Справа №333/9754/24
Провадження №3/333/159/25
Іменем України
27 січня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Холод Р.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 на посаді водія, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , -
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, -
24.10.2024 року, о 09 год. 37 хв., ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mitsubishi L200», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , по Оріхівському шосе, 14а у м. Запоріжжі, у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху України. Огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 проводився у встановленому законодавством порядку: на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою спеціального технічного приладу «Аlcotest Drager 6820» (результат - 0,75 ‰). Правопорушення ОСОБА_1 вчинено повторно протягом року після вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП (постанова Запорізького районного суду Запорізької області від 11.09.2024 року по справі №317/4605/24).
11.11.2024 року справа відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП з Управління патрульної поліції Запорізької області надійшла до Комунарського районного суду м. Запоріжжя.
У судові засідання, призначені на 18.12.2024 року та 27.01.2025 року, ОСОБА_1 не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи своєчасно та належним чином повідомлявся у встановленому законом порядку.
Згідно з вимогами ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Суд направляв ОСОБА_1 повістки на адресу, зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення ( АДРЕСА_1 ), рекомендовані повідомлення повернулися до суду з відміткою про причини невручення: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Крім того, судом на номер мобільного телефону, яким користується ОСОБА_1 (вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення) були направлені SMS-повідомлення, які доставлені абоненту.
Також, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №157672 від 24.10.2024 року ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про складення відносно нього вказаного протоколу та попереджений про розгляд справи у Комунарському районному суді м. Запоріжжя.
Таким чином, ОСОБА_1 достеменно знав про наявність стосовно нього в суді справи про адміністративне правопорушення, але не з'являвся на поштове відділення для отримання поштової кореспонденції суду, рівно як і особисто не доклав зусиль для дізнання про дату судового розгляду.
Оцінюючи вказані обставини, поведінку ОСОБА_1 , суддя дійшов до висновку, що останній зловживає своїми правами, а його неодноразова неявка у судові засідання без поважних причин свідчить про затягування розгляду справи і впливає на розумні строки її розгляду справи, тому було прийнято рішення про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .
Під час прийняття вказаного рішення суддя також враховував положення ч.2 ст.268 КУпАП, відповідно до яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП не є обов'язковою.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , дослідивши матеріали вказаної справи, суддя дійшов до такого.
Процес притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, регулюється нормами: Кодексу України про адміністративні правопорушення; Правил Дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306; Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі Інструкція № 1452/735); Порядком направлення водії транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. №1103 (далі Порядок); Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395 (далі Інструкція №1395); ЗУ «Про Національну поліцію».
Згідно п.2.9а Правил Дорожнього руху України, водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Пунктами 6 та 7 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 1452/735 передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів та лікарем закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Згідно п.п. 6,10 Розділу II «Проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів» Інструкції № 1452/735 огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Відповідно до вказаної Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно положень ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на думку судді, підтверджується наступними, дослідженими у судовому засіданні доказами:
- даними, встановленими протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №157672 від 24.10.2024 року, згідно яких встановлено час, дату та місце скоєння адміністративного правопорушення;
- даними результату спеціального технічного засобу «Alkotest Drager 6820» № ARНК-0046 від 24.10.2024 року, згідно яких тест на стан алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 є позитивним і складає - 0,75‰;
- даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого у зв'язку з виявленням у ОСОБА_1 запаху алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; вираженого тремтіння пальців рук, було проведено огляд останнього на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Alkotest Drager 6820». Результат позитивний - 0,75‰. ОСОБА_1 відмовився від підпису в акті огляду;
- даними довідки УПП в Запорізькій області, згідно яких ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП постановою Запорізького районного суду Запорізької області від 11.09.2024 року та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік; посвідчення водія НОМЕР_4 від 22.03.2008 року;
- даними постанови Запорізького районного суду Запорізької області від 11.09.2024 року у справі №317/4605/24, згідно з якими ОСОБА_1 визнаний винуватим за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік;
- даними відеозапису (відеофайл «ЕПР1 №137672») з нагрудної камери поліцейського, дослідженим під час судового розгляду, з якого вбачається факт спілкування поліцейських з ОСОБА_1 , який підтвердив вживання алкогольних напоїв напередодні ввечері. У зв'язку виявленням ознак алкогольного сп'яніння поліцейський пропонує пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що останній погоджується. Працівники поліції за допомогою спеціального технічного приладу «Аlcotest Drager 6820» провели огляд на стан сп'яніння, результат - 0,75‰, ОСОБА_1 погодився із вказаним результатом (час відеозапису - 0:01:37-0:05:10).
Досліджені матеріали справи про адміністративне правопорушення, а також дані оглянутого у судовому засіданні відеозапису підтверджують, що у працівників поліції були обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 24.10.2024 року перебував у стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом «Mitsubishi L200», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 . Ознаки сп'яніння, виявлені у ОСОБА_1 були зазначені працівником поліції у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Оцінюючи вказані докази, суддя дійшов висновку, що вони не суперечать один одному, а навпаки доповнюють та підтверджують обставини порушення ОСОБА_1 вимог п.2.9.а Правил дорожнього руху України. Порушень з боку патрульних поліцейських по оформленню адміністративного матеріалу відносно останнього, суддя не вбачає.
При прийнятті рішення суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86)
В даному випадку суддя дійшов до висновку, що досліджені у судовому засіданні докази: дані протоколу про адміністративне правопорушення та на відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції не суперечать, а навпаки доповнюють один одного і є переконливими, підтверджуючи:
- порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9.а Правил дорожнього руху України, а саме: водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння;
- наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: керування транспортними засобами особою у стані алкогольного сп'яніння, повторне протягом року.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполучення Королівства», особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є такими, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Отже, керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння не може вважатись малозначним правопорушенням, оскільки зазначені дії наражають оточуючих на небезпеку.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).
Зважаючи на характер та суворість адміністративного стягнення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд вважає, що провадження відносно ОСОБА_1 у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є кримінальним. Відповідно, воно підпадає під визначення «кримінальної процедури» у розумінні статті 4 Протоколу № 7 вказаної Конвенції.
При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 ступінь його вини, майновий стан, притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, в тому числі й за ст.130 КУпАП.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддя не вбачає.
Санкція частини 2 статті 130 КУпАП передбачає додаткове адміністративне стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 року, неможливо накладати стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншим особам.
Транспортний засіб ««Nissan Terrano», реєстраційний номер НОМЕР_5 , яким керував ОСОБА_2 не належить останньому (по Запорізькій області не зареєстрований).
За вказаних обставин, вважаю, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП України, а саме: штраф в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки, але без оплатного вилучення транспортного засобу.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 130, 283, 284, 287-289 КУпАП, п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір»суддя, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, у виді штрафу в дохід держави в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень (отримувач: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001, код класифікації доходів бюджету: 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп. (Реквізити для сплати: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
У разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП (не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення), постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, відповідно до вимог ст. 308 КУпАП з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Р.С. Холод