Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/7105/24
24.01.2025 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Надопта А.А.,
з участю секретаря Стрижак О.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного нотаріуса Виноградівської державної нотаріальної контори про зняття арешту з нерумого майна,
Позивач звернувся в суд із вказаним вище позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що 28 жовтня 1987 року, позивач ОСОБА_1 придбав житловий будинок в АДРЕСА_1 .
03 листопада 1987 року позивач зареєстрував договір купівлі продажу у КП «Виноградівське РБТІ» за № 555.
На даний час позивач вирішив житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , зареєструвати у реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Зібравши відповідні документи, позивач ОСОБА_1 звернувся до державного реєстратора для реєстрації вказаних будівель подавши декларацію про готовність об'єкта.
Державний реєстратор повідомив про те, що не може зареєструвати право власності на будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , оскільки згідно відомостей із єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, на житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , накладено заборону:
Тип обтяження: заборона (архівний запис); реєстраційний номер обтяження:1521189; зареєстровано:06.12.2004 10:07:59 за № 1521189 реєстратором: Виноградівська державна нотаріальна контора, 90300, Закарпатська обл., Берегівський р., м. Виноградів, вул. Миру, 51, (03143) 2-14-61; info@vn.zk.notary.gov.ua; підстава обтяження: повідомлення, 798, 07.08.1978, ПО "Електрон" м. Виноградів; об'єкт обтяження: невизначено, адреса: АДРЕСА_1 ; власник: ОСОБА_2 , причина відсутності коду: архівний запис; додаткові дані: архівний номер: 19, Архівна дата: 07.08.1978, Дата виникнення: 07.08.1978, ст.4.
Отримавши дану інформацію, та знаючи про те, що ОСОБА_2 ніколи не був власником житлового будинку в АДРЕСА_1 , позивач звернувся до керівництва ПО «Електрон» із заявою для отримання довідки по громадянину ОСОБА_2 та наявності чи відсутності в нього боргу з метою отримання довідки яку він мав намір подати до державного нотаріуса для зняття заборони на об'єкт нерухомого майна яким позивач володіє із 1987 року.
04 жовтня 2024 року, від правонаступника ПО «Електрон», ТОВ «Тиса-Виноградів» позивач отримав довідку за № 57 від 04 жовтня 2024 року, згідно якої ОСОБА_3 , як колишній працівник ПО «Електрон» заборгованості не має, і правонаступник просить зняти заборону, яка наявна на об'єкті нерухомого майна, що належить позивачу.
Отримавши згадані довідки позивач звернувся до державного нотаріуса Виноградівської державної нотаріальної контори Боричок Катерини Василівни із заявою про зняття заборони із житлового будинку.
04 жовтня 2024 року, державний нотаріус Боричок Катерина Василівна надала лист відмови, за № 240/01-16 згідно якого, вона відмовляється зняти заборону на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , через те, що заборону накладено на майно, що належить ОСОБА_2 , а тому було рекомендовано звернутись до суду для зняття заборони.
Накладена заборона порушує право позивача ОСОБА_1 на вільне розпорядження своїм майном, у зв'язку із чим, тільки в судовому порядку можливо захистити порушене право позивача на вільне користування та розпорядження своїм майном.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак його представник ОСОБА_4 подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності та просив суд такий задоволити.
Відповідач-представник Виноградівської державної нотаріальної контори, в судове засідання не з'явився, однак подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності.
Оскільки, сторони в судове засідання не з'явилися, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч.2 ст. 197 ЦПК України - не здійснюється.
Оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Так, 28 жовтня 1987 року, позивач ОСОБА_5 придбав житловий будинок в АДРЕСА_1 .
03 листопада 1987 року позивач зареєстрував договір купівлі продажу у КП «Виноградівське РБТІ» за № 555.
На даний час позивач вирішив житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , зареєструвати у реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Зібравши відповідні документи, позивач ОСОБА_1 звернувся до державного реєстратора для реєстрації вказаних будівель подавши декларацію про готовність об'єкта.
Державний реєстратор повідомив про те, що не може зареєструвати право власності на будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , оскільки згідно відомостей із єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, на житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , накладено наступну заборону:
Тип обтяження: заборона (архівний запис); реєстраційний номер обтяження:1521189; зареєстровано:06.12.2004 10:07:59 за № 1521189 реєстратором: Виноградівська державна нотаріальна контора, 90300, Закарпатська обл., Берегівський р., м. Виноградів, вул. Миру, 51, (03143) 2-14-61; info@vn.zk.notary.gov.ua; підстава обтяження: повідомлення, 798, 07.08.1978, ПО "Електрон" м. Виноградів; об'єкт обтяження: невизначено, адреса: АДРЕСА_1 ; власник: ОСОБА_2 , причина відсутності коду: архівний запис; додаткові дані: архівний номер: 19, Архівна дата: 07.08.1978, Дата виникнення: 07.08.1978, ст.4.
Отримавши дану інформацію, та знаючи про те, що ОСОБА_2 ніколи не був власником житлового будинку в АДРЕСА_1 , позивач звернувся до керівництва ПО «Електрон» із заявою для отримання довідки по громадянину ОСОБА_2 та наявності чи відсутності в нього боргу з метою отримання довідки яку він мав намір подати до державного нотаріуса для зняття заборони на об'єкт нерухомого майна яким позивач володіє із 1987 року.
04 жовтня 2024 року, від правонаступника ПО «Електрон», ТОВ «Тиса-Виноградів» позивач отримав довідку за № 57 від 04 жовтня 2024 року, згідно якої ОСОБА_3 , як колишній працівник ПО «Електрон» заборгованості не має, і правонаступник просить зняти заборону, яка наявна на об'єкті нерухомого майна, що належить позивачу.
Отримавши згадані довідки позивач звернувся до державного нотаріуса Виноградівської державної нотаріальної контори Боричок Катерини Василівни із заявою про зняття заборони із житлового будинку.
04 жовтня 2024 року, державний нотаріус Боричок Катерина Василівна надала лист відмови, за № 240/01-16 згідно якого, вона відмовляється зняти заборону на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , через те, що заборону накладено на майно, що належить ОСОБА_2 , а тому було рекомендовано звернутись до суду для зняття заборони.
Накладена заборона порушує право позивача ОСОБА_1 на вільне розпорядження своїм майном, у зв'язку із чим, тільки в судовому порядку можливо захистити порушене право позивача на вільне користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Частиною 1 ст.321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Частиною третьою статті 13 та частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно дост. 319 Цивільного кодексу України власник володіє користується, розпоряджається своїм майно на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
На підставіст. 321 Цивільного кодексу Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності, або обмежене в його здійснені лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно дост. 391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Верховний Суд у постанові від 08.11.2019 року у справі № 643/3614/17 зазначив, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, які ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову), і виникають із цивільних правовідносин та відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15 травня 2013 року у справі № 6-26цс13 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 2-3392/11 (провадження № 14-105цс19), від 15 травня 2019 року у справі № 372/2904/17-ц (провадження № 14-496цс18), від 21 серпня 2019 року у справі №911/1247/18 (провадження № 12-99гс19).
Статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод регламентовано, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Наявність незнятого арешту на майно, що ввійшло до складу спадщини, створило перешкоду для реалізації права мене на спадщину після смерті чоловіка.
За змістом статей 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що оскільки заборона на відчуження обмежує позивача у можливості реалізувати його право власності, а підстави для даних обмежень відсутні, а тому суд прийшов до переконання, що позовні вимоги є повністю обґрунтовані та підлягають задоволенню.
А тому на підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 57, 58, 60, 154, 174, 209, 212, 214-215, ЦПК України, суд -
Позов задоволити.
Скасувати в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна з типом, заборона (архівний запис); реєстраційний номер обтяження:1521189; зареєстровано:06.12.2004 10:07:59 за № 1521189 реєстратором: Виноградівська державна нотаріальна контора, 90300, Закарпатська обл., Берегівський р., м. Виноградів, вул. Миру, 51, (03143) 2-14-61; info@vn.zk.notary.gov.ua; підстава обтяження: повідомлення, 798, 07.08.1978, ПО "Електрон" м. Виноградів; об'єкт обтяження: невизначено, адреса: АДРЕСА_1 ; власник: ОСОБА_2 , причина відсутності коду: архівний запис; додаткові дані: архівний номер: 19, Архівна дата: 07.08.1978, Дата виникнення: 07.08.1978, ст.4.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
ГоловуючийА. А. Надопта