Справа № 946/2609/24
Провадження № 3/946/8/25
Іменем України
27 січня 2025 року м. Ізмаїл
Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Адамов А.С., розглянувши адміністративні матеріалами, які надійшли з відділу з організації несення служби в місті Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, у відношенні
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
01.04.2024 року до суду надійшов з відділу з організації несення служби в місті Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №536727 від 29.03.2024, складений відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Судом встановлено, що 29.03.2024 о 02:04 год. в м. Ізмаїл Одеської області по пр. Незалежності, №345, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW 740», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, порушення координації рухів), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (далі ПДР), за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Дані обставини також підтверджуються матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №536727 від 29.03.2024 та відеозаписом.
Так, при складанні 29.03.2024 протоколу про адміністративне правопорушення притягуваний був повідомлений про те, що справа розглядатиметься Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області 08.04.2024 о 10:00 год., проте притягуваний на розгляд справи до суду не прибув. Його представник адвокат Дімов Д.П. 05.04.2024 надав заяву про ознайомлення з матеріалами справи.
В судове засідання, призначене на 02.05.2024 о 11:00 год. притягуваний не з'явився.
В судове засідання, призначене на 22.05.2024 о 14:15 год. притягуваний не з'явився, повідомлений належним чином під розписку його представник.
02.05.2024 представник притягуваного надав заяву про відкладення судового розгляду, у зв'язку з його зайнятістю в невідкладних слідчих діях в Болградському РВП ГУНП в Одеській області, проте доказів цього не надав.
В судове засідання, призначене на 07.08.2024 о 14:00 год. притягуваний не з'явився, повідомлений належним чином під розписку його представник.
В судове засідання, призначене на 04.09.2024 о 11:30 год. притягуваний не з'явився, повідомлений належним чином по пошті, про отримання судового виклику розписався у рекомендованому повідомленні Укрпошти про вручення особисто 23.08.2024. Представник притягуваного надав заяву 30.08.2024 про відкладення судового розгляду, призначеного на 04.09.2024 на 11:30 год. у зв'язку з його хворобою Covid-19 та в підтвердження цього 10.09.2024 надав довідку №128 про тимчасову непрацездатність.
В судове засідання, призначене на 09.10.2024 о 14:30 год. притягуваний не з'явився, повідомлений належним чином по пошті, про отримання судового виклику розписався у рекомендованому повідомленні Укрпошти про вручення особисто 25.09.2024.
В судове засідання, призначене на 30.10.2024 о 14:30 год. притягуваний не з'явився, повідомлений належним чином у телефонному режимі, про що складено відповідну телефонограму. Поштове відправлення повернулося із відміткою - «за закінченням терміну зберігання».
В судове засідання, призначене на 27.11.2024 о 14:00 год. притягуваний не з'явився, його представник повідомлений належним чином у телефонному режимі, про що складено відповідну телефонограму. Поштове відправлення повернулося із відміткою - «за закінченням терміну зберігання». Представник притягуваного 27.11.2024 надав заяву про відкладення судового розгляду, у зв'язку з його зайнятістю в м. Болград.
В судове засідання, призначене на 18.12.2024 о 14:00 год. притягуваний не з'явився, його представник повідомлений належним чином у телефонному режимі, про що складено відповідну телефонограму. Поштове відправлення повернулося із відміткою - «за закінченням терміну зберігання». Представник притягуваного 11.12.2024 надав заяву про відкладення судового розгляду, у зв'язку з його зайнятістю в Одеському апеляційному суді в кримінальному провадженні №946/7706/24, надавши в підтвердження цього витяг з сайту Одеського апеляційного суду.
В судове засідання, призначене на 25.12.2024 о 14:30 год. притягуваний не з'явився, його представник повідомлений належним чином у телефонному режимі, про що складено відповідну телефонограму.
В судове засідання, призначене на 27.01.2025 о 16:00 год. притягуваний не з'явився, його представник повідомлений належним чином у телефонному режимі про що складено відповідну телефонограму. Про причину неявки притягуваний та його представник суд не повідомили, клопотання про перенесення розгляду справи, заперечення на протокол не надавали.
Згідно рішення ЕСПЛ від 08.11.2005 р. у справі «Смірнов проти України» в силу ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. В своїх рішення Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Крім того, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у своїй справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає причини неявки притягуваного та його представника до суду неповажними та зацікавленість притягуваного у затягуванні розгляду справи з метою уникнення відповідальності.
Справу може бути розглянуто під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (ч. 1 ст. 268 КУпАП).
Враховуючи вищевикладене, з огляду на неодноразове сповіщення про час, дату та місце розгляду справи притягуваного та його представника та вжиття судом усіх заходів для недопущення порушення прав притягуваного на участь у судовому розгляді та на надання позиції по суті протоколу, суд у відповідності до ч. 1 ст. 268 КУпАП вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 .
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що притягуваний ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Положеннями ст. 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп'яніння.
Слід зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію», під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Одним із заходів правового режиму воєнного стану відповідно до ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» є встановлення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів. Порядок цього особливого режиму затверджений постановою Кабінету Міні-стрів України від 29.12.2021 № 1455, яким і передбачена можливість перевірки документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, затримання транспортних засобів, проведення їх огляду.
Більше того, навіть за умови безпідставного затримання транспортного засобу, внаслідок чого у його водія будуть виявлені поліцейським ознаки вчинення правопорушення, такий поліцейський в силу ст.ст. 2, 23 Закону України «Про Національну поліцію» зобов'язаний виконати завдання поліції, а саме забезпечити публічну безпеку і порядок та вжити заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень і припинити виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст.266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила.
У пункті 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п. 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до ч. 1 ст.130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як було вище встановлено, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ААД №536727 від 29.03.2024, ОСОБА_1 відмовився на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, як на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичному закладі.
Крім того, вказані обставини справи також підтверджуються матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №536727 від 29.03.2024, відеозаписами та іншими матеріалами справи у їх сукупності.
В протоколі зазначено, що притягуваний від проходження огляду у встановленому законодавством порядку відмовився. На відео зафіксовано як авто стоїть відразу після зупинки на блокпості, до притягуваного підходить військовослужбовець і притягуваний відчиняє вікно автомобілю сидячі на водійському сидінні за кермом в заведеному авто. Також, інші 3 чоловіка сидять на пасажирських сидіннях. Вказаним спростовується посилання притягуваного, що він не водій, а пасажир. Крім того, він цигарки доставав свої з водійській двері, виходив з місця водійського, вів себе як водій авто, надавав документи та пояснення особі, яка перевіряла документи як водій авто, відкривав та показував військовослужбовцю вміст багажнику саме, виступаючи у якості водія авто, що у своїй сукупності виключає сумніви у тому, що саме притягуваний є водієм авто та керував вказаним транспортним засобом.
Вказаним спростовується посилання притягуваного, що він не водій, а пасажир.
Крім того, з відео вбачається, як до приїзду поліції притягуваний кричав на пасажира, щоб той швидко пересів на водійське сидіння, у зв'язку з чим був конфлікт та військовослужбовець забороняв це робити. Вказані дії були направлені на уникнення від притягнення до відповідальності.
Також, до того як військовослужбовця сказали, що будуть викликати поліцію, то притягуваний вів себе як водій, вийшов з водійського місця та пішов відкривати багажник для огляду. До того ж це відбувалось безпосередньо на блокпосту, що виключає можливу версію, що автомобіль там просто стояв, а не під'їхав та був зупинений військовими для перевірки документів, бо зупинка на території блокпосту заборонена, та просто стояти там не проїжджаючи неможливо технічно. Також, з аналізу діалогу військового з притягуваним на початку запису вбачається, що авто було тільки що зупинено та саме притягуваний був за кермом, коли підіждав до блокпосту та був зупинений військовослужбовцем.
Таким чином, з відео вбачається, що притягуваний керував авто, що йому пропонувалось пройти огляд на стан сп'яніння в передбаченому законом поярдку, а він відмовився, тобто склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведено.
Крім того, суд зазначає, що встановлення наявності ознак алкогольного сп'яніння це повністю дискреційні повноваження поліцейського. Та у разі висновку поліцейського про наявність у притягуваного вказаних ознак, суд не може переоцінювати такі висновки та спростовувати їх наявність.
Таким чином суд не вбачає протиправності дій працівників поліції та вбачає наявність підстав притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, вважає, що притягуваний затягуванням розгляду справи намагається уникнути покарання за вчинене ним адміністративне правопорушення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм держави Україна.
Аналіз сукупності усіх досліджених доказів дозволяє суду дійти висновку про наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та про доведеність вини ОСОБА_1 в його вчиненні.
При накладенні адміністративного стягнення у відношенні ОСОБА_1 , суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення вказує на те, що він вчинив грубе правопорушення.
Обставин, які відповідно до ст.ст. 34, 35 КУпАП пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, суд не вбачає.
Отже, враховуючи зазначені обставини справи, беручи до уваги особу ОСОБА_1 , правопорушення та те, що згідно довідки ВОНС в місті Ізмаїл УПП в Одеській області ДПП від 29.03.2024р. він отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 від 16.01.2010, суд дійшов висновку, що з метою його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень на нього, необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Крім того, суд вважає за необхідне в силу ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 р., а саме в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 283 - 285 КУпАП,-
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн., зарахувавши його до спеціального фонду державного бюджету України.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Повний текст постанови виготовлений 29.01.2025р.
Суддя: А.С. Адамов