Справа № 297/2152/24
30 січня 2025 року м. Берегове
Слідчий суддя Берегівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту на майно, накладеного ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду від 10.05.2024 року,
встановив:
До суду звернувся адвокат ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту на майно, накладеного ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду від 10.05.2024 року.
Клопотання мотивовано тим, Сектором дізнання Берегівського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Закарпатській області, за процесуального керівництва Берегівської окружної прокуратури здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження № 12024078060000172, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України.
В межах вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області № 297/2152/24 від 10.05.2024 накладено арешт на тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 10.05.2022, видане ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та на довідку військово-лікарської комісії № 221 від 10.05.2022, видану військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , власником яких є відповідно ОСОБА_3
30.12.2024 дізнавачем СД Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області у вказаному кримінальному провадженні, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, прийнято рішення про його закриття.
Таким чином, оскільки тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 10.05.2022 та довідка військово-лікарської комісії №221 від 10.05.2022, видані ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідною лікарською комісією на ім'я ОСОБА_3 вилучені під час огляду місця події у ОСОБА_3 , набуті останнім виключно у законний спосіб та не є підробленими документами, тому відпали підстави для подальшого арешту майна.
В судове засідання ОСОБА_3 та адвокат ОСОБА_4 не з'явилися, однак згідно поданого клопотання адвокат просить розглянути клопотання про скасування арешту майна без його участі та скасувати арешт майна.
Представник СД Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області в судове засідання не з'явився, однак подав заяву, згідно якої просив розглянути клопотання без його участі та не заперечує щодо скасування арешту майна, оскільки кримінальне провадження № 12024078060000172 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, закрито, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Встановлено, що на даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено та постановою дізнавача СД Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області від 30.12.2024 року закрито кримінальне провадження № 12024078060000172 від 08.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, тому відпали підстави для подальшого арешту майна.
Враховуючи викладене, наслідки арешту майна для його власника та володільця, розумність та співрозмірність обмеження права власності (володіння) завданням кримінального провадження, той факт, що в даний час відсутня загроза зміни або знищення майна, його окремих складових частин, втрати слідової інформації, а також керуючись принципом змагальності кримінального провадження (стаття 22 КПК України) відносно подання до суду доказів своєї правової позиції, слідчий суддя вважає можливим скасувати арешт майна.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Скасувати арешт накладений по ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду від 10.05.2024 року у справі №297/2152/24 у кримінальному провадженню № 12024078060000172 від 10.05.2024 на тимчасово вилучене майно, а саме: тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 10.05.2022, видане ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та на довідку військово-лікарської комісії № 221 від 10.05.2022, видану військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , власником яких є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вказане майно повернути ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_5