ЄУН справи: 336/9506/23
Номер провадження: 1-кп/336/391/2025
30 січня 2025 року м.Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , представника потерпілого адвоката ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі матеріали кримінального провадження по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Запоріжжя, громадянин України, який має середньо-спеціальну освіту, який не працює, не має на утриманні малолітніх/неповнолітніх дітей, який зареєстрований за адерсою: АДРЕСА_1 та який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, -
за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 122 КК України,
12 травня 2023 року, приблизно о 21 годині 00 хвилин, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи з прямим умислом, направленим на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, та бажаючи їх настання, наніс останньому не менш ніж сім ударів кулаками обох рук в область обличчя та голови, в результаті чого умисно спричинив ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: субдуральної гематоми лівої лобно-скронево-тім'яно-потиличної області; забійної рани в ділянці противозавитка правої вушної раковини; синці у правій лобно-тім'яній ділянці, у правій навколоочній ділянці, у ділянці підборіддя; крововиливи на білковій оболонці правого ока, на каймі нижньої губи з розповсюдженням на слизову оболонку, на слизовій оболонці верхньої губи; садно на правому скаті носа, що кваліфікується як умисне тілесне ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.
У судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному, підтвердив, що дійсно при вищевикладених обставинах на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин наніс останньому удари кулаками обох рук в область обличчя та голови ОСОБА_7 .
Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, ніким не оспорюються, є логічними, послідовними та не викликають у суду розумного сумніву щодо їх щирості.
Оскільки учасники судового процесу не оспорювали фактичні обставини кримінального провадження, суд у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують особу останнього.
Дослідження інших доказів щодо фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, за згодою учасників судового провадження, суд визнав недоцільним.
При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений, захисник, потерпілий та його представник правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції не має, а також сторонам роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Дослідивши визначений обсяг доказів та надавши їм належну оцінку, суд дійшов висновку про те, що винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення при вище викладених обставинах повністю доведена.
Умисні протиправні дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
У межах кримінального провадження потерпілим пред'явлено цивільний позов до обвинуваченого, за яким позивач просить суд стягнути з обвинуваченого матеріальну шкоду в розмірі 5517,14 гривень та моральну шкоду у сумі 50 000 гривень.
Вказаний позов обвинуваченим в частині матеріальної шкоди визнано повністю та підтверджено наданими суду письмовими доказами про понесені потерпілим витрати на лікування.
Вирішуючи питання, що пов'язані з розміром відшкодування моральної шкоди, яка відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб, суд керується принципами умовної рівності втраченого блага і того, яке може бути надбане за конкретну суму грошей; поміркованості - відповідності вимогам здорового глузду і розважливості; розумності - об'єктивного відображення дійсності, розсудливого, врівноваженого мислення; справедливості - неупередженого ставлення до всіх учасників спору. Принципи розумності і справедливості виявляються в тому, що більш глибоким моральним стражданням відповідає більший розмір відшкодування.
Відтак, враховуючи, що завдана позивачу моральна шкода безпосередньо пов'язана із спричиненням тілесних ушкоджень, розмір відшкодування повинен бути достатнім для забезпечення позивачу можливості втрачену психологічну рівновагу відновити.
Аналізуючи суть самого порушення прав позивача, виходячи зі справедливих й розумних критеріїв належного розміру відповідальності у вигляді відшкодування моральної шкоди, суд визначає розмір відшкодування завданої позивачу моральної шкоди у 30 000 гривень, що є достатнім для компенсації немайнових втрат, які в інший, не грошовий спосіб, поновити неможливо, та реальним з точки зору виконання судового рішення як складової права на справедливий суд та однієї з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України і виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
При призначенні покарання обвинуваченому суд бере до уваги ступінь суспільної небезпеки діяння, яке згідно з нормою ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів.
Також, суд враховує відомості про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на оліках у лікарів не перебуває, наразі тимчасово не працює.
Обставиною яка пом'якшує покарання, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує покарання, відповідно до ст.67 КК України, судом визнається вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
З урахуванням викладеного, позиції потерпілого, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк в межах санкції ч.1 ст. 122 КК України.
При цьому, на переконання суду, виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, тому необхідно звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням, призначивши максимальний іспитовий строк згідно зі ст. 75 КК України, якщо протягом цього строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України. Визначене покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого.
Підстав для призначення більш м'якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу за вчинений злочин, що визначаються ст. 69 КК України, судом не встановлено.
Клопотань про обрання запобіжний захід не надходило.
Керуючись ст.ст. 127-129, 349, 368-371, 373-374, 392, 394-395 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_6 винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
У відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення, а також виконає обов'язки, передбачені ст. 76 КК України:
- періодично з'являтиметься для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомлятиме уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід до набрання вироку законної сили щодо обвинуваченого не застосовувати.
Задовольнити частково позов ОСОБА_7 про стягнення шкоди.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 5517,14 гривень на відшкодування спричиненої моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 30 000 гривень на відшкодування спричиненої моральної шкоди.
В іншій частині названого позову - відмовити.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подання через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1