Дата документу 29.01.2025
Справа № 501/1123/24
2/501/567/25
29 січня 2025 Іллічівський міський суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Пушкарського Д.В.,
за участю секретаря судового засідання - Тимко М.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщення Іллічівського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -
ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить:
- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №230527-62160-1 від 27.05.2023 в розмірі 15625 грн., з яких: 2500 грн. - сума заборгованості за кредитом; 13125,00 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами за період з 27.05.2023 по 24.10.2023;
- стягнути з відповідача понесені судові витрати у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 9000,0 грн.
Позов обґрунтовано тим, що за умовами кредитного договору №230527-62160-1 від 27.05.2023 між ТОВ «ФК «Ріальто» (торгова марка «MONETKA») та ОСОБА_1 , останній отримав кредит у розмірі 2500,00 грн. на 150 днів, з умовою нарахування процентів у розмірі 3,5% від суми кредиту за кожен день користування та 3,5% від залишку за кожен день прострочення.
Кредитний договір був укладений 27.05.2023 шляхом введення одноразового ідентифікатора в особистому кабінеті на вебсайті https://monetka.com.ua або https://monetka.ua.
Кошти були переказані на картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «КБ «ПриватБанк» 27.05.2023, проте відповідач не повернув їх у встановлений термін.
З урахуванням викладеного, позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 15625 грн. та судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 9000 грн. (а.с.1-14).
Позивач про час та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку, розгляд справи просив проводити за відсутності представника позивача.
Відповідач ОСОБА_1 про час та місце судового розгляду неодноразово повідомлений в установленому законом порядку, до судового засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, правом на подання відзиву не скористався, судова повістка, яка надсилалась відповідачу повернулась до суду з відміткою «вручено особисто», а, відповідно до п.1 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку (а.с.97).
Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи (за зареєстрованим місцем проживання), суд вважає, що гарантії статті 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.
Суд, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Положеннями ч.1 ст.13, ч.2 ст.264 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ч.1, 7 ст.80 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
27.05.2023 між ТОВ «ФК «Ріальто» (торгова марка «MONETKA») та ОСОБА_1 , було укладено кредитний договір №230527-62160-1 відповідно до умов якого, останній отримав кредит у розмірі 2500,00 грн. на 150 днів, до 24.10.2023 з умовою нарахування процентів у розмірі 3,5% від суми кредиту за кожен день користування та 3,5% від залишку за кожен день прострочення (а.с.18-26).
Кредитний договір був укладений 27.05.2023 шляхом введення одноразового ідентифікатора в особистому кабінеті на вебсайті https://monetka.com.ua або https://monetka.ua (а.с.32).
Згідно витягу з інформаційно-телекомунікаційної системи https://monetka.ua/, анкета - заява на кредит №1285867 від 27.05.2023, ОСОБА_1 звернувся із заявою про отримання грошових коштів в сумі 2500,00 грн. на строк 150 днів. Погоджені умови кредитування по заяві: проценти за користування кредитом 262,50 грн., нараховуються за ставкою 3,5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, річна процентна ставка 1277,5% (а.с.30-31).
За даними витягу з інформаційно-телекомунікаційної системи https://monetka.ua, з метою укладення договору №230527-62160-1 від 27.05.2023, вчинили наступні дії в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» та поза нею: о 15:17:14 год. створення позичальником даних по заяві на кредит, автоматичні перевірки по заяві, перевірка позичальника за даними БКІ, скорингова оцінка позичальника; о 21:49:04 год. - створено пропозицію про укладення кредитного договору (оферти) в особистому кабінеті позичальника, позичальнику відправлено SMS повідомлення про погодження кредиту з ідентифікатором (кодом) для підписання акцепту та укладення договору, о 21:50:01 - позичальником підписано одноразовим ідентифікатором та відправлено товариству електронне повідомлення про прийняття пропозиції укласти кредитний договір (акцепт), друкована форма укладеного кредитного договору надіслана позичальнику в особистий кабінет для завантаження, о 21:50:19 год. кредитні кошти перераховано на картку позичальника (а.с.29).
14.03.2024 ТОВ «Девелопмент Інновейшинс» видано довідку №12806 згідно якої, смс-повідомлення від альфа-імені «MONETKA» з текстом «Для підтвердження згоди з умовами Договору введіть 757770» було доставлено на номер НОМЕР_2 за допомогою сервісу ТОВ «Мобізон» 27.05.2023 о 21:49:04 год. (а.с.32).
Кошти були переказані на картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «КБ «ПриватБанк» 27.05.2023 року (а.с.27).
Відповідно до пунктів 1.1-1.6 договору №230527-621-1 товариство надає позичальникові грошові кошти (кредит) у розмірі 2500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом не пізніше строку, визначеного в пункті 1.3 цього договору. Кредит надається не на споживчі цілі.
Процентна ставка за користування кредитом становить 3,5 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом у межах строку, визначеного в пункті 1.3 цього договору.
Строк надання кредиту та строк дії договору становить 150 днів, тобто до 24.10.2023 року з сплатою Кредиту в кінці строку користування згідно Додатку № 1. Строк надання кредиту може бути подовжений в порядку та на умовах, визначених Правилами та Договором. Невід'ємною частиною цього договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, через мережу Інтернет ТОВ «Фінансова компанія (далі - Правила), які розміщені на сайті monetka.ua, rialto.com.ua.
Cума загального розміру кредиту та загальних витрат за кредитом зазначена у додатку №1, що є невід'ємною частиною цього договору.
Товариство здійснює переказ суми кредиту на електронний платіжний засіб НОМЕР_3 , що належить позичальнику.
АТ КБ «ПриватБанк» згідно ухвали суду від 13.11.2024 року надіслав лист від 13.12.2024, у якому підтверджено факт емітації картки на ім'я ОСОБА_1 , надано виписку по рахунку за зазначений період та іншу інформацію, що підтверджує факт зарахування 2500,00 грн. на картковий рахунок відповідача 27.05.2023 року.
Відповідно до пункту 2.4.1. договору позичальник зобов'язаний у встановлений договором строк повернути кредит та сплатити проценти за його користування.
Щодо стягнення заборгованості за кредитним договором та процентів, то суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Приписами ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
При цьому, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України). Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема, з договорів.
Із змісту ст.526 ЦК України вбачається, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно із ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).
Згідно з ч.1, 2 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).
Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Так, ч.1 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Між тим, за змістом ст.599 ЦК України, виконання зобов'язання, проведеного належним чином, припиняє його.
Відповідно до п.4 ч. 2 ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 року № 675-VIII.
Виходячи з вищенаведених приписів ЦК України, суд звертає увагу, про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Отже юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Із матеріалів справи видно, що відповідач через особистий кабінет на веб-сайті кредитора подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе та підтвердив умови отримання кредиту, після чого кредитор надіслав відповідачу за допомогою засобів зв'язку на зазначений ним номером телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач використав, як підтвердження підписання кредитного договору.
Уклавши вказаний договір на умовах, викладених в ньому, відповідач тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов'язання виконувати умови, які були закріплені в договорі.
Встановлено, що матеріали справи не містять, а відповідачем не надані докази того, що він не користувався кредитом. Відповідач не надав будь-яких доказів сплати заборгованості кредитору. Розрахунку заборгованості, що спростовує розмір заборгованості, визначений позивачем, відповідачем не наданий.
Навпаки матеріали справи містять належні та допустимі докази надані позивачем про те, що спірні кредитний договір є чинним, не оспорений відповідачем. Відповідачу ОСОБА_1 надано кредитні кошти на умовах строковості, зворотності, платності, відповідно до яких відповідач зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування в порядку та на умовах визначених цим договорам.
Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2500,00 грн. та заборгованості у розмірі 13125,00 грн. за нарахованими процентами відповідно до п. 1.2 кредитного договору за ставкою 3,5 % за кожен день користування кредитом за період з 27.05.2023 року по 24.10.2023 року (включно) є доведеними та такими що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, то суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ч.1, 3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За змістом ст.137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у пункті 95 рішення від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», пункті 80 рішення від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», пункті 88 рішення від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23 січня 2014 року у справі «East|WestAlianceLimited» проти України», заява № 19336/04), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05 вересня 2019 року в справі № 826/841/17, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Суд повинен оцінити витрати сторони у справі на оплату правничої допомоги у сукупності з критеріями, на які звертає увагу Європейський суд з прав людини, ураховуючи реальні обставини їх понесення та необхідності таких трат. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 та ч.8 ст.141 ЦПК України).
Позивач на підтвердження витрат на правничу допомогу надав договір про надання юридичних послуг від 02 червня 2022 року №02/06/2022, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльність № 18 від 23.10.2018 року, акт приймання передачі наданих послуг № 203 до цього договору від 10 січня 2024 року на загальну вартість юридичних послуг 180000,00 грн., платіжну інструкцію від 12 січня 2024 року № 1100 на суму 180000,00 грн., витяг з реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг № 203 від 10 січня 2024 року (а.с.61-71).
Пунктом 3.1 договору про надання юридичних послуг визначена вартість послуг виконавця, яка становить, зокрема: 8000,00 грн. складання позовної заяви про стягнення заборгованості з боржника, 1000,00 грн. складання та написання адвокатського запиту.
Пунктом 8.1 договору про надання юридичних послуг №02/06/2022 від 02 червня 2022 року встановлено, що він діє до 31 грудня 2023 року. Водночас, у пункті 8.4. сторони узгодили, без укладання будь-яких додаткових угод вважати даний договір пролонгованим на кожний наступний рік на тих самих умовах, якщо жодна зі сторін в місячний термін до дати закінчення строку його дії не виявить бажання його розірвати, та письмово не попередила іншу сторону про свій намір. Отже, даний договір не припинив свою дію.
Згідно витягу з реєстру № 1 до акту приймання-передачі наданих послуг № 203 від 10 січня 2024 року позивачу були надані послуги з підготовки позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 вартістю 8000,00 грн. та складання адвокатського запиту про витребування доказів щодо боржника вартістю 1000,00 грн. (а.с.69).
При визначенні та розподілі судових витрат суд враховує критерії, визначені положеннями ЦПК України: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
З матеріалів справи слідує, що відповідач, будучи обізнаним щодо перебування справи у провадженні суду будь-яких заперечень щодо заявлених позивачем вимог про відшкодування судових витрат до суду першої інстанції не подавав, клопотань про їх не співмірність чи зменшення не заявляв.
З огляду на предмет спору з урахуванням ціни позову, перелік наданих послуг ТОВ «ФК «Ріальто», відсутність заперечень відповідача щодо не співмірності заявлених витрат на правничу допомогу, враховуючи принципи справедливості та верховенства права, суд вважає, що витрати на правничу допомогу у розмірі 9000 грн. відповідають критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності та підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» заборгованість за кредитним договором №230527-62160-1 від 27.05.2023 в розмірі 15625,00 гривень, з яких: 2500,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 13125,00 грн. - заборгованість за процентами нарахованими відповідно до п.1.2 кредитного договору за ставкою 3,5% за кожен день користування за період з 27.05.2023 по 24.10.2023.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Одеського апеляційного суду або через Іллічівський міський суд Одеської області тридцяти днів із дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя