СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/2177/25
ун. № 759/950/25
29 січня 2025 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи у порядку загального позовного провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
У грудні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2025 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О. та справу передано судді.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 14.01.2025 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 20.01.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
28.01.2025 року до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
В обгрунтування клопотання вказує, що оскільки, жодних домовленостей між сторонами щодо питання розірвання шлюбу, який триває та зберігається більше 25 років, а також щодо утримання малолітньої дитини, у разі його розірвання, не досягнуто, на її думку, існує необхідність у розгляді справи в загальному позовному провадженні, оскільки загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному провадженні.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.
Вивчивши матеріали справи та клопотання відповідача, суд приходить до наступного висновку.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 19 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду: малозначних справ.
Відповідно до п.4 ч. 6 ст. 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи про розірвання шлюбу.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
У відповідності до частини 5 статті 279 ЦПК України, за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Принциповою відмінністю між спрощеним та загальним порядком розгляду справи у позовному провадженні є те, що, згідно з нормами статей 274-279 ЦПК України, не проводяться судові дебати та не здійснюється підготовче провадження у справі при спрощеному порядку.
Слід зазначити, що спрощене провадження, як і загальне позовне провадження спрямовані на всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження не є провадженням в якому розглядаються безспірні вимоги. Отже, сторони не позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, не позбавлені можливості надавати суду свої докази на спростування вимог позову та на підтвердження обставин, викладених у такому позові, у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користується своїми правами, передбаченими ЦПК України.
Постановляючи розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, суд виходив зі змісту позовних вимог, та відповідно до приписів п.1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України, враховуючи ч. 4 ст 274 ЦПК України, малозначні справи, зокрема щодо розірвання шлюбу, розглядається судом у порядку спрощеного провадження.
Доводи відповідача, якими вона обґрунтовувала необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження, можуть бути розлянуті у у іншому судовому провадженні (подання позовної заяви про стягнення аліментів, визначенння місця проживання дитини тощо).
Суд жодним чином не позбавлений можливості дослідити будь-яку кількість доказів по справі, при цьому розгляд справи в спрощеному провадженні без повідомлення (виклику) сторін, жодним чином не позбавляє сторін чи їх представників права висловлювати свої доводи та міркування щодо досліджуваних доказів або будь-яких інших питань, що можуть виникнути під час судового розгляду, та акцентувати увагу суду на положеннях документів, які встановлюють обставини, що входять до предмету доказування. Розгляд справи в спрощеному позовному провадженні жодним чином не свідчить про неможливість ухвалити правильне та обґрунтоване судове рішення.
Таким чином, прихожу до висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача та недоцільність зміни порядку розгляду справи із спрощеного на загальний.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 19, 53, 274, 279 ЦПК України, суд, -
Клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 у порядку загального позовного провадження залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Ю.О. Твердохліб