Справа № 495/183/25
Провадження № 1-кс/513/5/25
Саратський районний суд Одеської області
30 січня 2025 року слідчий суддя Саратського районного суду Одеської області Рязанова К.Ю., за участю секретаря судового засідання Филипчук Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в с.Сарата Одеської області скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноваженої особи Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, яка полягає у невнеснні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
10 січня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з скаргою, в якій просить зобов'язати уповноважену особу Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області негайно, але не пізніше 24 годин, внести за його заявою від 09 січня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, за фактом шахрайства, з боку судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_2 в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілому, у зв'язку незаконного, безпідставного одержання на протязі 2022-2024 років заробітної плати (суддівської винагороди) в розмірі 2 000 000 (двох мільйонів) гривень, за що передбачена відповідальність відповідно частини 3 статті 190 Кримінального кодексу України.
Заяву обґрунтував тим, що ним 09 січня 2025 року до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області подано в порядку ст. 214 КПК України заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України з боку судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Боярського Олександра Олександровича.
Зазначена заява про вчинення кримінального правопорушення зареєстрована канцелярією Білгород-Дністровського РВП ГУНІІ в Одеській області від 09 січня 2025 року, про що свідчить відповідна відмітка на копії поданої заяви.
Проте, після подання такої заяви, співробітниками Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області не вчинено жодних процесуальних дій, в установлені кримінальним процесуальним законодавством строки, тобто протягом 24 годин, які спрямовані на внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України, та початку досудового розслідування за вказаним фактом.
Жодних документів та будь-яких інших відомостей, які б підтверджували факт внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення, яке передбачено ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України, як то передбачено ст.ст. 60, 214 Кримінального процесуального кодексу України, скаржник не отримав, а лише в усній формі повідомлено про те, що відомості не вносились до рєстру.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 17 січня 2025 року було задоволено подання в.о. голови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області про направлення до іншого суду скарги ОСОБА_1 на бездіяльність уповноваженої особи Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, скаргу було направлено для розгляду до Саратського районного суду Одеської області, куди вона надійшла 29 січня 2025 року.
Згідно протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 29 січня 2025 року, справу розподілено слідчому судді Рязановій К.Ю.
Скаржник ОСОБА_1 , якого належним чином повідомили про день, час та місце розгляду скарги, в судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд скарги без його участі, просив задовольнити скаргу у повному обсязі.
Представник Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, якого належним чином повідомили про день, час та місце розгляду скарги, до суду не прибув, надав заяяву про розгляд скарги за їх відсутності.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Ураховуючи вказані положення закону, слідчий суддя визнав за можливе розглянути скаргу та постановити ухвалу по суті скарги за відсутності заявника та представника Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області.
На підставі ч.4 ст.107 КПК України, у зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.
Розглянувши скаргу, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшла до висновку про відмову в задоволенні скарги з таких підстав.
Судом установлено, що 09 січня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, з заявою в якій просив зазначені органи внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування за фактом шахрайства, з боку судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_2 в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілому, у зв'язку незаконного безпідставного одержання на протязі 2022-2024 років заробітної плати (суддівської винагороди) в розмірі 2 000 000 (двох мільйонів) гривень, за що передбачена відповідальність відповідно частини 3 статті 190 Кримінального кодексу України.
У заяві про кримінальне правопорушення ОСОБА_1 зазначив, що суддя постійно мешкає у місті Одесі за вказаною адресою, упродовж 2024 року приїжджає до свого робочого місця в будівлі Білгород-Дністровського міськрайонного суду виключно один раз на тиждень, зазвичай кожної середи, приблизно о 11:00 та перебуває на роботі 1-2 години, після чого їде обідати до кафе у місті та повертається додому до міста Одеси, де займається власними справами. При ньому майже кожного разу суддя приїжджає на роботу у стані алкогольного сп'яніння, а після перебування на роботі 1-2 години в робочий час їде до одного з кафе міста («Трактир на Михайлівському», «Арго», «Перлина»), де вживає алкогольні напої, після чого вже на роботу до суду не повертається, а їде додому у місто Одесу.
Супроводжує суддю неофіційно працевлаштований водій ОСОБА_3 (моб. тел. НОМЕР_1 ) на належному судді автомобілі марки TOYOTA RAV4.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, заробітна плата судді ОСОБА_2 отримана за основним місцем робочії у 2023 році склала 1 241 704 гривень, тобто в середньому на місяць особа отримує бюджетні кошти в розмірі 100 тисяч гривень.
Протягом 2022-2023 року суддя приїжджав до міста Білгород-Дністровського щотижня лише два рази на тиждень, по понеділках та середах, на 2-3 години, у інший час та робочі дні перебував у власних справах у місті Одеса.
При цьому згідно табелів обліку робочого часу, на підставі яких нараховується заробітна плата, суддя нібито працює кожного дня по 8 годин, шо свідчить про підробку таких документів з боку відповідальних осіб Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
Зі слів самого ОСОБА_2 він домовився з керівництвом Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області та з керівництвом Територіального управління Служби судової охорони в Одеській області щодо підроблення табелів обліку робочого часу, щоденного відкриття програми авторозрозподілу судових справ на нього, фальшування відомостей журналу реєстрації відвідувачів будівлі суду, що ведуть службовці ТУ ССО, про нібито перебування його в будівлі кожного робочого дня з понеділка по п'ятницю з 8:00 до 17:00.
Згідно відомостей системи (програми) автоматизованого розподілу справ за вказаний час суддя кожного робочого дня нібито перебуває на роботі, що свідчить про умисне внесення неправдивих відомостей в таку систему.
У період часу з 2022 року суддя Боярський О.О., фактично не працюючий 90% від свого робочого часу та не перебуваючи ні на робочому місці, ні взагалі у місті Білгород-Дністровському, заволодів шахрайським шляхом грошовими коштами у якості суддівської винагороди та завдав значної шкоди юридичній особі - ТУ ДСА в Одеській області, код 26302945, в розмірі більше 2 000 000 (двох мільйонів) гривень.
За результатами розгляду повідомлення (заяви від 09 січня 2025 року), Білгород-Дністровським РВП ГУНП в Одеській області 10 січня 2025 року вказану заяву скеровано за належністю, для розгляду в межах компетенції до Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Миколаєві.
Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За положеннями частини 1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до п. 18 ч.1 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
За положеннями ч.1 ст.216 КПК України слідчі органів Національної поліції здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.
Відповідно до пункту 1 ч. 4 ст.216 КПК України слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень вчинених, зокрема суддею, працівником правоохоронного органу, особою, посада якої належить до категорії "А", крім випадків, коли досудове розслідування цих кримінальних правопорушень віднесено до підслідності Національного антикорупційного бюро України згідно з частиною п'ятою цієї статті.
Частинами 1, 2 ст.218 КПК України визначено, що досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
Якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.
За положеннями ч.4 цієї ж статті на початку розслідування слідчий перевіряє наявність вже розпочатих досудових розслідувань щодо того ж кримінального правопорушення. У разі якщо буде встановлено, що іншим слідчим органу досудового розслідування або слідчим іншого органу досудового розслідування розпочато кримінальне провадження щодо того ж кримінального правопорушення, слідчий передає слідчому, який здійснює досудове розслідування, наявні у нього матеріали та відомості, повідомляє про це прокурора, потерпілого або заявника та вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає, зокрема, у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Частиною 1 ст. 304 КПК України визначено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
Згідно до частин 1, 2 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п'яти днів з моменту надходження скарги.
Частиною 3 ст. 306 КПК України визначено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
За положеннями частини 5 ст.214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.
У постанові Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі № 761/20985/18 висловлено правову позицію, згідно з якою «...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин...».
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 та від 24 квітня 2019 року у справі № 818/15/18 зауважила, що у межах процедури за правилами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Отже, аналізуючи норми ст.ст.214, 303 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України.
За положеннями ч.1 та п.4 ч.5 ст. 214 КПК України, підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР є наявність обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Тобто, підставами вважати заяви чи повідомлення саме заявами про кримінальне правопорушення є наявність у таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які свідчать про ознаки кримінального правопорушення.
За положеннями ч.1 ст.11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення
Так, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальні правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінальних правопорушень. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Як встановлено слідчим суддею заяву ОСОБА_1 від 09 січня 2025 року про вчинення кримінального правопорушення було скеровано за належністю до органу досудового розслідування, уповноваженого на здійснення перевірки наявності у такій заяві обставин, які могли б свідчити про вчинення кримінального правопорушення та, як наслідок, прийняття рішення відповідно до законодавства України, зокрема заяву було направлено до Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Миколаєві (вих. 63/П-214).
Направлення заяви до відповідного органу задля прийняття рішення за наслідком розгляду такої заяви не суперечить положенням ст.ст. 214, 216, 218 КПК України і вказана обставина спростовує факт здійснення заявленої скаржником бездіяльності.
Отже, скарга ОСОБА_1 на бездіяльність уповноваженої особи Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, яка полягає у невнеснні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за його заявою від 09 січня 2025 року про кримінальне правопорушення, є безпідставною.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
У зв'язку з вищевикладеним слідчий суддя дійшов до висновку про відмову у задоволенні скарги.
Керуючись статтями 7, 9, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність уповноваженої особи Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, яка полягає у невнеснні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за його заявою від 09 січня 2025 року про кримінальне правопорушення - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя К. Ю. Рязанова