Справа № 369/17605/21
Категорія 38
29 січня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Годованюк Ю.Р., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення боргу
ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач, позикодавець) звернулась до Подільського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 (надалі за текстом - відповідач, позичальник), про стягнення боргу.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем укладеного з позивачем Договору позики у частині своєчасного повернення позики, з огляду на що, позивач просить суд стягнути з відповідача 61012,00 грн., з яких 50000,00 грн. основного боргу, 7753,31 грн. інфляційних втрат та 3258,90 грн. 3% річних.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 грудня 2021 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 червня 2022 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення боргу передано за територіальною підсудністю до Подільського районного суду м. Києва.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Гребенюк В.В.
Ухвалою Суду від 02.11.2022, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України), неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, наявні передбачені ч. 1 ст. 223 та ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України підстави для заочного розгляду справи. Суд ухвалив провести заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 09.08.2019 між позивачем та відповідачем було укладено Договір позики (складено розписку) (надалі за текстом - Договір), за змістом якого за змістом якого позикодавець у зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти ( т. 1, а.с. 9 ).
Позикодавець надав позичальнику кошти у розмірі 50000,00 грн, що підтверджується змістом Договору позики.
Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. А частиною 2 ст. 1047 цього Кодексу передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначено грошової суми або визначеної кількості речей.
При цьому, згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до умов Договору позики строк повернення позики є таким, що настав.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання по погашенню позики в передбачені строки не виконав, а відтак, заборгованість із простроченого позики відповідача перед позивачем становить 50000,00 грн.
Враховуючи вищезазначене, а також те що станом на дату ухвалення рішення обов'язок по поверненню кредитних коштів у заявленому розмірі настав, заборгованість позичальника по позики в розмірі 50000,00 грн належним чином доведена, та відповідачем не спростована, а тому вимоги позивача в стягнення коштів з відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 7753,31 грн. інфляційних втрат та 3258,90 грн. 3% річних.
Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, що міститься у позові, суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення 7753,31 грн. інфляційних втрат та 3258,90 грн. 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а відтак, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 3028 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 18, 133, 141, 259, 263-265, 280-282, 289, ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення боргу - задовольнити;
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень основного боргу, 7753 (сім тисяч сімсот п'ятдесят три) гривні 31 копійка інфляційних втрат, 3258 (три тисячі двісті п'ятдесят вісім) гривень 90 копійок 3% річних та судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень;
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКП НОМЕР_1 );
Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКП НОМЕР_2 );
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду;
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення;
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення;
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя В.В. Гребенюк