с-ще Новомиколаївка
Іменем України
30 січня 2025 рокуСправа № 322/1999/24
Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Губанова Р.О., секретар судового засідання Блажко О.П., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Короткий зміст позовних вимог, рух справи.
19.11.2024 до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов зазначений адміністративний позов, в якому позивач просив:
- витребувати в ІНФОРМАЦІЯ_2 матеріали адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності;
- скасувати постанову №5257 від 08.11.2024, винесену начальником т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн за ч.3 ст.210-1 КУпАП (далі Постанова)
- провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення;
- стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 1 листопада 2024 року він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ТЦК) з метою подачі заяви про продовження відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п.4 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як сину, у якого загинув батько ОСОБА_3 , 1970 р.н., під час дії воєнного стану, у зв'язку із закінченням строку дії попередньої відстрочки.
В ТЦК йому повідомили, що він порушив п.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу», оскільки не з'явився по повістці у назначений час 06.09.2024 для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, яка направлялась йому 19.08.2024 Укрпоштою листом-повідомленням і від отримання якої він начебто відмовився, про що вказано в Довідці (Ф.20) Укрпошти.
Про вказане правопорушення Уповноваженою особою ТЦК у відповідності до п.6 ст.258 КУпАП було складено протокол про адміністративне правопорушення №5257 від 01.11.2024.
Розгляд адміністративної справи відбувся в ІНФОРМАЦІЯ_4 8 листопада 2024 року. Він був присутній під час розгляду справи, намагався довести, що не отримував, не відмовлявся від отримання рекомендованих листів у поштаря і навіть в очі не бачив поштаря.
Не зважаючи на ці пояснення, т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковник ОСОБА_4 виніс оскаржувану Постанову.
Позивач вказує, що не вчиняв вказане правопорушення ні умисно, ні необережно, адже ніхто і не намагався вручити йому лист і він не відмовлявся від отримання повістки.
Йому не має сенсу відмовлятися від отримання повістки чи переховуватися від працівників ТЦК, оскільки він має законні підстави для відстрочки від мобілізації. Крім того, йому вже надавалася відстрочка від мобілізації, він звертався не вперше про її надання і ТЦК це відомо. Підстави для відстрочки залишаються діючими.
Звертає увагу на той факт, що повістка була виписана для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, але відповідно до п.63 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024 №560, військовозобов'язані, у яких строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не завершився, на медичний огляд не направляються, крім випадків, коли військовозобов'язані приймаються на військову службу за контрактом. Військовозобов'язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Отже, виходить, що навіть якщо б він і отримав повістку, то все одно не проходив би медичний огляд.
Виходячи з наведеного, позивач вважає, що його вина у вчиненні правопорушення передбаченого, ч.3 ст.210-1 КУпАП не доведена, а відтак оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 13.01.2025, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, було визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, відкрито провадження у справі, призначено судовий розгляд справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов,витребувано належним чином завірені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Відповідач у встановлений судом строк відзив не подав, також суду не надані витребувані копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Через неявку сторін 21.01.2025 розгляд справи було відкладено на 30.01.2025.
Позивач 30.01.2025 подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Учасники справи, належним чином повідомлені судом про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання 21.01.2025 не прибули, що відповідно до ч.3 ст.268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх учасників справи, згідно з ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини встановлені судом,
мотиви з яких виходив суд і застосовані норми права.
08.11.2024 тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову №5257 за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
В оскаржуваній постанові зазначено: «Уповноваженою особою у відповідності до п.6 ст.258 КУпАП було складено протокол про адміністративне правопорушення №5257 від 01.11.2024. Відповідно до протоколу №5257 про адміністративне правопорушення військовозобов'язаний, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 01.11.2024 о 09:00 год. прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , якому 19.08.2024 направлено Укрпоштою листом-повідомлення повістка начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 про прибуття на 06.09.2024 на 08:00 год до ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. На вказану дату військовозобов'язаний не з'явився, чим порушив п.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Як вбачається з Довідки (Ф.20) АТ «Укрпошта», отримувач відмовився від отримання. Причин поважних для неявки по повістці немає».
Аналогічні обставини вказані у фабулі протоколу №5257 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 01.11.2024, який складений діловодом групи документального забезпечення відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_3 старшим солдатом ОСОБА_5 . Крім суті правопорушення в протоколі зазначено, що до нього додається копія матеріалів до Укрпошти.
ОСОБА_1 має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації як сину, у якого загинув батько ОСОБА_3 , 1970 р.н. під час дії воєнного стану на строк до 05.11.2026, що підтверджується копією довідки №2/3/4979 від 06.11.2024, виданим ТЦК.
Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з такого.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Частиною третьою статті 79 КАС України визначено, що відповідач повинен подати суду докази разом із поданням відзиву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу (ч.4 ст.79 КАС України).
Диспозиція ч.3 ст.210-1 КУпАП, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, встановлює відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тобто за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Позивачу інкримінується порушення ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ), відповідно до якої громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ (далі - Закон №3543-ХІІ), у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Згідно з п.41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок), належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку, є зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення.
Разом з цим, виклик громадян до територіального центру комплектування та соціальної підтримки не може здійснюватися безпідставно.
Пунктом 27 Порядку визначено, що під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою:
- взяття на військовий облік;
- проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби;
- уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки);
- призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Внаслідок не надання Відповідачем суду матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Суд не має можливості достеменно встановити з якою саме метою направлялися повістка ОСОБА_1 , коли вона була направлена, коли і з яких підстав повернута.
Твердження позивача в контексті того, що він не відмовлявся від отримання повістки відповідачем не спростовані.
Достеменно не відомо чи мав позивач на момент направлення йому повістки відстрочку, втім останній стверджував, що до ТЦК він 01.11.2024 з'явився самостійно з метою продовження відстрочки, і що йому раніше вже надавалася відстрочка з аналогічних підстав. Ці доводи відповідачем також не спростовуються і дають підстави вважати, що на момент направлення повістки позивачу він міг мати відстрочку.
Отже якщо у повістці про виклик ОСОБА_1 дійсно була зазначена мета проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, а позивач на той час мав відстрочку, повістка не повинна була йому надіслана, з огляду на приписи пункту 63 Порядку якими передбачено, що, військовозобов'язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, а військовозобов'язані, у яких строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не завершився, на медичний огляд не направляються, крім випадків, коли військовозобов'язані приймаються на військову службу за контрактом.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідний правовий висновок викладено у п.39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 по справі №463/1352/16-а (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 90264746).
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що оскаржувана постанова було винесена відповідачем при неповному з'ясуванні обставин справи, що є грубим порушенням норм чинного законодавства та безумовною підставою для її скасування.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
До позовної заяви позивачем додано квитанцію від 18.11.2024, якою підтверджується сплата судового збору в сумі 605,60 грн, отже відповідна сума підлягає стягненню з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 241 - 246, 250, 255, 271, 286 КАС України, суд
ухвалив:
позов ОСОБА_1 до тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_6 - задовольнити повністю.
Скасувати постанову №5257 за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 08.11.2024, винесену тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього штраф в розмірі 17000,00 грн.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код юридичної особи: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок) витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя Р.О. Губанов