Справа № 569/1616/25
29 січня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Рівне обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №42024180000000050 від 27.08.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Гоща, Рівненської області, громадянки України, українки, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , завідувача відділення комерційної діяльності і права Рівненського кооперативного економіко-правового фахового коледжу, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368-3 КК України,
1. Історія провадження
1.1. 24.01.2025 з Рівненської обласної прокуратури до Рівненського міського суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42024180000000050 від 27.08.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368-3 КК України, з угодою про визнання винуватості, укладеною між прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 .
1.2. Ухвалою Рівненського міського суду від 27.01.2025 призначено підготовче судове засідання на 14 год 30 хв 29.01.2025.
2. Формулювання обвинувачення та стаття закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа
2.1. 03.09.2007 наказом директора Рівненського кооперативного економіко-правового коледжу ОСОБА_6 № 143-о/с ОСОБА_4 переведено на посаду завідувача відділення комерційної діяльності і права.
Згідно з Статутом Рівненського кооперативного економіко-правового фахового коледжу затвердженого постановою правління Рівненської обласної спілки споживчих товариств №1 від 06.01.2021 (далі по тексту Статут), коледж був створений в результаті перейменування Рівненського кооперативного економіко-правового коледжу на Рівненський кооперативний економіко-правовий фаховий коледж (далі по тексту - Коледж), за рішенням власника майна (Засновника) на основі постанови правління Рівненської обласної спілки споживчих товариств №118 від 23.12.2020. У результаті перейменування до Коледжу перейшли всі майнові та інші немайнові права, а також обов'язки Рівненського кооперативного економіко-правового коледжу.
Засновником Коледжу є Рівненська обласна спілка споживчих товариств (код ЄДРПОУ 01764128).
Згідно п. 1.9. Статуту Коледж є юридичною особою, має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав, мати обов'язки.
Відповідно до п. 1.11 Статуту - основним видом діяльності Коледжу є освітня діяльність у сфері фахової передвищої освіти.
Статутом також визначено завдання коледжу, зокрема:
-п. 1.15.1 забезпечення реалізації права громадян на фахову передвищу освіту;
-п. 1.15.2. підготовка кадрів з фаховою передвищою освітою для потреб економіки та суспільства, забезпечення якості фахової передвищої освіти;
-п. 1.15.3. провадження на високому рівні освітньої діяльності, яка забезпечує здобуття особами фахової передвищої освіти за обраними ними спеціальностями;
Пунктом 1.24. Статуту регламентовано, що основними структурними підрозділами Коледжу є відділення, циклові комісії, бібліотека, лабораторії та інші підрозділи.
У п. 1.24.1. зазначено, що Відділення - це структурний підрозділ Коледжу, що об'єднує навчальні групи з однієї або кількох спеціальностей, у яких навчаються не менше 150 здобувачів фахової передвищої освіти за різними формами навчання, методичні, навчально-виробничі та інші підрозділи.
Положенням про денне відділення Коледжу, затвердженого директором Рівненського кооперативного економіко-правового фахового коледжу та введеного в дію наказом від 02.09.2021 №30о/д (далі по тексту Положення), зокрема п. 1.4. зазначено, що до складу денного відділення Коледжу входять: відділення комерційної діяльності і права та технологічне відділення.
Згідно п. 1.5. Положення - завідувачі відділення забезпечують організацію освітнього процесу, виконання навчальних планів і програм навчальних дисциплін, здійснюють контроль за якістю викладання навчальних дисциплін, навчально-методичною діяльністю викладачів відділення.
Посадовою інструкцією завідувача відділення у коледжі (код КП1229.6), затвердженої директором коледжу ОСОБА_6 29.08.2013 та з якою ОСОБА_4 була ознайомлена 30.08.2013, було встановлено, що завідувач відділення у Коледжі належить до професійної групи «Керівники».
Вказаною посадовою інструкцією також встановлено наступні завдання та обов'язки завідувача відділення у Коледжі, зокрема:
-п. 2.1. Організовує та здійснює безпосереднє керівництво навчально-виховним процесом на відділенні;
-п. 2.2. Забезпечує виконання навчальних планів і програм навчальних дисциплін спеціальностей відділення;
-п. 2.3. Контролює виконання педагогічного навантаження викладачами відділення;
-п. 2.4. Складає розклад семестрового контролю, консультацій для кожної навчальної групи відділення, графік навчального процесу на відділенні, забезпечує їх виконання;
-п. 2.5. Організовує та забезпечує своєчасну підготовку навчальної документації до початку навчального року, екзаменаційних сесій;
-п. 2.6. Організовує облік успішностей та відвідування аудиторних занять студентами відділення;
-п. 2.7. Здійснює контроль за якістю викладання навчальних дисциплін на відділенні;
-п. 2.9. Контролює та проводить аналіз семестрової успішності студентів, здійснює заходи щодо ліквідації академічної заборгованості студентами;
-п. 2.14. Організовує, координує та здійснює контроль за роботою випускаючої циклової комісії, завідувачів кабінетами навчальними (лабораторіями), викладачів та лаборантів, секретаря, керівників груп відділення;
-п. 2.23. Організовує роботу завідувачів кабінетами навчальними (лабораторіями) по створенню належної навчально-матеріальної бази.
Таким чином, відповідно до вищевказаних вимог організаційно-розпорядчих документів, ОСОБА_4 обіймає посаду, пов'язану із виконанням організаційно-розпорядчих функцій, тобто відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, є службовою особою.
Крім того, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_4 є службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми.
Відповідно до ст. 22 вказаного вище Закону, особам, зазначеним у ч. 1ст. 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі, використовувати будь - яке державне чи комунальне майно або кошти у приватних інтересах.
Проте, ОСОБА_4 , в порушення вказаних вище вимог законодавства, організаційно-розпорядчих документів, будучи завідувачем відділення комерційної діяльності і права Рівненського кооперативного економіко-правового фахового коледжу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, 04.10.2024 та 27.11.2024 одержала неправомірну вигоду від ОСОБА_7 для себе, за вчинення дій, пов'язаних із використанням наданих їй повноважень, в інтересах останнього, при наступних обставинах.
10.07.2024, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7 , перебуваючи в приміщенні Рівненського кооперативного економіко-правового фахового коледжу, за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 10, Рівненської області, під час подачі до приймальної комісії даного навчального закладу необхідних документів для вступу, до нього підійшла завідувач відділення комерційної діяльності і права ОСОБА_4 , з метою надання консультацій про можливість вступу на спеціальність 121 «Інженерія програмного забезпечення», для здобуття освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра на основі повної загальної середньої освіти.
В ході проведення консультацій, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом та з корисливих мотивів, переслідуючи мету власного незаконного збагачення протиправним шляхом, дізнавшись про бажання ОСОБА_7 здобувати освіту на денній формі навчання та внаслідок чого отримати законні підстави для уникнення призову під час мобілізації, на особливий період, запропонувала надати їй неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 500 доларів США за вирішення питання про пришвидшення видачі довідки для оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, не відвідувати заняття та успішної здачі сесій, що дасть йому можливість уникнути мобілізації, на особливий період.
Розуміючи незаконність вищезазначеної пропозиції ОСОБА_4 та усвідомлюючи, що надання неправомірної вигоди є кримінально-караним діянням, не бажаючи бути притягненим до кримінальної відповідальності, ОСОБА_7 звернувся із заявою до правоохоронних органів про вчинене кримінальне правопорушення.
Після цього, ОСОБА_7 почав діяти під контролем правоохоронних органів з метою викриття протиправної діяльності ОСОБА_4 .
В подальшому, 03.10.2024, приблизно о 15 год. 30 хв., ОСОБА_7 прибув до робочого кабінету ОСОБА_4 №12, що знаходиться у Рівненському кооперативному економіко-правовому фаховому коледжі за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 10, де отримав від останньої довідку про перебування його на денній формі навчання у вказаному навчальному закладі, яка надавала право оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. В той же час, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 домовились про надання останній за вказані послуги щодо видачі довідки неправомірної вигоди в розмірі 200 доларів США.
04.10.2024 приблизно о 14 год. 22 хв., ОСОБА_4 перебуваючи на вул. Польна в м.Рівне, переслідуючи мету власного незаконного збагачення протиправним шляхом, маючи умисел, спрямований на отримання від ОСОБА_7 неправомірної вигоди, одержала від останнього для себе першу частину неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в розмірі 200 доларів США, за сприяння у видачі довідки про перебування його на денній формі навчання у вказаному навчальному закладі, яка надавала право отримати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. В той же час, ОСОБА_4 було обговорено з ОСОБА_7 наступну зустріч в кінці жовтня 2024 року щодо вирішення питання про здачу сесії. Водночас ОСОБА_7 не відвідував навчання взагалі.
В подальшому, 26.11.2024 приблизно о 10 год. 55 хв., ОСОБА_7 прибув до робочого кабінету ОСОБА_4 №12, що знаходиться у Рівненському кооперативному економіко-правовому фаховому коледжі за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 10, де обговорив з останньою можливість позитивних результатів в здачі екзаменів та заліків сесії без особистої участі в цьому, за що необхідно було надати ОСОБА_4 600 доларів США.
На виконання свого протиправного наміру, 27.11.2024 приблизно о 10 год. 55 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи у робочому кабінеті №12, що знаходиться у Рівненському кооперативному економіко-правовому фаховому коледжі за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 10, переслідуючи мету власного незаконного збагачення протиправним шляхом, маючи умисел, спрямований на отримання від ОСОБА_7 частини неправомірної вигоди, одержала від останнього для себе другу частину неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в сумі 500 доларів США, за вирішення питання про позитивні результати в здачі екзаменів та заліків сесії без особистої участі в цьому, що давало б йому змогу продовжити навчання на денній формі та уникати призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Таким чином, ОСОБА_4 одержала від ОСОБА_7 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів на загальну суму 700 доларів США, за вчинення дій з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто надає таку вигоду.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368-3 КК України, тобто у одержанні службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми неправомірної вигоди для себе за вчинення дій з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто надає таку вигоду.
3. Відомості про укладену угоду про визнання винуватості
3.1. 24.01.2025 між прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості.
3.2. За змістом угоди формулювання та обсяг обвинувачення, а також правова кваліфікація дій ОСОБА_4 із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, є тотожними формулюванню та кваліфікації, наведеним в обвинувальному акті.
3.3. В угоді міститься інформація про беззастережне визнання ОСОБА_4 винуватості у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення.
3.4. Відповідно до вимог ст. 472 КПК України сторони також узгодили покарання, яке запропоновано призначити суду за результатами затвердження угоди, у виді штрафу, з позбавленням права обіймати посади.
3.5. Окрім зазначеного, угодою передбачені наслідки її укладення та затвердження, визначені ст. 473 КПК України, а також наслідки її невиконання викладені у ст. 476 КПК України.
4. Позиції учасників судового провадження
4.1. Прокурор у судовому засіданні підтвердила добровільність укладання угоди сторонами, зазначила про відповідність умов угод про визнання винуватості вимогам законодавства і просила затвердити її.
4.2. Обвинувачена ОСОБА_4 підтвердила, що угода укладена нею добровільно, жодного тиску, примусу чи погроз не вчинялось, повідомила, що в повному обсязі розуміє характер обвинувачення та погоджується з його формулюванням, зазначеним в угоді та обвинувальному акті, беззастережно визнає свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні.
Вказала, що цілком розуміє наявність у неї права на повний судовий розгляд, у якому прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують; права мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; права допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення; права подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.
Обвинувачена зазначила, що обізнана про вид та розмір покарання, погоджується на призначення такого покарання, а також підтвердила, що усвідомлює правові наслідки невиконання угоди.
4.3. Захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 підтримав угоду про визнання винуватості. Наголосив на тому, що її укладення є добровільним актом усіх сторін. Також захисник підтвердив, що був залучений до процедури укладання угоди з моменту її ініціювання та роз'яснив обвинуваченій істотні умови угоди та наслідки її укладання.
5. Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України та КК України
При вирішенні питання щодо можливості затвердження угоди суд має встановити її відповідність вимогам законодавства та відсутність підстав для відмови у її затвердженні.
Дослідивши зміст угоди про визнання винуватості та долучені до угоди документи, заслухавши думки прокурора, обвинуваченої та її захисника, суд дійшов таких висновків.
5.1. Щодо відповідності умов угоди вимогам КПК України та КК України.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
В даному кримінальному провадженні угода між прокурором та ОСОБА_4 складена та підписана 24.01.2025 у присутності захисника, адвоката - ОСОБА_5 , про що сторони підтвердили і в судовому засіданні.
У п. 2-1 ч. 4 ст. 469 КПК України зазначено, що угода про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо корупційних кримінальних проступків, нетяжких або тяжких корупційних злочинів, а також кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, у разі відсутності ознак вчинення цих кримінальних правопорушень у співучасті, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, і за умови повного відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо таких збитків або шкоди було завдано).
Судом встановлено, що між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368-3 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України належать до категорії нетяжких злочинів, та відповідно до примітки до ст. 45 КК України відноситься до корупційних кримінальних правопорушень.
Відповідно до формулювання обвинувачення, викладеного в угоді та обвинувальному акті, не встановлено ознак вчинення кримінального правопорушення у співучасті, а також відсутні відомості про заподіяння збитків чи шкоди внаслідок вчинення правопорушення.
Вказані обставини свідчать про дотримання вимог п. 2-1 ч. 4 ст. 469 КПК України.
Згідно з положеннями абз. 2 п. 3 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Відповідно до змісту обвинувального акта, у цьому кримінальному провадженні потерпілі відсутні, також інкримінованим ОСОБА_4 кримінальним правопорушенням, передбаченим ст. 368-3 КК України, не було завдано матеріальної шкоди. Тому вимоги абз. 2 п. 3 ч. 4 ст. 469 КПК України дотримані.
Вимоги до змісту угоди про визнання винуватості закріплені у статті 472 КПК України. Суд встановив, що угода про визнання винуватості відповідає формальним і змістовним вимогам, оскільки містить формулювання обвинувачення, правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що відповідає ознакам, встановленим у нормах кримінального закону. При цьому, сформульоване в угоді обвинувачення відображає істотні фактичні обставини, які є тотожними викладу обставин в обвинувальному акті, і підтверджені в судовому засіданні обвинуваченою.
В угоді зазначені обставини, які враховані прокурором при вирішенні питання про її укладення, зокрема, ступінь та характер сприяння обвинуваченою у кримінальному провадженні, характер і тяжкість вчиненого обвинуваченою кримінального правопорушення, наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого досудового розслідування і судового провадження.
Відтак невідповідності умов угоди вимогам КПК України та КК України суд не встановив.
5.2. Щодо відповідності умов угоди інтересам суспільства.
Відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 474 КПК України невідповідність умов угоди про визнання винуватості інтересам суспільства є підставою для відмови у її затвердженні.
Наявність суспільного інтересу в угоді, збалансованого між державними і особистими інтересами, полягає в досягненні, перш за все, завдань кримінального судочинства, які полягають в захисті особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також у забезпечені швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Загалом своєчасне розкриття кримінальних правопорушень, призначення справедливого покарання винній особі, відшкодування матеріальних збитків в узгодженому розмірі є свідченням наявності суспільного інтересу.
В цьому кримінальному провадженні суд встановив наявність інтересу для суспільства в затвердженні угоди про визнання винуватості, який полягає у своєчасному розкритті кримінального правопорушення, що забезпечить справедливе та в розумні строки вирішення кримінальної справи, досягнення цілей та завдань кримінального провадження при мінімальних затратах державних ресурсів, а також зменшить навантаження на органи прокуратури та судові органи.
Суд вважає, що наявність суспільного інтересу також полягає в запобіганні повторному вчиненню кримінальних правопорушень як обвинуваченою, так і іншими особами та у сприянні формуванню у суспільства невідворотності покарання за вчинене правопорушення. Сама обвинувачена та інші особи мають можливість оцінити негативні наслідки вчинення кримінальних правопорушень та відмовитись від їх вчинення у майбутньому.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відповідність угоди про визнання винуватості суспільному інтересу.
5.3. Щодо порушення умовами угоди прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.
Згідно з п. 3 ч. 7 ст. 474 КПК України під час перевірки угоди на відповідність вимогам законодавства суд також перевіряє, чи не порушують умови угоди права, свободи чи інтереси сторін або інших сторін.
Дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд встановив, що умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.
Крім того, з дослідженої у судовому засіданні угоди про визнання винуватості, пояснень сторін убачається, що умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, зокрема, і з огляду на те, що обставини викладеного обвинувачення відповідно до ст. 17 КПК України не можуть бути використані на підтвердження винуватості будь-яких інших осіб окрім обвинуваченої у цьому провадженні. Угодою також не вирішується питання щодо майна третіх осіб.
За таких обставин умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.
5.4. Щодо добровільності укладення угоди.
Відповідно до пункту 4 частини 7 статті 474 КПК України при вирішенні питання про наявність підстав для затвердження угоди суд має переконатися, що укладення угоди є добровільним. Будь-який примус зі сторони обвинувачення або третіх осіб, спрямований на укладення угоди, або інші обставини, які викликають сумнів у добровільності угоди, мають спричинити відмову у її затвердженні судом.
Обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні підтвердили добровільність укладення угоди та спільну узгодженість усіх викладених у ній умов.
Прокурор також вказала на спільну узгодженість усіх викладених в угоді умов, підтвердивши добровільність її укладення як з боку прокурора, так і з боку обвинуваченої.
З огляду на зазначене, суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою, та дійшов висновку, що укладення угоди відповідає дійсній волі сторін.
5.5. Щодо можливості виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань.
Пункт 5 частини 4 статті 474 КПК України зобов'язує суд перевірити угоду на предмет можливості виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань.
За змістом угод обвинувачена ОСОБА_4 зобов'язалася беззастережно визнати свою винуватість в обсязі висунутого обвинувачення під час судового провадження.
У судовому засіданні обвинувачена підтвердила обставини, викладені у формулюванні обвинувачення, визнала свою винуватість. Тим самим обвинувачена виконала взяті на себе зобов'язання у цій частині.
Також, в підготовчому судовому засіданні встановлено, що визначене в угоді покарання і інші обов'язки є для обвинуваченої зрозумілими та посильними для виконання.
Наведене у своїй сукупності вказує на можливість виконання обвинуваченою взятого на себе зобов'язань за умовами угоди.
5.6. Щодо наявності фактичних підстав для визнання винуватості.
Суд вважає, що фактичні обставини та формулювання обвинувачення, викладені в обвинувальному акті та зазначені в угоді про визнання винуватості, а також їх підтвердження обвинуваченою у присутності захисника обґрунтовано свідчить про існування підстав для визнання ОСОБА_4 своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368-3 КК України.
5.7. Щодо відповідності узгодженого сторонами угоди покарання вимогам КПК України та КК України.
За приписами статті 472 КПК України суттєвою умовою, яку має містити угода про визнання винуватості, є узгоджене сторонами угоди покарання, а також звільнення обвинуваченого від його відбування з випробуванням, у випадку досягнення такої домовленості.
Частиною 5 статті 65 КК України передбачено, що у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання винуватості суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
Відтак суд має перевірити узгоджене між прокурором та обвинуваченою покарання на предмет відповідності вимогам закону.
За загальним правилом, домовленості сторін угоди при узгодженні покарання не мають виходити за межі загальних та спеціальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність.
За змістом угоди про визнання винуваті сторони погодили покарання за ч. 3 ст. 368-3 КК України у виді штрафу в розмірі 2650 (дві тисячі шістсот п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 45 050 (сорок п'ять тисяч п'ятдесят) гривень, з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих функцій в діяльності юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми, строком на 1 рік.
При вирішенні питання про те, чи є узгоджене сторонами покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових злочинів, суд враховує особу обвинуваченої ОСОБА_4 , яка раніше не судима, має постійне місце проживання і сталі соціальні зв'язки, позитивно характеризується, офіційно працевлаштована, не перебуває на обліках в лікарів нарколога та психіатра.
Суд також враховує обставини, що пом'якшують покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Судом не встановлено обставин, що обтяжують покарання.
Суд дійшов висновку, що узгоджене сторонами покарання ОСОБА_4 здатне забезпечити досягнення мети призначення покарання, буде відповідати тяжкості вчиненого правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.
6. Висновки суду
З урахуванням встановлених обставин, угода про визнання винуватості, укладена між прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 відповідає як вимогам кримінального процесуального законодавства, так і вимогам закону України про кримінальну відповідальність.
Підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, встановлено не було, тому суд дійшов висновку про необхідність затвердження вказаної угоди про визнання винуватості та призначення обвинуваченій узгодженого сторонами покарання.
7. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку
7.1. Цивільний позов
Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлявся.
7.2.Процесуальні витрати
Відповідно до вимог пункту 13 частини 1 статті 368 та частини 4 статті 374 КПК України при ухваленні вироку суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат. Відповідно до частини 2 статті 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Як вбачається зі змісту обвинувального акта витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні становлять 11938,50 гривень за проведення судової експертизи відео-, звукозапису №СЕ-19/118-25/367-ВЗ від 17.01.2025, що підтверджується довідкою про витрати на проведення вказаної експертизи.
З огляду на затвердження угоди про визнання винуватості щодо ОСОБА_4 витрати на проведення експертного дослідження у сумі 11938,50 гривень підлягають стягненню з обвинуваченої.
7.3.Заходи забезпечення кримінального провадження
7.3.1.Запобіжні заходи
Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 374 КПК України суд при ухваленні вироку серед іншого приймає рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
Ухвалою слідчого судді від 29.11.2024 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці, до 27.01.2025 включно, з покладенням обов'язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України.
Строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту закінчився і підстав для обрання запобіжного заходу суд не вбачає.
7.3.2.Арешт майна
Згідно з частиною 4 статті 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема у випадку непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації.
У цьому кримінальному провадженні арешт було накладено ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 02.12.2024 (справа №569/23049/24, провадження 1-кс/569/8849/24) на наступні речі та документи: 5 аркушів паперу із рукописним текстом; журнал №1 реєстрації відомостей та аркушів успішності; аркуш успішності студента на 1 арк.; відомості обліку успішності у кількості 130 шт.; аркуш паперу з рукописним текстом; аркуш паперу з роздруківкою повідомлення; чорнові записи на 11 арк.; заяви студентів у кількості 137 шт. з додатками та робочі навчальні програми у кількості 37 шт.; самостійні роботи у кількості 551 шт.; план роботи відділення на 5 арк.; аркуші успішності на 18 арк.; залікову книжку ОСОБА_8 ; індивідуальні навчальні плани ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ; чорнові документи на 7 арк.; зошити у кількості 61 шт.; реферати у кількості 8 шт.; список студентів призовного віку на 6 арк.; грошові кошти в сумі 19 615 грн.; грошові кошти в сумі 500 доларів США, а саме 5 купюр номіналом по 100 доларів США, серійні номера яких: КК73859211А, НЕ10080509А, КА36406751А, FF53065138C, HC90271489А; банківські картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , АТ «Укрсиббанк» № НОМЕР_3 , АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_4 ; мобільний телефон марки «Samsung», ІМЕІ: НОМЕР_5 , ІМЕІ: НОМЕР_6 .
Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 02.12.2024 (справа №569/23049/24, провадження 1-кс/569/8850/24) накладено арешт на наступні речі та документи: список студентів РКЕПФК мобілізаційного віку (25-60 років) на 2 арк.; список студентів РКЕПФК мобілізаційного віку (25-60 років) на 6 арк.; копію «Журналу обліку видачі довідок в військомат» на 22 арк.; службову записку на 1 арк.; особову справу студента групи ІТ-22 ОСОБА_7 у папці на 13 арк.; завірену копію наказу про призначення на посаду ОСОБА_4 на 1 арк.; завірену копію посадової інструкції ОСОБА_4 на 3 арк.
Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 02.12.2024 ( справа №569/23049/24, провадження 1-кс/569/8848/24) накладено арешт на наступні речі та документи: чорнові записи на аркушах паперу різного формату, які поміщено до спеціального пакету «Національна поліція України» WAR0026845; грошові кошти в сумі 3 000 доларів США, а саме 30 купюр номіналом по 100 доларів США, та 26 000 грн., а саме 12 купюр номіналом по 1000 грн та 28 купюр номіналом по 500 грн.
Оскільки зазначені арешти на майно накладались з метою забезпечення збереження речових доказів, конфіскації як виду покарання, спеціальної конфіскації, враховуючи укладення між сторонами угоди, потреби у використанні як доказів вказаних речей та документів немає, умовами угоди конфіскацію та спеціальну конфіскацію до обвинуваченої застосовано не було, отже вказані арешти належить скасувати.
7.4.Щодо речових доказів
Згідно з частино 9 статті 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Враховуючи положення статті 100 КПК України та Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби Безпеки України, Верховного суду України, Державної судової адміністрації України № 51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010, суд вирішує долю речових доказів наступним чином.
Речові докази, а саме: грошові кошти в сумі 19 615 грн, упаковані до сейф пакету НПУ WAR1972305; грошові кошти в сумі 3000 доларів США, а саме 30 купюр номіналом по 100 доларів США, та 26 000 грн., а саме 12 купюр номіналом по 1000 грн та 28 купюр номіналом по 500 грн., упаковані до сейф пакету НПУ WAR1972303, які зберігаються в Рівненській філії АТ КБ «ПриватБанк», мобільний телефон марки «Samsung», ІМЕІ: НОМЕР_5 , ІМЕІ: НОМЕР_6 , банківські картки АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_4 , АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , АТ «Укрсиббанк» № НОМЕР_3 , які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів СУ ГУНП в Рівненській області, після набрання вироком законної сили необхідно повернути власнику ОСОБА_4 .
Речові докази, а саме: зошити у кількості 61 шт., реферати у кількості 8 шт., самостійні роботи у кількості 551 шт., упаковані у сейф пакет НПУ ГСУ 7246111; чорнові записи, вилучені 27.11.2024 в ході обшуку кабінету №12 Рівненського кооперативного економіко-правового фахового коледжу, упаковані у сейф пакет НПУ PSP 2195893; документацію вилучену 27.11.2024 в ході обшуку службового кабінету №12 Рівненського кооперативного економіко-правового фахового коледжу, упаковану в сейф пакет RAW184936; документацію вилучену 27.11.2024 в ході обшуку приміщення Рівненського кооперативного економіко-правового фахового коледжу, упаковані у сейф пакет НПУ HYQ 0137605; Журнал обліку роботи академічної групи ІТ-22 на І та ІІ семестр 2024-2025 навчального року, упакованого до сейф пакетуWAR972286, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів СУ ГУНП в Рівненській області, після набрання вироком законної сили необхідно повернути до Рівненського кооперативного економіко-правового фахового коледжу.
Речові докази, а саме: грошові кошти в сумі 500 доларів США, а саме 5 купюр номіналом по 100 доларів США, серійні номера яких: КК73859211А, НЕ10080509А, КА36406751А, FF53065138C, HC90271489А, упаковані до сейф пакету НПУ WAR1972303, які зберігаються в Рівненській філії АТ КБ «ПриватБанк», купюру номіналом 100 доларів США серія КВ21453599GB2, яка зберігається у ОСОБА_7 , після набрання вироком законної сили необхідно повернути власнику ОСОБА_7 .
На підставі викладеного, керуючись статтями 314, 373, 374, 376, 468-470, 472-476 КПК України, суд
1. Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 24.01.2025 між прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №42024180000000050 від 27.08.2024.
2. Визнати ОСОБА_4 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368-3 КК України та призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 2650 (дві тисячі шістсот п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 45 050 (сорок п'ять тисяч п'ятдесят) гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в юридичних особах приватного права, строком на 1 (один) рік.
3. Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в юридичних особах приватного права, обраховувати з моменту набрання вироком законної сили.
4. Процесуальні витрати у розмірі 11 938 (одинадцять тисяч дев'ятсот тридцять вісім) гривень 50 (п'ятдесят) копійок на залучення експертів стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.
5. Скасувати арешти накладені:
- ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 02.12.2024 (справа №569/23049/24, провадження 1-кс/569/8849/24) на 5 аркушів паперу із рукописним текстом; журнал №1 реєстрації відомостей та аркушів успішності; аркуш успішності студента на 1 арк.; відомості обліку успішності у кількості 130 шт.; аркуш паперу з рукописним текстом; аркуш паперу з роздруківкою повідомлення; чорнові записи на 11 арк.; заяви студентів у кількості 137 шт. з додатками та робочі навчальні програми у кількості 37 шт.; самостійні роботи у кількості 551 шт.; план роботи відділення на 5 арк.; аркуші успішності на 18 арк.; залікову книжку ОСОБА_8 ; індивідуальні навчальні плани ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ; чорнові документи на 7 арк.; зошити у кількості 61 шт.; реферати у кількості 8 шт.; список студентів призовного віку на 6 арк.; грошові кошти в сумі 19 615 грн.; грошові кошти в сумі 500 доларів США, а саме 5 купюр номіналом по 100 доларів США, серійні номера яких: КК73859211А, НЕ10080509А, КА36406751А, FF53065138C, HC90271489А; банківські картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , АТ «Укрсиббанк» № НОМЕР_3 , АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_4 ; мобільний телефон марки «Samsung», ІМЕІ: НОМЕР_5 , ІМЕІ: НОМЕР_6 ;
- ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 02.12.2024 (справа №569/23049/24, провадження 1-кс/569/8850/24) на список студентів РКЕПФК мобілізаційного віку (25-60 років) на 2 арк.; список студентів РКЕПФК мобілізаційного віку (25-60 років) на 6 арк.; копію «Журналу обліку видачі довідок в військомат» на 22 арк.; службову записку на 1 арк.; особову справу студента групи ІТ-22 ОСОБА_7 у папці на 13 арк.; завірену копію наказу про призначення на посаду ОСОБА_4 на 1 арк.; завірену копію посадової інструкції ОСОБА_4 на 3 арк.;
- ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 02.12.2024 (справа №569/23049/24, провадження 1-кс/569/8848/24) на чорнові записи на аркушах паперу різного формату, які поміщені до спеціального пакету «Національна поліція України» WAR0026845; грошові кошти в сумі 3 000 доларів США, а саме 30 купюр номіналом по 100 доларів США, та 26 000 грн., а саме 12 купюр номіналом по 1000 грн та 28 купюр номіналом по 500 грн.
6. Після набрання вироком законної сили, речові докази:
- грошові кошти в сумі 19 615 грн, упаковані до сейф пакету НПУ WAR1972305; грошові кошти в сумі 3 000 доларів США, а саме 30 купюр номіналом по 100 доларів США, та 26 000 грн., а саме 12 купюр номіналом по 1000 грн та 28 купюр номіналом по 500 грн., упаковані до сейф пакету НПУ WAR1972303, мобільний телефон марки «Samsung», ІМЕІ: НОМЕР_5 , ІМЕІ: НОМЕР_6 , банківські картки АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_4 , АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , АТ «Укрсиббанк» № НОМЕР_3 - повернути власнику ОСОБА_4 ;
- зошити у кількості 61 шт., реферати у кількості 8 шт., самостійні роботи у кількості 551 шт., упаковані у сейф пакет НПУ ГСУ 7246111; Журнал обліку роботи академічної групи ІТ-22 на І та ІІ семестр 2024-2025 навчального року, упакованого до сейф пакету WAR972286, чорнові записи, упаковані у сейф пакет НПУ PSP 2195893; документацію, упаковану в сейф пакет RAW184936; документацію, упаковану у сейф пакет НПУ HYQ 0137605 - повернути Рівненському кооперативному економіко-правовому фаховому коледжу;
- грошові кошти в сумі 500 доларів США, а саме 5 купюр номіналом по 100 доларів США, серійні номера яких: КК73859211А, НЕ10080509А, КА36406751А, FF53065138C, HC90271489А, упаковані до сейф пакету НПУ WAR1972303, 1 купюру номіналом 100 доларів США серія КВ21453599GB2 - повернути власнику ОСОБА_7 .
7. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, та обмежень, визначених у ч. 2 ст. 473 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Рівненський міський суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду.
8. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1