Єдиний унікальний номер № 333/7133/24
Провадження № 2/333/466/25
21 січня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Ходька В.М., за участі секретаря судового засідання Крамаренко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, за відсутності учасників справи, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача аліменти на утримання їх спільної малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наразі дитина проживає з матір'ю і знаходиться на її повному утриманні, відповідач добровільно не надає допомоги на утримання дитини, хоча зобов'язаний її утримувати згідно норм Сімейного кодексу України.
Відповідач надав відзив, в якому виклав свої заперечення проти позову посилаючись на наявність у нього двох дітей від іншого шлюбу, на одну дитину він сплачує аліменти, інша дитина - ОСОБА_4 проживає разом з ним і крім загальних витрат на його утримання, відповідач змушений нести додаткові витрати на лікування, зокрема від наслідків травми через дорожньо-транспортну пригоду. Крім того, відповідач зазначив, що регулярно матеріально підтримує сина - ОСОБА_5 , купує йому гаджети, витрачає кошти на відпочинок і навчання дитини, надає кошти на особисті потреби, в тому числі для підготовки до школи. Вважає, що позивачем не доведено необхідності сплати аліментів саме у розмірі від його доходу, як і наявності у нього можливості сплачувати аліменти в такому розмірі; вказав на те, що не збирається ухилятися від виконання своїх батьківських обов'язків і готовий рівнозначно брати на себе частину допомоги в розумному розмірі. Відповідач зазначив, що офіційно працевлаштований в органі поліції і має заробітну плату 27 600 грн на місяць та бойові виплати, а тому просив задовольнити позов частково та стягнути з нього на користь позивача аліменти на утримання ОСОБА_3 , у твердій грошовій сумі у розмірі 5 000 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили.
Позивач подала відповідь на відзив, в якій виклала свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення, зокрема зазначила, що відповідачем не дотримано строки подання відзиву, він наданий у формі заяви, що не відповідає вимогам ЦПК України. На думку позивача, твердження відповідача про наявність додаткових витрат на лікування старшого сина - ОСОБА_4 через дорожньо-транспортну пригоду і через втрату зору, нічим не обґрунтоване та не підтверджене жодним доказом, а вжиті ним заходи є недостатніми і неефективними, вказала, що також опікувалася здоров'ям ОСОБА_4 коли проживала з відповідачем, проте не вважала за потрібне зберігати усілякі чеки і квитанції. Передані відповідачем влітку 2024 гроші на відпочинок сина ОСОБА_5 в сумі 400 євро були від його бабусі. Також зазначила, що за час шлюбу вона з відповідачем отримала кредит в розмірі 100 000 грн. на купівлю меблів, який їй довелося самостійно погашати після погіршення їх стосунків і роздільного проживання. Відповідач відмовився від отримання від колишньої дружини аліментів на дитину - ОСОБА_4 з корисливих мотивів, в обмін на частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яку продав 08.07.2024 та отримав дохід 730000 грн. Позивач вважає, що запропоновані відповідачем щомісячно 5 000 грн. аліментів на їх спільну дитину буде недостатньо, зокрема з огляду на їх спільні витрати на навчання дитини в приватній школі у розмірі 14000 грн. на місяць, а тому просила задовольнити позов в повному обсязі.
Ухвалою суду від 09.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи в судове засідання, що було призначене на 09.10.2024, яке неодноразово відкладалося у зв'язку з неможливістю розгляду справи за наявними матеріалами, та/або з інших причин.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності. За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу без фіксування судового засідання технічними засобами у відсутності учасників справи на підставі доказів, які є в матеріалах справи що відповідає положенню ч. 3 ст. 211 та ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого Дніпровським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, про що 16.05.2018 складено відповідний актовий запис № 393 (а.с.16).
Заочним рішенням Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 03.07.2024 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а.с. 9-10).
Згідно довідок № 04-23/3-1363, № 04-21/3-565 від 10.08.2020, виданих департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мають зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.6-7), а їх фактичне місце проживання згідно акту обстеження умов проживання від 24.07.2024 зазначено за адресою: АДРЕСА_3 .
Згідно матеріалів справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають одну неповнолітню дитину: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та одну малолітню дитину: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.45, 48).
Рішенням Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 23.11.2023, яке набрало законної сили 28.12.2023, ОСОБА_2 звільнено від сплати аліментів на користь ОСОБА_6 , на утримання спільної дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , присуджених рішенням Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 07.06.2017 по справі № 333/614/17. Цим же рішенням стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання спільної дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі 2500 грн. (щомісячно), з щорічною індексацією відповідно до закону, починаючи з 13.07.2023 і до досягнення дитиною повноліття. Стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 на утримання спільної дитини - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 07.06.2017 по справі № 333/614/17, залишено без змін (а.с.53-57).
Також відповідачем надані квитанції щодо оплати навчання та комп'ютеру для ОСОБА_3 (а.с.46-47, 52, 83-84).
Надаючи правову оцінку вказаним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно ст.ст.180, 182 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 181 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З огляду на те, що ОСОБА_2 є батьком малолітнього - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з матір'ю, та зобов'язаний його утримувати до досягнення повноліття, суд враховуючи, що відповідач бере певну участь в утриманні дитини в грошовій і (або) натуральній формі, при цьому він має на утриманні ще одну неповнолітню дитину та одну малолітню дитину, наявність у нього постійного місця роботи і достатнього доходу, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітньої дитини в розмірі 1/5 частини заробітної плати (доходу) щомісячно, але не менше 50 % від встановленого законом прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви і до досягнення дитиною повноліття, що буде достатнім для забезпечення належного рівня життя, необхідний для фізичного, розумового, морального і соціального розвитку дитини.
Разом з тим, суд відхиляє прохання відповідача про стягнення аліментів з дати набрання рішенням суду законної сили тому, що він весь час надає грошову допомогу ОСОБА_3 , оскільки за змістом статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Крім того, суд вважає за необхідне роз'яснити сторонам, що відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них, а також положення ст.185 СК України щодо обов'язку того з батьків, з кого присуджено аліменти на дитину, брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами. Статтею 196 СК України передбачена відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
При оцінці аргументів та доводів сторін суд керується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, який зазначав, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29, рішення у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010, no. 4241/03). В зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку, що інші доводи сторін, за вищевказаних обставин не мають суттєвого значення для вирішення спору та не потребують детальної відповіді на кожен з них.
На підставі ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судовий збір на користь держави, від сплати якого позивач був звільнений при подачі позову.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 180-183, 191 СК України, ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 430 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/5 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі позову, тобто з 15.08.2024 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір на користь держави у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 .
Відповідач - ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 27 січня 2025 року.
Суддя В.М. Ходько