СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/117/25
пр. № 3/759/543/25
28 січня 2025 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Кравченко Ю.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 88-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
25 грудня 2024 об 11 годині 30 хвилин за адресою: місто Київ, проспект Академіка Палладіна ОСОБА_1 порушила порядок збуту об'єктів рослинного світу, а саме: здійснювала реалізацію новорічних хвойних дерев (ялинка європейська) у кількості 5 штук без наявних на деревах бирок, внесених до системи обліку деревини.
Своїми діями ОСОБА_1 порушила ст.. 5, 10, 25, 26 Закону України від «Про рослинний світ», чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 88-1 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, про дату, час і місце судового засідання була повідомлена належним чином. Суддя вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки це не суперечить положенням ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 88-1 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 254 КУпАП основним документом, призначеним для фіксації юридичного факту адміністративного правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення, який в свою чергу є найважливішим джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення. Протокол - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина перша статті 88-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення порядку придбання, збуту чи розповсюдження об'єктів тваринного або рослинного світу.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 88-1 КУпАП є суспільні відносини у сфері торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницької діяльності.
Об'єктивна сторона полягає у порушенні порядку придбання, збуту чи розповсюдження об'єктів тваринного або рослинного світу.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про рослинний світ» під час здійснення діяльності, яка впливає на стан охорони, використання та відтворення рослинного світу, необхідно дотримуватися таких основних вимог:
-збереження природної просторової, видової, популяційної та ценотичної різноманітності об'єктів рослинного світу;
-збереження умов місцезростання дикорослих рослин і природних рослинних угруповань;
-науково обґрунтованого, невиснажливого використання природних рослинних ресурсів;
-здійснення заходів щодо запобігання негативному впливу господарської діяльності на рослинний світ;
-охорони об'єктів рослинного світу від пожеж, захист від шкідників і хвороб;
-здійснення заходів щодо відтворення об'єктів рослинного світу;
-регулювання поширення та чисельності дикорослих рослин і використання їх запасів з врахуванням інтересів охорони здоров'я населення.
Згідно зі ст. 10 Закону України «Про рослинний світ» спеціальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється за дозволом юридичними або фізичними особами для задоволення їх виробничих та наукових потреб, а також з метою отримання прибутку від реалізації цих ресурсів або продуктів їх переробки.
За умови додержання вимог законодавства можуть здійснюватися такі види спеціального використання природних рослинних ресурсів:
-збирання лікарських рослин;
-заготівля деревини під час рубок головного користування;
-заготівля живиці;
-заготівля кори, лубу, деревної зелені, деревних соків тощо;
-збирання квітів, ягід, плодів, горіхів, насіння, грибів, лісової підстилки, очерету тощо;
-заготівля сіна;
-випасання худоби.
Законодавством України можуть передбачатися й інші види спеціального використання природних рослинних ресурсів.
Спеціальне використання природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення здійснюється за дозволом, що видається в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, з урахуванням положень Закону України Про адміністративну процедуру".
Спеціальне використання природних рослинних ресурсів місцевого значення здійснюється за дозволом, що видається в порядку, який визначається Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування, з урахуванням положень Закону України "Про адміністративну процедуру".
Заготівля деревини під час рубок головного користування, живиці на земельних ділянках лісового фонду здійснюється в порядку, що встановлюється Лісовим кодексом України. Інші види спеціального використання рослинних ресурсів на земельних ділянках лісового фонду здійснюються в порядку, що встановлюється цим Законом, Лісовим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.
Реалізація лікарської та технічної сировини дикорослих рослин юридичними або фізичними особами, які не мають дозволу на спеціальне використання природних рослинних ресурсів, забороняється.
Не потребують дозволу на спеціальне використання природних рослинних ресурсів:
-власники земельних ділянок, на яких знаходяться об'єкти рослинного світу, крім тих, що занесені до Червоної книги України та Зеленої книги України;
-користувачі (в тому числі орендарі) земельних ділянок, які їм надано для цільового призначення (ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, колективного садівництва, городництва, сінокосіння, випасання худоби), за винятком використання ними дикорослих судинних рослин, мохоподібних, водоростей, лишайників, а також грибів, види яких занесені до Червоної книги України, та природних рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України.
Форма дозволу на спеціальне використання природних рослинних ресурсів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Видача дозволів на спеціальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється у межах лімітів їх використання.
Відповідно до статті 25 Закону України «Про рослинний світ», охорона рослинного світу передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження просторової, видової, популяційної та ценотичної різноманітності і цілісності об'єктів рослинного світу, охорону умов їх місцезростання, збереження від знищення, пошкодження, захист від пожеж, шкідників і хвороб, а також невиснажливе використання.
Охорона рослинного світу здійснюється центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, власниками та користувачами (в тому числі орендарями) земельних ділянок, на яких знаходяться об'єкти рослинного світу, а також користувачами природних рослинних ресурсів.
Згідно зі ст. 26 Закону України «Про рослинний світ», охорона рослинного світу забезпечується:
1) встановленням правил і норм охорони, використання та відтворення об'єктів рослинного світу;
2) забороною та обмеженням використання природних рослинних ресурсів у разі необхідності;
3) здійсненням оцінки впливу на довкілля та інших заходів з метою запобігання загибелі об'єктів рослинного світу в результаті господарської діяльності;
4) захистом земель, зайнятих об'єктами рослинного світу, від пожеж, ерозії, селей, підтоплення, затоплення, заболочення, засолення, висушення, ущільнення, засмічення, забруднення промисловими і побутовими відходами і стоками, хімічними й радіоактивними речовинами та від іншого несприятливого впливу;
5) створенням та оголошенням територій та об'єктів природно-заповідного фонду;
6) організацією наукових досліджень, спрямованих на забезпечення здійснення заходів щодо охорони та відтворення об'єктів рослинного світу;
7) розвитком системи інформування про об'єкти рослинного світу та вихованням у громадян дбайливого ставлення до них;
8) створенням системи державного обліку та здійсненням державного контролю за охороною, використанням та відтворенням рослинного світу;
9) занесенням рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин до Червоної книги України, та рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, та типових природних рослинних угруповань - до Зеленої книги України;
10) встановленням юридичної відповідальності за порушення порядку охорони та використання природних рослинних ресурсів;
11) здійсненням інших заходів і встановленням законодавством інших вимог щодо охорони рослинного світу.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого у ст. 88-1 КУпАП характеризується наявністю вини у формі умислу.
Суб'єкт адміністративного правопорушення, передбаченого у ст. 88-1 КУпАП, загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16 років.
Зазначене правопорушення є правопорушенням з формальним складом, уважається закінченим з моменту вчинення особою суспільно шкідливого діяння.
Вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, зокрема:
-протоколом про адміністративне правопорушення №000420 від 25.12.2024 (а.с. 1);
-описом об'єктів рослинного світу, вилучених у громадянки ОСОБА_1 (а.с. 2);
-розпискою про передачу об'єктів рослинного світу на відповідальне зберігання (а.с. 3).
У справах про адміністративні правопорушення суддя при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у вчиненні цього правопорушення. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості звинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати особу винною.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Отже, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані, оскільки вона порушила порядок збуту об'єктів рослинного світу, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.88-1 КУпАП.
Наявні у матеріалах справи докази дозволяють стверджувати, що вина у вчиненні інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення доведена поза розумним сумнівом.
Частиною другою ст. 33 КУпАП встановлено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, суддя не встановив.
Зважаючи на завдання КУПАП та мету адміністративного стягнення (ст. 1 та 23 КУпАП), беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, ступінь вини ОСОБА_1 , дані про її особу, суддя доходить висновку про накладення на неї стягнення у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510,00 грн.
Таке стягнення суддя вважає достатнім для виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесеннясудом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» № 4059-IX від 19.11.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року становить 3 028,00 гривень.
Отже, ОСОБА_1 належить сплатити судовий збір у сумі 605,60 грн.
Керуючись ст. 23, 24, 27, 33, 88-1, 221, 276, 280, 283 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 88-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тридцятинеоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень 00 копійок, стягнувши його у дохід держави за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Святош.р-н/21081100 код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783 банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) номер рахунку: UA598999980313030106000026009 код класифікації доходів бюджету: 21081100 найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи та інші санкції.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106; Призначення платежу 101 ________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, стягнутий з ___________ (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується судовий збір) на користь держави, за рішенням №_/__(номер рішення про стягнення судового збору) судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається до виконання органу державної виконавчої служби в порядку, встановленому законом.
Згідно із ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений постановою Кабінету Міністрів України.
Строк виконання постанови протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили.
Суддя Ю.В. Кравченко