Справа №522/274/25
Провадження №3/522/216/25
29 січня 2025 року місто Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Коваленко В.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.130 КУпАП,
21.12.2024 о 12 год. 52 хв. ОСОБА_1 за адресою: м. Одеса, вул. Артилерійська, 11 керував електросамокатом марки Wings без д.н.з. з ознаками наркотичного сп'яніння двічі протягом року, а саме поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук, підвищена жвавість або рухливість. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.3 ст.130 КУпАП.
За вказаним фактом співробітниками поліції стосовно правопорушника був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №201828 від 21.12.2024 за ч.3 ст.130 КУпАП, від підпису якого правопорушник відмовився.
Судовий розгляд в суді проведено за відсутністю особи, стосовно якої складені матеріали, яка в судове засідання не з'явилася. Про дату, час та місце розгляду протоколу про адміністративне правопорушення було повідомлено належним чином судом шляхом розміщення повідомлення на сайті «Судова влада». Засоби зв'язку в протоколі відсутні.
Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що особа, будучи повідомленою про дату та час розгляду справи в суді, не з'явилася, суд оцінює таку поведінку, як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
В матеріалах справи відсутні будь-які пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. При цьому, в доданих до протоколу матеріалах містяться направлення до закладу охорони здоров'я на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння. Крім того, до протоколу додано диск із записом з боді-камер працівників поліції, які узгоджуються із обставинами, викладеними в протоколі.
Згідно п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.3 ст.130 КУпАП дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,- тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях правопорушника наявні ознаки та склад вказаного правопорушення.
Обставини правопорушення та вина правопорушника підтверджуються наступними доказами, а саме: протоколом серії ЕПР1 №201828 від 21.12.2024, довідкою про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, довідкою про належність транспортного засобу, направленням до закладу охорони здоров'я на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння та диском із записами з боді-камер працівників поліції та іншими матеріалами.
Згідно ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення в межах санкції статті у вигляді накладення штрафу без з позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки, згідно Довідки інформаційного порталу Національної поліції, станом на 21.12.2024 ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія та відповідно не набувала такого права, а тому в розумінні положень ПДР не є водієм. Для такої категорії правопорушників (інші особи) санкція ч.3 ст.130 КУпАП передбачає стягнення лише у вигляді штрафу.
Крім того, у зв'язку з тим, що згідно довідки про належність транспортного засобу, не встановлено належність електросамокату, у зв'язку з чим суд не застосовує конфіскацію транспортного засобу, як того передбачає санкція ч.3 ст.130 КУпАП.
Згідно ст.40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення, з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 605 гривень 60 копійок на користь держави.
Керуючись ст.ст.130, 283-285 КУпАП, суд,
Накласти на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 000 (три тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень в дохід держави без позбавлення права керування транспортними засобами, без конфіскації транспортного засобу.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 гривень 60 копійок на користь держави.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови-не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту прокурора без задоволення.
Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова може бути оскаржена протягом десяти діб з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси.
Суддя: