Справа №333/10094/24
Провадження №3/333/211/25
Іменем України
28 січня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Холод Р.С., розглянувши матеріали справ про адміністративні правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 на посаді навідника, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 КУпАП, -
04.11.2024 року, о 16 год. 38 хв., ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2110», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , по вул. Очаківська, буд.2 у м. Запоріжжі, в стані наркотичного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9.а Правил дорожнього руху України. Огляд на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 проводився у встановленому законом порядку лікарем-наркологом у медичному закладі - Комунальне некомерційне підприємство «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради.
Вказаної дати, тобто 04.11.2024 року, о 16 год. 38 хв., ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2110», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , по вул. Очаківська, буд.2 у м. Запоріжжі, будучи особою, яка позбавлена права керування транспортним засобом, чим порушив вимоги п.2.1а Правил дорожнього руху. Правопорушення ОСОБА_1 вчинено повторно протягом року після притягнення останнього за ч.4 ст.126 КУпАП (постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3304830 від 20.10.2024 року).
25.11.2024 року вказані справи відносно ОСОБА_1 про адміністративні правопорушення, передбачені ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 КУпАП, надійшли до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з Управління патрульної поліції в Запорізькій області.
28.01.2025 року вказані справи постановою судді були об'єднані в одне провадження.
У судові засідання, призначені на 23.12.2024 року та 28.01.2025 року, ОСОБА_1 не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином у встановленому законом порядку.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Суд направляв ОСОБА_1 повістки на адресу, зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення ( АДРЕСА_1 ), одну з яких вручено адресату, інша - до суду повернулося рекомендоване повідомлення з відміткою про невручення з причини «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №166253 та ЕПР1 №166244 від 04.11.2024 року, ОСОБА_1 повідомлений про складення відносно нього вказаних протоколів та попереджений про розгляд справ у Комунарському районному суді м. Запоріжжя. Проте від підпису в протоколах останній відмовився.
Таким чином, ОСОБА_1 достеменно знав про наявність стосовно нього в суді справ про адміністративні правопорушення, але не з'являвся на поштове відділення для отримання поштової кореспонденції суду, рівно як і особисто не доклав зусиль для дізнання про дату судових розглядів.
Оцінюючи вказані обставини, поведінку ОСОБА_1 , суддя дійшов до висновку, що останній зловживає своїми правами, а його неявки у судові засідання без поважних причин свідчать про затягування розгляду справ і впливають на розумні строки їх розгляду, тому було прийнято рішення про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .
Під час прийняття вказаного рішення суддя також враховував положення ч.2 ст.268 КУпАП, відповідно до яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.ст.126, 130 КУпАП не є обов'язковою.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).
Враховуючи вказану позицію Європейського Суду, а також вид, розмір і строки стягнень, що можливо накласти на особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 та ч.2 ст.130 КУпАП (штраф в розмірі двох тисяч чотирьохсот та двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та три роки, відповідно, з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого), суд вважає дане провадження «кримінальним обвинуваченням».
До суду справа відносно ОСОБА_1 надійшла, зокрема за скоєння останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП. Водночас, диспозицією ч.2 ст.130 КУпАП, встановлена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Згідно з положеннями ст.6 ч.1 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Спираючись на ці положення, а також на практику Європейського суду з прав людини, викладену у рішеннях від 09.06.2011 р. по справі «Лучанінова проти України», від 30.05.2013 р. по справі «Малофєєва проти Росії», від 20.09.2016 р. по справі «Карелін проти Росії», суддя дійшов до переконання, що як і у кримінальному провадженні, так і у справі про адміністративне правопорушення, суддя, зберігаючи принцип неупередженості і безсторонності судового розгляду, не вправі самостійно, на шкоду особі змінювати формулювання правопорушення, викладене в протоколі про адміністративне правопорушення. Вказане формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В порушення вимог ст.256 КУпАП у протоколі серії ЕПР1 №166244 від 04.11.2024 року про вчинення адміністративного правопорушення (при викладенні суті адміністративного правопорушення) працівниками поліції не зазначено, що ОСОБА_1 є особою, яка протягом року піддавалася адміністративному стягнення за вчинення порушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Вважаю, що порушення, допущене працівником поліції під час складання вказаного протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , має важливе значення в контексті реалізації права на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином, за вказаних обставин у судді відсутні підстави розглядати дану справу за ч.2 ст.130 КУпАП. Водночас, вважаю за можливе розглянути справу за ч.1 ст.130 КУпАП, так як в такому випадку не буде погіршено становище особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і саме за вказаною частиною ст.130 КУпАП сформульована суть адміністративних правопорушень у відповідних протоколах.
Процес притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, регулюється нормами: Кодексу України про адміністративні правопорушення; Правил Дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306; Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі Інструкція № 1452/735); Порядком направлення водії транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. №1103 (далі Порядок); Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395 (далі Інструкція №1395); ЗУ «Про Національну поліцію».
Згідно п.2.9а Правил Дорожнього руху України, водію забороняється керувати транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння.
Згідно п.п.9, 12 Розділу ІІ «Проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів» Інструкції № 1452/735 з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п.п.2-4 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), а також: звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно п.13 Порядку лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. Аналогічна норма міститься і у Розділі III «Проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів» Інструкції № 1452/735.
Відповідно до положень ст. 266 КУпАП перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
Розглянувши справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справ, суддя вважає, що винуватість останнього у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП, доведена і підтверджується дослідженими судом доказами, а саме:
- даними, встановленими протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №166244 та ЕПР1 №166253 від 04.11.2024 року, згідно яких встановлено дату та місце скоєння адміністративних правопорушень;
- даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.11.2024 року (час направлення: 16 год. 58 хв.), згідно з яким ОСОБА_1 направляється до КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради у зв'язку з виявленням у останнього ознак наркотичного сп'яніння: розширені зіниці очей, що не реагують на світло; підвищена жвавість рухів; порушення координації рухів;
- даними висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відносно ОСОБА_1 , складеного 04.11.2024 року (о 17 год. 25 хв.) лікарем КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради ОСОБА_2 , згідно якого ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння (метамфетамін);
- даними довідки УПП в Запорізькій області, згідно яких ОСОБА_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_4 від 25.08.2004 року;
- даними постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3304830 від 20.10.2024 року, згідно якої ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП;
- даними відеозаписів (відеофайли «ЕПР1 №166244», «ЕПР1 166253») з нагрудних камер поліцейських, дослідженими під час судового розгляду, згідно яких зафіксовано рух транспортного засобу «ВАЗ 2110», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 . У зв'язку з виявленням у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння у вигляді розширених зіниць очей, що не реагують на світло; підвищеної жвавості рухів; порушення координації рухів, ОСОБА_1 пропонують пройти медичний огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, на що останній погоджується (0:20:01-0:20:14). За результатами проведеного лікарем КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради огляду встановлено перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння (метамфетамін), на що останній факт вживання наркотичних засобів заперечує. Керування транспортним засобом, будучи позбавленим такого права, ОСОБА_1 не заперечує, підтверджує, що позбавлений права керування за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння в Донецькій області.
Оцінюючи вказані докази, суддя дійшов висновку, що вони не суперечать один одному, а навпаки доповнюють та підтверджують обставини скоєння ОСОБА_1 адміністративних правопорушень.
При прийнятті рішення суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86).
Жодних належних та допустимих доказів, які б спростували наявність події і складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ч.5 ст.126 КУпАП та непричетність до них ОСОБА_1 , суду не надано і не встановлено під час судового розгляду.
Враховуючи, що ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортними засобами, 20.10.2024 року був притягнутий за ч.4 ст.126 КУпАП, а тому в даному випадку суддя дійшов до висновку, що досліджені у судовому засіданні докази є достатніми, допустимими та належними, підтверджуючи:
- порушення ОСОБА_1 вимог п.2.1а та п.2.9а Правил дорожнього руху України, а саме: водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; водію забороняється керувати транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння;
- наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: керування транспортними засобами особою у стані наркотичного сп'яніння; повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами.
Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи конкретні обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, та відповідні санкції, суд вважає більш серйозним правопорушення, передбаченим ч.5 ст.126 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан, наявність фактів притягнення його до адміністративної відповідальності (ч.1 ст. 130, ч.4 ст.126 КУпАП).
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддя не вбачає.
Відповідно до п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 року, неможливо накладати стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншим особам.
Транспортний засіб «ВАЗ 2110», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_1 , належить останньому.
Водночас, враховуючи перебування ОСОБА_1 на військовій службі, з метою унеможливлення негативних наслідків щодо пересування та мобільності під час військової служби, діючи в інтересах обороноздатності держави, вважаю за можливе таке адміністративне стягнення як оплатне вилучення транспортного засобу не застосовувати.
За вказаних обставин, вважаю, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення в межах санкції, передбаченої ч.5 ст.126 КУпАП України, а саме: штраф в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортними засобами на п'ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст.33-35, 40-1, 126, 130, 247, 283, 284, 287-289 КУпАП, п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ч.5 ст.126 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення, в межах санкції, передбаченої ч.5 ст.126 КУпАП, у виді штрафу в дохід держави в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень (отримувач: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001, код класифікації доходів бюджету: 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп. (Реквізити для сплати: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
У разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП (не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення), постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, відповідно до вимог ст.308 КУпАП з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Р.С. Холод