Справа № 569/19797/21
1-кс/569/77/25
03 січня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
в особі слідчого судді - ОСОБА_1
з участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Рівне клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_4 , (далі - слідчий), яке погоджене прокурором відділу Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_7 (далі - прокурор), в рамках кримінального провадження № 12021180000000236 від 20.07.2021 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Жадень Дубровицького району Рівненської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України,-
До слідчого судді Рівненського міського суду звернувся слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_4 , з клопотанням, яке погоджено прокурором відділу Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_7 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що 24 лютого 2022 року о 5 годині 30 хвилин Указом Президента України №64/2022, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, введено воєнний стан на всій території України строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє по теперішній час.
Водночас, в умовах дії воєнного стану, ОСОБА_8 діючи з прямим умислом за попередньою змовою із ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, переслідуючи корисливий мотив, покликаючись на свій кримінальний статус «смотрящего» за містом Рівне, погрожуючи застосуванням фізичного насильства та знищенням майна потерпілого, не пізніше 28 серпня 2023 року, висловили вимогу ОСОБА_10 передати грошові кошти в сумі 9000 доларів США.
ОСОБА_10 , будучи обізнаним з кримінальним статусом ОСОБА_8 , сприйняв погрози, як реальні та у продовжвересня - листопада 2023 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, періодично, не менше трьох разів, в приміщенні або поряд з приміщенням ТЦ «Новус», що знаходиться по вул. Василя Червонія, 26 в місті Рівне Рівненського району Рівненської області, передав різними сумами ОСОБА_8 , грошові кошт в загальній сумі 4500 США (чотири тисячі п'ятсот), та згідно курсу НБУ становить 163 688,40 гривень (сто шістдесят три тисячі шістсот вісімдесят вісім гривень сорок копійок).
В цей же період отриманні від ОСОБА_10 в результаті вимагання кошти, ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 , розділили між собою та використали на власний розсуд.
Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу на вимагання у ОСОБА_10 грошових коштів в загальній сумі 9000 доларів, 21 грудня 2023 року, в період часу приблизно з 10 год. 37 хв. до 11 год. 44 хв., діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , перебуваючи поряд з приміщенням ТЦ «Новус», що знаходиться по вул. Василя Червонія, 26 в місті Рівне Рівненського району Рівненської області, погрожуючи застосуванням фізичного насильства висловили ОСОБА_10 вимогу передати їм ще 4500 доларів США. В цей же час, з метою підтвердження реальності погроз ОСОБА_5 наніс один удар долонею руки в область потилиці потерпілого.
Однак, не зважаючи на те, що потерпілим погрози сприймались як реальні, протиправні вимоги ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 потерпілий виконувати відмовився.
У подальшому, ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , діючи з метою реалізації спільного злочинного умислу на заволодіння грошових коштів в загальній сумі 9000 доларів, у період січня-вересня 2024 року неодноразово обговорювали між собою способи незаконного впливу на ОСОБА_10 з метою примусити його до передачі їм другої частини коштів в сумі 4500 доларів США, а також по чергово періодично телефонували до нього, висловлюючи під час розмов погрози застосування фізичного насильства у разі не виконання їх вимог.
Однак, не зважаючи на те, що потерпілим погрози сприймались як реальні, протиправні вимоги ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 потерпілий виконувати відмовився.
У подальшому, ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , діючи з метою реалізації спільного злочинного умислу на заволодіння грошових коштів в загальній сумі 9000 доларів, у період січня-вересня 2024 року неодноразово обговорювали між собою способи незаконного впливу на ОСОБА_10 з метою примусити його до передачі їм другої частини коштів в сумі 4500 доларів США, а також почергово періодично телефонували до нього, висловлюючи під час розмов погрози застосування фізичного насильства у разі не виконання їх вимог.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення -ч. 4 ст. 189 КК України, вимогапередачі чужого майна з погрозоюнасильства над потерпілим (вимагання), вчиненому за попередньоюзмовоюгрупоюосіб, в умовахвоєнного стану.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення -15.10.2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження с. Жадень Дубровицького району Рівненської області, місце проживання АДРЕСА_1 , громадянину України, не судимого, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину),передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування саме такого запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання спробам останнього переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливати на потерпілого, свідків та інших підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінальні правопорушення.
Згідно положень ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крімвипадків, передбаченихчастиною четвертою статті 183 цього Кодексу,зокремавін не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюєтьсяабообвинувачується у вчиненнізлочину, за який законом передбаченопокарання у видіпозбавленняволі на строк понадп'ятьроків.
Виклад обставин щодо наявності одного або декількох ризиків - метою застосування ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, а також перешкоджання ризикам:
Обґрунтування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, тобто переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, є те, що відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 189 ККУкраїни відносяться до категорії особливо тяжких кримінальних правопорушень, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років із конфіскацією майна. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують ймовірність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду. З матеріалів провадження також вбачається, що підозрюваний володіє паспортом для виїзду за кордон, а тому має змогу його перетинати як законно так і в не законний спосібв умовах воєнного стану. Враховуючи воєнний стан в Україні, підозра у вчинені резонансного злочину, вчиненного під час такого стану, існує ризик втечі підозрюваного за межі України з метою переховування від органу досудового розслідування та суду.
Обґрунтування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, тобтонезаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні - є те, що ОСОБА_5 відомі анкетні дані потерпілого, відоме місця його проживання, номер мобільного телефону, а тому останній, у разі незастосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, буде незаконно впливати на потерпілого шляхом залякування, чинити на нього тиск з метою відмови від дачі показань як під час досудового розслідування так і під час розгляду кримінального провадження у суді. Крім того, на данному етапі досудового розслідування не встановлені всі особи, які входять до групи осіб, причетних до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, а тому ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків через інших осіб.
Крім того, згідно аналізу протоколів за результатами негласних слідчих (розшукових) дій встановлено, що при вчиненні злочину ОСОБА_5 здійснював тиск на потерпілого, з метою мати можливість уникнути відповідальності за скоєні злочини.
Зважаючи на викладене, в подальшому, перебуваючи на волі, ОСОБА_5 буде чинити тиск на потерпілого, свідків у вказаному кримінальному провадженні з метою їх залякування щодо відмови від дачі показань, під час досудового розслідування так і під час розгляду кримінального провадження у суді.
Крім того, ОСОБА_5 користуючись в суспільстві «злочинним авторитетом», іншими особистими якостями у злочинному середовищі має змогу залучити сторонніх осіб з «кримінальним минулим» з метою здійснення впливу на потерпілого, свідків та інших підозрюваних, з метою зміни їх показань. Тому, існує ризик того, що підозрюваний буде перешкоджати кримінальному провадженню.
З огляду на вказані обставини, застосування інших більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваного ОСОБА_5 , що зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти виникненню ризиків передбачених у ст. 177 КПК України, окрім як тримання під вартою, неможливе.
Зокрема, у кримінальному провадженні на разі необхідно провести ряд слідчих дій, а саме долучити до кримінального провадження матеріали виконаного доручення в порядку ст. 40 КПК України, яке знаходиться на виконанні в УОТЗ ГУНП в Рівненській області від 16.12.2024, щодо опрацювання інформації отриманої від оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар», щодо мобільних з'єднань абонентських номерів, долучити до кримінального провадження матеріали виконаного доручення від 12.12.2024 в порядку ст. 40 КПК України, яке знаходиться на виконанні в УСР в Рівненській області ДСР НП України, щодо проведення слідчих розшукових дій спрямованих на перевірку причетності підозрюваних до вчинення інших кримінальних правопорушень, які розслідуються у даному кримінальному провадженні,завершення виконання криміналістичної експертизи відео-,звукозапису у кримінальному проваджені, яка призначена 13.11.2024, розсекречення ухвал Рівненського апеляційного суду про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які не могли бути у трьох місячний строк досудового розслідування виконі з об'єктивних причин, після виконання яких орган досудового розслідування, в залежності від результатів, зможе сформувати та оголосити ОСОБА_5 остаточне повідомлення про підозру в інкримінованому йому злочині.
Слідчий та прокурор в судовому засіданні підтримали клопотаня та просили його задоволити.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник в судовому засіданні заперечили з приводу задоволення клопотання.
Заслухавши думку учасників процесу в судовому засіданні, дослідивши матеріали клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021180000000236 від 20.07.2021 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 255-1, ч. 1 ст. 255-2, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 205-1 КК України.
15.10.2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження с. Жадень Дубровицького району Рівненської області, місце проживання АДРЕСА_1 , громадянину України, не судимого, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину),передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Відповідно до ст. 199 КПК України на слідчого суддю покладений обов'язок при розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під вартою з'ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також чинники, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання особи під вартою.
Європейський Суд з прав людини у справі «K.F. проти Німеччини» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях ОСОБА_5 ознак у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Прокурор посилається на особливу складність справи та наявність ризиків уникнення кримінальної відповідальності та призначення покарання, підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливати на потерпілого, свідків та інших підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінальні правопорушення.
Крім того, згідно аналізу протоколів за результатами негласних слідчих (розшукових) дій встановлено, що при вчиненні злочину ОСОБА_5 здійснював тиск на потерпілого, з метою мати можливість уникнути відповідальності за скоєні злочини.
Зважаючи на викладене, в подальшому, перебуваючи на волі, ОСОБА_5 буде чинити тиск на потерпілого, свідків у вказаному кримінальному провадженні з метою їх залякування щодо відмови від дачі показань, під час досудового розслідування так і під час розгляду кримінального провадження у суді.
Крім того, ОСОБА_5 користуючись в суспільстві «злочинним авторитетом», іншими особистими якостями у злочинному середовищі має змогу залучити сторонніх осіб з «кримінальним минулим» з метою здійснення впливу на потерпілого, свідків та інших підозрюваних, з метою зміни їх показань. Тому, існує ризик того, що підозрюваний буде перешкоджати кримінальному провадженню.
Вирішуючи питання про існування на час розгляду клопотання передбачених кримінальним процесуальним законом і зазначених у попередній ухвалі про тримання підозрюваного під вартою ризиків неправомірної процесуальної поведінки ОСОБА_5 слідчий суддя відмічає, що ризиком у цьому випадку слід вважати дію, яка може бути вчинена з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя враховує, що Європейський Суд з прав людини у справі «В. проти Швейцарії» зазначив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою.
Даних, які б вказували на неможливість продовження до підозрюваного ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу не встановлено.
Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що продовжують існувати заявлені стороною обвинувачення ризики не процесуальної поведінки підозрюваного.
Однією з обставин, з якою закон пов'язує можливість продовження строку тримання особи під вартою, є необхідність проведення певних слідчих та процесуальних дій, без виконання яких неможливо закінчити досудове розслідування.
Як випливає з доводів прокурора, по кримінальному провадженню необхідно провести ряд слідчих дій.
Сукупність викладеного, дані про обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_5 злочинів, приводять слідчого суддю до переконання, що доводи прокурора про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу є обґрунтованими.
При цьому слідчий суддя враховує, що вік та стан здоров'я підозрюваного не виключають можливості тримання його під вартою.
Тому з урахуванням характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 встановлених у судовому засіданні ризиків, недостатньо для доведення того, що підозрюваний виконуватиме покладені на нього процесуальні обов'язки.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.
Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для продовження відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Згідно положень ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 183 цього Кодексу,зокрема він не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Даних, які б вказували на неможливість продовження до підозрюваного вказаного запобіжного заходу не встановлено.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 177, 178, 183, 193-194, 196, 197,199,309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Продовжити щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Жадень Дубровицького району Рівненської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України - запобіжний захід тримання під вартою без визначення розміру застави, в межах строку досудового розслідування, а саме до 04 лютого 2025 року.
Визначити місцем утримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою - ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» за адресою: м.Рівне, вул.Дворецька, 116.
Строк дії ухвали встановити - до 04 лютого 2025 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського ОСОБА_12