Справа № 740/2221/17
Провадження № 1-кс/740/81/25
30 січня 2025 року м. Ніжин
Слідчий суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_1 , перевіривши клопотання слідчого СВ Ніжинського РУП ГУ НП в Чернігівській області ОСОБА_2 , погоджене прокурором Ніжинської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні від 17 липня 2015 року № 12015270180001199 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
установив:
30.01.2025 до суду надійшло вказане клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 .
Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що його слід повернути з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Статтею 188 КПК України встановлено, що прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Це клопотання може бути подане: 1) одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою; 2) після подання клопотання про застосування запобіжного заходу і до прибуття підозрюваного, обвинуваченого до суду на підставі судового виклику; 3) після неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю. Прокурор додає до клопотання документи, які підтверджують зазначені у пунктах 1, 2 частини четвертої статті 189 цього Кодексу обставини.
У ч. 4 ст. 189 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що: 1) підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду; 2) одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру у разі, якщо підозрюваного оголошено в розшук.
Досудове розслідування зупиняється вмотивованою постановою прокурора або слідчого, дізнавача за погодженням з прокурором, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Копія постанови надсилається стороні захисту, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які мають право її оскаржити слідчому судді (ч. 4 ст. 280 КПК України).
Згідно із ч. 2 ст. 280 КПК України до зупинення досудового розслідування слідчий, дізнавач зобов'язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв'язку з обставинами, передбаченими пунктом 2 частини першої цієї статті (коли підозрюваного оголошено у розшук). Тобто, обов'язком слідчого є виконання всіх дій для здійснення розшуку підозрюваної особи до зупинення досудового розслідування.
Пряма заборона проведення слідчих (розшукових) дій після зупинення досудового розслідування, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного закріплена у ч. 5 ст. 280 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 282 КПК України зупинене досудове розслідування відновлюється постановою слідчого, прокурора, якщо підстави для його зупинення перестали існувати (підозрюваний видужав, його місцезнаходження встановлено, завершено проведення процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва), а також у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій.
Таким чином, положення ч. 1 ст. 282 КПК України передбачають винесення слідчим або прокурором постанови про відновлення зупиненого досудового розслідування, у разі виникнення потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій.
За змістом ст. 280, 282 КПК України, установлено заборону на проведення у зупиненому під час досудового розслідування провадженні будь яких процесуальних дій, за виключенням слідчих (розшукових) дій, здійснення яких спрямоване на визначення місцезнаходження підозрюваного, оголошеного у розшук.
При цьому главами 20 та 21 КПК України закріплено вичерпний перелік слідчих (розшукових) дій. Так, до слідчих (розшукових) дій, метою здійснення яких є визначення місцезнаходження підозрюваного, належать ті, в яких така мета прямо визначена нормою Кримінального процесуального кодексу України: обшук з метою встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб (ч. 1 ст. 234 КПК України); обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи з метою виявлення осіб, які розшукуються (п. 4 ч. 1 ст. 267 КПК України); а також інші слідчі (розшукові) дії, завдяки яким можливо встановити місцезнаходження розшукуваної особи (ст. 261, 262, 263, 268, 269, 270 КПК України), за умови, що така дія ініціюється саме з метою отримання інформації про можливе місце перебування підозрюваного, який розшукується органом досудового розслідування.
Тобто, положеннями ч. 5 ст. 280, ч. 1 ст. 282 КПК України встановлено дозвіл на вчинення у зупиненому досудовому розслідуванні слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення місцезнаходження підозрюваного, та, одночасно з цим, положення зазначених норм містять пряму заборону на вчинення інших процесуальних дій, у тому числі - слідчих (розшукових).
Ініціювання стороною обвинувачення питання про обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та питання про надання дозволу на затримання підозрюваного шляхом складання відповідних клопотань та спрямування їх до слідчого судді не є слідчою (розшуковою дією). Такі процесуальні дії належать до заходів забезпечення кримінального провадження, порядок та мета реалізації яких регламентовано положеннями Розділу ІІ Кримінального процесуального кодексу України, та безпосередньо нормами Глави 18 Кодексу. Отже, вчинення таких процесуальних дій у зупиненому провадженні прямо заборонено нормами ч. 5 ст. 280, ч. 1 ст. 282 КПК України.
Згідно з постановою слідчого СВ Ніжинського ВП ГУ НП в Чернігівській області ОСОБА_5 від 31.05.2017, яку додано до клопотання, досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12015270180001199 зупинено, підозрюваного ОСОБА_4 оголошено в розшук.
Разом з цим до клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу не додано постанови про відновлення досудового розслідування кримінального провадження № 12015270180001199 від 17 липня 2015 року, що свідчить про те, що на момент подання до суду клопотання вказане кримінальне провадження зупинено.
Таким чином, сторона обвинувачення, не відновлюючи досудове розслідування, на порушення ч. 1 ст. 282 КПК України вчинила процесуальну дію - склала та подала клопотання про надання дозволу на затримання підозрюваного.
Нормами КПК України не передбачено наслідків невідповідності вимогам КПК України клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу.
Згідно із ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Ураховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає за необхідне повернути зазначене клопотання як таке, що не відповідає вимогам КПК України, що у свою чергу не є перешкодою для звернення до суду з повторним клопотанням, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для його повернення.
Керуючись ст. 2, 9, 26, 113, 188, 189, 282 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
Клопотання слідчого СВ Ніжинського РУП ГУ НП в Чернігівській області ОСОБА_2 , погоджене прокурором Ніжинської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 - повернути слідчому.
Повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1