Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/4464/24
Номер провадження: 1-кп/511/141/25
27.01.2025 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 (дистанційно),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12024162390000631 від 07.09.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,
03.12.2024 року до Роздільнянського районного суду Одеської області з Роздільнянської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12024162390000631 від 07.09.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Ухвалою суду від 04.12.2024 року по кримінальному провадженню було призначено підготовче судове засідання.
Під час підготовчого провадження ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 05.12.2024 року ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням на обвинуваченого підозрюваного обов'язків, строк застосування якого спливає 02.02.2025 року.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання, в якому зазначив про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 днів, оскільки вважає, що ризики, передбачені п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, які були встановлені судом при обранні запобіжного заходу на даний час не відпали та не зменшилися.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, просила обрати більш м'який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю.
На думку сторони захисту, прокурор неправомірно посилається на ризики, встановені під час досудового розслідування, обвинувачений вину свою визнає, раніше не судимий, додатків до клопотання прокурора не додано, обвинувачений має вади здоров'я, про що стороною захисту збираються документи.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку захисника.
Відповідно до статей 3, 4 та 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу та особисту недоторканність можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Згідно з ч.1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч.2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Пункт четвертий частини 2 статті 183 КПК України визначає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Наразі стороною обвинувачення доведено, а стороною захисту не спростовано наявність ризиків, передбачених п.п.1,3, 4,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яким законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семі років та враховуючи тяжкість покарання, що йому загрожує, може вдатись до втечі, проживає вдвох з дружиною, немає постійного джерела доходу, не є пенсіонером, офіційно не працює, утриманців немає, досяг 60-річного віку, тому має змогу безперешкодно покинути територію України, обвинувачується у вчинення кримінального правопорушення проти громадської безпеки в умовах воєнного стану.
ОСОБА_4 може почати чинити вплив на свідків по даному кримінальному провадженню, які були допитані під час досудового розслідування, з метою примусу останніх дати показання на свою користь або змусити їх змінити показання, які його викривають.
ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом невиконання покладених на нього як на обвинуваченого процесуальних обов'язків.
ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, пов'язане з незаконним поводженням зі зброєю, бойовими припасами.
Ризики, встановленні слідчим суддею при обранні запобіжного заходу не відпали та захисником не надано доказів про їх зменшення, або про те що вони перестали існувати.
При цьому суд наголошує, що КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.
Запобіжний захід застосовується/продовжується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Відповідно до роз'яснень Верховного Суду від 02.03.3022 року «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» при розгляді клопотань органів досудового розслідування суд використовує всі наявні документи і матеріали справи, зокрема і судові рішення у формі, в якій вони внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Суд враховує, що згідно ч.1 ст.176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м'якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Підстав для застосування інших більш м'яких запобіжних заходів відносно обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов'язання є недоцільним, з огляду на м'якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання обвинуваченим обов'язків.
Застава обвинуваченим на час розгляду клопотання не внесена, документів про майновий стан сім'ї обвинуваченого суду не надано.
Крім того, суд також враховує суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», оскільки злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 (придбання, зберігання та збут бойових припасів, вчинені в умовах воєнного стану) пов'язаний із посяганням на громадську безпеку, що підвищує суспільну небезпеку такого злочину в умовах воєнного стану.
Отже, суд приходить до висновку про те, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, а стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави у розмірі п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням на обвинуваченого обов'язків, передбачених статтею 194 КПК України, який здатен запобігти наведеним вище ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Матеріали справи не містять інших даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою. Стороною захисту також не надано будь-яких документів, які б свідчили про неможливість перебування останнього під вартою.
Обвинувачений або його захисник не позбавлені можливості надати суду документи на підтвердження доводів щодо неможливості подальшого утримання під вартою, або зміни обставин, які свідчать про нівелювання врахованих раніше ризиків.
Суд приймає до уваги посилання сторони захисту на дані про особу обвинуваченого, наявність місця проживання та його сімейний стан, проте зауважує, що зазначені обставини не слугували стримуючим фактором для протиправних дій, які йому інкримінуються, а також не свідчать про зменшення або відсутність існуючих ризиків.
На підставі викладеного і керуючись ст. 177, 178, 183, 194, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у виді тримання під вартою в Державній установі "Одеський слідчий ізолятор" на строк 60 (шістдесят) днів - до 27.03.2025 року включно.
Розмір застави, визначений ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 05.12.2024 року в сумі 151 400,00 гривень та обов'язки - залишити незмінними.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому.
Копію ухвали направити Державній установі "Одеський слідчий ізолятор" - для виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1