Справа № 308/9524/17
30 січня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючої судді Хамник М.М., за участю секретаря судового засідання Гефнер К.-С.Л., представника позивачів 2, 5 Сочки В.І., представника відповідача Ленько А.Ю., прокурора Романець О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Ужгородський завод «Електродвигун», товариства з обмеженою відповідальністю «ФЦА Україна», товариства з додатковою відповідальністю «Патент», товариства з додатковою відповідальністю «Ужгородський механічний завод», товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатбудпостач», товариства з додатковою відповідальністю «Управління виробничо-технологічної комплектації», відкритого акціонерного товариства «Закарпатська автобаза», до Ужгородської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: приватне підприємство «Закарпатінвестбуд», Публічне акціонерне товариство «Укрнафта», про визнання незаконним та скасування рішення,
У провадженні судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Лемак О.В. перебувала вказана адміністративна справа.
Згідно розпорядження №374 від 10.12.2024 року матеріали справи перерозподілено у зв'язку із тим, що суддя Лемак О.В. відрахована із штату суду у зв'язку з поданням заяви про відставку згідно наказу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.10.2024 №27/02-06.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2024 року головуючим суддею визначено Хамник М.М.
Відповідно до ч. 14 ст. 31 чинного КАС України, у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
Ухвалою суду від 11.12.2024 справу прийнято до свого провадження. Постановлено розгляд справи продовжити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі.
Ознайомившись з матеріали адміністративного позову, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), в редакції, яка була чинною на час звернення до суду з позовом (27.09.2017) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.99 КАС України).
Отже, за змістом ст.99 КАС України початок перебігу строку звернення до адміністративного суду законодавець пов'язує з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Аналогічна норма міститься в КАС України і в редакції, яка діє на даний час (ч.2 ст.122 КАСУ).
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
В даному адміністративному позові, позивачі просять суд визнати незаконним та скасувати рішення Ужгородської міської ради №1398 від 14 липня 2014 року «Про затвердження технічної документації по нормативній грошовій оцінці земель населеного пункту м.Ужгорода Ужгородської міської ради».
Судом поставлено на обговорення питання дотримання строку звернення позивачів до суду з даним позовом.
Представник позивачів 2, 5 адвокат Сочка В.І. вважає доводи, викладені у клопотанні про поновлення строку звернення до суду з позовом, які наведені у позовній заяві такими, що доводять поважність пропуску такого, у зв'язку з чим суддею при відкритті провадження у справі було поновлено вказаний строк.
Представник відповідача Ленько А.Ю. вважає доводи позивача викладені в обґрунтування пропуску строку звернення до суду з позовом такими, що не заслуговують на увагу, оскільки рішення органу місцевого самоврядування є публічними, відтак позивачі не могли не знати про них, а подаючи такі позови намагаються уникнути сплати податків, які були затверджені вказаним рішенням.
Прокурор підтримав думку представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи в межах вирішення питання дотримання строку звернення до суду з позовом, заслухавши пояснення учасників провадження з цього питання, суд констатує наступне.
У позовній заяві в обґрунтуванні клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом представник позивачів посилається на те, що про незаконність оскаржуваного рішення та затвердженої ним технічної документації з нормативно грошової оцінки земель населеного пункту м.Ужгород вони дізнались лише 07.08.2017р. на засіданні правління Закарпатського регіонального відділення Українського союзу промисловців і підприємців, де їх було ознайомлено з висновком експерта Київського НДІ судових експертиз від 20.04.2017 №8947/16-41 та після отримання на запит від відповідача копії оскаржуваного рішення.
Як встановлено судом, позивачі є діючими підприємствами на території м.Ужгород Закарпатської області та, як зазначено представником позивачів, сплачують земельний податок згідно технічної документації з нормативно грошової оцінки земель населеного пункту м.Ужгород, затвердженого висновком Державного агентства земельних ресурсів України від 05.06.2016р. №698-14, що є предметом оскарження в даному позові.
Крім того, відповідно до частини шістнадцятої статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР в редакції, яка діяла на час прийняття оскаржуваного рішення, сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Секретар ради забезпечує своєчасне доведення рішень ради до виконавців і населення, організує контроль за їх виконанням, забезпечує оприлюднення рішень ради відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», забезпечує офіційне оприлюднення рішень ради, які відповідно до закону є регуляторними актами, а також документів, підготовлених у процесі здійснення радою регуляторної діяльності, та інформації про здійснення радою регуляторної діяльності ( пункт 5 частини третьої статті 50 Закону).
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію ( частина п'ята статті 59 Закону).
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки ( частина одинадцята статті 59 Закону).
З перегляду офіційного веб-сайту Ужгородської міської ради, встановлено, що у розділі «Документи», підрозділ «рішення сесії та виконкому», «рішення сесії за 2014 рік» рішення XXIII сесії VІ скликання від 14.07.14 року Ужгородської міської ради №1398 від 14 липня 2014 року «Про затвердження технічної документації по нормативній грошовій оцінці земель населеного пункту м.Ужгорода Ужгородської міської ради» було опубліковано 14 липня 2014 року.
Зазначене дає підстави вважати, що позивачі мали можливість та повинні бути обізнаними про прийняття оскаржуваного рішення Ужгородською міською радою, які стосуються землевпорядної документації.
З матеріалів справи вбачається, що позивачі з 2014року не звертались до суду за захистом своїх порушених прав. До суду позивачі звернувся з адміністративним позовом лише 27.09.2017, згідно штемпеля на титульному листі позову, що дає змогу прийти до висновку, що позивачами порушено строк звернення до суду.
Тобто, позивачі на протязі більше 3 (трьох) років не звертались до суду за захистом свої прав та не цікавились існуванням оскаржуваного рішення.
Враховуючи наведені обставини, позивачі могли та повинні були дізнатись про обставини, що слугували підставою для звернення до суду з даним позовом.
Подібних висновків дійшов й окружний адміністративний суду м.Києва у справі пов'язаній з даною, залишивши ухвалою від 24.10.2017 року без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, позовну заяву приватного акціонерного товариства «Ужгородський завод «Електродвигун», товариства з обмеженою відповідальністю «ФЦА Україна», товариства з додатковою відповідальністю «Патент», товариства з додатковою відповідальністю «Ужгородський механічний завод», товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатбудпостач», товариства з додатковою відповідальністю «Управління виробничо-технологічної комплектації», відкритого акціонерного товариства «Закарпатська автобаза» до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправним та скасування рішення Держгеокадастру України, оформлене висновком державної експертизи землевпорядної документації від 05.06.2014 року №698-14. Вказана ухвала набрала законної сили 12.12.2017. При цьому суд виходив з того, що оскільки оскаржуваний висновок прийнятий відповідачем ще у червні 2014 рік, а позивачі є платниками земельного податку, який обраховується з урахуванням оскаржуваного рішення Держгеокадастру України, останні могли дізнатися про порушення своїх прав ще у 2014 році.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000 року, пункт 33).
Таким чином, позивачі звернулися до суду з пропуском встановленого КАС України строку звернення до суду.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
При цьому ч.3 ст.123 КАС України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч.4 ст.123 КАС України).
Відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду без поважних причин.
Керуючись ст.ст.99, 100, 123, 155, 183, 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Залишити без розгляду позовну заяву приватного акціонерного товариства «Ужгородський завод «Електродвигун», товариства з обмеженою відповідальністю «ФЦА Україна», товариства з додатковою відповідальністю «Патент», товариства з додатковою відповідальністю «Ужгородський механічний завод», товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатбудпостач», товариства з додатковою відповідальністю «Управління виробничо-технологічної комплектації», відкритого акціонерного товариства «Закарпатська автобаза», до Ужгородської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:приватне підприємство «Закарпатінвестбуд», Публічне акціонерне товариство «Укрнафта», про визнання незаконним та скасування рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Повний текст ухвали складено та підписано 30.01.2025.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області М.М. Хамник