с-ще Новомиколаївка
Іменем України
29 січня 2025 року Справа № 322/43/25 (Провадження № 3/322/89/25)
Суддя Новомиколаївського районного суду Запорізької області Губанов Р.О., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілих: ОСОБА_2 , неповнолітнього ОСОБА_3 його законного представника ОСОБА_4 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла до суду 14.01.2025 з відділення поліції №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, за ч.2 ст.173-2 КУпАП, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 08.01.2025 серії ВАВ №001275 (далі Протокол) ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП, а саме: «05.01.2025 в 11:00 гр. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 вчинила насильство психологічного та фізичного характеру по відношенню до бабусі у присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме хапала за волосся ображала нецензурною лайкою, чим могла бути завдана шкода психічному здоров'ю дитини та порушила пп.7 п.2 ст.3 «Про запобігання та протидію домашньому насильству»».
ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердила обставини зазначені в протоколі, пояснила, що була збудженому емоційному стані, виражалась нецензурною лайкою, однак не пам'ятає чи в адресу бабусі. Також повідомила, що вже увечері того дня вона з потерпілими примирилася.
ОСОБА_2 повідомила, що її внучка ОСОБА_1 страждає на психічний розлад, і може не завжди контролювати свої емоції та дії, внаслідок чого може виражатися нецензурною лайкою в бік інших членів сім'ї, підтвердила, що з ОСОБА_1 вона примирилась.
Неповнолітній ОСОБА_3 в присутності законного представника ОСОБА_4 показав, що того дня мама ( ОСОБА_1 ) виражалась нецензурною лайкою в бік прабабусі ( ОСОБА_2 ) в його присутності.
Вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, суддя виходить з такого.
Згідно з ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v.Russia», рішення від 30.05.2013, заява N36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v.Russia», заява N926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Частиною першою статті 173-2 КУпАП у редакції, що була чинною до 18.12.2024, передбачалася відповідальність, за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Частиною першою статті 173-2 КУпАП у редакції, що набрала чинності з 19.12.2024, передбачено відповідальність, за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Частиною другою статті 173-2 КУпАП у редакції, що набрала чинності з 19.12.2024, передбачено відповідальність, діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
З диспозиції частини першої статті 173-2 КУпАП у редакції, що набрала чинності з 19.12.2024, вбачається, що наявність наслідків домашнього насильства у вигляді завданої шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, є обов'язковим елементом складу цього адміністративного правопорушення, а сама лише ймовірність завдання такої шкоди більше не охоплюється диспозицією цієї норми.
Суддею, окрім згаданого Протоколу досліджено такі копії документів: реєстрації ВнП №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ЄО №68 від 05.01.2025, протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №001256 від 05.01.2025, протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 05.01.2025, письмових пояснень ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, паспорту ОСОБА_1 , свідоцтва про народження ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорту ОСОБА_2 , DVD-R з відеозаписами.
У протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено про спричинення шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілих, а лише стверджується про можливість завдання такої шкоди. Докази завдання шкоди здоров'ю потерпілим внаслідок дій кривдниці у матеріалах справи відсутні.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства щодо ОСОБА_3 і ОСОБА_2 .
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідний правовий висновок викладено у п.39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 по справі №463/1352/16-а (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 90264746).
За правилом п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з вказаного, суддя дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Керуючись ст.ст.221, 247, 283 - 285, 294 КУпАП, суддя
постановив:
закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною другої статті 173-2 КУпАП щодо ОСОБА_1 у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Новомиколаївський районний суд Запорізької області, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Р.О. Губанов