Справа №:755/3215/24
Провадження №: 2/755/2535/25
"21" січня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Гончарука В.П., з секретарем Гриценко О.І. розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -
Позивач, звертаючись з позовом до суду, просить стягнути з ОСОБА_2 на користь Фізичної особипідприємця ОСОБА_1 витрати, пов'язані з проведеним ремонтом автомобіля Opel zafira tourer VIN НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 в розмірі 100 912,00 грн (сто тисяч дев'ятсот дванадцять гривень) згідно наряду замовлення № СТ-К-029974 від 17.05.2023 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.05.2023 року об 18:21 на СТО (автосервіс) "Катрін", що розташований за адресою Червоноткацька 42Е в м. Києві, де здійснює свою підприємницьку діяльність ОСОБА_1 (надалі Позивач), поступив вхідний дзвінок від особи ОСОБА_2 (надалі Відповідач), який повідомив про виникнення несправності в його транспортному засобі та виявив прохання прийняти на ремонт автомобіль - Opel zafira tourer VIN НОМЕР_1 з державним номером НОМЕР_2 . 17.05.2023 року об 18:57 працівниками СТО «Катрін» проводилось оформлення попереднього наряд-замовлення на ремонт автомобіля - Opel zafira tourer VIN НОМЕР_1 з державним номером НОМЕР_2 після чого Клієнт залишив автомобіль на діагностування. 23.05.2023 року працівником СТО «Катрін» відбулась телефона розмова з Відповідачем під час якої було озвучено результат проведеного діагностування, попередні варіанти і методи вирішення, а також озвучено орієнтовні суми витрат на запасні частини і комплектуючі. 25.05.2023 року відбулась чергова розмова з Відповідачем обговорювалось вартості матеріалів і робіт по ремонту автомобіля та Клієнт - Відповідач, дав згоду на їх купівлю і виконання. 01.06.2023 року до СТО «Катрін» зателефонував Відповідач, цікавився проведенням ремонтних робіт, а саме про те що з його автомобіля було знято паливний насос високого тиску (ТНВД) і його було відправлено в Одесу на діагностику/прив'язку до підрядної організації. Причина відправки ТНВД - складність в ремонті і необхідність для цього спеціального обладнання. 05.06.2023 року до Відповідача зателефонував представник Позивача та проінформував про виконану роботу за певний період, озвучив вартість їх виконання. 08.06.2023 року до СТО «Катрін» зателефонував Відповідач та цікався станом виконання робіт над автомобілем, та по результату якої Клієнту було надіслано файл з попереднім розрахунком виконаних робіт. Файл був надісланий у месенджері Viber на мобільний номер телефону Відповідача. Скріншоти і файл прикріплений в додатках до матеріалів позовної заяви. 12.06.2023 року в телефонній розмові працівник СТО «Катрін» Відповідачу повідомив про закінчення першого етапу робіт, а саме заміну ТНВД, запуск двигуна. Також Відповідач цікавився про інші несправності по автомобілю, які він також хоче усунути. 15.06.2023 року працівник СТО «Катрін» зателефонував Відповідачу та запропонував варіант вирішення задачі, а саме відправлення автомобіля на евакуаторі до електрика, також узгоджуючи при цьому вартості такої роботи. 19.06.2023 року працівники СТО «Катрін» вже зателефонували Відповідачу та озвучили результат діагностики, методи та варіанти вирішення несправності, а також вартості та об'єми виконання робіт, у месенджері Viber відправили фото-відео звіт відносно стану агрегатів двигуна. Відповідач попросив час на обмірковування. 19.06.2023 року в телефонної розмові Відповідач дав згоду на виконання додаткових робіт і купівлю запасних частин.
26.06.2023 року зателефонував Відповідач та поцікавився процесом виконання робіт йому повідомили про складності які виникли в процесі виконання робіт. 11.09.2023 року працівники СТО «Катрін» зателефонували Відповідачу та повідомили про виконанні роботи в даній телефонній розмові Відповідач проявляє бажання зупинити відновлювальні роботи по автомобілю. Обіцяє відвідати СТО «Катрін» для обговорення і врегулювання всіх моментів стосовно ремонту автомобіля, але останній так і не з'явився для вирішення питань як пообіцяв. 27.11.2023 року до СТО «Катрін» зателефонував Відповідач та повідомив про бажання забрати автомобіль з СТО «Катрін». 27.11.2023 року Клієнт-Відповідач прибув на СТО «Катрін» в компанії невідомої особи. Клієнту було надано ключі від автомобіля і попереднє нарядзамовлення для його оплати, але через півтори години до СТО «Катрін» зайшли дві невідомих особи представляючись новими власниками автомобіля - Opel zafira tourer VIN НОМЕР_1 з державним номером НОМЕР_2 та заявили про намір забрати авто безоплатно, повідомивши що у випадку чинення супротиву з боку працівників СТО «Катрін» буде викликано наряд поліції. В цей день невідомі особи не змогли забрати автівку з території СТО «Катрін», але наступного дня авто зникло з майданчику, про що було викликано наряд поліції та написано відповідну заяву Позивачем ОСОБА_1 . Крім цього, працівник СТО «Катрін» ОСОБА_3 в своїх поясненнях вказує, що 27.11.2023 близько 9:00-9:10 ранку на робочий телефон подзвонив клієнт ОСОБА_2 і сказав, що він хоче приїхати протягом 30 хв і забрати своє авто Opel Zafira, яка в них обслуговується декілька місяців. Оскільки менеджер ОСОБА_5 , який веде дане авто був у лікарні у цей час, вона сказала ОСОБА_2 , що краще було б щоб він приїхав через годину, коли буде його менеджер, на що отримала позитивну відповідь. Протягом декількох годин, того ж дня, приїхав власник авто, з яким менеджер, наскільки вона зрозуміла, пішли до авто. Через якийсь час зайшли два чоловіки чоловічої статі, які сказали, що хочуть забрати дане авто та почали спілкуватися з менеджером ОСОБА_5 . Подальша розмова була безпосередньо з менеджером, вона була тільки свідком бесіди, яка відбувалась у офісі. Спочатку розмова була спокійною та лояльною, чоловіки сказали, що дуже затягнувся ремонт, що вони обійшли авто і не побачили що вони замінили та що відремонтували, відразу зазначивши, що вони ні за що платити не будуть і хочуть забрати авто без оплати. Менеджер ОСОБА_5 дав обґрунтовані відповіді по всім претензіям, які були озвучені та запропонував даним особам варіант вирішення даної ситуації - щоб клієнти оплатити за ті роботи, які були проведені і тоді можуть забрати авто. На що у відповідь отримав знову претензії про те, що вони не бачили, щоб вони щось міняли та ні копійки не заплатять, супроводжуючи це підвищеним тоном в голосі та нецензурною лайкою, наклепом стосовно СТО та погрозами про виклик поліції. Після цього, ОСОБА_5 сказав, що він приймав авто від власника - ОСОБА_2 і всі моменти ремонту погоджував з ним, надсилав фото-відео матеріал по ремонту та запитав у даних осіб чи є довіреність від власника. На що отримав запитання «тебе с печатью нужно доверенность?», «а у вас есть документы?» і після цього підійшов до менеджера, легко штовхнувши його в плече та почав погрожувати.
Після такого спілкування менеджер подзвонив власнику ОСОБА_2Відповідачу та запитав що відбувається, що це за люди і чому вони намагаються забрати авто без оплати. На що отримав відповідь, на кшталт - це новий власник, розбирайтесь далі з ним. В цей час ці дві особи захотіли просто самовільно вивезти дане авто, але працівники перекрили доступ на виїзд з майданчику де було авто, іншою автівкою. На що чоловіки викликали поліцію. Протягом того ж дня, тобто 27.11.2023 приїхало по черзі три наряди поліції у різний час. З тих шматочків інформації, яку чула ОСОБА_3 від поліції, у всіх була одна відповідь, що цю ситуацію може вирішити тільки суд і вони не мають права, як хотіли чоловіки, просто віддати їм авто без оплати. Після всього того, що відбулось, керівник СТО «Катрін» написав лист на охорону, щоб у випадку, якщо дане авто буде виїжджати за межі території негайно повідомити про це власника. 28.11.2023 року зранку, приїхавши на роботу ОСОБА_3 вже побачила на охороні поліцію та дізналась про те, що автівку викрали. Крім свідка ОСОБА_3 свідчення з даного приводу також може надати менеджер ОСОБА_5 . Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль марки Opel zafira tourer VIN НОМЕР_1 з державним номером НОМЕР_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Таким чином між СТО «Катрін» в особі ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в усній формі 17 травня 2023 року було укладено договір підряду на ремонт автомобіля Opel zafira tourer VIN НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 і між ними виникли цивільні правовідносини, що виникають на підставі договору підряду.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 28 лютого 2024 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Копію вказаної ухвали позивачем було отримано.
Відповідачем копію ухвали, копію позовної заяви з доданими до неї документами було отримано.
До Дніпровського районного суду м. Києва від сторони відповідача було подано відзив на позовну заяву, у якому прость відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, мотивуючи це тим, що у зв'язку із раптовою зупинкою двигуна мого автомобіля марки Opel Zafira A, я був змушений звернутися до СТО з метою відновлення працездатності двигуна зокрема та автомобіля в цілому. Це було не перше моє звернення до згаданого СТО. Працівники СТО «Катріна» погодились провести діагностування та виконати роботи з відновлення експлуатаційної придатності автомобіля. Нажаль робітники СТО не надавали мені власних документів, що посвідчують особу, тому я не можу бути певен с ким саме я спілкувався. Згодом мені повідомили про проведене діагностування, обсяг та орієнтовну вартість робіт з відновлення експлуатаційної придатності мого автотранспортного засобу. Я погодився. Проте через деякий час мене повідомили, що в результаті проведених робіт експлуатаційну придатність автомобіля не відновлено. До листопада 2023 року тривали роботи з відновлення експлуатаційної придатності транспортного засобу та так і не були завершені.
За цей час (з травня по листопад 2023 року) я так і не отримав повідомлення про те, що ремонт автотранспортного засобу завершений і я можу його забрати. За цей час я також не отримував повідомлення про те, що зі мною мають намір укласти договір підряду. У разі укладання договору підряду, як стверджує Позивач, Позивачем мали б бути наведені істотні умови договору а саме - предмет договору, терміни виконання робіт, загальну суму договору. Оскільки договір так і не було укладено, не було задокументовано строків та очікуваного результату та відповідальності сторін, я був позбавлений права позиватися до СТО «Катріна» щодо невиконання умов договору у частині додержання результатів та строків виконання робіт та вимагати відшкодування відповідно до п. 3 ст. 849 ЦК України. До того ж Позивач сам визнає, що роботу не було виконано. А згідно зі ст. 855 ЦК України якщо предмет договору підряду до здачі його замовникові був випадково знищений або закінчення роботи стало неможливим без вини сторін, підрядник не має права вимагати плати за роботу.
Позивач добровільно, без стороннього примусу, зголосився виконати ремонт автомобіля. Проте, як свідчить результат, не мав достатньої кваліфікації та професійних навичок для проведення такої роботи і тому експлуатаційну придатність автомобіля не було відновлено. Оскільки роботу з відновлення експлуатаційної придатності автомобіля так і не було завершено постає питання про загальну доцільність та ефективність проведених робіт та витрачених матеріалів. Виникає сумнів, що існувала об'єктивна потреба у перелічених Позивачем запасних частинах та їх встановленні. Також немає документального підтвердження факту встановлення перелічених запасних частин (актів тощо). Складається враження, що Позивач не просто має намір перекласти на мене всі ризики, що є наслідком рішень позивача, а й умисно завищує вартість робіт та матеріалів з метою отримання неправомірної вигоди.
За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із частиною першою статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Судом встановлено, що 17.05.2023 року об 18:21 на СТО (автосервіс) "Катрін", що розташований за адресою Червоноткацька 42Е в м. Києві, де здійснює свою підприємницьку діяльність ОСОБА_1 (надалі Позивач), поступив вхідний дзвінок від особи ОСОБА_2 (надалі Відповідач), який повідомив про виникнення несправності в його транспортному засобі та виявив прохання прийняти на ремонт автомобіль - Opel zafira tourer VIN НОМЕР_1 з державним номером НОМЕР_2 .
17.05.2023 року об 18:57 працівниками СТО «Катрін» проводилось оформлення попереднього наряд-замовлення на ремонт автомобіля - Opel zafira tourer VIN НОМЕР_1 з державним номером НОМЕР_2 після чого Клієнт залишив автомобіль на діагностування.
Дані обставини були підтверджені відповідачем у справі. що були викладені у відзиві на позовну заяву.
Таким чином, між сторонами була досягнута домовленість в усній формі про здійснення позивачем робіт, щодо ремонту автомобіля Opel zafira tourer VIN НОМЕР_1 з державним номером НОМЕР_2 .
Крім того, встановлено, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль марки Opel zafira tourer VIN НОМЕР_1 з державним номером НОМЕР_2 належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначені обставини визнаються відповідачем, що відповідно до частини першої статті 82 ЦПК України не підлягають доказуванню.
За своєю правовою природою вищевказана домовленість між сторонами є договором побутового підряду.
Відповідно до частини першої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Ціна договору підряду - це грошова сума, належна підрядникові за виконане замовлення. За статтею 843 ЦК України у договорі підряду визначається або конкретна ціна роботи, або способи її визначення. Отже, ціна може бути визначена в тексті договору підряду безпосередньо, або у договорі підряду може зазначатися спосіб визначення ціни. Крім того, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі, який містить постатейний перелік затрат на виконання робіт, є додатком до договору та його невід'ємною частиною.
За відсутності цих умов ціну може встановити суд на основі звичайно застосовуваних за аналогічні роботи цін з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.
Різновидом договору підряду є побутовий підряд.
Відповідно до статті 865 ЦК України за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір побутового підряду є публічним договором. До відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.
Згідно зі статтею 866 ЦК України договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору. Відсутність у замовника цього документа не позбавляє його права залучати свідків для підтвердження факту укладення договору або його умов.
Статтею 867 ЦК України встановлено, що підрядник не має права нав'язувати замовникові включення до договору побутового підряду додаткових оплатних робіт або послуг. У разі порушення цієї вимоги замовник має право відмовитися від оплати відповідних робіт або послуг. Замовник має право у будь-який час до здачі йому роботи відмовитися від договору побутового підряду, сплативши підрядникові частину встановленої ціни роботи пропорційно роботі, фактично виконаній до повідомлення про відмову від договору, та відшкодувавши йому витрати, здійснені до цього моменту з метою виконання договору, якщо вони не входять до частини ціни роботи, яка підлягає сплаті. Умови договору, що позбавляють замовника цього права, є нікчемними.
Відповідно до статті 870 ЦК України за договором побутового підряду підрядник виконує роботу зі свого матеріалу, а за бажанням замовника - з його матеріалу. Якщо робота виконується з матеріалу підрядника, вартість матеріалу оплачується замовником частково або в повному обсязі, за погодженням сторін, з остаточним розрахунком при одержанні замовником виконаної підрядником роботи. У випадках, передбачених договором, матеріал може бути наданий підрядником у кредит (із розстроченням платежу). Подальша зміна ціни наданого в кредит матеріалу не призводить до перерахунку, якщо інше не встановлено договором.
Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у квитанції або іншому документі, що видається підрядником при укладенні договору побутового підряду, вказуються точне найменування матеріалу, його кількість і оцінка, здійснена за погодженням сторін ( статті 871 ЦК України).
Згідно зі статтею 873 ЦК України вартість робіт, виконаних за договором побутового підряду, визначається за погодженням сторін, якщо інше не передбачено у встановленому порядку прейскурантами (цінниками), тарифами тощо. Робота оплачується замовником після її остаточного передання підрядником. За згодою замовника робота може бути ним оплачена при укладенні договору побутового підряду шляхом видачі авансу або у повному обсязі.
Позивач, звертаючись до суду з указаним позовом, зазначив про те, що відповідачем не було сплачено у повному обсязі за виконані ним роботи, щодо яких було досягнуто усної домовленості.
За правилами частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами статей 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Звертаючись до суду з указаним позовом, позивач зазначав, що ним виконано наступні роботи згідно наряду-замовлення СТ-К-029974 від 17.05.2023 року, щодо ремонтно - відновлювальних робіт автомобіля, а саме: діагностика запуску ДВЗ, діагностика течії мастила ДВЗ, зняття/встановлення захисту двигуна, комп'ютерна діагностика, заміна паливних магістралей, зняття/ встановлення клапанної кришки, зняття/встановлення клапану EGR, зняття/ встановлення ТНВД, зняття/встановлення паливної рампи, зняття/встановлення подушки ДВЗ, зняття/встановлення колектора спускного, зняття/встановлення дроселя, заміна датчику положення колінчастого, зняття/встановлення ланцюга ГРМ, заміна комплекта ланцюга ДВЗ, зняття/встановлення приводу генератора +, розбірка/збірка підмоторного відсіку, зняття/встановлення паливних форсунок, ревізія каналів паливоподічі, діагностика паливних форсунок, транспортні витрати, нова пошта, програмування паливної апаратури, транспортні витрати, ремонт паливних форсунок.
Також витрати на запасні частини та матеріали: рукавиці, груша для прокачки дизеля, розчинник 646, очисник карбюратора mannol 400 мл., паливний насос високого тиску (ТНВД), очисник-знежирювач mannol 600 мл., ущільнююче кільце, рукавички (слюсарні), фіксатор різьби mannol fix-gewinde 10 мл., медьні шайби, датчик числа обертів, очисник-знежирювач eurol brake cleaner, метизна продукція, ущільнювальне кільце, гідрокомпенсатор, прокладка клапанної кришки, заспокоювач ланцюгів.
Крім того, позивач вказує, що при укладенні договору підряду між СТО «Катрін» та ОСОБА_2 ціна роботи по ремонту автомобіля номерний знак НОМЕР_2 не була визначена, всі питання щодо узгодження ціни обговорювались в телефонній розмові поступово, нащо Відповідач надавав свою згоду.
Так, судом установлено, що послуги по ремонту автомобіля Opel zafira tourer VIN НОМЕР_1 з державним номером НОМЕР_2 надавались Товарством з обмеженою відповідальністю «Катрін Транс Груп» про що було складено наряд-замовлення СТ-К-029974 від 17.05.2023 року на суму 100 912,00грн.
В свою чергу. до Дніпровського районного суду міста Києва звернувся Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , який вказує на те, що здійснює свою підприємницьку діяльність у Товарстві з обмеженою відповідальністю «Катрін Транс Груп».
Матеріали справи не містять доказів, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 здійснює свою трудову діяльність у Товарстві з обмеженою відповідальністю «Катрін Транс Груп» або з даним підприємством він укладав договори про надання певних послуг третім особам від імені СТО «Катрін».
Таким чином, позивачем не надано доказів того, що саме ним виконувалися роботи з ремонту автомобіля Opel zafira tourer VIN НОМЕР_1 з державним номером НОМЕР_2 .
Акти приймання-передачі виконаних робіт матеріали справи не містять.
Також, позивачем не підтверджено доказами, що ним самостійно придбавалися запчастини для ремонту автомобіля, які ним використовувалися для виконання робіт.
Окрім того, надані скріни переписок не відображають всієї суті діалогу та містять фрази вирвані із контексту, що в свою чергу перешкоджає всебічному та об'єктивному дослідженню доказів обставин справи, оскільки порушуються принципи достовірності (ст. 79 ЦПК України).
Роздруківка електронного листування не може вважатись електронним документом (копією електронного документа) в розумінні положень частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», тобто не може вважатися доказом, бо не містить електронного підпису, який є обов'язковим реквізитом електронного документа, оскільки у такому разі неможливо ідентифікувати відправника повідомлення і зміст такого документа не захищений від внесення правок і викривлення (Постанова ВС від 11 червня 2019 року у справі № 904/2882/18, від 24 вересня 2019 року у справі № 922/1151/18, від 28 грудня 2019 року у справі № 922/788/19, від 16 березня 2020 року у справі № 910/1162/19).
Відтак, У постанові від 04.12.2019 р. у справі №756/11258/17 Верховний Суд при оцінці доводів щодо домовленості сторін про встановлення розміру процентів за договором позики вказав, що переписка у мобільному додатку Viber не є належним та допустимим доказом у цій справі відповідно до ст. 76-81 ЦПК. Так само у постанові від 16.12.2019 р. у справі №922/3128/18 Верховний Суд вказав, що наявні роздруківки з мобільного додатку Viber, що містяться в матеріалах справи, не є належними та допустимими доказами у розумінні ст. 76-77 ГПК України.
Аналогічної позиції Верховний суд України притримується щодо аудіо записів, в тому числі записі телефонних розмов, допускаючи їх як допустимий доказ при певних обставинах (Постанова Верховного суду України від 22.08.2019 р. у справі №712/8320/15?к), але якщо такі докази дозволяють ідентифікувати осіб, мстять інформацію про предмет доказування, інформація є вичерпаною та повною.
Подані телефонні записи не дозволяють ідентифікувати осіб, що вели розмову, не містять повної інформації про предмет доказування, інформація в них не є вичерпаною та повною, тому не може використовуватись як доказ.
Враховуючи вищевикладене, позивачем не наведене належне обґрунтування позову, на підтвердження своєї позиції належні, допустимі та достатні докази не надані, тому суд дійшов висновку про недоведеність і необґрунтованість позову про стягнення з відповідача на користь позивача витрат з проведення ремонту у сумі 100 912,00 грн.
Відповідно частин 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Рішення суду, як найважливіший акт правосуддя, покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв'язку з цим суди повинні неухильно додержуватись вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі.
Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, § 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Suominen v. Finland» від 01 липня 2003 року № 37801/97, § 36,). Ще одне призначення обґрунтування рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року № 49684/99, § 30).
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів.
З огляду на те, що суд відмовляє у позові, а судові витрати понесені лише позивачем, на підставі статті 141 ЦПК України їх розподіл не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 627, 638, 639, 837, 843, 849, 865, 866, 867, 870, 872, 873 ЦК України, та керуючись ст. ст. 7-13, 76-81, 139, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовної заяви Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 21 січня 2025 року.
Суддя: