Справа № 761/47090/24
Провадження № 1-кс/761/31114/2024
24 грудня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 120 241 100 000 006 73 від 13.12.2024 за ч. 2 ст. 286 КК України про накладення арешту,
До Шевченківського районного суду м. Києва звернувся прокурор відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 з клопотанням про накладення арешту у кримінальному провадженні № 120 241 100 000 006 73 від 13.12.2024 за ч. 2 ст. 286 КК України на майно.
На обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим управлінням ГУНП у Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження вказаного вище кримінального провадження, у якому 12.12.2024, приблизно о 17 год. 25 хв., водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «Renault Kadjar», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Лісова у межах с. Зазим?я Броварського району Київської області у напрямку с. Пухівка, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5 , який перетинав проїзну частину дороги з права наліво відносно напрямку руху автомобіля.
Внаслідок даної ДТП пішоходу ОСОБА_5 спричинено тілесні ушкодження у вигляді політравми, останнього без свідомості у тяжкому стані госпіталізовано до лікарні.
Під час огляду місця події 12.12.2024 автомобіль «Renault Kadjar», реєстраційний номер НОМЕР_1 , вилучений та поміщений на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою - м. Київ, вул. Милославська, 2А.
Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 автомобіль «Renault Kadjar», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить ГО «Асоціація «Украгроосвіта».
Постановою слідчого від 13.12.2024 вищевказаний транспортний засіб на підставі ст. 98 КПК України визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.
У зв'язку з викладеним прокурор просив накласти арешт на вказаний автомобіль з метою забезпечення його збереження.
У судове засідання прокурор не з'явився, у клопотанні просив розглянути клопотання за його відсутності.
Власник тимчасово вилученого майна, будучи повідомленим завчасно та належним чином, в судове засідання також не з'явився.
У зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК фіксація за допомогою технічних засобів кримінального провадження у суді не здійснювалась.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим майном серед іншого може бути предмет кримінального правопорушення.
Частиною 2 статті 168 КПК визначено, що тимчасове вилучення майна, зокрема, може здійснюватися під час огляду.
Статтею 131 КПК арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3 ст. 132 КПК застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.
Досліджуючи існування на момент розгляду клопотання про накладення арешту зазначених складових, слідчий суддя відмічає, що наданими прокурором матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність факту вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 286 КК.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом вчинення кримінального правопорушення.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
У силу ч. 2 ст. 170 КПК арешт майна допускається, серед іншого, з метою збереження речових доказів.
Для реалізації встановленої законом мети відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи, якщо воно відповідає зазначеним у ст. 98 КПК критеріям.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були об'єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом та зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Прокурором та матеріалами клопотання доведено, що вилучене майно, на яке ініційоване накладення арешту, може містити на собі інформацію про обставини вчинення кримінального правопорушення.
Приймаючи до уваги наведене, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого здійснюється розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного у клопотанні майна, оскільки вказане майно містить на собі інформацію щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.
Керуючись вимогами ст. 131, 132, 167, 168, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 задовольнити.
Накласти у кримінальному провадженні № 120 241 100 000 006 73 від 13.12.2024 арешт на вилучений 12.12.2024 під час огляду місця події автомобіль «Renault Kadjar», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ГО «Асоціація «Украгроосвіта», заборонивши відчуження, розпорядження та користування вказаним транспортним засобом.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1