Справа № 161/16149/15-к
1-кп/569/28/24
08 листопада 2024 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне клопотання прокурора про оголошення показів померлого свідка по кримінальному провадженню №42015030000000026, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 лютого 2015 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.2 ст.375 КК України, суд -
В провадженні суду перебуває кримінальне провадження кримінальне провадження №42015030000000026, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 лютого 2015 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.2 ст.375 КК України.
Прокурор подав до суду письмове клопотання прокурора про оголошення показів померлого свідка ОСОБА_6 . В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що необхідність заявленого клопотання виникла у зв'язку з тим, що ОСОБА_6 є ключовим свідком у даному кримінальному провадженні, який на стадії досудового слідства підтвердив обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Вказав, що показання свідка ОСОБА_6 мають суттєве значення в сукупності з іншими дослідженими доказами та допитами свідків для доведення вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, навів підстави викладені у письмовому клопотанні, просив суд його задоволити.
ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про оголошення показів померлого свідка ОСОБА_6 , пославшись на невідповідність принципу безпосередності дослідження доказів судом.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні просила відмовити у клопотанні про оголошення показів померлого свідка, оскільки прокурором не наведено обгрунтування згідно КПК України, практики ВСУ щодо можливості такого допиту свідка.
Суд, вислухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово висловив позицію щодо обгрунтування судом своїх висновків показаннями свідка або потерпілого, яких безпосередньо не допитував під час судового засідання.
Так, у постанові Верховного Суду №628/1284/20 від 01.03.2023 зазначено, що кримінальним процесуальним законодавством України передбачено, що суд може обґрунтовувати свої висновки показаннями свідка чи потерпілого, яких безпосередньо не допитував під час судового засідання, лише у разі коли вказані особи були допитані слідчим суддею в порядку передбаченому ч. 1 ст. 225КПК України, що узгоджується з практикою Верховного Суду, зокрема, викладеною у постанові від 22 жовтня 2021 р. (справа № 487/5684/19).
У постанові Верховного Суду від 22.10.2021 по справі № 487/5684/19 суд визначив, що однією з загальних засад кримінального провадження є безпосередність дослідження показань, речей і документів (п. 16 ч.1 ст. 7 КПК України). Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Сторона обвинувачення зобов'язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом (ст. 23 КПК України). Таким чином, кримінальним процесуальним законодавством України передбачено, що суд може обґрунтовувати свої висновки показаннями свідка чи потерпілого, яких безпосередньо не допитував під час судового засідання, лише у разі коли вказані особи були допитані слідчим суддею в порядку передбаченому ч. 1 ст. 225 КПК України. Статтею 306 КПК України 1960 року, на відміну від діючого КПК України, було передбачено, що суд може оголосити показання свідка, дані під час дізнання, досудового слідства або на суді, у випадках, зокрема, неявки в судове засідання свідка, явка якого з тих або інших причин неможлива.
Отже, національними судами України чітко визначено, що суд може обґрунтовувати свої висновки на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України.
Що стосується посилання прокурора на практику Європейського суду зправ людини суд вважає, що при визначенні доцільності/необхідності застосування практики ЄСПЛ слід враховувати достатність урегульованості певних спірних відносин на законодавчому рівні відповідним Законом України. Оскільки ці спірні відносин (врахування показань свідка чи потерпілого, яких суд безпосередньо не допитував під час судового засідання) вже достатньою мірою, з певним рівнем зрозумілості та чіткості врегульовані національним законом, зокрема практикою Верховного Суду, що відповідає принципу правової визначеності, суд не застосовує практику ЄСПЛ, яка до того ж стосується конкретних обставин справи и не може застосовуватися в будь-яких випадках.
Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання прокурора.
Керуючись ст.ст.350 КПК України, суд,-
У задоволенні клопотання прокурора про оголошення показів свідка ОСОБА_6 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідча суддя Рівненського міського ОСОБА_7