк позбавлення ОСОБА_1 спеціального права на керування транспортними засобами обчислювати з дня ухвалення постанови, а саме з 24.01.2025 року.
Копію постанови направити для виконання ОСОБА_1 та до УПП в Одеській області ДПП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Суддя: В.В.Шурупов