Справа № 569/1070/25
1-кп/569/1075/25
30 січня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в особі:
судді - ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прокурора Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону у кримінальному провадженні № 62024240030003552 від 12 грудня 2024 року відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Моївка, Чернівецького району, Вінницької області, громадянин України, проживаючий за адресою АДРЕСА_1 , не судимий, військовослужбовець Збройних Сил України за призовом під час мобілізації, на момент вчинення злочину проходив службу на посаді старшого оператора 3-го протитанкового відділення, протитанкового взводу, роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «матрос», вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, нез'явлення військовослужбовцем вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану,
До Рівненського міського суду Рівненської області надійшло клопотання прокурора Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України. Як вбачається з клопотання, 05 липня 2023 року на виконання Указу Президента України №65/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію» громадянин ОСОБА_4 призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_2 під час мобілізації на особливий період. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) ОСОБА_4 , призначено на посаду старшого оператора 3-го протитанкового відділення, протитанкового взводу, роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 . Згідно ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства. Будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, матрос ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов'язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, дотримуватись правил забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, внутрішнього порядку, у службовий час постійно знаходитись у розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Частиною 2 статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що у разі прийняття рішення щодо необхідності введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях Президент України видає указ про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях і негайно звертається до Верховної Ради України щодо його затвердження та подає одночасно відповідний проект закону. 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану»№ 2102-IX від 24 лютого 2022 року, введено воєнний стан на всій території України строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діяв станом на жовтень 2024 року. Разом із тим, матрос ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби за наступних обставин. Так, матрос ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем за призовом під час мобілізації та проходячи військову службу на посаді старшого оператора 3-го протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, за відсутності поважних причин, 26.10.2024 близько 09 год. 30 хв. (точніше досудовим розслідуванням не встановлено, однак саме в цей час виявлено його відсутність на військовій службі) самовільно залишив місце служби, а саме місце тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 та почав проводити службовий час на власний розсуд, не пов'язаний із проходженням військової служби, після чого 12 грудня 2024 року зявився до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що за адресою: АДРЕСА_3 , та повідомив про намір продовжити військову службу у Збройних Силах України. Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. ОСОБА_4 добровільно звернувся з клопотанням до прокурора про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України та висловив намір повернутися до військової частини для продовження проходження військової служби. Враховуючи наведене, прокурор просив суд на підставі ч. 5 ст. 401 КК України звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за підозрою у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Прокурор підтримав клопотання, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України просив звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за підозрою у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. ОСОБА_4 підтримав клопотання прокурора, повідомив про своє бажання повернутися до військової служби у військову частину та просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України. Також зазначив, що погоджується з підозрою, складеною прокурором, оскільки вчинив самовільне залишення військової частини з особистих мотивів. Суд, заслухавши учасників судового провадження та перевіривши матеріали справи приходить до наступних висновків.
Органом досудового розслідування, дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч.5 ст. 407 КК України, а саме як самовільне залишення місця служби військовослужбовцем без поважних причин понад 3 доби, вчинене в умовах воєнного стану. Частиною 5 статті 401 КК України визначено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби. Відповідно до ч.1 ст.286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Згідно із ч.2 ст. 286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим. Згідно ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби. Судом встановлено, що обвинувачений добровільно звернувся до прокурора з клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності в порядку ч.5 ст.401 КК України, розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч.5 ст.401 КК України та розуміє наслідки звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав. До клопотання прокурора додано клопотання підозрюваного про його звільнення від кримінальної відповідальності за ч.5 ст.407 КК України з підстав визначених ч.5 ст. 401 КК України. Також у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 407 ч. 5 КК України. За таких обставин, враховуючи позицію підозрюваного, прокурора та наявність у матеріалах справи вищенаведеного клопотання підозрюваного, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, а обвинувачений підлягає звільненню від кримінальної відповідальності з підстав визначених ч.5 ст. 401 КК України. Крім того, за положення ч.2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. Відповідно до п.2 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження за наявності підстав, передбачених ч. 2 ст. 284 КПК України, зокрема у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності. На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.284,285,286,288,314,370,371,372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.5 ст.407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України задовольнити. Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.5 ст. 407 КК України, в порядку, передбаченому ч.5 ст.401 КК України, для продовження проходження військової служби. Кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, відомості про яке 12.12.2024 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62024240030003552 - закрити у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Зобов'язати ОСОБА_4 невідкладно, але не пізніше 72 годин прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби. Повний текст ухвали буде проголошено 30 січня 2025 року. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її оголошення до Рівненського апеляційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Повний текст ухвали складено 01 січня 2025 року
Суддя: ОСОБА_1