Справа № 496/558/25
Провадження № 2-о/496/119/25
30 січня 2025 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Буран В.М., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення,-
Заявниця звернулась до суду із заявою про встановлення факту проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Ознайомившись зі змістом заяви, суддя приходить до висновку, що вказана заява подана з порушенням вимог ст. 175 ЦПК України, а також без додержання вимог ст. 318 ЦПК України, тому підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно ст. 318 ЦПК України, у заяві встановлення фактів, що мають юридичне значення повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
З тексту заяви вбачається, що заявниця вважає встановлення факту проживання однією сім'єю з чоловіком без реєстрації шлюбу, є єдиною можливістю довести в майбутньому право на спадкування частки в спадковому майні один одного.
Таке формулювання мети не відповідає вимогам цивільного судочинства, завданню якого є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Вимога про зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту є обов'язковою, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки, так як встановлення юридичного факту має відбуватися лише з метою захисту чи визнання конкретного права заявника. Від мети встановлення юридичного факту також залежить коло заінтересованих осіб, які мають брати участь у справі.
Наведені заявником обставини вказують на те, що заявник та заінтересована особа можуть здійснити дії від яких в подальшому залежать їх взаємні права та обов'язки, шляхом укладення шлюбу, складання заповіту тощо.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 761/16799/15-ц).
Таким чином, із заяви ОСОБА_1 не вбачається порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів, в тому числі, неможливості складання заповіту заінтересованою особою, що вирішить питання спадкування його майна.
Постановою Верховного Суду від 26 вересня 2018 року рішення (провадження № 61-23286св18) вказано висновок про те, що перебування в зареєстрованому шлюбі однієї із сторін виключає встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, встановлення такого факту суперечить вимогам статті 25 СК України, відповідно якої, жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі, жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.
Таким чином, в заяві необхідно підтверджувати належними доказами відсутність зареєстрованого шлюбу сторін по справі.
Таким чином, згідно ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення її недоліків шляхом подачі виправленої заяви.
Зазначені вище недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі, а тому заяву слід залишити без руху і надати заявнику строк для виправлення недоліків.
Враховуючи викладене, складність справи, суд вважає за достатнє встановити заявнику 10-денний строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 175, 185 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без руху.
Надати 10-денний строк для усунення недоліків з дня отримання ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заява вважається неподаною і повертається.
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Буран В.М.