Провадження № 2-а/679/5/2025
Справа № 679/1961/24
30 січня 2025 року
місто Нетішин Хмельницької області
Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Безкровного І.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора Відділу поліцейської діяльності № 1 (м. Нетішин) Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Кравчука Віталія Андрійовича, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Калабський Сергій Володимирович, звернулася до Нетішинського міського суду Хмельницької області із позовом до інспектора ВПД № 1 (м. Нетішин) Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області Кравчука В.А. та ГУНП в Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову зазначається, що постановою інспектора ВПД № 1 (м. Нетішин) Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області Кравчука В.А. серії ЕГА № 1559847 від 20.09.2024 на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення за ст. 183 КУпАП у виді штрафу в розмірі 850 грн.
Відповідно до цієї постанови 20.09.2024 ОСОБА_1 , перебуваючи у п'яному вигляді за адресою: АДРЕСА_1 , здійснила завідомо неправдивий виклик працівників поліції та повідомила про подію, якої насправді не було.
Позивач вважає цю постанову протиправною з наступних підстав.
Так, 20.09.2024 позивач здійснила виклик працівників поліції у зв'язку із вчиненням відносно неї насильницьких дій із боку колишнього співмешканця ОСОБА_2 , який за місцем її проживання намагався зайти до неї у кімнату, погрожував фізичною розправою та вчиняв інші протиправні дії.
ОСОБА_2 постійно вчиняє вказані дії стосовно ОСОБА_1 . Так, станом на 20.09.2024 на розгляді Нетішинського міського суду Хмельницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 1261 КК України (насильства у сім'ї), де позивач є потерпілою. Під час розгляду вказаного кримінального провадження ухвалою суду до ОСОБА_2 було застосовано обмежувальні заходи, а саме заборона перебувати у місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства.
Після прибуття за викликом працівників поліції Василевська Я.В. повідомляла їх про наявність відповідних обставин, однак інспектор поліції не взяв до уваги її пояснення щодо підстав виклику та виніс оскаржувану постанову.
З огляду на це належними та допустимими доказами поза розумним сумнівом не доведено наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.
Крім того, розгляд справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 відбувся з грубим порушенням порушенням вимог закону, оскільки поліцейський не вчинив будь-яких дій, пов'язаних із підготовкою до розгляду справи, не оголошував про те, яка справа та про що розглядається, не роз'яснив позивачу її права та обов'язки (зокрема право на правову допомогу), не заслухав її пояснення, не дослідив будь-яких доказів, якими б доводилася її винуватість у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, внаслідок чого ОСОБА_1 була позбавлена можливості реалізувати свої права. Фактично розгляд справи був зведений до внесення відомостей до постанови та її оголошення.
Таким чином, позивач просила суд скасування постанову серії ЕГА № 1559847 від 20.09.2024 про накладення на позивача адміністративного стягнення ст. 183 КУпАП у виді штрафу в розмірі 850 грн, а також закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
06.01.2025 суддею було відкрито провадження у справі та визначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Разом із цим позивачу було поновлено строк звернення із вказаним позовом до адміністративного суду (а.с. 21-22).
09.01.2025 представником відповідача - ГУНП в Хмельницькій області Файчуком Андрієм Сергійовичем було подано відзив на позов, в якому останній вказує, що 20.09.2024 ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик працівників поліції на спецлінію «102», повідомивши про факт погрози фізичною розправою, хоча насправді такого факту не було, тому вона вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП. Як повідомили поліцейські ВПД № 1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, які 20.09.2024 здійснювали виїзд до ОСОБА_1 на її виклик, після приїзду остання повідомила про факт домашнього насильства, однак такого факту не було, позаяк за результатами реагування було встановлено, що зазначені ОСОБА_1 обставини не знайшли свого підтвердження (як і те, що будь-хто вчиняв неправомірні дії), а тому дзвінок на спецлінію «102» з метою виклику працівників поліції було здійснено завідомо неправдиво, у зв'язку з чим працівниками поліції було прийнято рішення винести оскаржувану позивачем постанову. На думку представника відповідача, будь-які аргументи та доводи, що свідчили б про те, що позивач не вчиняла відповідного правопорушення відсутні, а тому також відсутні законні підстави для скасування оскаржуваної постанови, з огляду на що представник просив суд відмовити у задоволенні позову (а.с. 27-28).
16.01.2025 представником позивача Калабським С.В. було подано відповідь на відзив, в якому він вказує, що на доданому до відзиву аудіофайлі міститься запис розмови ОСОБА_1 із працівником поліції, яка 20.09.2024 приймала виклик щодо неправомірних дій колишнього співмешканця позивача ОСОБА_2 . Позивач повідомила, що ОСОБА_2 вчиняє відносно неї насильницькі дії, перебуває у її кімнаті, а працівники поліції його захищають (на записі чути, як ОСОБА_1 просить його декілька разів: «Вийди, будь ласка»), а також чути чоловічий голос та звуки сварки. Із доданого до відзиву відеозапису з нагрудної камери одного з поліцейських інспекторів, які прибули 20.09.2024 за викликом у кімнату ОСОБА_1 вбачається, що позивач надає пояснення з приводу виклику, вказуючи, що ОСОБА_2 вже пішов. Після цього працівники поліції виходять із кімнати. Вказаний відеозапис не містить інформації про розгляд працівниками поліції справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП, а отже такий розгляд відбувався із грубив порушенням вимог закону, про що зазначається у позові. У той же час працівниками поліції не було вжито жодних заходів щодо надання ОСОБА_1 можливості реалізувати своє право на правову допомогу (а.с. 33-34).
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від останніх не надійшло.
Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням всі надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до постанови серії ЕГА № 1559847 від 20.09.2024 по справі про адміністративне правопорушення 20.09.2024 ОСОБА_1 , перебуваючи у п'яному вигляді за адресою: АДРЕСА_1 , здійснила завідомо неправдивий виклик працівників поліції та повідомила про подію, якої насправді не було, своїми діями вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення, внаслідок чого інспектором Відділу поліцейської діяльності № 1 (м. Нетішин) Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Кравчуком Віталієм Андрійовичем було винесено вказану постанова, за якою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн (а.с. 6-7).
Відповідно до ст. 183 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються. Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Як вбачається із позовної заяви, ОСОБА_1 категорично заперечує факт вчинення інкримінованого їй правопорушення, стверджуючи, що виклик поліції було здійснено нею у зв'язку із вчиненням колишнім співмешканцем ОСОБА_2 стосовно неї насильницьких дій, що відбувалося раніше неодноразово.
Відповідно до ухвали Нетішинського міського суду Хмельницької області від 01.10.2024, у межах розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 1261 КК України (домашнє насильство), потерпілою в якому є ОСОБА_1 , за клопотанням прокурора було продовжено строк дії стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання строком на два місяці (до 01.12.2024 включно) із застосуванням обмежувального заходу зокрема у виді заборони перебувати у місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства (а.с. 8).
Також відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0152196 від 15.05.2013 ОСОБА_1 , яка є особою з інвалідністю з дитинства, присвоєно першу групу інвалідності довічно, у зв'язку з чим остання отримує державну соціальну допомогу (а.с. 9-10, 11-12).
Із доданого до відзиву на позов аудіозапису вбачається, що ОСОБА_1 зателефонувала на спецлінію «102» та повідомила про конфлікт із колишнім співмешканцем ОСОБА_2 за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 32).
Із доданого до відзиву на позов відеозапису вбачається, що після приїзду працівників поліції за викликом ОСОБА_1 між позивачем та поліцейськими відбувається нетривалий діалог тривалістю трохи більше хвилини, належним чином встановити зміст якого не вбачається можливим з огляду на незадовільну якість звуку відеофайла (а.с. 32).
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з ч. 2 ст. 3 та ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
ЄСПЛ поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. ЄСПЛ зазначає, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення (рішення у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008).
У той же час у ч. 3 ст. 62 Конституції України наголошується, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, оскільки доказування (а так само обвинувачення) не може ґрунтуватися на припущеннях, суд дійшов висновку, що відповідачами не доведена правомірність винесення оскаржуваної постанови, оскільки викладені у ній обставини належними та допустимими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП та ст. 72 КАС України у повній мірі не підтверджені, позаяк із наданих представником відповідача аудіо- та відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик поліції.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право, крім іншого, заявляти клопотання та при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Згідно з ч. 2 ст. 279 КУпАП посадова особа, що розглядає справу, після оголошення того, яка справа підлягає розгляду та хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки.
Будь-яких доказів щодо спростування допущення поліцейським ОСОБА_3 зазначених у позовній заяві порушень процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем надано не було, а тому суду не залишається нічого іншого, крім як констатувати, що відповідні порушення з боку поліцейського мали місце.
У той же час постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
У контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - працівником поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 337/3389/16-а.
Процедура розгляду справи на місці вчинення правопорушення має відповідати загальним положенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, визначеного ст. 279 КУпАП, під час якого особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, у повному обсязі наділена правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, зокрема має право користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Позбавлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, права заявляти клопотання та користуватися правовою допомогою є грубим порушенням права на захист такої особи, яке закріплене положеннями ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, що є окремою підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на встановлені судом обставини, оскільки відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами правомірність винесення оскаржуваної постанови, а також була грубо порушена процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення, за результатами якого на позивача було накладене адміністративне стягнення, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а відповідна справа про адміністративне правопорушення стосовно позивача - закриттю, що з огляду на положення ч. 2 ст. 9 та ч. 3 ст. 286 КАС України буде належним та ефективним способом захисту прав позивача.
Стосовно позовних вимог в частині закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення суд вважає за необхідне відмовити у їх задоволенні, оскільки судом вже вирішене питання про закриття відповідної справи, а відтак порушене право позивача відновлене. У той же час саме по собі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення має іншу правову природу та стосується розгляду справи про адміністративне правопорушення, а не адміністративної справи щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72-77, 79, 211, 241-246, 286 КАС України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора Відділу поліцейської діяльності № 1 (м. Нетішин) Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Кравчука Віталія Андрійовича, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Скасувати постанову серії ЕГА № 1559847 від 20.09.2024, винесену інспектором Відділу поліцейської діяльності № 1 (м. Нетішин) Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Кравчуком Віталієм Андрійовичем, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 183 КУпАП у виді штрафу в розмірі 850 грн, а відповідну справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 - закрити.
У задоволенні позовних вимог в частині закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів із дня складення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана ним протягом десяти днів із дня вручення йому рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання АДРЕСА_1 ).
Представник позивача: адвокат Калабський Сергій Володимирович (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса місця роботи: АДРЕСА_2 ).
Відповідач-1: інспектор Відділу поліцейської діяльності № 1 (м. Нетішин) Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Кравчук Віталій Андрійович (адреса місця роботи: Хмельницька область, Шепетівський район, м. Нетішин, вул. Енергетиків, буд. 4).
Відповідач-2: Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області (ідентифікаційний код 40108824; місцезнаходження: Хмельницька область, Хмельницький район, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, буд. 7).
Представник відповідача-2: Файчук Андрій Сергійович (РНОКПП НОМЕР_3 ).
Суддя І.Г. Безкровний