Справа № 564/4820/24
28 січня 2025 року
Костопільський районний суд Рівненської області
в складі судді Снітчук Р.М.
за участі секретаря Зберун К.Ф.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Костопіль у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Костопільської міської ради Рівненської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
Позивач у поданій позовній заяві покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 .
До складу спадщини, яка відкрилася внаслідок його смерті, входить житловий будинок по АДРЕСА_1 , земельні ділянки, належні спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12.05.2014 р., 12.05.2014 р., витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.05.2014 р., державного акту на право власності на землю серії IV-РВ № 006719 від 07.11.2003 року.
Відповідно до заповіту, вчиненого спадкодавцем ОСОБА_2 від 09.11.2011 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Підлужненської сільської ради Костопільського району Рівненської області, він заповів все належне йому майно по 1\3 частині дочці ОСОБА_1 , синам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Позивач вказує, що вона є спадкоємцем за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , спадкоємці, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, відсутні. Інші спадкоємці за заповітом спадщини не прийняли.
На даний час вона має намір оформити спадщину, однак у позасудовому порядку цього зробити не може, оскільки, пропустила встановлений законом шестимісячний строк для її прийняття.
Зазначає, що строк для подання заяви про прийняття спадщини пропустила з поважних причин, оскільки про існування заповіту, вчиненого на її користь, їй стало відомо лише нещодавно.
Просить визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 - три місяці.
У підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Артерчук Л.В. не з'явилися, від представника позивача надійшла письмова заява про розгляд справи у їх відсутності, заявлені вимоги підтримали та просили їх задовольнити, покликаючись на викладені у позовній заяві обставини.
Представник відповідача Костопільської міської ради у підготовче судове засідання не з'явився, подав письмову заяву про визнання позовних вимог та просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.
Враховуючи те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, суд вважає за можливе відповідно до положень ч. 3, ч. 4 ст. 200, ч. 4 ст. 206 ЦПК України ухвалити рішення у справі у підготовчому судовому засіданні.
Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.
Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно до ч. 1, ч. 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Статтею 1233 ЦК України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Судом встановлено, що згідно заповіту від 09 листопада 2011 року, посвідченого секретарем Підлужненської сільської ради Костопільського району Рівненської області, зареєстрованого в реєстрі за № 379 ОСОБА_2 заповів все належне йому майно по 1\3 частині своїй дочці ОСОБА_1 (позивачу у справі), синам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Спадкодавець ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 11.12.2023 року, виданим Костопільським відділом ДРАЦС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції., серії НОМЕР_1 .
Таким чином встановлено, що позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Родинність їх стосунків доводиться свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_2 від 22.05.1967 року, в якому її батьком зазначений ОСОБА_2 , свідоцтвом про укладення шлюбу від 28.01.1989 р. серії НОМЕР_3 , з якого вбачається, що після реєстрації шлюбу із ОСОБА_5 28.01.1989 року, позивач змінила прізвище з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 .
Також встановлено, що після смерті ОСОБА_2 залишилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок по АДРЕСА_1 , земельні ділянки, належні спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12.05.2014 р., 12.05.2014 р., витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.05.2014 р., державного акту на право власності на землю серії IV-РВ № 006719 від 07.11.2003 року.
На час відкриття спадщини спадкодавець ОСОБА_2 проживав та був зареєстрований один по АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Костопільської міської ради № 3530\0906 від 02.12.2024 р.
Приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу А. Матросовою позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 у зв'язку з пропуском нею шестимісячного строку для прийняття спадщини, що підтверджується повідомленням нотаріуса № 288\01-16 від 02.12.2024 р.
З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 79215962 від 19.11.2024 р. вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Судом встановлено, що позивач має намір оформити спадщину, однак свідоцтва про право на спадщину за заповітом отримати не має можливості у зв'язку з пропуском встановленого законом строку для її прийняття.
Разом з тим, судом встановлено, що у визначений законом строк позивач спадщини не прийняла з об'єктивних причин, які пов'язані з непереборними, істотними труднощами, що виникли для неї, у зв'язку з тим, що про існування заповіту, вчиненого спадкодавцем на її ім'я, позивачу не було відомо.
Згідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.
У постанові Верховного Суду від 26.06.2019 року, у справі № 565\114\17, висловлено правову позицію, якою розширено перелік поважних причин пропуску прийняття спадщини, зокрема зазначено, що якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнається у тому числі необізнаність спадкоємців про наявність заповіту.
При вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 була необізнана про наявність заповіту, вчиненого на її користь, оскільки спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_2 нотаріусом не заводилася, й відповідно не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом, що свідчить про поважність причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини та відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення їй додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
За наведених обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог, вважає причини пропуску позивачем строку звернення за прийняттям спадщини поважними і відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України визначає їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.
На підставі викладеного та керуючись ст. 1217, 1261, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. 10 - 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Костопільської міської ради Рівненської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк - три місяці, з дня набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Інформація про сторони:
Позивач - ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 .
Відповідач - Костопільська міська рада Рівненської області, вул. 1 Травня,3, м. Костопіль Рівненської області, код ЄДРПОУ 04057669.
Повний текст рішення складено 28 січня 2024 року.
Суддя: Р. М. Снітчук