Дата документу 29.01.2025Справа № 554/9460/21
Провадження № 1-кп/554/277/2025
29 січня 2025 року м.Полтава
Октябрський районний суд м.Полтави в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження (in absentia), внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22014170000000111 від 19.11.2014 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця АДРЕСА_1, освіта середня спеціальна, розлученого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України,
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним та кваліфікація дій
ОСОБА_5 умисно та за власною ініціативою, в порушення ст.68 Конституції України, поділяючи погляди та мету створення терористичної організації «ДНР», маючи негативне ставлення до діяльності Збройних Сил України в ході проведення АТО, а також до діючої державної влади України, будучи обізнаним, що діяльність вказаної організації на території Донецької області є незаконною і спрямованою на неконституційну зміну меж території і державного кордону України, вирішив сприяти діяльності «ДНР».
З цією метою ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, отримавши вказівку від рідного брата Особи 1, який на той час перебував у м.Донецьку та був активним учасником терористичної організації «ДНР», ініціативно запропонував надавати з власного мобільного телефону НОМЕР_1 оператора ПрАТ «МТС Україна» детальні відомості про дислокацію, переміщення військової техніки та військовослужбовців, що дислокуються у АДРЕСА_1, чим розпочав сприяння діяльності терористичної організації «ДНР».
Крім того, ОСОБА_5 також отримав від рідного брата, з яким мав тісні родинні зв'язки, детальні інструкції з приводу характеру, обсягу інформації, яку він мав збирати та передавати засобами мобільного зв'язку.
Зокрема, злочинна діяльність ОСОБА_5 , як особи, яка сприяла діяльності терористичної організації «ДНР», полягала у цілеспрямованому зборі та передачі детальних відомостей про дислокацію та рух військової техніки і військовослужбовців сил АТО у АДРЕСА_1.
Вказані дії ОСОБА_5 повинен був здійснювати, як за власної ініціативи, так і на виконання отриманих від учасника «ДНР» відповідних завдань.
При цьому, ОСОБА_5 усвідомлював, що терористична організація «ДНР», діяльності якої він сприяє, діє на території України незаконно та що її учасники застосовують зброю, вчиняють терористичні акти, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії (зокрема, артилерійські обстріли), які створюють небезпеку для життя та здоров'я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також перешкоджають виконанню службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів України, військовослужбовцями Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяними у проведенні АТО на території Донецької області.
У середині вересня 2014 року ОСОБА_5 , постійно перебуваючи у АДРЕСА_1, діючи з метою сприяння злочинній діяльності терористичної організації «ДНР», шляхом надання активному учаснику цієї терористичної організації Особі 1, який використовував для зв'язку із ним номер телефону НОМЕР_2 оператора ПрАТ «МТС Україна», відомостей щодо місць дислокації, чисельності та маршрутів пересування підрозділів та військової техніки сил АТО, задіяних на території АДРЕСА_1, розпочав реалізацію свого злочинного умислу.
Так в ході розмови, яка відбулася 16 вересня 2014 року об 11:47:57 год., ініціатором якої є абонент, що використовує номер телефону НОМЕР_2 , Особа 1 зателефонував за номером телефону НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 , в ході якої останній, перебуваючи у АДРЕСА_1, повідомив йому про кількість, переміщення та напрямок руху техніки Збройних Сил України у вказаному місті, а саме щодо переміщення 2 самохідних артилерійських установок та військового тягача з танком.
Надалі в ході розмови, що відбулась наступного дня, тобто 17 вересня 2014 року о 13:20:44 год., ОСОБА_5 , використовуючи номер мобільного телефону НОМЕР_1 , зателефонував за номером НОМЕР_2 Особі 1 та повідомив останньому про обстріл в напрямку м. Донецька, а саме запуск військового снаряду та переміщення 2 військових тягачів з танками у АДРЕСА_1.
У ході розмови, що мала місце 21 вересня 2014 року о 8:28:13 год., ОСОБА_5 , використовуючи номер мобільного телефону НОМЕР_1 , зателефонував Особі 1 на номер НОМЕР_2 та повідомив дані щодо переміщення 10 самохідних артилерійських установок із військовослужбовцями Збройних Сил України у АДРЕСА_1.
30 вересня 2014 року о 13:52:12 год., ОСОБА_5 у ході телефонної розмови з Особою1, повідомив останньому дані щодо пересування військової техніки з військовослужбовцями Збройних Сил України по АДРЕСА_1 (автомобілів «УРАЛ» та «ЗІЛ»), а також про обстановку на блокпостах. Того ж дня, під час розмови о 13:56:22 год., ОСОБА_5 повідомив про місце схову військової техніки, а саме танку та артилерійської зброї - пушки гаубіци.
У ході розмови, яка відбулася 04 жовтня 2014 року о 10:31:39 год., ОСОБА_5 зателефонував Особі 1 та повідомив останньому про пересування системи залпового вогню «Град», 7 бойових машин піхоти - БМП та автомобіля супроводження техніки Збройних Сил України в АДРЕСА_1.
06 жовтня 2014 року о 14:46:37 год ОСОБА_5 зателефонував Особі1 та в телефонній розмові повідомив останньому про пересування у АДРЕСА_1 4 автомобілів «ГАЗ» із військовослужбовцями Збройних Сил України та 6 бойових машин піхоти - БМП.
У кінці жовтня 2014 року ОСОБА_5 продовжив передавати аналогічні відомості, а саме під час телефонної розмови 24 жовтня 2014 року о 13:11:48 год, відповідаючи на дзвінок Особи 1, розповів останньому про кількість та пересування військової техніки Збройних Сил України в АДРЕСА_1 - 4 бронетранспортерів та 2 танків.
У ході розмови, яка відбулася 29 жовтня 2014 року о 15:52:43 год, ОСОБА_5 , повідомив Особі 1 про переміщення 6 танків вулицями АДРЕСА_1 та БТР на тягачах.
У листопаді 2014 року, ОСОБА_5 активно продовжував злочинну діяльність, що полягала у сприянні діяльності терористичної організації, а саме передачі даних про дислокацію та рух військової техніки і військовослужбовців сил АТО у АДРЕСА_1.
Так під час розмови 01 листопада 2014 року о 09:43:51 год., ОСОБА_5 із власної ініціативи зателефонував Особі 1 та повідомив останньому про кількість, зовнішній вигляд та пересування техніки Збройних Сил України в АДРЕСА_1 - 4 БМП, а також дані щодо переміщення автомобілів із військовослужбовцями.
У ході розмов, які відбувались 02 листопада 2014 року о 09:36:47 год та 04 листопада 2014 року о 15:02:33 год ОСОБА_5 передавав конкретні відомості місця дислокації та проживання військовослужбовців Збройних Сил України (на території медичного училища та лікарні), місце схову військової техніки (2 систем залпового вогню «Град» у АДРЕСА_2), а також про розташування штабу Збройних Сил України в АДРЕСА_1 - на території загальноосвітньої школи НОМЕР_3.
Таким чином, своїми умисними діями, ОСОБА_5 в період часу з 16 вересня 2014 року по 04 листопада 2014 року, з метою сприяння діяльності терористичної організації, за допомогою телефонного зв'язку неодноразово повідомляв представнику та активному учаснику «ДНР» Особі 1 відомості про переміщення, кількість військовослужбовців та техніки Збройних Сил України, які дислокувалися у місті Костянтинівці Донецької області.
За таких обставин дії ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч.1 ст.258-3 КК України, як сприяння діяльності терористичної організації.
ІІ. Позиція сторін
На підтвердження пред'явленого обвинувачення ОСОБА_5 за ч.1 ст.258-3 КК України стороною обвинувачення подано докази, які містилися у письмових доказах, які безпосередньо досліджені в ході судового розгляду.
Виступаючи в судових дебатах прокурор ОСОБА_3 вважала, що надані нею докази повністю доводять інкриміноване ОСОБА_5 кримінальне правопорушення та просила суд призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього майна, що є його власністю.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 у ході судового розгляду та судових дебатів висловила свої твердження та з огляду на обставини справи просила суд призначити мінімальне покарання, визначене санкцію ч.1 ст.258-3 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 до органів досудового розслідування та суду не з'явився, про дату і час слухань справи повідомлявся через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, офіційний сайт Октябрського районного суду м. Полтави та повістками за останнім відомим місцем проживання.
Частиною 5 ст. 139, п.20-1 КПК України, а також ч. 3 ст.12 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено здійснення спеціального судового провадження щодо злочину, передбаченого ст.258-3 КК України стосовно обвинуваченого, який ухиляється від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який перебуває на тимчасово окупованій території України, та оголошений у розшук. Вимога про оголошення у міждержавний або міжнародний розшук не поширюється на випадки, якщо вирішується питання про застосування стосовно цих осіб спеціального кримінального провадження. Спеціальне судове провадження може здійснюватись за відсутності обвинуваченого (in absentia).
Викладене повністю узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини, висвітленою, зокрема в справах: «Да Лус Домінгеш Ферейра проти Бельгії», «Шомоді проти Італії» та «Медениця проти Швейцарії», де ЄСПЛ зазначав, що, якщо судове засідання відбувається за відсутності підсудного, це не є само по собі порушенням ст.6 Конвенції.
Відтак у даній справі на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 04.08.2021 року здійснювалось спеціальне досудове розслідування в порядку ст. 297-1 КПК України та судовий розгляд за відсутності обвинуваченого (in absentia), згідно вимог ч. 3 ст. 323 КПК України. Право на захист обвинуваченого забезпечено.
Установлені фактичні дані свідчать про ухилення обвинуваченого ОСОБА_5 від суду та переховування його від органів досудового розслідування та суду, у зв'язку з чим він оголошений у розшук, тому наявні підстави і для судового розгляду вказаного кримінального провадження за відсутності обвинуваченого, однак за обов'язкової участі його захисника
IІІ. Докази, надані стороною обвинувачення на підтвердження обставин кримінального провадження та їх оцінка судом
Відповідно до ст.94 КПК України кожен доказ повинен бути оцінений з точки зору належності, допустимості і достовірності, а в сукупності зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку.
У ст.85 КПК України належність доказів відображає положення про те, що на підставі цих даних установлюється наявність чи відсутність фактів і обставин, які мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Відповідно до ст.86 КПК України допустимість доказів означає отримання фактичних даних у встановленому законом порядку.
Щодо ознаки достовірності доказів, то вона закладена у розумінні фактичних даних як правдивих відомостей. Під достатністю слід розуміти сукупність належних та допустимих фактичних даних, які у своїй єдності забезпечують відображення всіх елементів предмета доказування та приводять до висновку про доведеність (недоведеність) обставин кримінального провадження, тоді як критерій взаємопов'язаності слід розглядати з тієї позиції, що докази не повинні суперечити один одному чи створювати неоднозначне уявлення про ті чи інші факти.
На розгляд суду прокурором, на підтвердження висунутого проти обвинуваченого ОСОБА_5 обвинувачення, надано докази, які суд оцінив з точки зору їх належності, достовірності, допустимості та достатності.
Із даних рапорту оперативного підрозділу щодо виявленого кримінального правопорушення від 19.11.2014, а саме аналіз одержаної в установленому законом порядку інформації вказував на н6аявність в діях ОСОБА_5 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України ( а.с.29 тому № 1).
19.11.2014 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України, а саме сприяння терористичній організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України (а.с.36-38 тому № 1).
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 21.11.2014 року обрано стосовно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (а.с.60 -61 тому № 1).
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 25.12.2014 року в межах дії Мінського протоколу скасовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з метою обміну на військовополонених та цивільних (а.с.65 тому № 1).
Ухвалами Октябрського районного суду м. Полтави від 07.05.2015, 13.11.2015, 12.05.2016, 15.11.2016, 03.05.2017, 30.10.2018, 27.05.2019, 27.11.2019, 08.12.2020, 10.06.2021 надавалися дозволи на затримання з метою приводу ОСОБА_5 у судові засідання (а.с.76. 78, 79 тому № 1).
Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 07.02.2017 надано дозвіл на проведення обшуку житла, а саме за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.97 тому № 1).
Ухвалами Октябрського районного суду від 26.01.2017 року, 13.04.2017 року надано дозволи на тимчасовий доступ до речей і документів, а саме до відомостей про вихідні та вхідні дзвінки з номера мобільного телефона, яким користувався ОСОБА_5 (а.с.104,109 тому № 1).
Згідно протоколів тимчасового доступу до речей і документів, що перебувають у володіння ПрАТ «МТС» від 16.02.2017, 12.05.2017 та дисків до них, на них зафіксовано дані про з'єднання абонентів (а.с.105 тому № 1).
Протоколом від 31.07.2019 року проведено огляд диску, вилученого у ПрАТ «МТС» від 31.07.2019 з додатками (роздруківка з'єднань між ОСОБА_5 та Особою 1 (а.с.140 - 144 тому № 1).
Висновком судової фоноскопічної експертизи від № 64/4 від 07.06.2017 року встановлено, що голос, зафіксований на диску до протоколу негласної слідчої (розшукової) дії та диску до протоколу допиту підозрюваного належить одній і тій самій особі, а саме ОСОБА_5 (а.с. 124 - 138 тому №1).
Висновком судової психологічної експертизи № 1815 від 08.05.2018 року встановлено, що показання ОСОБА_5 , які зафіксовані на диску до протоколу його допиту, як підозрюваного, надані ним добровільно, без примусу та зовнішнього тиску (а.с.178 - 186 тому № 1).
У судовому засіданні досліджено диск з допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 19.11.2014 року.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва № 01-6493т/НСД від 10.09.2014 надано дозвіл на проведення НСРД у кримінальному провадженні № 22014000000000239 від 17.07.2014 за ч. 3 ст. 258 КК України.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 24.09.2021 надано дозвіл на використання результатів НСРД, отриманих в № 22014000000000239 від 17.07.2014 за ч.3 ст.258 КК України у кримінальному провадженні № 22014170000000111 від 19.11.2014 з обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 258-3 КК України.
Із даних листа начальника 3 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Полтавській області слідує, що за останньою оперативною інформацією ОСОБА_5 на даний час перебуває на території рф.
Свідок ОСОБА_6 показав суду, що є військовим та обізнаним із загальновживаною військовою термінологією, яку використовував в ході телефонних розмов ОСОБА_5 із Особою 1.
Судом досліджено протокол огляду від 20.01.2017 року за результатами проведених НСРД телефонних записів розмові між ОСОБА_5 та Особою 1, на яких, зокрема маються розмови записів такого змісту:
16.09.2914 року об 11 год 47 хв у ході розмови, абонент, що використовував номер телефону НОМЕР_2 , Особа 1 зателефонував за номером телефону НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 , в ході якої останній, перебуваючи у АДРЕСА_1 повідомив йому про кількість, переміщення та напрямок руху техніки Збройних Сил України у вказаному місті, а саме щодо переміщення 2 самохідних артилерійських установок та військового тягача з танком.
Зокрема, ОСОБА_5 (російською): только что, с час или два назад две самоходки и танк на тягачах потянули в вашу сторону
Особа 1: ага, понятно
ОСОБА_5 : и вчера было… их по три штуки каждый день такое проскакивает
Особа 1: понятно, понятно
ОСОБА_5 : было пять машин… я не зна…. Там установки у них или типа как лаборатории военные
Особа 1: ага, понял
ОСОБА_5 : и пять солдат возле них
Особа 1: ясно, ну ладно, пусть тянут, мясо
ОСОБА_5 : давай, здоровячка тебе, льоша
Особа 1: ага, давай, братан
Надалі в ході розмови, що відбулась наступного дня, тобто 17 вересня 2014 року о 13:20:44 год., ОСОБА_5 , використовуючи номер мобільного телефону НОМЕР_1 , зателефонував за номером НОМЕР_2 Особі 1 та повідомив останньому про обстріл в напрямку м. Донецька, а саме запуск військового снаряду та переміщення 2 військових тягачів з танками у АДРЕСА_1.
Зокрема, ОСОБА_5 : братуха, до вас ракета полетіла
Особа 1 (російською): ракета полетела?
ОСОБА_5 (російською): да, и танки повезли на тягачах две штуки
Особа 1: я понял
ОСОБА_5 : все, чтоб ты в курсе был. Здоровья тебе, братуха, и терпения
Особа 1: угу, давай
У ході розмови, що мала місце 21 вересня 2014 року о 8:28:13 год., ОСОБА_5 , використовуючи номер мобільного телефону НОМЕР_1 , зателефонував Особі 1 на номер НОМЕР_2 та повідомив дані щодо переміщення 10 самохідних артилерійських установок із військовослужбовцями Збройних Сил України у АДРЕСА_1.
Зокрема, Особа 1: да, ОСОБА_5
ОСОБА_5 (російською): привет, братуха. Вобщем, слышишь, самоходки 10 штук, по- моему, с десантниками поехали до вас, понял… штук десять
Особа 1: десять штук самоходки с десантниками?
ОСОБА_5 : своим ходом поперли
Особа1: ага, хорошо
ОСОБА_5 : слышишь, братуха, так оказывается они забрали твою машину со стоянки
30 вересня 2014 року о 13:52:12 год., ОСОБА_5 у ході телефонної розмови з Особою 1, повідомив останньому дані щодо пересування військової техніки з військовослужбовцями Збройних Сил України по АДРЕСА_1 (автомобілів «УРАЛ» та «ЗІЛ»), а також про обстановку на блокпостах. Того ж дня, під час розмови о 13:56:22 год., ОСОБА_5 повідомив про місце схову військової техніки, а саме танку та артилерійської зброї - пушки гаубіци.
30 вересня 2014 року о 13:52:12 год
Зокрема, ОСОБА_5 (російською): сегодня мимо нас «Урал» и «ЗиЛ» какой-то проехал с военными
Особа 1: зеленого цвета?
ОСОБА_5 : да,да
Особа 1: с белыми полосками?
ОСОБА_5 : ага, с маскировкой,экипировкой, с сетками,
Особа 1: понятно.
ОСОБА_5 : с подъемником, видать что-то поднимают,грузят.
Особа1: понятно.
ОСОБА_5 : ото такие дела…
Особа1: ну ладно.Что там блокпост сильно усиленный или нет?
ОСОБА_5 : да ну я б тебе не сказал, ОСОБА_9, ну как, ну как было так и есть. Людей он выганяют, окопы роют.
Особа1: окопы роют?
Где? ОСОБА_5 : да ну везде, где скажу им
Особа1: понятно, ну ладно, братан, давай
ОСОБА_5 : давай, здоровья тебе.
30 вересня 2014 року о 13:56:22 год
ОСОБА_5 (російською): льош, я забыл сказать тебе… Короче, там возле парников, возле пятой… ну где пятиэтажки, они танк и гаубицу зарыли
Особа1: хорошо, пускай зарывают
ОСОБА_5 : ну шоб ты знал… ну все, давай, с богом
Особа1: давай
У ході розмови, яка відбулася 04 жовтня 2014 року о 10:31:39 год., ОСОБА_5 зателефонував брату Особі 1 та повідомив останньому про пересування системи залпового вогню «Град», 7 бойових машин піхоти - БМП та автомобіля супроводження техніки Збройних Сил України в АДРЕСА_1.
Зокрема, ОСОБА_5 (російською): привет, братуха. Как здоровье у тебя, как дела?
Особа1: нормально
ОСОБА_5 : ну слава богу. Слышишь, братан, короче к вам выехала «катюша», семь беемпешек на колесах и бобик сопровождения, и кухня. Понял?
Особа1: понял, понял
ОСОБА_5 : шоб ты знал
06 жовтня 2014 року о 14:46:37 год. ОСОБА_5 зателефонував брату та в телефонній розмові повідомив останньому про пересування у АДРЕСА_1 4 автомобілів «ГАЗ» із військовослужбовцями Збройних Сил України та 6 бойових машин піхоти - БМП.
Зокрема, ОСОБА_5 (російською): привет, братуха, как дела?
Особа1: нормально.
ОСОБА_5 : ну и слава богу. Я смотрю, вот они к вам опять технику сгоняют.
Особа1: ну правильно сгоняют. Мы ее еб…им, а они сгоняют.
ОСОБА_5 : (нерозбірливо): четыре машины «ГАЗонов» с солдатами и 6 БиПешек на резиновом ходу.
Особа1: БТРы?
ОСОБА_5 : ну да, да.
Особа1: понятно. Ну нехай гонят
ОСОБА_5 : ясно,вообщем, у тебя все нормально, да?
Особа1: да, братан.
ОСОБА_5 : ну все, самое главное здоровьячка и терпения тебе.
Особа1: ну все, давай, счастливо.
У кінці жовтня 2014 року ОСОБА_5 продовжив передавати аналогічні відомості, а саме під час телефонної розмови 24 жовтня 2014 року о 13:11:48 год, відповідаючи на дзвінок брата Особи 1, розповів останньому про кількість та пересування військової техніки Збройних Сил України в АДРЕСА_1 - 4 бронетранспортерів та 2 танків.
Зокрема, ОСОБА_5 (російською): ну что ты? Как дела у тебя?
Особа1: нормально
ОСОБА_5 : ну слава богу. А что там стрелков говорил…по телевизору до президента обращается
Особа1: та нехай обращается, ОСОБА_5, давай, мне некогда, лететь надо
ОСОБА_5 : короче говоря, поехало 4 бронетранспортера и 2 танка
Особа1: я понял
У ході розмови, яка відбулася 29 жовтня 2014 року о 15:52:43 год, ОСОБА_5 , повідомив брату про переміщення 6 танків вулицями АДРЕСА_1 та БТР на тягачах.
Зокрема, ОСОБА_5 (російською):
ОСОБА_5 (російською):привет, братушка
Особа1: привет
ОСОБА_5 : в общем поперли до вас шесть танков… впереди БТР на тягачах, короче говоря, и впереди БТР сопровождения
Особа1: понятно. Нехай тянут
ОСОБА_5 під час розмови 01 листопада 2014 року о 09:43:51 год із власної ініціативи зателефонував Особі 1 та повідомив останньому про кількість, зовнішній вигляд та пересування техніки Збройних Сил України в АДРЕСА_1 - 4 БМП, а також дані щодо переміщення автомобілів із військовослужбовцями.
Зокрема, ОСОБА_5 (російською): привет, братан
Особа1: привет
ОСОБА_5 : в общем, к тебе поехало четыре машины с трупиками и четыре БМПешки с решетками спереди поприваренными с флагами, как на параде
Особа 1: ага, понятно. Ну нехай едут. Ну, нехай едут.
ОСОБА_5 : жить надоело, пускай едут.
Особа1: ну, да.
У ході розмов, які відбувались 02 листопада 2014 року о 09:36:47 год та 04 листопада 2014 року о 15:02:33 год ОСОБА_5 передавав конкретні відомості місця дислокації та проживання військовослужбовців Збройних Сил України (на території медичного училища та лікарні), місце схову військової техніки (2 систем залпового вогню «Град» у АДРЕСА_2), а також про розташування штабу Збройних Сил України в АДРЕСА_1 - на території загальноосвітньої школи НОМЕР_3.
02 листопада 2014 року о 09:36:47
Особа1: привет
ОСОБА_5 : слышишь, братан, в общем они на дурдоме живут, располагаются, зарыли там два «града» в парке, в «Юбилейном». Штаб у них в 7 школе, там охрана стоит. И на медучилище они живут.
Особа 1: я понял.
04 листопада 2014 о 15:10 год
Особа1: да?
ОСОБА_5 : братуха, я ж забыл тебе еще сказать. Короче говоря, они еще окопы екскаватором по парку роют
Особа1: да и на них
IV. Аналіз, оцінка доказів судом щодо обвинувачення ОСОБА_5 , яке визнано судом доведеним
Згідно зі ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Положення ст.94 КПК України передбачають, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, форма вини, мотив і мета його вчинення.
Досліджуючи обставини вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_5 , суд визнає кожний доказ належним, допустимим, достовірним, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення в справі.
Так, з 7 квітня 2014 року на території Донецької області створена та діє до цього часу терористична організація «Донецька народна республіка» (далі - ДНР), тобто стійке об'єднання невизначеної кількості осіб (більше трьох), що створене з метою здійснення терористичної діяльності.
Основною метою створення та діяльності ДНР є зміна меж території і державного кордону України, шляхом створення незаконного державного утворення «Донецька народна республіка» на території Донецької області та його подальшого виходу зі складу України в порушення порядку, встановленого ст.ст. 2, 73 Конституції України.
Вказана терористична організація, у відповідності до мети її створення, є стійкою, має чітку ієрархію та структуру, яка складається з політичного та силового блоків, а також розподіл функцій між її учасниками, на яких покладені відповідні обов'язки згідно з планом спільних злочинних дій.
З метою вчинення злочинів керівництвом та членами терористичної організації ДНР розроблений, доведений до відома та схвалений усіма співучасниками детальний план їх вчинення.
Після чого між учасниками терористичної організації, були розподілені функції (ролі), що базувалися на специфічних навиках та соціальному статусі
кожного зі співучасників. Розподіл функцій між співучасниками був спрямований на досягнення єдиного протиправного плану вчинення злочинів терористичною організацією ДНР.
В цілому, для діяльності зазначеної злочинної організації була характерна стабільність складу, стійкі зв'язки, насильницька та корислива спрямованість дій учасників, єдність їх намірів щодо протиправних дій, тотожність способу здійснення злочинних посягань, попередня та чітка розробка єдиного плану вчинення злочинів, розподіл ролей між учасниками та ретельна їх підготовка.
Кожний із учасників злочинної організації, незалежно від відведеної йому ролі, був обізнаний щодо загальних її цілей та окремих осіб, які діяли за їх вказівкою, і проявляв бажання сприяти їх досягненню та безпосередньо брав участь у вчиненні злочинів.
На керівників блоків покладається організація, керівництво діями та контроль за діяльністю підлеглих їм співучасників злочину за допомогою керівників підрозділів, що входять до їх складу.
При цьому на керівників та учасників силового блоку (не передбачених законом збройних формувань) покладається забезпечення стійкості терористичної організації шляхом вчинення збройних нападів та опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів і військовослужбовцями Збройних Сил України.
У свою чергу, на представників політичного блоку покладаються організація збору та отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичної організації та осіб, лояльно налаштованих до терористичної діяльності, чим також забезпечується існування такої терористичної організації.
ДНР має стабільний склад лідерів вказаної терористичної організації, які підтримують між собою тісні стосунки, централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організації, а також план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.
Так, на учасників політичного блоку, відповідно до плану спільних злочинних дій, покладаються наступні обов'язки:
-створення так званих органів державної влади ДНР та організація їх діяльності;
-видання так званих нормативно-правових актів від імені нелегітимних органів державної влади; організація та проведення незаконного референдуму на території Донецької області про визнання суверенітету незаконного державного утворення «Донецької народної республіки»;
-проведення агітаційної роботи серед населення щодо діяльності терористичної організації ДНР з метою схиляння його до участі у вказаній терористичній організації та отримання підтримки власної діяльності серед мешканців східних регіонів України;
-організація збору, отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичної організації та осіб, лояльно налаштованих до їх діяльності, а також її розподілу;
-налагодження взаємодії з терористичною організацією ЛНР та її керівниками з метою координації дій, спрямованих на повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні, а також дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;
-налагодження взаємодії з прихильниками злочинної діяльності терористичної організації ДНР, що перебувають за кордоном з метою координації дій, отримання матеріальної і гуманітарної допомоги та озброєння, а також залучення іноземних громадян для протидії правоохоронним органам України та Збройним Силам України;
-налагодження взаємодії з місцевими та закордонними засобами масової інформації з метою їх використання для агітації, висвітлення діяльності «Донецької народної республіки», дискредитації діяльності органів державної влади України та осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції та формування думки серед населення про законність власних дій, а також вчинення за їх допомогою закликів до повалення конституційного ладу і захоплення державної влади в Україні;
-надання матеріальної та організаційної допомоги учасникам силового блоку «Донецької народної республіки» (не передбачених законом збройних формувань) для забезпечення їх протиправної діяльності;
-забезпечення учасників «Донецької народної республіки» транспортом, символікою та агітаційними матеріалами.
Разом з тим, на учасників силового блоку (не передбачених законом збройних формувань), відповідно до плану спільних злочинних дій, покладаються наступні обов'язки:
- організація та ведення збройних нападів та здійснення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції;
- організація у групи осіб, які є прихильниками злочинної діяльності учасників «Донецької народної республіки», з метою опору представникам державної влади та унеможливлення припинення злочинної діяльності правоохоронними органами та Збройними Силами України, озброєння зазначених осіб та керівництво їхніми діями;
- створення не передбачених законом збройних формувань та участь у їх діяльності;
- вербування нових учасників до складу силового блоку «Донецької народної республіки» (не передбачених законом збройних формувань) та керівництво їхніми діями;
- захоплення населених пунктів, об'єктів цивільної та військової інфраструктури; вчинення терористичних актів та диверсій на території України; захоплення чи заволодіння у інший спосіб зброї, боєприпасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами, а також будівництво інженерних (фортифікаційних) укріплень з метою протидії діяльності осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції та забезпечення власної злочинної діяльності;
- викрадення осіб з метою отримання матеріальної вигоди та залякування мешканців, які підтримують діючу легітимну владу в Україні;
- силова підтримка учасників політичного блоку при проведенні незаконних референдумів на території Донецької області, в тому числі щодо визнання суверенітету незаконного державного утворення «Донецька народна республіка», а також укріплення та охорона зайнятих ними будівель та споруд;
- організація поставок зброї, бойових припасів, вибухових речовин, військової техніки та їх розподіл серед учасників терористичної організації;
- організація виробництва, налагоджування ремонту зброї та бойових припасів, створення військово-промислового комплексу ДНР тощо.
Тобто, для насильницького підтримання влади незаконної самопроголошеної ДНР були створені не передбачені законами України збройні формування, які мали організовану структуру військового типу, а саме єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність та дисципліну, були озброєні вогнепальною зброєю, вибухівкою, а також тяжке військове озброєння та військову техніку.
Крім того, у вказаних незаконних формуваннях був визначений механізм вступу до нього, порядок проходження служби, в кожному структурному підрозділі ставились завдання щоденної діяльності, яка полягала в здійсненні методами військових операцій силової підтримки незаконно створених структур ДНР, придушення організованого опору населення на окупованій території, депортації населення Донецької області, встановлення режиму військового стану, протистояння правоохоронним органам державної виконавчої влади України, знищення їх живої сили і матеріальних засобів, а також скоєння інших тяжких і особливо тяжких злочинів.
Зазначені збройні формування терористичної організації ДНР дислокувалися в різних населених пунктах та місцевостях Донецької області та мали загальну координацію керівництва.
Упродовж першої половини квітня 2014 року члени терористичної організації ДНР, з використанням автоматичної вогнепальної зброї, здійснили захоплення адміністративних будівель установ державної влади України у ряді міст Донецької області.
Зважаючи на наявність реальної загрози життю і безпеці громадян України, інтересам суспільства та держави, з метою припинення протиправної діяльності вказаної злочинної організації на території Донецької та Луганської областей, 14 квітня 2014 року виконуючим обов'язки Президента України - Головою Верховної ради України ОСОБА_8 підписано указ № 405/2014, яким введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України", чим розпочато антитерористичну операцію (далі - АТО) на сході України.
Надалі, упродовж квітня 2014 року - січня 2015 року члени терористичної організації ДНР, із застосуванням артилерійських установок, систем реактивного залпового вогню, зенітно-ракетних комплексів, вогнепальної зброї, шляхом здійснення вибухів, підпалів та обстрілів, які створювали небезпеку для життя та здоров'я людей, з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, здійснили збройне незаконне захоплення частини території Донецької області.
При цьому, суд приймає до уваги, що в основу доказової бази вини ОСОБА_5 покладені докази, зібрані в ході документування злочинної діяльності його брата - Особи1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , бойовика так званої «ДНР», військового терориста, визнаного винним та засудженого вироком Гаазького суду від 17.11.2022 за безпосередню причетність до збиття 17.07.2014 Боїнгу 777 Малазійських авіаліній, що виконував рейс МН17 «Амстердам-Куала-Лумпур», де загинуло 298 осіб, до довічного позбавлення волі.
Таким чином, враховуючи сукупність достатніх, достовірних, належних та допустимих доказів, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України.
При прийнятті даного рішення суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011, відповідно до якої при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».
V. Мотиви щодо призначення покарання ОСОБА_5 за обвинуваченням, яке визнано судом доведеним
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 не встановлено.
Згідно ст.65 КК України, суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, а також прийняти до уваги те, що згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Судом встановлено, що обвинуваченим ОСОБА_5 вчинено особливо тяжке кримінальне правопорушення, він є особою раніше не судимою, посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку в лікаря - психіатра, - нарколога, - невролога не перебуває.
Таким чином, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, його суспільну небезпечність, характеристику особи, вік, майновий стан, поведінку як під час вчинення кримінального правопорушення, так і після цього, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин, а тому приходить до висновку про необхідність призначення покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є його особистою власністю, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення, попередження вчинення нових злочинів та соціальної реабілітації.
VІ. Мотиви інших рішень
Цивільний позов у справі не заявлено
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати на залучення експертів підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави.
З метою забезпечення належного виконання обвинуваченим ОСОБА_5 призначеного покарання, яке він зобов'язаний відбувати реально, уникнення ризиків, пов'язаних із ухиленням від суду та продовження ним злочинної діяльності, суд обирає стосовно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з моменту його затримання - до вступу вироку в законну силу.
Керуючись ст.ст. 368,373, 374 КПК, суд,-
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 15 (п'ятнадцяти) років з конфіскацією всього майна, що є його власністю.
Обрати стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з моменту затримання - до вступу вироку в законну силу.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з дня його затримання, після набрання вироком законної сили.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 в дохід держави процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 19749 (дев'ятнадцять тисяч сімсот сорок дев'ять) гривень 08 коп.
Речові докази: диски (флеш карти) із записами зберігати в матеріалах даного кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено через Октябрський районний суд м.Полтави до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо такускаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1